Ухвала суду № 58438804, 14.06.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1264/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу Токова С.Є. Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЮвшина В. І.суддівГончар Н. І., Пономаренка В. В. при секретаріГончар Л. В.

представника позивача Єрьоменко В.П.

представника третьої особи Фетісов Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу Соснівського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2015 року по справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_8, третя особа: ПП. «Меблева фабрика «Роміра» про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії,

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8, третя особа: ПП. «Меблева фабрика «Роміра» про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії.

Ухвалою Соснівського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2015 року накладено арешт на земельну ділянку площею 0,2162 га. з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_8 Накладено арешт на житловий будинок з прибудовою, напівпідвалом, мансардою, загальною площею 417 кв.м., житловою площею 202,8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Накладено арешт на легковий автомобіль марки LEKSUS модель LS 460 реєстраційний номер НОМЕР_1.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права та просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2015 року і постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання відмовити.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи заяву представника позивача про забезпечення позову у даній справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що не вжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Стаття 152 ЦПК України містить перелік видів забезпечення позову, одним із яких може бути накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього.

В силу ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, а згідно ч. 5 ст. 153 ЦПК України - про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що за змістом ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Також, колегія суддів апеляційного суду враховує, що відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що не вжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог є стягнення коштів в сумі 819039,87 грн., а відповідач ОСОБА_8 не вчиняє будь-яких дій для добровільного повернення заборгованості.

Крім того, позивач належним чином обґрунтував та довів необхідність застосування таких заходів з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів про вчинення відповідачем дій щодо реалізації майна. Також ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 24 березня 2016 року, яка перебуває в законній силі, визнано обґрунтованим забезпечення позову в вигляді накладення арешту на житловий будинок з прибудовою, напівпідвалом, мансардою, загальною площею 417 кв.м., житловою площею 202,8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 127-130).

Суд першої інстанції при постановленні ухвали повністю дослідив матеріали справи, постановив ухвалу по дослідженим матеріалам, в зв'язку апеляційна скарга підлягає до відхилення.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу Соснівського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2015 року відхилити, а ухвалу Соснівського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :