Ухвала суду № 58447957, 17.06.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 206/3143/2012 Провадження № 22-ц/772/1702/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 55Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого Сало Т.Б., суддів: Матківської М.В., Якименко М.М., секретар - Агеєва Г.В., за участі: ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07 квітня 2016 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Вінницька обласна друкарня», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про зобовязання надати довідку до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про заробітну плату, виплачену за час вимушеного прогулу, -

встановила:

В квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ВАТ "Вінницяоблдрукарня", третя особа без самостійних вимог на боці відповідача Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про зобовязання надати довідку до УПФУ в м. Вінниці про заробітну плату, виплачену за час вимушеного прогулу.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 18.05.2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Зобовязано відповідача надати до Пенсійного фонду довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, виплачену за час вимушеного прогулу за період з 06.01.2005 року по 12.05.2008 року.

В березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Заява мотивована тим, що в лютому 2016 року йому було відмовлено у виправленні описки у виконавчому листі через те, що в прохальній частині позовної заяви та ухвалі про виправлення описки не вказані дані суми заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 06.01.2005р. по 12.05.2008р. В зв'язку з цим, ОСОБА_2 звертається до суду з даною заявою та надає розрахунок заробітної плати за час вимушеного прогулу, що не було зроблено у попередніх позовних заявах. ОСОБА_2 звернувся до суду з даною заявою та просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 «Віноблдрукарня» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 06.01.2005р. по 12.05.2008р. в сумі 52040,80 грн. в розрізі місяців помісячно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 квітня 2016 року у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задоволити його заяву про ухвалення додаткового рішення.

Скаргу мотивовано тим, що ухвала суду є незаконною, зокрема, судом невірно застосовано ст. 220 ЦПК України, яка регламентує ухвалення додаткового рішення.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом із вимогами: зобовязати ВАТ «Вінницька обласна друкарня» надати до УПФУ в м. Вінниці довідку про його заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 06.01.2005 року по 12.05.2008 року у розрізі місяців.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 18.05.2012 року позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано ВАТ "Вінницька обласна друкарня" надати до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_2, виплачену за час вимушеного прогулу за період з 06.01.2005 року по 12.05.2008 року.

Вказане судове рішення набрало законної сили.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2013 року виправлено описку в резолютивній частині рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 18.05.2012 року по справі № 206/3143/2012, вказавши: "зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Вінницька обласна друкарня" надати до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_2, виплачену за час вимушеного прогулу за період з 06.01.2005 року по 12.05.2008 року в розрізі місяців згідно додатку №1 до п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За вищевказаним судовим рішенням Вінницьким міським судом Вінницької області 17.03.2016 року видано виконавчий лист № 206/3143/2012.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 52040,80 грн. не були предметом розгляду у вищевказаній цивільній справі, а заявник фактично бажає збільшити позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в повному обсязі виходячи з наступного.

Статтею 220 ЦПК України закріплено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення. Так, зазначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;

3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу;

4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

По-перше, в довідці, яку суд зобовязав надати ПФУ, йдеться мова про заробітну плату, але не для її подальшого стягнення, а задля нарахування пенсії, тобто суд не вирішував питання про право на стягнення зарплати.

По-друге, із мотивів та прохальної частини заяви вбачається, що заявник фактично просить розглянути вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 52040,80 грн..

Сама вимога про стягнення грошових коштів не була предметом розгляду у вищевказаній цивільній справі, а отже відсутні всі підстави для ухвалення додаткового рішення, які передбачені ст. 220 ЦПК України (в тому числі п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 220 ЦПК України).

Колегія суддів дійшла висновку, що мотиви апеляційної скарги не спростовують вірного висновку суду першої інстанції.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону (п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом: