Ухвала суду № 58461409, 14.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8900/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Шутовської І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Г.Р.О.-3" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Г.Р.О.-3» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «А.Г.Р.О.-3» звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві від 08.04.2015 № 0000462205 та від 21.04.2015 № 0000492205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2016 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві від 08.04.2015 № 0000462205 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «А.Г.Р.О.-3» суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 44 084 грн., з яких 35 267 грн. - за основним платежем та 8 817 грн. - за штрафними санкціями. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. На думку апелянта оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 05.03.2015 № 526, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «А.Г.Р.О.-3» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.11.2014 по 30.11.2014.

За результатами перевірки складено акт від 16 березня 2015 року № 143/26-57-22-5/38205758 (далі Акт -1) (том 1 а.с. 16-36).

Як вбачається з акту податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового зобов'язання за період з 01.11.2014 до 30.11.2014 на суму 611 140 грн.;

п. 44.1 ст. 44, п. 201.1, 201.6 та п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за період з 01.11.2014 до 30.11.2014 в сумі 604 620 грн.

Позивач, не погоджуючись з висновками вищевказаного акту подав заперечення від 27.03.2015 № 27/03/15-1 за наслідками розгляду якого висновки Акту 1 викладено в такій редакції:

п. 44.1 ст. 44 , п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, ст. 192, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 та 201.6 ст. 201 ПК України, в з'язку з чим занижено податок на додану вартість за листопад 2014 року на суму 862 931 грн.(том 1 а.с. 58-63).

На підставі акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.2015 № 0000462205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1 078 664 грн., з яких за основним платежем 862 931 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 215 733 грн. (том 1 а.с. 73).

Також, на підставі направлення на перевірку Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 23.03.2015 № 588/22-05, п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 ПК України та відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 23.03.2015 № 641 посадовими особами податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «А.Г.Р.О. - 3» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.12.2014 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 03 квітня 2015 року № 169/26-57-22-05/38205758 (далі - Акт 2) (том 1 а.с. 37-56).

Як вбачається з акту, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.2 та 201.6. 201.7 ст. 201 ПК України в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення з різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) в сумі 6 545 грн. та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2014 року на суму 5 510 729 грн.

На підставі акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.04.2015 № 0000492205, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «А.Г.Р.О. - 3» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 8 266 903 грн., з яких 5 510 729 грн. за основним платежем та 2 755 364 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том 1 а.с. 74).

На думку колегії суддів, рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 192 Податкового кодексу України встановлено особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту).

Так, згідно п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

У відповідності до вимог п. 192.2 статті 192 ПК України норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

З матеріалів справи вбачається, що згідно даних поданого позивачем розрахунку коригування сум ПДВ від 20.01.2015 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року, податковим органом було встановлено зменшення ТОВ «А.Г.Р.О.-3» податкових зобов'язань на загальну суму 3 551 256 грн. 21 коп. по господарським операціям із ТОВ «А.Г.Р.О.-3» згідно договору поставки від 01.04.2014 № КР0104.

Так, між позивачем (постачальник) та ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» (покупець) було укладено договір поставки від 01.04.2014 № КР0104, за умовами якого постачальник зобов'язується в строк встановлений договором передати у власність покупцю певне технологічне обладнання (товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього на умовах договору (том 3 а.м. 158-166).

Статтею 192 ПК України встановлює певні особливості визначення бази оподаткування ПДВ за умови будь-якої зміни компенсації вартості товарів/послуг, що відбулася вже після їх постачання, у тому числі наступний за постачанням перегляд цін, тому, перерахунки вартості замовлених Покупцем товарів та складення Постачальником за їх результатом розрахунків коригування повинно здійснюватись опісля фактичної передачі відповідного товару за Договором поставки Покупцю. При цьому, проведення такої операції, підлягає підтвердженню належними доказами, що мають силу первинних документів.

Пунктом 6.2 вищевказаного договору встановлено, що у випадку збільшення (або зменшення) митних тарифів і мит, установлених нормативними актами України на поставку відповідної категорії товару (або його складових частин), а також у випадку збільшення (зменшення) курсу міжбанківського валютного ринку, тобто курсу купівлі валюти (а саме Ask+0.5% де 0,5% є податком при купівлі валюти та сплачується якщо такий податок є дійсним), що вказаний за попередні день на момент закриття міжбанківського ринку на сайті www.udinform.com на дату сплати затовар від покупця, вартість товару за даним договором пропорційно збільшується (або зменшується). Підтвердженням згоди покупця на таку зміну вартості товару є підписання ним даного договору та не вимагає додаткового укладання письмових угод.

Згідно п. 2.3 та п. 2.6 договору поставки № КР0104 від 01.04.2014 передача товару здійснюється на підставі акту приймання-передачі товару та видаткової накладної на отримання товарно-матеріальних цінностей (надалі - ТМЦ) уповноваженому представнику Покупця, який діє на підставі оригіналу довіреності на отримання ТМЦ встановленого зразка, безпосередньо на складі Покупця, за адресою: Україна, Полтавська обл., м. Глобино, вул. Карла Маркса, 228. Датою передачі товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін зазначених у цьому пункті накладної та акту.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази здійснення ТОВ «А.Г.Р.О.-3» постачання першої та другої поставки замовленого ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» товару за даним Договором поставки на склад Покупця у встановлений графіком строк ( п. 8.3 Договору), як і відсутні такі докази щодо внесення сторонами змін чи доповнень до зазначених умов укладеного Договору у письмовому вигляді.

Також, колегія суддів не приймає до уваги надані в якості доказів передачі товару акти приймання-передачі обладнання №2 від 23.05.2014 р., №3-№5 від 27.05.2014 р., №6 від 31.05.2014 р., №7 від 03.06.2014 р., №10-№12 від 27.06.2014 р., оскільки всі вони підписані з боку ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» невстановленою особою та не містять обов'язкових реквізитів щодо місця складання, будь-яких посилань на передачу обладнання саме за Договором поставки №КР0104, а викладені у таких актах зміст, обсяг та одиниці виміру господарської операції (у натуральному та вартісному виразі) взагалі не відповідають умовам Договору (том 5 а.с. 157-170).

Надана позивачем видаткова накладна №88 від 16.12.2014 виписана на підставі рахунку на оплату №31 від 22.05.2014 р., на загальну суму 37 709 546,87 грн. (у т.ч. ПДВ - 6 284 924,48 грн.), разом із доданою до неї довіреністю №5945 від 16.12.2014 на отримання відповідних ТМЦ, згідно із чим ТОВ «А.Г.Р.О.-3» складена податкова накладна №27 від 16.12.2014 на наступний товар: автоматичну лінію для виготовлення натуральних напівфабрикатів - вартістю 29 813 800,60 грн., у кількості 1 шт.; лінію чистих ящиків - вартістю 1 610 821,79 грн., у кількості 1 шт. Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що видаткова накладна №88 від 16.12.2014 не містить посилань на посаду відповідальної особи Покупця за здійснення господарської операції, якою на підставі довіреності №5945 від 16.12.2014 підписана зазначена видаткова накладна, а сам підпис не скріплений печаткою ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат».

Крім того, довіреність №5945 від 16.12.2014 не містить обов'язкових даних щодо (посади та прізвища) особи, за підписом якої її видано та надано дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з отриманням ТМЦ від ТОВ «А.Г.Р.О.-3» за договором поставки №КР0104, а одночасне зазначення у видатковій накладній даних про місце складання «м. Київ» та склад «Глобино» (склад Покупця) унеможливлює встановити фактичне місце поставки товару (том 3 а.с. 174-175).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неможливість підтвердження фактичної реалізації та будь-якої зміни суми компенсації вартості саме імпортованого ТОВ «А.Г.Р.О.-3» товару, за який ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» перераховувались часткові платежі, оскільки за вимогами Порядку заповнення податкової накладної постачальником на всіх етапах та незалежно від умов (отримання попередньої (авансової) оплати за товар чи відвантаження товару) при виписці податкової накладної та/або складанні розрахунку коригування у графі 4 має зазначатись код товару згідно із УКТ ЗЕД до моменту фактичного постачання такого товару кінцевому споживачу та зазначає, що у графі 4 податкової накладної №27 від 16.12.2014, виписаної до Договору поставки №КР0104, відсутні такі обов'язкові данні (атом. 3 а.с. 168).

Також, колегія суддів бере до уваги то факт, що на дату перегляду вартості за одиницю кожного із замовленого товару покупцем була здійснена оплата лише за його частину, у той час, як доказів проведення доплати за товар у повному обсязі на дату здійснення перерахунку його вартості до матеріалів справи не додано, як і не додано доказів проведення доплати за товар (як різницю між попередньо здійсненою передоплатою та новою ціною договору).

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність належних первинних документів на підтвердження реальності здійснення ТОВ «А.Г.Р.О.-3» поставки товару за укладеним Договором поставки №КР0104, після якої здійснилась будь-яка фактична зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставанням перегляд цін, колегія суддів дійшла висновку про неможливість встановлення законних підстав для складення розрахунків коригувань виписаних ТОВ «А.Г.Р.О.-3».

Крім того, згідно даних електронного реєстру виданих податкових накладних ТОВ «А.Г.Р.О.-3» до складу податкових зобов'язань за перевіряємі періоди включені суми ПДВ з від'ємним значенням за листопад 2014 - у розмірі 255 770,00 грн. та за грудень 2014 р. - у розмірі 572 675,00 грн. на підставі складених Позивачем у відповідні періоди розрахунків коригувань до податкових накладних, виписаних контрагенту-покупцю ТОВ «Пирятинський делікатес» за Договорами поставки №КР0109 від 01.09.2014 та №КР0209 від 02.09.2014.

Відповідно до ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (постачальник) та ТОВ «ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС» було укладеного договори поставки № КР 0209 від 02.09.2014 та № КР 0109 від 01.09.2014 за умовами яких постачальник зобов'язується в строк, встановлений цими договорами, передати у власність покупця певне технологічне обладнання (товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього на умовах, встановлених даними договорами (том 3 а.с. 7-19).

Згідно умов п. 6.2 договорів поставки № КР 0209 від 02.09.2014 та № КР 0109 від 01.09.2014 у випадку збільшення (або зменшення) митних тарифів і мит, установлених нормативними актами України на поставку відповідної категорії товару (або його складових частин), а також у випадку збільшення (зменшення) курсу міжбанківського валютного ринку, тобто курсу купівлі валюти (а саме Ask+0.5% де 0,5% є податком при купівлі валюти та сплачується якщо такий податок є дійсним), що вказаний за попередні день на момент закриття міжбанківського ринку на сайті www.udinform.com на дату сплати за товар від покупця, вартість товару за даним договором пропорційно збільшується (або зменшується). Підтвердженням згоди покупця на таку зміну вартості товару є підписання ним даного договору та не вимагає додаткового укладання письмових угод.

Відповідно до п.2.3 та п.2.6 вищевказаних Договорів поставки передача товару здійснюється на підставі акту приймання-передачі товару та видаткової накладної на отримання ТМЦ уповноваженому представнику Покупця, який діє на підставі оригіналу довіреності на отримання ТМЦ встановленого зразка, безпосередньо на складі Покупця, за адресою: Україна, Полтавська обл., Пирятинський р-н, с. Дейманівка, вул. Наглого Марка, 46. Датою передачі товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін зазначених у цьому пункті накладної та акту.

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надано суду копії специфікацій (том 3 а.с. 13, 20), податкових накладних (том 3 а.с. 23-30), розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (том. 3 31-37), видаткових накладних, довіреностей (том 3 а.с. 38-45).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність законних підстав для складання нової податкової накладної №20 від 25.11.2014, сума ПДВ якої була включена до складу податкових зобов'язань за листопад 2014 року, на відповідну операцію з постачання товарів, а тому складення розрахунків коригування №2 від 04.12.2014 та №10 від 13.12.2014 до такої податкової накладної по причині коригування - «зміна ціни та номенклатури товару» є протиправним, що спричинило заниження позивачем податкового зобов'язання за грудень 2014 року.

Також, як вбачається з матеріалів справи у грудні 2014 року позивачем було зменшено нараховані податкові зобов'язання на суму ПДВ у розмірі 211 656, 97 грн. у зв'язку зі здійсненим перерахуванням раніше отриманого від контрагента-покупця ТОВ «Агропромінжиніринг» авансового платежу за товар, що підлягав реалізації відповідно до укладеного Договору поставки №А/2411 від 24.11.2014 за умовами якого Постачальник зобов'язувався поставити Покупцю обладнання (том 3 а.с. 137-143).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано копії специфікації, податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, видаткової накладної, довіреності (том 3 а.с. 144-149).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно банківських виписок, що отримані від ТОВ «Агропромінжиніринг» кошти, як попередня оплата за товар за Договором поставки №А/2411 Покупцю не повертались, крім того, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відмови ТОВ «Агропромінжиніринг» від придбання замовленого обладнання за Договором поставки №А/2411 та вимоги Покупця щодо повернення йому Постачальником сплачених грошових коштів за товар, що підлягає постачанню, як і відсутні будь-які інші докази, які б надали суду можливість встановити факт настання обставини, внаслідок яких виконання умови Договору поставки №А/2411 стало неможливим чи відбулись зміни умов вказаного Договору, в результаті яких постачання замовлених товарів скасовано та враховуючи відсутність будь-яких документально підтверджуючих доказів щодо фактичного повернення Постачальником сплаченого Покупцем авансового платежу у повному розмірі, а також узгодження між ТОВ «А.Г.Р.О.-3» та ТОВ «Агропромінжиніринг» відмови від поставки товару або її скасування за укладеним Договором, а тому колегія суддів дійшла висновку про неможливість встановлення факту зміни об'єкту оподаткування з ПДВ та відповідно зменшення позивачем суми податкового зобов'язання за грудень 2014.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність будь-яких належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту зміни суми компенсації, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу про неправомірність зменшення позивачем податкових зобов'язань за безпідставно складеним розрахунком коригування за укладеним із ТОВ «Агропромінжиніринг» Договором поставки №А/2411, що призвело до заниження задекларованого показника податкових зобов'язань за грудень 2014 року.

Крім того, відповідно до відображених Позивачем даних у Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації за грудень 2014 року податковим органом було встановлено зменшення податкових зобов'язань за операціями із ТОВ «Кондпром» (Покупець/не платник ПДВ) на підставі складених ТОВ «А.Г.Р.О.-3» розрахунків коригування до виписаних податкових накладних до укладеного Договору поставки №ПВ0104 від 01.04.2014, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю певне технологічне обладнання, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити за нього встановлену грошову суму (том 3 а.с. 176-180).

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надано копії специфікації, податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, видаткових накладних, довіреностей (том 3 а.с. 181-206).

Разом з цим, суду не було надано жодних доказів на підтвердження повернення Покупцем раніше поставленого йому товару за вищевказаним Договором поставки у власність ТОВ «А.Г.Р.О.-3» у повному обсязі, як і перерахування з рахунку Постачальника повної грошової компенсації їх вартості на рахунок ТОВ «Кондпром».

Крім того, у матеріалах справи також відсутні докази узгодження між сторонами відповідної зміни номенклатури замовленого Покупцем товару за Специфікацією №1 до Договору поставки №ПВ0104, відмови Покупця від поставки раніше замовленого товару чи настання обставин, пов'язаних із гарантійною заміною товарів (низькоякісних товарів) відповідно до закону або Договору, або будь-які інші докази, що надали б змогу суду встановити факт настання обставини, внаслідок яких виконання поставки обладнання саме в узгодженій сторонами у вказаній Специфікації №1 до Договору поставки №ПВ0104 кількості, вартості та найменуванні є неможливим або відбулись зміни умов такого Договору, в результаті яких постачання замовлених товарів скасовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відсутність документально підтверджуючих доказів повернення раніше поставлених товарів у власність Постачальника з наданням Покупцю (не платнику ПДВ) повної грошової компенсації їх вартості, унеможливлює встановити юридично значимий факт зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу платника податку, та дає суду підстави для висновку про неправомірність здійснення ТОВ «А.Г.Р.О.-3» коригування податкових зобов'язань за складеними розрахунками коригування за грудень 2014 по господарським взаємовідносинам із неплатником ПДВ - ТОВ «Кондпром» в рамках укладеного Договору поставки №ПВ0104, що призвело до заниження розміру задекларованих показників податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2014.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139,1 статті 139 встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для донарахування податковим органом позивачу сум податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стала також непідтвердженість ТОВ «А.Г.Р.О.-3» належними первинними документами задекларовані показники податкового кредиту за листопад 2014 року - на загальну суму 607 161,00 грн. та за грудень 2014 року - на загальну суму 1 154 387,00 грн., сформовані за рахунок господарських взаємовідносин із контрагентами: ТОВ «Майт-Пром-Торг», ТОВ «ССК Груп», ТОВ «Рамболь», ТОВ «Ді-Некс», ТОВ «Альянс Трейд Компані»,ТОВ «Євро Азія Трейд», ТОВ «Г.Н.Т. Нова Трейд».

Так, між позивачем (покупець) та ТОВ «Майт-Пром-Торг» (постачальник) було укладено договір поставки від 20.08.2014 № 26/08-01, за умовами якого постачальник зобов'язується в строк, встановлений договором, передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього на умовах даного договору (том 3 а.с. 127-131).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду копії специфікацій (том 3 а.с. 132-133). Також, позивачем надано суду копії податкових накладних до договору поставки від 03.11.2014 № 03/11-1, який в матеріалах справи відсутній (том 3 а.с. 134-136).

Жодних інших первинних документів на підтвердження виконання умов вказаного договору суду не надано.

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ «ССК-Груп» (виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг № А/0210 від 02.10.2014, за умовами якого замовник справжнім замовляє, а виконавець зобов'язується надати правову допомогу та здійснити юридичне обслуговування замовника відповідно до умов цього договору (том 3 а.с. 118-122).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду копії акту приймання-передачі наданих послуг, акту надання послуг, податкової накладної (том 3 а.с. 123-126).

Колегія суддів звертає увагу на те, що за умовами вищевказаного договору замовник зобов'язується надавати протягом одного дня з моменту пред'явлення вимоги виконавця всі необхідні документи та інформацію для якісного надання послуг згідно цього договору, у той час, як Виконавець зобов'язується надавати Замовнику протягом трьох днів з моменту отримання вимоги Замовника звіт про поточний стан виконання дійсного договору та надавати документи, підготовлені відповідно до умов цього договору.

Разом з цим, на підтвердження реальності здійснення операцій за вищевказаним договором про надання юридичних послуг позивачем не надано суду жодної вимоги Замовника або Виконавця, та жодного звіту ТОВ «ССК Груп» про стан їх виконання.

Між позивачем (принципал) та ТОВ «ЄВРО ФЗІЯ ТРЕЙД» (агент) було укладено агентський договір про надання послуги з пошуку покупця харчового промислового обладнання від 04.08.2014 № А/0408, за умовами якого принципал доручає, а агент бере на себе зобов'язання здійснювати від імені та за рахунок принципала юридичні та фактичні дії, пов'язані з пошуком покупців харчового промислового обладнання, а принципал зобов'язується сплатити агенту винагороду за надані послуги на умовах, зазначених в цьому договорі (том 3 а.с. 46-50).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду копії акту приймання-передачі наданих послуг, податкових накладних, рахунків на оплату (а.с. 51-75).

Також, між позивачем (принципал) та ТОВ «Г.Н.Т. Нова Трейд» було укладено агентський договір про надання послуги з пошуку постачальників харчового промислового обладнання від 19.03.2014 № А/1903, за умовами якого принципал доручає, а агент бере на себе зобов'язання здійснювати від імені та за рахунок принципала юридичні та фактичні дії, пов'язані з пошуком постачальників харчового промислового обладнання: автоматична лінія для виготовлення натуральних напівфабрикатів; лінія чистих ящиків, а принципал зобов'язується сплатити агенту винагороду за надані послуги на умовах, визначених в цьому договорі (том 3 а.с. 100-104).

На підтвердження умов виконання вказаних договорів суду надано копії акту приймання-передачі наданих послуг, податкових накладних (том 3 а.с. 105-117).

Крім того, між позивачем (принципал) та ТОВ «ДІ-НЕКС» (агент) було укладено агентський договір про надання послуги з пошуку покупця харчового промислового обладнання № А/0303 від 03.03.2014, за умовами якого принципал доручає, а агент бере на себе зобов'язання здійснювати від імені та за рахунок принципала юридичні та фактичні дії, пов'язані з пошуком покупців харчового промислового обладнання а принципал зобов'язується сплатити агенту винагороду за надані послуги на умовах, зазначених в цьому договорі (том 3 а.с. 76-80).

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надано суду копії акту приймання-передачі наданих послуг до агентського договору №А/0303 про надання послуги з пошуку покупців харчового промислового обладнання, податкових накладних (том 3 а.с. 81-99).

Між позивачем (принципал) та ТОВ «АЛЬЯНС ТРЕЙД КОМПАНІ» (агент) також було укладено агентський договір про надання послуги з пошуку постачальників харчового промислового обладнання від 12.08.2014 № А1208, за умовами якого принципал доручає, а агент бере на себе зобов'язання здійснювати від імені та за рахунок принципала юридичні та фактичні дії, пов'язані з пошуком постачальників харчового промислового обладнання:

- камера запікання модель до 250 град. С;

- багатофункціональна машина для нарізання;

- автоматична формовочно-паркувальна машина, а принципал зобов'язується сплатити агенту винагороду за надані послуги на умовах, визначених в цьому договорі (том 3 а.с. 150-154).

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надано акт приймання-передачі наданих послуг до агентського договору №А1208 про надання послуги з пошуку постачальників харчового промислового обладнання, податкової накладної (том 3 а.с. 155-157).

Колегія суддів звертає увагу на те, що з наданих Договорів поставки та Контрактів не вбачається, що придбані у ТОВ «Ді-Некс», ТОВ «Євро Азія Трейд», ТОВ «Г.Н.Т. Нова Трейд» та ТОВ «Альянс Трейд Компані» послуги якимось чином пов'язані із взаємовідносинами позивача із контрагентами-покупцями ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» та ТОВ «Пирятинський делікатес» або контрагентами-постачальниками Компаніями «Guedel Intralogistics GmbH» (Німеччина), «Mauting spol. s r.o.» (Чехія), «Foodlogistik Fleischereimaschinen GmbH» (Німеччина) та «Variovac PS SystemPack GmbH» (Німеччина), а з наявних актів приймання-передачі наданих послуг до укладених Агентських договорів не вбачається суті та виду наданих послуг, порядку, місця, строку та способу їх надання, оформлення результатів наданих послуг, повноважень сторін, що виникають в процесі надання послуг, порядку проведення перевірок стану якості та своєчасності надання послуг (виконання робіт), порядку здійснених розрахунків за наданні послуги (виконані роботи). Вищевикладене позбавляє можливості підтвердити взаємозв'язок між фактом придбання вказаних послуг та використання їх позивачем для ведення своєї господарської діяльності.

Позивач зазначає, що для належного забезпечення вимог укладених Позивачем із Покупцями ТОВ «Пирятинський делікатес» та ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» Договорів поставки та здійснення інструктажу персоналу ТОВ «А.Г.Р.О.-3» були замовлені та придбані у ТОВ «Рамболь» комплекс монтажних робіт та послуг на підставі укладених договорів підряду, за умовами яких ТОВ «Рамболь» (підрядник) за завданням ТОВ «А.Г.Р.О.-3» (замовник) зобов'язується своїми силами і засобами виконати роботи (надати послуги), а замовник зобов'язується прийняти закінчену роботу і оплатити її на умовах та в порядку, передбаченому цими договорами: договір підряду №А/0704 від 07.04.2014; договір підряду №А/2104 від 21.04.2014; договір підряду №А/2009 від 22.09.2014; договір підряду №А/2209 від 22.09.2014 (том 1 а.с. 122-141).

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надано копії податкових накладних, рахунків на оплату, актів приймання передачі наданих послуг, актів надання послуг (том 1 а.с. 142-250, том 2 а.с. 1-250, том 3 а.с. 1-6).

Колегія суддів звертає увагу на те, що у вказаних актах приймання вказано лише загальні назви робіт і послуг без конкретизації їх обсягу,періоду, способу, порядку та місця виконання, також не зазначено повноваження сторін та порядок здійснення розрахунків за вказані послуги, тощо.

Крім того, з наявних в матеріалах справи документів вбачається невідповідність періоду виконання підрядником робіт зі строками їх виконання встановленими договорами.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15 грудня 2015 року у справі № 21/4266а15

На думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги зазначені вище первинні документи, оскільки останні не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме не містять необхідних для цілей оподаткування відомостей щодо місця складання, обсягу та змісту господарських операцій, реальних одиниць виміру, а тому не висвітлюють повну та достовірну інформацію про фактичні та потенційні наслідки спірних господарських взаємовідносин та подій, їх сутність, а тому колегія суддів погоджується з висновками податкового органу про те, що останні не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції з надання послуг, виконання робіт та постачання товарів фактично не мали реального характеру, факти отримання таких послуг (робіт, товарів) оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, зміну матеріального стану позивача, а останнім, в свою чергу, не надано жодних пояснень щодо відсутності обов'язкових належних чином складених первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій по господарським відносинам ТОВ «А.Г.Р.О.-3» із відповідними контрагентами.

Також, колегія суддів приймає до уваги послання податкового органу на отримані під час проведення перевірок матеріали щодо контрагентів позивача: ТОВ «Рамболь», ТОВ «Ді-Некс», ТОВ «Г.Н.Т. Нова Трейд», ТОВ «Євро Азія Трейд», ТОВ «Альянс Трейд Компані», ТОВ «Майт-Пром-Торг» та ТОВ «ССК Груп», якими встановлено відсутність підприємств за податковими адресами, непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності їх засновників та директорів, відсутність виробничих потужностей, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем не надано суду інших належних доказів реальності здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, на підставі яких було сформовано податковий кредит, а також не наведено законних підстав для здійснення коригування податкових зобов'язань за цими операціями, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Г.Р.О.-3" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 21 червня 2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Аліменко В.О.