Ухвала суду № 58439614, 02.03.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/41/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2016 р. слідчий суддяДніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., з участю секретаря Драганчук А.В., прокурора Анпілогової Б.Ю., представника власника майна - адвоката Литвиненка Ю.М. розглянувши клопотання адвоката Литвиненка Юрія Миколайовича у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100040000208 від 18.11.2015 рокупро скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

01 березня 2016 року представник власника майна - адвокат Литвиненко Ю.М. звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, а саме: квартир № 3, №15, в будинку №70-А, по вулиці Саксаганського, в місті Києві.

Як вбачається з клопотання, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 січня 2016 року було накладено арешт на майно, а саме: квартири № 1, 2, 3, 7, 14, 15, 16, 23, в будинку №70-А, по вулиці Саксаганського, в місті Києві.

В судовому засіданні представник власника майна - адвокат Литвиненко Ю.М. та прокурор Київської місцевої прокуратури №4 Анпілогова Б.Ю. просили у задоволенні клопотання відмовити, оскільки ухвалою слідчого судді від 02.03.2016 року арешт на вказане майно було скасовано.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 42015100040000208, посадовими особами ПАТ «ВіЕйБі Банк» 18.09.2014 року під час стійкої неплатоспроможності банку, здійснено продаж нерухомого майна, а саме: восьми квартир в м. Києві, які належали на праві власності ПАТ «ВіЕйБі Банк», з метою виведення активів з банку до введення тимчасової адміністрації. Таким чином, службові особи банку вчинили розтрату чужого майна, яке перебувало у їх віданні, шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, в особливо великих розмірах.

05 січня 2016 року слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва задовольнив клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Лисенко Г.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №42015100040000208 від 18.11.2015 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.191 КК України та наклав арешт на квартири АДРЕСА_1 як на предмет кримінального правопорушення, з метою забезпечення кримінального провадження та недопущення відчуження майна, що є предметом злочинного посягання.

Відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з ухвал слідчого судді від 01.03.2016 року та 02.03.2016 року арешт з квартир АДРЕСА_1 було знято, тому слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката Литвиненка Ю.М. про скасування арешту майна, а саме: квартир АДРЕСА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309КПК України, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката Литвиненка Юрія Миколайовича у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100040000208 від 18.11.2015 року про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: