Постанова № 58461116, 31.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2016 рокусправа № 804/16178/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Дніпропетровській області на додаткову постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національна поліція України, Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі -ГУ МВС України у Дніпропетровській області), Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі -ГУНП в Дніпропетровській області), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), Національної поліції України, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області №46 о/с від 06.11.2015 «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил з 06.11.2015 старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, згідно з п.64 "г" (через скорочення штатів) Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, відповідно де п.9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію»; зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області; стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області середній розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 07.11.2015 і до моменту фактичного поновлення на посаді; зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області розглянути рапорт від 05.11.2015, поданий старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 та запропонувати ОСОБА_1 посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції у порядку встановленому п.9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію»; допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та стягнення середнього розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області розглянути кандидатуру оперуповноваженого відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до п.9 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» у Головному управління Національної поліції в Дніпропетровській області та видати відповідний наказ з цього приводу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області №46 о/с від 06.11.2015 «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил з 06.11.2015 старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 оперуповноваженого відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, згідно з п.64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, відповідно де п.9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію».

Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області розглянути рапорт від 05.11.2015, поданий старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 у порядку, встановленому п.9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на доведеності поясненнями позивача та показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні, написання позивачем та подання безпосередньому керівнику 05.11.2015 рапорту про звільнення з органів внутрішніх справ через перехід до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, тобто належне повідомлення позивачем про бажання проходити подальшу службу в поліції.

Суд першої інстанції, посилаючись на положення частини 2 статті 162 КАС України, виходив з того, що у разі помилкового обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права чи неналежного формулювання позовних вимог, суд має право на підставі частини 2 статті 11 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право.

За висновками суду першої інстанції, оскільки звільнення позивача відбулось внаслідок безпідставної бездіяльності Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, що полягала у незабезпеченні належного розгляду рапорту позивача від 05 листопада 2015 року про звільнення у зв'язку з переведенням, суд, керуючись положеннями статті 11 Кодексу адміністративного судочинства, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, про які він просить, визнав за необхідне зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області розглянути рапорт від 05.11.2015, поданий позивачем у порядку встановленому пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію».

Отже судом першої інстанції при ухвалення рішення у справі обрано належний, за висновком суду, спосіб захисту порушеного права.

22 березня 2016 року судом першої інстанції ухвалено додаткову постанову у справі, якою зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області середній розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 07.11.2015 до 22.03.2016.

Підставою для ухвалення додаткового судового рішення судом першої інстанції визначено пункт 2 частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, суд, що ухвалив судове рішення може з власної ініціативи прийняти додаткову постанову у випадках якщо судом вирішено питання про право, проте не визначено способу виконання судового рішення.

В апеляційній скарзі на додаткову постанову відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить додаткову постанову скасувати та у задоволенні позву відмовити.

В обґрунтування вказує на те, що суд першої інстанції, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 168 КАС України не визначив спосіб виконання судового рішення, а фактично змінив судове рішення шляхом задоволення позовних вимог, у задоволенні яких відповідно до постанови суду від 15.03.2016 було відмовлено.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги відповідача, позивач та його представник, вказують на безпідставність її доводів та просять залишити без змін додаткову постанову суду першої інстанції, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї , перевіривши рішення суду першої інстанції правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Судове рішення повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов'язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти судового рішення є ухвалення додаткового рішення (додаткової постанови чи ухвали).

За змістом частини першої статті 14 КАС України судові рішення, якими закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюються іменем України.

Закінчення розгляду справи у розумінні цієї норми права є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції, у тому числі прийняття постанови щодо частини позовних вимог відповідно до частини першої статті 164 КАС України.

Резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, а тому повинна містити чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову.

Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.

В даному випадку необхідність ухвалення додаткової постанови суд першої інстанції обґрунтовує пунктом 2 частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, суд, що ухвалив судове рішення може з власної ініціативи прийняти додаткову постанову у випадках якщо судом вирішено питання про право, проте не визначено способу виконання судового рішення.

Відповідно до матеріалів справи, ухвалюючи судове рішення за результатами розгляду справи, відповідно до мотивувальної частини постанови суду від 15.03.2016, суд першої інстанції посилаючись на положення частини 2 статті 162 та частини 2 статті 11 КАС України, застосував належний, за висновком суду, спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до резолютивної частини постанови суду, судом скасовано оскаржуваний наказ відповідача про звільнення позивача та зобов'язано відповідача розглянути рапорт від 05.11.2015 поданий позивачем. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Отже судом позовні вимоги було вирішено у повному обсязі.

З огляду на викладене судом першої інстанції при ухваленні додаткової постанови не визначено спосіб виконання судового рішення, як зазначив суд, а фактично вирішено частину позовних вимог заявлених позивачем, що суперечить положенням статті 168 КАС України.

Допущене судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права є підставою для скасування додаткового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Дніпропетровській області - задовольнити.

Додаткову постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року - скасувати із прийняттям нової постанови.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національна поліція України, Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко