Рішення № 58465457, 22.06.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

"22" червня 2016 р. Справа № 927/517/16

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер Фуд",

мкр-н. Авіатор, 162, м. Чугуїв, Харківська область, 63501

Фактична адреса: пр. Гагаріна, 1, оф. 603, м. Харків, 61001

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1,17500

Додаткові адреси: АДРЕСА_2, 17500;

АДРЕСА_3, 17500

Предмет спору: про стягнення 90193,75 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

Від позивача: Новиков К.О. д. № б/н від 11.01.2016 р.

Від відповідача: не з'явився

Позивачем подано позов про стягнення вартості неповернутого майна в сумі 81 994,32 грн., штрафу в розмірі 10% від вартості неповернутого майна - 8 199,43 грн. та витрат на сплату судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов'язків по поверненню майна зі зберігання, прийнятого від позивача на підставі договору №12/14-ОХ від 02.12.2013 року та актів приймання передачі №170 від 14.05.2014 року та №236 від 27.05.2014 року, товарно-транспортних накладних № Р170 від 14.05.2014 р. та № Р236 від 27.05.2014 р.

В судовому засіданні 09.06.2016 р. представник позивача, на виконання ухвали суду від 31.05.2016 р., подав письмові пояснення з додатком, щодо визначення строків зберігання за умовами договору.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Судова кореспонденція направлена на адресу відповідача повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

В судове засідання 22.06.2016 року представники сторін не з'явились. Позивач повідомлений про розгляд справи 22.06.2016 року належним чином в попередньому судовому засіданні, шляхом подання розписки.

Відповідачу судова кореспонденція направлялась на всі відомі суду по матеріалам справи адреси, в тому числі на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (виписка з Реєстру додана позивачем до матеріалів позовної заяви) - АДРЕСА_1 За всіма адресами направлена судом кореспонденція повернулась з відмітками відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання", «через не запит», «за даною адресою не проживає».

Таким чином, судом вчинені дії по направленню судової кореспонденції відповідачу на всі наявні в матеріалах справи адреси для інформування про розгляд справи та дату , час й місце судових засідань.

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, відповідач своєї позиції по заявленому позову суду не надав, документального обґрунтування заперечень по заявленому позову не направив. Враховуючи, що в матеріалах справи є докази належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, явка відповідача обов'язковою не визнавалась, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача.

Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність сформованого та наданого суду відповідачем відзиву на позов.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

02 грудня 2013 року сторонами укладено договір відповідального зберігання № 12/14-ОХ (далі - основний договір) відповідно до п. 1.1 якого протягом строку дії договору зберігач зобов'язується на платній основі надавати послуги по відповідальному зберіганню майна поклажодавця, а поклажодавець зобов'язується прийняти і оплатити надані зберігачем послуги.

Інформація про майно: напої безалкогольні, питна вода, вид тари - ПЕТ - упаковка; піддони дерев'яні, європіддони. ( п. 1.2. основного договору)

Згідно з п. 2.1. передача поклажедателем зберігачу майна на відповідальне зберігання оформлюється видатковою накладною на передачу на відповідальне зберігання з підписами уповноважених представників сторін.

14 травня 2014 року сторони підписали та скріпили печатками акт прийому-передачі (передача на відповідальне зберігання) № 170 від 14.05.2014 року, згідно якого позивач передав відповідачу майно на загальну суму ( з ПДВ) 41 254,98 грн. Отримання відповідачем майна підтверджується наявною в матеріалах справи копією товарно-транспортної накладної № Р170 від 14.05.2014 року з підписом та печаткою відповідача.

27 травня 2014 року сторони підписали та скріпили печатками акт прийому-передачі (передача на відповідальне зберігання) № 236 від 27.05.2014 року, відповідно до якого позивачем передано відповідачу майно загальною вартістю ( з ПДВ) 39419,34 грн. Отримання відповідачем майна підтверджується наявною в матеріалах справи копією товарно-транспортної накладної № Р236 від 27.05.2014 року з підписом та печаткою відповідача.

Згідно ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Розділом 4 основного договору передбачені обов'язки зберігача, одним з яких є повернення збереженого майна, передано на відповідальне зберігання за першою вимогою поклажодавця або по закінченню терміну дії договору ( п. 4.1.5. основного договору).

Згідно з копії службової записки, адресованої генеральним менеджером до директора ТОВ «Мастер Фуд», позивач не одноразово намагався зв'язатись з відповідачем для врегулювання спору, але всі дії останнього свідчать про ухилення від виконання умов договору від 02 грудня 2013 року.

10 вересня 2015 року позивач направив на адресу відповідача цінним листом з описом вимогу щодо повернення майна за договором відповідального зберігання № 12/14-ОХ від 02.12.2013 р., згідно якої просив відповідача повернути надане йому на зберігання майно протягом 7 календарних днів з моменту отримання вимоги. В вимозі позивач зазначив, що в разі не повернення майна протягом 15 календарних днів після настання строку для повернення майна, таке майно вважатиметься втраченим. В разі втрати майна позивач вимагав у відповідача відшкодування збитків у сумі 81 994,32 грн.

Позивачем додано до матеріалів справи як доказ неотримання відповідачем вимоги поштове повернення із відміткою відділення зв'язку за формою 20 - «за закінченням терміну зберігання». Враховуючи направлення позивачем відповідачу вимоги на юридичну адресу реєстрації відповідача, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про наміри позивача про повернення майна зі зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною 1 статті 949 ЦК передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився. ( ч. 1 ст. 953 ЦК)

Згідно з ст. 951 ЦК збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості та у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивач вчинив всі належні від нього дії, а відповідач покладений на нього обов'язок по поверненню майна не виконав чим порушив умови договору № 12/14-ОХ від 02.12.2013 р.

Позивач в письмових поясненнях зазначає, що строк зберігання майна за умовами основного договору скінчився 31.01.2016 року у зв'язку з чим з цієї дати у відповідача виник обов'язок повернути майно позивачу. В обґрунтування того, що саме 31.01.2016 року є кінцевою датою дії договору, позивач вказує на п. 7.1. основного договору, згідно якого договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2014 року. Оскільки договір підписаний 02 грудня 2013 року, то строк, на який він укладений - є 1 рік і 30 днів. Пунктом 7.2. основного договору визначено, що якщо жодна із сторін договору за 10 днів до його закінчення не заявила про його припинення, договір вважається продовженим на тих самих умовах на той же строк, тобто на 1 рік 30 днів. Таким чином останнім днем дії договору, та повернення майна є 31.01.2016 року.

Суд приймає доводи позивача по обрахунку строку дії договору, вважає їх вірними та обґрунтованими.

В позовній заяві позивач заявляє, що відповідач не повернув передане за договором на зберігання майно протягом 15 календарних днів після настання строку повернення майна, а отже, у відповідності до абз. 2 п. 6.1. основного договору таке майно вважається втраченим. Згідно з абз. 1 п. 6.1. за втрату майна , переданого на відповідальне зберігання, зберігач відшкодовує поклажодателю в повному обсязі шкоду, спричинені такою втратою, в тому числі вартість втраченого майна, вказану у видаткових накладних на передачу товару на відповідальне зберігання, а також сплачує штраф в розмірі 10% від вартості втраченого майна.

Аналізуючи акти прийому передачі та товарно-транспортні накладні, підписані на виконання основного договору, суд приходить до висновку про правильний обрахунок позивачем втраченого, внаслідок не повернення відповідачем за договором № 12/14-ОХ від 02.12.2013 р., майна у сумі 81 994,32 грн.

Штраф у розмірі 10 % від вартості втраченого майна позивачем також вірно обраховано та становить 8 199,43 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не спростував належними доказами позицію позивача, доказів повернення майна зі зберігання або оплати його вартості суду не надав.

З огляду на те, що відповідачем не надано доказів повернення майна, переданого йому на відповідальне зберігання за договором № 12/14-ОХ від 02.12.2013 р. або доказів сплати вартості втраченого майна, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, доведення їх матеріалами справи та задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 638, 936, 949, 951, 953 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (17500, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ ПІБ в м. Прилуки, МФО 353423)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Фуд» (63501, Харківська область, м. Чугуїв, мкр-н «Авіатор» 162, код ЄДРПОУ 38227944, р/р 26008390106400 в АТ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005)

81 994,32 грн. вартості неповернутого майна, штраф у розмірі 8 199,43 грн. та 1378,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Суддя І.А.Фетисова