Ухвала суду № 58444968, 17.06.2016, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

17.06.2016

Провадження № 2/389/520/16

ЄУН 389/1508/16-ц

У Х В А Л А

17 червня 2016 року Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1, розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 про надання права продовжувати оформляти документи (вступити в права власності) в нотаріальній конторі за місцем його проживання, або за місцем знаходження успадкованого майна,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить надати йому право продовжувати оформляти документи (вступити у права власності ) в нотаріальній конторі за місцем його проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, або за місцем знаходження успадкованого майна (6/8 будинку): місто Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, вулиця Сонячна, 2. Підставою для звернення до суду є відсутність у спадкоємця можливості оформити спадщину в установленому актами цивільного законодавства порядку і отримати свідоцтво про право власності на спадкове нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право" (ч.1 ст.2 ЦПК України).

За нормою ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно зі ст.109 ЦПК України, якою визначена загальна підсудність, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Статтею 114 ЦПК України встановлена виключна підсудність. Так згідно з ч.1 вказаної, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до ст.118 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Під позовом слід розуміти в широкому контексті звернення до суду за захистом порушеного або оспорюваного права, що було спричинено діями або бездіяльністю конкретної особи, до якої й пред'являються вимоги щодо припинення правопорушення, відновлення прав, відшкодування шкоди тощо. Позов має свою внутрішню структуру, тобто складається з певних частин (елементів), які у своїй сукупності дають можливість говорити про особливість, визначеність та самостійність кожного окремого позову, тобто його специфічність та відмінність від інших позовів.

Вимоги до позовної заяви встановлені ст.119 ЦПК України, згідно з якою позовна заява є письмовим документом. Письмова форма вважається додержаною, якщо позовна заява викладена на папері. Позовна заява виготовляється на паперовому носії за допомогою друкарської чи компютерної техніки.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява (наприклад, Знамянський міськрайонний суд Кіровоградської області).

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий. В позовній заяві обовязково має вказуватись повне імя (найменування) позивача і відповідача, а також імя представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів звязку, якщо такий відомий. Зазначення лише ініціалів, замість імен, не відповідає вимогам закону. Прізвище, імя та по батькові фізичної особи вказується за даними паспорта цієї особи або іншого документа, що замінює його. Місцем проживання фізичної особи згідно із ст.29 Цивільного кодексу України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Щодо фізичної особи - підприємця ця норма конкретизується у ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», де зазначено, що місце проживання фізичної особи - це житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється звязок з фізичною особою - підприємцем. Найменування юридичної особи включає в себе інформацію про організаційно-правову форму та назву.

3) зміст позовних вимог. Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду (наприклад, встановлення права власності на земельну ділянку). По суті, цей пункт є відображенням прохальної частини позовної заяви.

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру.Порядок визначення ціни позову передбачено ст.80 ЦПК України, відповідно до ч. 1 якої ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Позивач у будь-якому випадку повинен зазначити те право, захисту якого він вимагає, вважаючи його порушеним, невизнаним чи оспорюваним.

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.Підстави звільнення від доказування встановлені ст. 61 ЦПК України, згідно із якою не потребують доказування: обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; обставини, визнані судом загальновідомими; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, якщо у цій справі беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

7) перелік документів, що додаються до заяви. Перелік цих документів визначається позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна бути підписана особою, яка її подає, із зазначенням дати її подання. Необхідність даного реквізиту пояснюється тим, що розгляд анонімних позовних заяв не допускається. Зазначення ж часу подання свідчить про предявлення позову в межах строків позовної давності і забезпечує його своєчасний розгляд. Разом з тим, днем подання заяви до суду є не дата, вказана у позовній заяві, а день її реєстрації в канцелярії суду або день відправлення заяви на адресу суду поштою.

Частиною 5 ст. 119 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору. Якщо позивач звільнений від сплати судового збору, то в позовній заяві доцільно вказати про це з посиланням на конкретну норму закону, яка надає йому такі пільги. Документи про сплату судового збору подаються суду в оригіналі.

Законодавством передбачено, що враховуючи майновий стан позивача, суддя може відстрочити або розстрочити сплату судового збору. Для отримання такої розстрочки чи відсрочки необхідно одночасно з поданням позову звернутися до суду з відповідною заявою, додавши до неї документи, які підтверджують майновий стан позивача.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Місячний розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2016 року становить 1378 грн. Ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати 551 грн. 20 коп. - 6890 грн. Ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру, складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати 551 грн. 20 коп.

Статтею 5 цього закону встановлено пільги щодо сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 120 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Крім того, у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і крмимінальтних справа від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено наступне.

Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат", "Про міжнародне приватне право", іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права.

Підсудність справ про спадкування визначається за правилами ст. 109 ЦПК. Позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна. Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Позивачем у спорах про спадкування може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268 - 1270 ЦК. Належними відповідачами зазначеним спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав.

Дана позовна заява не відповідає зазначеним вище нормам закону та потребує уточнення.

Так відповідачу з урахуванням положень щодо можливих способів захисту свого порушеного права, необхідно визначитись зі змістом позовних вимог та зі складом осіб (відповідачами), які мають брати участь у даній справі. З урахуванням уточнення позовних вимог сплатити судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір». Тобто, якщо позов буде містити позовну вимогу немайнового характеру судовий збір має складати 551 грн. 20 коп., а якщо це буде майнова вимога то судовий збір повинен складати 1 відсоток ціни позову (вартості майна), але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати 551 грн. 20 коп. - 6890 грн. Або ж надати докази, на підтвердження звільнення від сплати судового збору.Також необхідно надати копію позовної заяви разом з копіями документів, що долучені до позовної заяви відповідно до кількостівідповідачів, які будуть брати участь у справі.

При цьому слід враховувати, що спори з приводу нерухомого майна подаються за місцем його знаходження. Позивачу також слід звернути увагу на лист Міністерства юстиції України, який міститься у матеріалах позовної заяви та в якому зазначено, що з метою визнання права власності на спадкове майно позивач чи його представник має право звернутися до суду з відповідним позовом.

За вказаних обставин провадження у справі не може бути відкритим, а тому відповідно до ст.121 ЦПК України дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що він має право скористатися правовою допомогою.

Керуючись ст.ст. 119, 121, 209, 210 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 про надання права продовжувати оформляти документи (вступити в права власності) в нотаріальній конторі за місцем його проживання, або за місцем знаходження успадкованого майна, залишити без руху, для усунення недоліків строком п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали.

Запропонувати позивачу визначитись зі змістом позовних вимог та зі складом осіб (відповідачами), які мають брати участь у даній справі. З урахуванням уточнення позовних вимог сплатити судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір». Тобто, якщо позов буде містити позовну вимогу немайнового характеру судовий збір має складати 551 грн. 20 коп., а якщо це буде майнова вимога то судовий збір повинен складати 1 відсоток ціни позову (вартості майна), але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати 551 грн. 20 коп. - 6890 грн. Або ж надати докази, на підтвердження звільнення від сплати судового збору. Також надати копію позовної заяви разом з копіями документів, що долучені до позовної заяви відповідно до кількості відповідачів, які будуть брати участь у справі.

Банківські реквізити для зарахування судового збору до державного бюджету за звернення до Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Отримувач коштів:

Знам'янське УК/м. Знам'янка/22030101

Код ЄДРПОУ: 02896880

Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 38011312

Банк отримувача: ГУДКСУ у Кіровоградській області

Код банку отримувача: (МФО): 823016

Рахунок отримувача: 31219206700010

КОД класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа).

У разі невиконання вимог суду позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві.

Ухвала щодо сплати судового збору може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області у пятиденний строк з дня отримання її копії, через суд першої інстанції.

Суддя Г.В. Берднікова