Ухвала суду № 58465827, 16.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Трясуна Ю.Р.,

суддів Маліновського О.А.,

ОсіповоїЛ.О.,

секретаря судового засідання Лучка Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1201310010004961 щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Червоноград,

Львівської області, громадянина України,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за

адресою: АДРЕСА_1

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України;

за участю прокурора Салкова Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

представників потерпілого ОСОБА_4

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати, призначити нове підготовче засідання у даному кримінальному провадженні у суді першої інстанції.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1201310010004961 щодо ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, повернуто прокурору.

Обгрунтовуючи свої вимоги, викладені в апеляційній скарзі, прокурор звертає увагу суду на те, що фактичні обставини і формулювання обвинувачення ним викладені в повному обсязі та відповідають правовій кваліфікації. Апелянт вважає, що висновок суду про недотримання вимог ст. 291 КПК України, оскільки обвинувальний акт не містить належним чином сформульованого обвинувачення, на стадії підготовчого судового засідання є передчасним.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що на підставі вказаного обвинувального акта як судом першої інстанції, так апеляційним судом ухвалювалися судові рішення, що, на його думку, свідчить про відповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.

Відповідно до ухвали суду однією з підстав повернення обвинувального акта є те, що він не містить належним чином сформульованого обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 190 КК України, а містить лише виклад фактичних обставин та правову кваліфікацію дій ОСОБА_2 за цією нормою кримінального кодексу України.

Іншою підставою повернення обвинувального акта є те, що в обвинувальному акті не зазначено ім'я, по батькові слідчого та прокурора, який відповідно складав та затверджував обвинувальний акт.

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_3 зазначає, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, що, на її думку, порушує гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого ОСОБА_2, так як останній позбавлений можливості розуміти до якого захисту йому готовитись.

Захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 звертає увагу, що доводи апелянта про те, що на підставі зазначеного обвинувального акта приймались судові рішення є недоречним, оскільки ці рішення судів на теперішній час є скасованими.

Крім того, захисник ОСОБА_3 зазначає, що обвинувальний акт вже повертався прокурору 14 жовтня 2014 року у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України, зокрема однією з підстав повернення було саме відсутність в ньому формулювання обвинувачення, проте прокурором даний недолік не усунутий.

Захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 в своїх запереченнях також звертає увагу на те, що реєстр матеріалів досудового розслідування не містить даних про час та тривалость проведення деяких процесуальних дій. На його думку, є суперечності щодо дат проведення експертиз. Вона також зазначає, що в обвинувальному акті щодо ОСОБА_2 не зазначено ім'я та по батькові слідчого і прокурора, який відповідно складав та затверджував його.

Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив ухвалу суду скасувати з призначенням нового підготовчого судового засідання в суді першої інстанції, думку якого підтримав представник потерпілого ОСОБА_4, обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті, зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК Україниобвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

З огляду на забезпечення права на захист, обвинувачений має право знати у вчиненні якого злочину його обвинувачують. Тому викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація з посиланням на закон про кримінальну відповідальність, має бути чітким, зрозумілим, не повинні містити протиріч, неточностей та неоднозначного тлумачення.

Лише в такому випадку особа зможе ефективно захищатись від пред'явленого обвинувачення.

На думку колегії суддів, направлений до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 не відповідає зазначеним вимогам закону, а тому рішення суду про повернення обвинувального акта прокурору є законним.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно вказано, що зі змісту обвинувального акта вбачається, що останній не містить належним чином сформульованого обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Доводи апелянта про те, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, оскільки на підставі нього вже були прийняті судові рішення, на думку колегії суддів, не ґрунтуються на законі, а відтак колегія суддів погоджується з доводами захисника обвинуваченого ОСОБА_3 в тій частині, що ці рішення судів на сьогоднішній час є скасованими та не можуть братись до уваги.

Частина 4 ст. 291 КПК України передбачає вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Лише в разі невідповідності обвинувального акта вимогам закону суд у підготовчому судовому засіданні вправі повернути його прокурору.

Колегія суддів не погоджується з доводами захисника обвинуваченого ОСОБА_3 про неповноту та неточність даних реєстру матеріалів досудового розслідування, оскільки це не позбавляє суд можливості вирішити питання про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта та дослідити вказані обставини під час судового розгляду, а відтак доводи захисника ОСОБА_3 щодо реєструматеріалів досудового розслідування не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Крім того, у відповідності до положень ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити прізвище, ім'я та по-батькові, займану посаду слідчого і прокурора, який його склав та затвердив.

Колегія суддів погоджується з доводами захисника ОСОБА_3 та з висновком суду першої інстанції про те, що в обвинувальному акті щодо ОСОБА_2 не зазначено ім'я по батькові слідчого та прокурора, які складали та затверджували вищевказаний обвинувальний акт, що також, на думку колегії суддів, є порушенням вимог ст. 291 КПК України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 4 ст. 415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2016 року вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2015 року скасовано у зв'язку з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, зокрема у зв'язку з відсутності обвинувачення, висунутого ОСОБА_2 в порядку, передбаченому КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано, відповідно до вимог ст. ст. 291, 314 КПК України, повернув обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у зв'язку з невідповідністю обвинувального акта вимогам КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376 ч. 2, 404 ,407, 418, 419 КПК колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадження № 1201310010004961 щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Ю.Р.Трясун О.А.Маліновський Л.О.Осіпова