Ухвала суду № 58459923, 17.06.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 червня 2016 рокум. Ужгород№ 807/150/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Шмідзен І.Ю.

за участю:

позивача: Заступник прокурора Закарпатської області, представник - Лемак Р.В.;

відповідача: Ужгородська міська рада, представник - Жулінська О.А.;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, представник - Майстеренко Н.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Заступника прокурора Закарпатської області про зміну предмету позовних вимог шляхом їх доповнення за позовною заявою Заступника прокурора Закарпатської області до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області про визнання нечинним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Закарпатської області (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області (далі - третя особа) про визнання нечинним та скасування рішення від 09.11.2015 року №1881 "Про затвердження містобудівної документації".

17.06.2016 року позивач надіслав до суду заяву про зміну предмету позовних вимог шляхом їх доповнення, згідно якої просить:

- визнати незаконними дії щодо винесення на розгляд сесії відповідача 09.11.2015 року та затвердження містобудівної документації "Корегування генерального плану м. Ужгорода" виконану Державним підприємством "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М. Білоконя", "Історико-архітектурний опорний план м. Ужгорода Закарпатської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів", розроблений Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень як невід'ємну частину генерального плану, "План зонування території м. Ужгрода", виконаний Державним підприємством "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М. Білоконя";

- встановити відсутність компетенції (повноважень) відповідача щодо включення на підставі містобудівної документації до меж міста земельних ділянок загальною площею понад 1024,2 га із земель Баранинської, Оноківської, Сторожницької, Холмківської та Великолазівської сільських рад та затвердження такої рішенням відповідача "Про затвердження містобудівної документації" №1881 від 09.11.2015 року, тим самим змінивши межі міста Ужгорода в сторону збільшення його території.

Подану заяву про зміну предмету позовних вимог шляхом їх доповнення позивач обґрунтовує тим, що дане право надане йому у відповідності до ст. 137 КАС України. Зокрема, позивач в поданій заяві про зміну предмету позовних вимог наголошував, що окрім наведених у позовній заяві доводів незаконності рішення відповідача №1881 від 09.11.2015 року, також є всі підстави вважати незаконними дії останнього щодо винесення 09.11.2015 року на розгляд сесії та затвердження містобудівної документації "Корегування генерального плану м. Ужгорода", "Історико-архітектурний опорний план м. Ужгорода Закарпатської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів", "План зонування території м. Ужгрода". Так, ні коригування до генерального плану міста Ужгорода та історико-архітектурний опорний план в його складі, ні план зонування території міста Ужгорода не розглядалися архітектурно-містобудівною радою при управлінні архітектури та містобудування відповідача. Також, питання затвердження містобудівної документації не були предметом громадських слухань, що свідчить про порушення відповідачем основних принципів здійснення місцевого самоврядування. Позивач в поданій заяві зазначав, що відповідач, затвердивши містобудівну документацію, не маючи на те повноважень та за відсутності компетенції у цих питаннях, змінила межі міста Ужгорода в сторону збільшення території і наділила себе повноваженнями на розпорядження землями сільських рад.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви про зміну предмету позовних вимог.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав заяву про зміну позовних вимог.

Розглянувши подану заяву, заслухавши думку осіб, що беруть участь у справі, суд дійшов висновку, що в прийнятті заяви про зміну предмету позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 КАС України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Зокрема, предметом позову слід вважати ту його частину, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення (ч. 4, 5 ст. 105 КАС України). Вона опосередковується спірними правовідносинами - правом і обов'язком позивача та відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними є юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 137 КАС України зміна підстави або предмету адміністративного позову можлива лише до початку судового розгляду справи по суті.

Так, із аналізу ч. 1 ст. 137 КАС України суд приходить висновку, що законодавець надавши позивачеві право подати заяву про зміну предмету позовних вимог застеріг, що дана зміна можлива виключно до початку судового розгляду справи по суті (тобто до початку доповіді головуючого-судді). Важливо відзначити часові межі здійснення цього права: до початку судового розгляду по суті.

Зокрема, суд констатує, що в судовому засіданні 29.03.2016 року було розпочато розгляд даної справи по суті.

З огляду на вище викладене, вбачається, що заява від 17.06.2016 року про зміну предмету позовних вимог була подана представником позивача всупереч вимогам ч. 1 ст. 137 КАС України, а саме: після початку розгляду справи по суті в судовому засіданні 29.03.2016 року.

Окрім цього, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений можливості звернутися з вказаними вимогами до суду із новим позовом у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

Відтак, суд приходить до переконання, що у прийнятті заяви про зміну предмету позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 137, 160, 165 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у прийнятті заяви Заступника прокурора Закарпатської області про зміну предмету позовних вимог, шляхом їх доповнення по адміністративній справі за позовною заявою Заступника прокурора Закарпатської області до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області про визнання нечинним та скасування рішення від 09.11.2015 року №1881 "Про затвердження містобудівної документації".

2. Ухвала оскарженню не підлягає. Згідно ч. 2 ст. 185 КАС України заперечення на ухвалу сторони можуть викласти в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Суддя О.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 17 червня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21 червня 2016 року.