Рішення № 58444405, 14.06.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15186/15-ц

Провадження № 2/344/1828/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.

за участі секретаря Прокопів С.Р.

позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2

представника Виконавчого комітету ОСОБА_3

представника Департаменту житлово-комунальної політики ОСОБА_4

Представника ОСОБА_5 ОСОБА_6,

ОСОБА_7

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міського голови м. Івано-Франківська, Департаменту комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Служби реєстрації Івано-Франківського міського управління юстиції, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Органу опіки та піклування про визнання факту проведення приватизації квартири незаконним, визнання незаконним розпорядження міського голови, недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

в позові вказано, що позивачка із членами сім`ї проживає у гуртожитку по вул. Військових ветеранів 6 в м. Івано-Франківськ на підставі ордеру, а також між нею та Управлінням МВК укладено договір, за яким здійснюється користування 51 кв.м. і тому числі спірними приміщеннями загального користування. Влітку 2011 р. ОСОБА_5 влаштував стіну і відгородив вказані приміщення загального користування. 31/12/2012 р. було постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою було заборонено здійснювати ремонто-будівельні роботи щодо спірних приміщень. Позивачка вважає спірні приміщення загального користування, а тому вони не підлягають приватизації. Приватизація спірних приміщень, на думку позивача, є незаконною з підстави безпідставного погодження приєднання приміщень загального користування до квартири відповідача ОСОБА_5 Тому позивачка просила суд визнати факт проведення приватизації квартири АДРЕСА_1 6 в м. Івано-Франківськ незаконним, визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 6 в м. Івано-Франківськ, скасувати реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно квартири АДРЕСА_1 6 в м. Івано-Франківськ.

Провадження в частині прохань позивача до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про скасування декларації ДАБІ в Івано-Франківській області від 24/01/2012 р. №ІФ 14312013075 та від 14/07/2015 р. №ІФ 082151950881 та в частині прохань до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним (незаконним) п. 7.13. рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 03/03/2009 р. №104 закрито.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов з підстав, що в ньому зазначені. Представник позивача надав перед судом пояснення про те, що рішеннями судів було встановлено незаконність приватизації.

В судовому засіданні відповідачі заперечили позов.

Представник ОСОБА_5 надала перед судом пояснення про те, що представник позивача на обґрунтування позову зазначає судові рішення, які було скасовано ухвалою Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ. В частині повторного звернення позивача до суду з проханням про визнання протиправним (незаконним) п. 7.13. рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 03/03/2009 р. №104 представник просила закрити провадження з підстави набрання законної сили ухвалою про відмову від позову та закриття провадження 19/03/2014 р.

Судом встановлено наступні обставини.

02/07/2009 р. ОСОБА_1 видано ордер на поселення із сім`єю з 3 осіб в 2-х кімнатний гуртожиток в буд. №6 по вул. Військових ветеранів в м. Івано-Франківськ.

03/03/2009 р. рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №104 надано дозвіл ОСОБА_5 на переобладнання приміщень гуртожитку вул. Військових ветеранів 6 в м. Івано-Франківськ під ізольовану квартиру на підставі протоколу міжвідомчої комісії від 12/11/2008 р. №14, дозволу на проектно-пошукові роботи рішення Виконавчого комітету від 20/11/2008 р. № 577, ордеру №071 від 24/03/2004 р.

19/01/2015 р. Департамент комунального господарства, транспорту і зв`язку видав свідоцтво про право власності ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8на АДРЕСА_2 на підставі приватизації житла.

Відповідно до витягу №48883103 зареєстровано право власності на вказану квартиру.

ОСОБА_5 видано дозвіл №966 на проведення будівельних робіт з переобладнання спірних приміщень гуртожитку.

30/06/2010 р. Івано-Франківська СЕС погодила проект спірного будівництва.

20/11/2008 р. рішенням Виконавчого комітету дозволено проведення проектно-пошукових робіт ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12 для переобладнання спірних приміщень.

23/12/2014 р. Івано-Франківська міська рада ухвалила рішення №652, яким надано дозвіл на передачу ОСОБА_5 зі складом сім`ї 4 особи у власність квартири, яку вони займають по вул. Військових ветеранів 6 в м. Івано-Франківськ.

15/10/2014 р. ОСОБА_5 та члени сім`ї подали заяву про приватизацію житла вул. Військових ветеранів 6 в м. Івано-Франківськ.

27/02/20104 р. видано ордер №071 на ім`я ОСОБА_5 та двох членів сім`ї.

Відповідно до довідки №2266 від 20/11/2014 до складу сім`ї ОСОБА_5 входило 3 осіб.

Відповідно до довідки від 29/12/2014 до складу сім`ї ОСОБА_5 входило 3 осіб.

12/11/2014 р. складено протокол засідання Міжвідомчої комісії №14, яким не заперечено проти надання ОСОБА_5 дозволу на проектно-пошукові роботи щодо спірних приміщень.

12/11/2014 р. залишено без змін рішення Івано-Франківського міського суду від 22/08/2014 р., яким відмовлено ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні спірними приміщеннями загального користування гуртожитку з підстав приєднання спірних приміщень до квартири ОСОБА_5

Відповідно до п. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В справі Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) від 3 квітня 2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Ухвалою Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ від 11/09/2013 р. скасовано рішення Івано-Франківського міського суду від 19/02/2013 р. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17/05/2013 р. з підстав не з`ясування обставин, не надання їм оцінки.

Відповідно до висновку експерта за результатами судово-технічної експертизи документів від 29/01/2016 р. поверх розділового знаку «крапка» виконано розділовий знак «кома», а також ймовірно дописка виконана після виконання підпису ОСОБА_5, імовірно цифра «2» у числі «24,2» та знак «кома» є дописаними.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до п. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже позивачу не гарантовано право на доказування спірних обставин на основі припущень. Однак саме на зазначених припущеннях позивачем засновано доказування відповідних спірних обставин.

Разом з цим відповідно до п. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При цьому в п. 1 ст. 60 ЦПК України вказано, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування від 04/02/2016 р. №78 визнання незаконним приватизації квартири АДРЕСА_1 та свідоцтва про право власності на квартиру обмежуватиме майнові та житлові права неповнолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_9.

31/01/2012 р. постановлено ухвалу Івано-Франківського міського суду, якою заборонено ОСОБА_5 вчиняти дії, пов`язані із ремонтно-будівельними роботами в приміщеннях в гуртожитку №6 по вул. Військових ветеранів в м. Івано-Франківськ; заборонено вчиняти дії, пов`язані із виготовленням документів про право власності на приміщення у вказаному гуртожитку.

Положення вказаної ухвали представник позивача обґрунтовував зазначений позов.

Однак положення зазначеної ухвали не є самостійними підставами позову, оскільки ухвала суду не належить до фактичних обставин спору та є тимчасовим заходом щодо забезпечення позову до часу виконання судового рішення.

Так, відповідно до п. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В свою чергу судові рішення в справі №0907/2-1023/2012 року, якими частково задоволено позов скасовано ухвалою Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ.

Не виконання ухвали є підставою для притягнення винних осіб до юридичної відповідальності, але не є підставою для задоволення даного позову.

Судовим рішенням вже було відмовлено позивачу в позові щодо усунення перешкод в користуванні спірним приміщенням і встановлено.

Позивачем не доведено обставини порушення його прав щодо користування спірними приміщеннями. Рішення щодо приватизації квартири відповідача та спірних нежитлових приміщень ухвалено на основі дозволів та технічної документації, що передбачено законом на час здійснення відповідних дій.

01/10/1998 р. позивачка та Управління комунального господарства уклали договір найму житла в кімнатах №№44,45 площа 51 кв.м. по вул. Військових ветеранів в м. Івано-Франківськ. Договір укладено до 01/10/1999 року.

Позивачка просила суд визнати факт проведення приватизації квартири АДРЕСА_3 незаконним.

Незаконність приватизації визначено позивачем в якості правової підстави даного позову. Отже позивачка просила суд визнати підставу позову в якості предмету позову.

При цьому юридичне анулювання приватизації може бути здійснено виключно у спосіб скасування актів органів приватизації. Відповідно до змісту ЦПК України юридичні спори не вирішуються у спосіб встановлення факту, в тому числі факту незаконності юридично значимої обставини.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способам захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у уртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Отже приватизація житлового фонду є правомірною діяльністю, а незаконними можуть бути визнано виключно рішення, дії, бездіяльність органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, що вчинено під час приватизації, а не приватизацію в загальному.

Відповідно до ст. 215 ЦПК України в резолютивній частині судового рішення зазначається резолюція суду щодо вирішення спору, мотиви такої резолюції і підстави позову не зазначаються в резолютивній частині рішення.

Відповідно до п. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

В п. 2 ст. 13 ЦК України зазначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (п. 3 ст. 13 ЦК України).

В п. 6 ст. 13 ЦК України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до п. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ст. 58 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

УХВАЛИВ:

в позові ОСОБА_1 про: визнання факту проведення приватизації квартири АДРЕСА_3 незаконним, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_3, скасування реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме квартиру АДРЕСА_3, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з моменту його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя С.О. Бородовський