Рішення № 58442620, 08.06.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

08.06.2016

Справа № 203/1365/16-ц

2/0203/698/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 червня 2016 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі Авраменко А.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Житлове господарство Кіровського району» Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_4 житлового господарства Дніпропетровської міської ради, третя особа ОСОБА_5, про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2016 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послалась на те, що позивач разом і третьою особою є співвласниками в рівній частині квартири АДРЕСА_1, яка розташована на четвертому поверсі чотириповерхового будинку. Оскільки відповідачами жодного разу не проводився ремонт покрівлі будинку та системи відводу ливневих стоків, покрівля вищевказаного будинку стала протікати, що призводило до залиття квартири позивача. З приводу ремонту покрівлі та ливневих стоків позивач та інші мешканці будинку №3 по вул. Привокзальній в м.Дніпропетровську з 2004 року неодноразово звертались до відповідачів, однак такі звернення жодних результатів не дали, внаслідок чого 07 квітня 2015 року сталося чергове залиття квартири позивача, чим останній було спричинено матеріальних збитків на загальну суму 120093,94 гривень. Вказану суму матеріальної шкоди позивач і просила суд стягнути солідарно з відповідачів, а також покласти на них судові витрати.

В судовому засіданні позивач, яка є одночасно і представником третьої особи, представник позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задоволеними позовом в повному обсязі з викладених вище підстав.

Відповідачі в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в звязку із чим суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення сторони позивача, представника третьої особи та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач та третя особа є співвласниками квартири АДРЕСА_1, і кожній з них належить по ? частки у праві спільної часткової власності на квартиру. Квартира розташована на четвертому поверсі чотириповерхового будинку. (а.с.7-10, 100-103)

Як встановлено судом у відповідності до норми ст.61 ч.3 ЦПК України відповідач КП «Житлове господарство Кіровського району» Дніпропетровської міської ради є балансоутримувачем будинку №3 по вул. Привокзальній в м.Дніпропетровську, а відповідач ОСОБА_4 житлового господарства Дніпропетровської міської ради розпорядником коштів, призначених на утримання житлового фонду, в тому числі будинку №3 по вул. Привокзальній в м.Дніпропетровську. (а.с.100-103)

Позивач з 2004 року по 2015 рік неодноразово зверталась із письмовими заявами до відповідачів з проханням здійснити капітальний та поточний ремонти покрівлі та ливневих стоків будинку №3 по вул. Привокзальній в м.Дніпропетровську, посилаючись на їх незадовільний стан та постійне залиття через це квартири позивача. У відповідь на такі звернення відповідачами надавались письмові відповіді із визнанням необхідності ремонту покрівлі вказаного будинку, включенням цього будинку до переліку обєктів, на яких необхідне проведення капітального ремонту покрівлі, відсутність фінансування для проведення такого ремонту. Дотепер капітальний ремонт покрівлі будинку №3 по вул. Привокзальній в м.Дніпропетровську не проведено. (а.с.11-34)

З 07 на 08 квітня 2015 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1, про що було складено відповідний акт. Наслідком залиття квартири позивача та третьої особи внаслідок пошкодження майна останніх стало завдання позивачу матеріальної шкоди в розмірі 120093,94 гривень. При цьому, як вбачається зі змісту технічного висновку про технічний стан конструкцій квартири АДРЕСА_1 від 2015 року, технічний стан конструкційних та огороджувальних елементів у вказаній квартирі не відповідає вимогам п.2.24 Держ. СанПіН «Утримання територій населених місць», Розділу ІІ ст.ст.4, 18, 19, 22, 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», п.8.1 ДБН В.3.2-2-2009 «Реконструкція, ремонт, реставрація обєктів будівництва. Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», а також діючих в Україні ДБН, будівельних та санітарних норм. Необхідне проведення капітального ремонту покрівлі будинку. (а.с.36-52, 100-103)

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані положеннями Конституції України, ЦК України, ЖК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 №76.

Так, за змістом ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.ст.55, 124 Конституції України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст.11 ЦК України підставам и для виникнення цивільних прав та обовязків є, окрім іншого, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.15 ЖК України виконавчі комітети міських, районних у містах рад депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством, на території міста, району в місті: здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30); керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні ради; здійснюють управління житловим фондом місцевих рад (частина перша статті 18); здійснюють контроль за станом та експлуатацією відомчого житлового фонду; здійснюють контроль за утриманням будинків, що належать громадянам (стаття 154).

Нормами ст.ст.24, 175 ЖК України встановлено, що житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, утримання жилого будинку і придомової території.

Положеннями ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації; забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості; вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів.

За змістом ст.ст.1, 13, 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем житлово-комунальних послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Різновидом житлово-комунальних послуг є: послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг має право: одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець житлово-комунальних послуг зобов'язаний: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Нормою ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що балансоутримувач зобов'язаний: утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати зокрема відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.

Положеннями ст.22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків належать і витрати, яких особа зазнала зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Нормою ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Нормою ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової та моральної шкоди.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті наведених норм цивільного законодавства, враховуючи зміст та преюдиціальне значення рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2015 року у цивільній справі №203/3815/15-ц (провадження №2/0203/1104/2015) (а.с.100-103), суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшли підтвердження заявлені позивачем факти завдання їй матеріальної шкоди внаслідок залиття її квартири, яке сталося з вини обох відповідачів їх спільної тривалої бездіяльності: відповідача ОСОБА_6 підприємство «Житлове господарство Кіровського району» Дніпропетровської міської ради, як балансоутримувача будинку, в якому розташована квартира позивача, та виконавця житлово-комунальних послуг з утримання такого будинку, його капітального та поточного ремонту, в тому числі покрівлі; відповідача ОСОБА_4 житлового господарства Дніпропетровської міської ради, як розпорядника коштів та особи, на яку законом покладено обовязок із забезпечення схоронності, належного технічного стану, капітального і поточного ремонту житлового фонду. За таких обставин, приймаючи до уваги доведеність факту та розміру заподіяної матеріальної шкоди, вини відповідачів у заподіянні такої шкоди та причинно-наслідкового звязку між завданням матеріальної шкоди та винним діянням відповідачів, суд вважає позов обґрунтованими та доведеним, а отже таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідачів в рівних частках на користь позивача понесені останньою при зверненні до суду із даним позовом судові витрати в розмірі 1200,95 гривень, тобто по 600,48 гривень з кожного.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.ст.11, 15, 16, 22, 1166, 1190 ЦК України, ст.ст.15, 24, 175 ЖК України, ст.ст.1, 7, 13, 19, 20, 21, 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.10, 11, 57-61, 64, 169, 188, 208, 209, 212-216, 218, 223, Главою 8 Розділу ІІІ ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути солідарно з Комунального підприємства «Житлове господарство Кіровського району» Дніпропетровської міської ради (ЄДРПОУ 21852055), ОСОБА_4 житлового господарства Дніпропетровської міської ради (ЄДРПОУ 38114671) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири від 07 квітня 2015 року, 120093,94 гривень.

У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути Комунального підприємства «Житлове господарство Кіровського району» Дніпропетровської міської ради (ЄДРПОУ 21852055), ОСОБА_4 житлового господарства Дніпропетровської міської ради (ЄДРПОУ 38114671) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 600,48 гривень з кожного.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур