Ухвала суду № 58470669, 07.06.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 07.06.2016 Справа № 554/4589/16-к

Провадження № 1кс-554/4713/2016

У Х В А Л А

07 червня 2016 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Кулешова Л.В., при секретарі судового засідання Довбенко А.К., за участю слідчого Кіяшко Т.М., розглянувши клопотання, винесене старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області Кіяшко Т.М. у кримінальному провадженні № 12016170030000817 від 24.05.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.192 КК України, і погодженого прокурором Полтавської місцевої прокуратури Чорноруком А.А., про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду із клопотанням про проведення обшуку, посилаючись на те, що у провадженні СУ ГУ Національної поліції в Полтавській області перебуває кримінальне провадження за № 12016170030000817 від 24.05.2016 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України за фактом вчинення ФОП ОСОБА_3 протягом 2014 року неправомірних дій, шляхом обману, відносно ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація «України», що спричинило майнової шкоди у великих розмірах.

24.05.2016 року до правоохоронних органів надійшло повідомлення від ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про вчинення фізичною особою-підприємсцем ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України за фактом привласнення коштів ПАТ «ДПЗКУ», чим заподіяно матеріальної шкоди Товариству у сумі 18965162,10 гривень.

На виконання зовнішньоекономічних угод з контрагентами, 01.07.2014 ПАТ «ДПЗКУ» (Покупець) в особі ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності № 145 від 17.04.2014 та ФОП ОСОБА_3 (Постачальник), який діяв на підставі свідоцтва про реєстрацію № 100163193 від 30.01.2009, укладено договір поставки № МИК 090 Я-С, згідно умов якого Постачальник зобов»язувався передати у власність Покупця зерно українського походження врожаю 2014, а Покупець зобов»язувався прийняти та оплатити товар відповідно до умов вказаного Договору.

На виконання умов Договору, ПАТ «ДПЗКУ» на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3 перераховано кошти в розмиірі 23507579,53 грн.

Незважаючи на наявність у ФОП ОСОБА_3 необхідних коштів, останнім лише частково виконано договірні зобов'язання та поставлено товар Товариству на суму 13622417,53 грн.

У подальшому, ОСОБА_3, реалізовуючи злочинний намір на заволодіння коштами ПАТ «ДПЗКУ» відмовився від виконання укладеного з ПАТ «ДПЗКУ» договору на постачання зерна № МИК 090 Я-С, товар на суму 9985162,00 гривень Товариству не поставив, а кошти привласнив і використав у власних цілях.

13.10.2014 між ПАТ «ДПЗКУ» (Покупець) в особі ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності № 509 від 07.08.2014 та ФОП ОСОБА_3 (Постачальник), який діяв на підставі свідоцтва про реєстрацію № 100163193 від 30.01.2009, укладено Договір поставки № МИК 298К-С (далі Договір 1). Згідно умов якого Постачальник зобов2язувався передати у власність Покупця зерно українського походження врожаю 2014, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар відповідно до умов вказаного договору.

На виконання умов договору, ПАТ «ДПЗКУ» на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3 перераховано кошти в розмірі 30648066, 75 грн.

Незважаючи на наявність у ФОП ОСОБА_3 необхідних коштів, останнім лише частково виконано договірні зобов»язання та поставлено товар Товариству на суму 21668066, 65 гривень.

В послідуючому, ОСОБА_3 реалізуючи злочинний намір на заволодіння коштами ПАТ «ДПЗКУ» відмовився від виконання укладання з ПАТ «ДПЗКУ» договору на постачання зерна № МИК 298К-С, товар на суму 8980000, 10 грн Товариству не поставив, а кошти привласнив і використав у власних цілях.

Незважаючи на умови оплати, передбачені договорами, перерахування коштів ПАТ «ДПЗКУ», здійснювалось лише на підставі рахунків-фактур ФОП ОСОБА_3, що є порушенням вимог п. 5.1 Договору та Договору -1, специфікацій до них та свідчить про зловживання службовим становищем посадовими особами Товариства, які діючи умисно з корисливих мотивів та за попередньою змовою з ОСОБА_3 завдали матеріальної шкоди ПАТ «ДПЗКУ» на суму 18965162,10 грн..

В ході досудового розслідування було встановлено, що у зв'язку з невиконанням ФОП ОСОБА_3 умов Договору та Договору 1, ПАТ «ДПЗКУ» звернулося із позовними вимогами до Господарського суду Полтавської області.

З метою повного, всебічного розслідування кримінального провадження, а також встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення ФОП ОСОБА_3 у слідчого виникла необхідність у тимчасовому доступі до документів, які знаходяться у Господарському суді Полтавської області за адресою: м. Полтава, вул. Зигіна, 1, та вилучення їх копій, а саме: справи № 917/86/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 10622539, 15 гривень; справи № 917/87/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 11561168,53 грн., які в послідуючому можливо використати як докази та які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення у кримінальному провадженні і без цих документів, речей неможливо іншим способом встановити обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів. На підставі викладеного, слідчий просив задовольнити клопотання.

На підставі ч.2 ст.163 КПК України слідчий просив проводити розгляд даного клопотання без представників Господарського суду Полтавської області.

Під час розгляду слідчим суддею питань даного клопотання рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів судом не приймалось, клопотань від учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів фіксування до суду не надійшло, що відповідає приписам статті 107 КПК України.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні, просив задовольнити.

Заслухавши думку слідчого, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, надавши оцінку доводам, викладеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Статтею 160 КПК України визначені вимоги, яким має відповідати клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, зокрема у частині 2 вказаної статті вказано, що у клопотанні зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;

4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;

6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

7) обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Згідно з ч.5 ст.163 КПК, відповідно до якої слідчий суддя вправі постановити ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що мають місце обставини, передбачені п.п.1, 2, 3 ч. 5 ст. 163 КПК.

Крім того, згідно з ч.7 вказаної статті Кодексу слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Згідно ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Як вбачається, у клопотанні слідчого ставиться питання щодо надання тимчасового доступу до матеріалів справи № 917/86/16 за позовом ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 10622539, 15 гривень; справи № 917/87/16 за позовом ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 11561168,53 грн., які перебувають у володінні Господарського суду Полтавської області розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Зигіна, 1, та надання дозволу на вилучення копій матеріалів господарських справ.

В обґрунтування доводів клопотання слідчим надано витяг з кримінального провадження № 12016170030000817 від 24.05.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 192 КК України, у якому зазначені відомості про те, що 24.05.2016 року надійшло повідомлення про те, що ФОП ОСОБА_3 протягом 2014 року шляхом обману заподіяв майнової шкоди ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» у великих розмірах. Слідчим долучено також копію повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення представника ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» ОСОБА_6 від 04.05.2016 року, копію договору поставки №МИК 090 Я-С від 01.07.2014 року, копію акту звірки взаєморозрахунків станом за період 01.01.2014 - 25.04.2016 рр., копію рахунку на оплату №215 від 17.09.2014 року, копію договору поставки № МИК 298 К-С від 13.10.2014 року, копію рахунку на оплату №293 від 24.11.2014 року. Інших доказів до суду не надано.

Однак слідчим у клопотанні не зазначено, до яких конкретно документів з матеріалів господарських справ № 917/86/16, № 917/87/16 ним планується отримати тимчасовий доступ, натомість у прохальній частині клопотання вказано загальне поняття «матеріалів справи», що позбавляє слідчого суддю можливості встановити значення кожного конкретного документу для оцінки його значення при розслідуванні кримінального провадження, та можливості досягнення мети заходу забезпечення кримінального провадження у даному конкретному випадку.

Згідно п.5 ч.1 статті 164 КПК України ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено назва, опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до п.3 ч.2 статті 160 КПК України у клопотанні обов'язково зазначаються речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати.

В порушення цих вимог слідчий не вказує конкретних відомостей щодо назви, опису, інших відомостей щодо документів, стосовно яких порушує питання про надання тимчасового доступу з можливістю зняття з них копій. Крім цього, в силу приписів статті 164 КПК України суд в ухвалі повинен зазначити відомості щодо конкретних речей і документів, а не абстрактного визначення їх сукупності чи переліку.

В порушення вимог ст.160 КПК України слідчим у клопотанні не зазначено обґрунтування необхідності вилучення копій документів, оскільки в силу приписів ст.163 КПК України таке вилучення документів на підставі ухвали слідчого судді можливе за умови, коли сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Клопотання та пояснення слідчого містять лише формальні посилання на можливість зміни або знищення особами речей та документів, та розгляд клопотання за відсутності представників Господарського суду Полтавської області, однак вони жодним чином не підтверджені будь-якими доказами в контексті положень ст.163 КПК України.

Також слідчим не зазначено про те, чи зверталась сторона обвинувачення до зазначеного державного органу (суду) з метою отримання певних відомостей, та чи було у такому зверненні відмовлено, що може свідчити про передчасність звернення з клопотанням про тимчасовий доступ для отримання таких відомостей.

Разом з тим, слідчий посилається на значення документів господарських справ для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також щодо неможливості отримання документів в інший спосіб. Однак ці доводи слідчого належним чином не підтверджені достатніми доказами відповідно до ст.132 КПК України.

Однак слідчий або прокурор у кримінальному провадженні не позбавлені можливості отримати необхідні документи безпосередньо у сторін за визначеними ним договорами та угодами, натомість про наявність будь-яких перешкод в отриманні такої інформації від підприємств - сторін за договорами у клопотанні також не зазначено.

Слідчий суддя звертає увагу, що слідчий, прокурор згідно ч.2 ст.93 КПК України має широкий обсяг повноважень щодо збирання доказів у кримінальному провадженні. Так, відповідно до положень зазначеної норми сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.4 ст. 132 КПК для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

У цьому контексті необхідно враховувати, що речі і документи могли би бути отримані шляхом проведення слідчих дій, тобто без застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК саме слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Таким чином, клопотання слідчого не відповідає вимогам статті 160 КПК України, доводи клопотання обґрунтовані лише формально, достатніх доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин слідчому судді не надано та не наведено підстав вважати, що конкретні документи перебувають у Господарському суді Полтавської області, так само не було обґрунтовано необхідності вилучення копій конкретних документів, а також неможливості їх отримання в інший спосіб.

Тому, виходячи з інформації, що відображена у витязі з ЄРДР, матеріалах кримінального провадження, наданих разом з клопотанням, а також у самому клопотанні прокурора, слідчий суддя не вбачає обґрунтованих підстав для забезпечення кримінального провадження шляхом надання тимчасового доступу до документів, оскільки відсутні підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у даному конкретному випадку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 110, 131, 132, 159-164, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області Кіяшко Т.М про тимчасовий доступ до документів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Л.В. Кулешова