Ухвала суду № 58453968, 22.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №483/2481/15-к 22.06.2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря Луговенко К.С.

розглянув матеріали кримінального провадження №12015150100000437 за апеляційною скаргою прокурора Очаківського відділу Миколаївської місцевої прокуратури ОСОБА_4 на вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 березня 2016 року відносно

ОСОБА_5, 1984 року 08 місяця 22 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України

Учасники судового провадження:

прокурор Зайков О.В.

обвинувачений ОСОБА_5

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду змінити в частині призначення покарання, вважати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо він протягом одного року від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п.2,3,4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:

провадження №11-кп/784/470/16 головуючий суду 1-ої інстанції: ОСОБА_6

категорія: ч.1 ст.249 КК України доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально- виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;

-періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі строком на два роки, з конфіскацією знаряддя лову та всього добутого.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання звільнено, якщо він протягом одного року від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов'язки, передбачені п.п.2,3,4 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Управління охорони, використання і відтворення біоресурсів та регулювання рибальства у Миколаївській області в рахунок відшкодування майнової шкоди - 29 937 гривень.

Речові докази: три сітки та гумовий човен конфісковано в дохід держави.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

На обґрунтування апеляційних вимог прокурор послався на те, що на момент вчинення ОСОБА_5 злочину, санкція ч.2 ст. 249 КК України не передбачала додаткове покарання - конфіскацію знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Вказав на застосування судом першої інстанції закону, який не підлягав застосуванню, що є підставою для зміни вироку в частині призначення покарання.

Встановлені судом першої інстанції обставини

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 03 травня 2015 року приблизно о 21 год., маючи умисел на незаконне зайняття рибним промислом, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного вилову риби, в порушення п.п. 3.15, 4.11 Правил любительського і спортивного лову, що затверджені наказом №19 Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року, не маючи відповідного дозволу, забороненим знаряддям лову - трьома месиновими сітками незаконно займався рибним промислом в акваторії Дніпровсько-Бузького лиману Чорного моря, в районі с. Куцуруб Очаківського району Миколаївської області, в ході якого виловив і знищів рибу породи карась в кількості 17 одиниць, риби породи бичок в кількості 47 одиниць та риби породи пузанок в кількості 165 одиниць, чим заподіяв істотну шкоду рибним запасам України та матеріальних збитків, які згідно з таксами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21 листопада 2011 року, складають 29 937 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку обвинуваченого, який теж підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_5 у незаконному зайнятті рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і апелянтом не оспорюються.

Не оспорюється ним і кваліфікація дій за 1 ст. 249 КК України.

Перевіривши у відповідності до вимог ст. 404 КПК України законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, в частині призначення покарання, апеляційний суд дійшов наступного.

При визначенні виду та розміру покарання ОСОБА_5 суд у відповідності із вимогами ст. 65 КПК України врахував вчинення обвинуваченим злочину невеликої тяжкості: обставину, що помякшує покарання: щире каяття; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується посередньо.

Врахувавши наведене, суд першої інстанції обґрунтовано призначив ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі у межі , передбаченої санкцією ч.1 ст. 249 КК України, яке на думку апеляційного суду відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного.

Крім того, врахувавши обставину, що помякшує покарання: щире каяття, дані про особу обвинуваченого, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбуття призначеного покарання і обґрунтовано застосував ст.75 КК України.

Разом з тим є слушними доводи прокурора про застосування закону, який не підлягав застосуванню з огляду на те, що відповідно до п.16 ст. 2 закону України «Про внесення змін до кримінального та кримінально-процесуального кодексів України, щодо виконання рекомендацій, що містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною плану дій щодо лібералізації Європейським союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» від 18.02.2016 року, в абзаці другому частини першої і другої статті 249 КК України слова «з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого» виключено.

Таким чином, застосування до ОСОБА_5 конфіскації знарядь і засобів промислу та всього добутого є неправильним, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 408, п.2 ч.1 ст. 413 КПК України є підставою для зміни вироку в частині призначення покарання.

Керуючись ст.ст. 404, 405,407, 419, 426, 532 КПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 березня 2016 року відносно ОСОБА_5змінити в частині призначення покарання.

Вважати ОСОБА_5 засудженим за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо він протягом одного року від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п.2,3,4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально- виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;

-періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_7