Ухвала суду № 58466862, 23.06.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/7934/16-к Провадження №11-сс/773/131/16 Головуючий у 1 інстанції:Сівчук А.Є. Категорія:запобіжний захід Доповідач: Пазюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого-судді Пазюка О.С.,

суддів Клока О.М., Лозовського А.О.,

з участю секретаря - Білоуса І.Л.,

прокурора Наумука О.М.,

слідчого Сацюк О.Я.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2016 року про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2016 року задоволено клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП України у Волинській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2

Слідчий суддя своє рішення мотивує тим, що ОСОБА_2 хоча і має постійне місце проживання, однак раніше судимий, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, в даний час підозрюється у вчиненні корисливих злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії злочинів як середньої тяжкості, так і тяжких, в короткий проміжок часу після звільнення з місць відбуття покарання, знову підозрюється у вчиненні корисливих злочинів, не працює, не має постійного джерела доходу, що свідчить про те, що підозрюваний може ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню обєктивної істини в кримінальному провадженні, продовжувати займатись злочинною діяльністю. Тому слідчий суддя, з метою забезпечення виконання процесуальних дій та запобігання ризикам, що передбачені ст.177 КПК України, прийшов до висновку про неможливість застосування більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді особистого зобовязання , зобовязавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, оскільки має постійне місце проживання, частково відшкодував збитки, розкаюється у вчиненому, не буде впливати на свідків, потерпілих.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляції, захисника, який підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, прокурора та слідчого, які заперечили проти апеляції та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно до ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобовязаний встановити, доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор ; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ч.2 ст.194 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений засуджений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного засобу без наявності для цього підстав, передбачених цим кодексом.

Дані вимоги закону судом першої інстанції були дотримані в повній мірі, оскільки в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 та в ухвалі слідчого судді вмотивовано, на підставі яких наявних у справі фактичних даних можна стверджувати, що заявлені ризики не зменшились та застосування більш мяких запобіжних заходів не забезпечать належної поведінки підозрюваного.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_2 16.06.2016р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України. ОСОБА_2 04.06.2016р. слідчим були вручені повістки про виклик для проведення слідчих дій на 07.06.2016р. та 08.06.2016р., однак останній на вказані дати не зявлявся, про причини своєї неявки слідчого та прокурора не повідомляв. На неодноразові телефонні дзвінки слідчого не відповідав. ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні умисних корисливих злочинів, серед яких тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 4 до 6 років, раніше судимий за аналогічні злочини, на шлях виправлення не став, за малий проміжок часу вчинив кримінальні правопорушення, продовжує займатись злочинною діяльністю, тому є небезпечною для суспільства особою.

Колегія суддів вважає, що підозрюваний перебуваючи на волі, може ухилятись від слідства та суду, перешкоджати встановленню обєктивної істини по справі, продовжуватиме займатись злочинною діяльністю.

Посилання захисту в апеляції, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, перебуваючи під вартою не зможе відшкодовувати потерпілим збитки, не заслуговують на увагу суду. Суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, однак він ніде не працює, не займається суспільно-корисною працею, не має постійного заробітку, що буде спонукати його вчиняти нові злочини в майбутньому.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування та обрання для підозрюваного ОСОБА_2 більш мякого запобіжного заходу чим арешт, не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,178,179,404,422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2016 року без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: