Ухвала суду № 58461177, 21.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 червня 2016 рокусправа № 808/8437/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промавтоматика - Сервіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Промавтоматика - Сервіс» (далі - ТОВ «Промавтоматика - Сервіс») звернулося до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя), в якому просить скасувати винесене відповідачем 13.01.2015 року податкове повідомлення - рішення №0000161501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 41 553 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10 388,25 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.01.2016 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 218 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Промавтоматика - Сервіс» у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, за результатами якої складено акт №37/08-28-15-01/204398700 від 19.12.2014 року, яким встановлено порушення позивачем п.201.10 ст. 201 ПК України, що призвело заниження суми податку на додану вартість, яка підлягала до сплати в бюджет за даний період в розмірі 41 553 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 13.01.2015 року винесено податкове повідомлення - рішення №0000161501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 41 553 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10 388,25 грн., яке оскаржено позивачем в судовому порядку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Приписами п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Аналогічні положення відносно подання заяви, щодо відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, містяться також у п.17 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014 року (далі - Наказ №966).

Судом першої інстанції встановлено, що згідно показників податкової декларації ТОВ «Промавтоматика - Сервіс» з податку на додану вартість, додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2014 року включено суму податку на додану вартість у розмірі 41 666,67 грн. по податковій накладній №44 від 06.10.2014 року по контрагенту ТОВ «Буд Енерго - Стандарт». який є платником податку на додану вартість та виконавцем робіт, відповідно до укладеного між ТОВ «Промавтоматика - Сервіс» та ТОВ «Буд Енерго - Стандарт» договору №211 від 17.03.2014 року.

До поданої відповідачу декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року позивачем додано заяву, в якій зазначено про порушення ТОВ «Буд Енерго - Стандарт» порядку реєстрації податкової накладної №44 від 06.10.2014 року в ЄРПН.

Матеріалами справи підтверджено, що 22.12.2014 року позивачем на адресу відповідача, у строки встановленні приписами абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України надіслано копії первинних та розрахункових документів по контрагенту ТОВ «Буд Енерго - Стандарт» згідно додатка №8 податкової декларації за жовтень 2014 року, щодо порушення порядку реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Оскільки позивачем згідно приписів чинного податкового законодавства підтверджено право на включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року, висновки податкового органу щодо заниження позивачем податкового зобов'язання на підставі проведеної камеральної перевірки є порушенням приписів абз.12 п. 201.10 ст. 201 ПК України.

В силу викладеного є вірним висновок суду першої інстанції щодо скасування винесеного податковим органом податкового повідомлення - рішення №0000161501 від 13.01.2015 року як неправомірного.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Судом першої інстанції правомірно у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, стягнуто на користь позивача за рахунок відповідача здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 1 218 грн.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова