Вирок № 58434650, 17.06.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1477/16-к

Провадження № 1-кп/163/65/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2016 року Любомльський районний суд Волинської області

у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участі секретаря Семенюк К.М.,

прокурора Романюка С.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль кримінальне провадження №12015030150000403 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, одруженого, військовозобовязаного, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 19 жовтня 2015 року приблизно о 03 годині, керуючи автомобілем марки Мерседес-Бенц-211, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, та рухаючись по автодорозі «Піща-ЛюбомльВерба», на 42 км + 55 м, що за межами населеного пункту, неподалік с. Куснища Любомльського району Волинської області, в напрямку м. Любомль Волинської області, на ділянці дороги, що має по одній смузі руху в обох напрямках, в порушення вимог Правил дорожнього руху України, а саме: п.1.5 ПДР, яким визначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.п. б), д) п.2.3 ПДР, які зобовязують водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, …; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п.10.1 ПДР, який зобовязує водія перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.12.3 ПДР, який зобовязує водія у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, - допустив необережність, а саме, виявивши у ближньому світлі фар свого автомобіля мотоцикл марки «ІЖ Планета-3», реєстраційний номерний знак 1935ВНЕ, під керуванням ОСОБА_1, який рухався назустріч його смузі руху, належним чином не відреагував на зміну дорожньої обстановки та, не вживши заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу руху, на яку в цей час також повернувся мотоцикліст ОСОБА_1, де допустив зіткнення із вказаним мотоциклом.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце внаслідок вище вказаних порушень ПДРУкраїни,ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, відкритої черепно-мозкової травми, перелому кісток основи черепа (клінічно), склепіння черепа (лобної кістки), перелому кісток носа, забою головного мозку, перелому суглобового відростка нижньої щелепи зліва, забою лівого ока, параорбітальної гематоми зліва, забійних ран обличчя, політравми, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, перелому склепіння та основи черепа, перелому верхньої щелепи по ФОР ІІІ, перелому нижньої щелепи в ділянці суглобових паростків 31 зуба, які в своїй сукупності за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 своїми необережними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п.1.5, п.2.3 (б), п.2.3 (д), п.10.1, п.12.3 Правил дорожнього руху України особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст.286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, також визнав цивільний позов прокурора про відшкодування заподіяної шкоди у вигляді витрат на лікування потерпілого і показав, що 19.10.2015 року о 02 год. 50 хв., слідуючи автомобілем в якості водія з с.Гупали в напрямку міста Любомль по своїй смузі руху, з увімкненим ближнім світлом фар, зі швидкістю орієнтовно 40 км/год., оскільки місцями був туман, приблизно за 55 м. побачив мотоцикліста, який рухався назустріч, по його смузі руху, без увімкненого світла фар. З метою уникнення зіткнення з мотоциклом, виїхав на зустрічну смугу руху, куди в цей момент також звернув мотоцикліст, після чого він відразу загальмував та, коли автомобіль знаходився на зустрічній смузі руху і рухався в напрямку лівого узбіччя, відбулось зіткнення автомобіля з мотоциклом, від якого потерпілий впав на асфальт. Вказав, що автомобіль, яким він слідував, належить на праві власності його знайомому ОСОБА_3, а сам він їздить ним в ОСОБА_4 з періодичністю 2-3 рази в тиждень з метою заробітку шляхом перевезення товару. Також зазначив, що того дня алкоголю він не вживав, а технічний стан автомобіля, зокрема, його рульова та гальмівна системи знаходились в робочому стані. У вчиненому щиро розкаявся, у присутніх залу судових засідань попросив вибачення.

Будучи допитаним у ході судового розгляду, потерпілий ОСОБА_1 суду показав, щов ніч з 18 на 19.10.2015 року він рухався з с. Бірки в напрямку с. Куснище на мотоциклі «ІЖ Планета», з увімкненим «слабим» світлом фар, зі швидкістю орієнтовно 60 км/год. та за 0,5 м. від розмітки, що розділяє смуги руху. Оскільки на вулиці був туман, тому видимість була орієнтовно на відстані 50-70 м. Підїжджаючи до с.Куснища і рухаючись по своїй смузі руху, з-за повороту, на відстані орієнтовно 100-150 м. побачив ярке світло фар автомобіля, а коли він наблизився, то світло стало слабше і відбулось зіткнення транспортних засобів, в результаті чого він втратив свідомість. По якій смузі руху слідував зустрічний автомобіль, він не бачив. В результаті ДТП він отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому щелепи в 4-х місцях, забою головного мозку, зламу носа, забою ока, у звязку із чим проходив лікування на протязі приблизно одного місяця та витратив певну суму коштів, з яких обвинуваченим було відшкодовано кошти в сумі 4000 грн. Вказав, що в той вечір, приблизно за одну годину перед поїздкою, він випив орієнтовно 150 грам горілки. Рухався по своїй смузі руху та на зустрічну смугу не виїжджав. Рульовий механізм, механізм гальмування мотоцикла знаходились у робочому стані. Керує мотоциклом на протязі 5-6 років, хоча права керування даним видом транспорту не має, з 2015 року має лише категорію «В». Ствердив, що під час перебування у лікарні до нього приходив обвинувачений та за вчинене просив у нього вибачення. Щодо відповідальності обвинуваченого, просив суд не призначати останньому покарання у виді позбавлення волі реально, а також не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки обвинуваченого він вибачив та будь-яких претензій до нього не має.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а потерпілий та прокурор, кожен зокрема, не мають жодних заперечень щодо встановлених обставин, при цьому позиція учасників кримінального провадження є добровільною, тому суд вважає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення і винуватості обвинуваченого у вчиненні даного суспільно-небезпечного діяння.

У звязку з цим, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, обмежився допитом обвинуваченого та потерпілого, дослідженням висновків судово-медичної та інженерно-транспортної експертиз, даними про стан обвинуваченого та потерпілого у період вчинення суспільно-небезпечного діяння, а також характеризуючими даними особи обвинуваченого.

Згідно висновку судово-медичного експерта №160 від 04.12.2015 року, у потерпілого ОСОБА_1 встановлено діагнози: політравма, відкрита черепно-мозкова травма, перелом кісток основи черепа (клінічно), склепіння черепа (лобної кістки), перелом кісток носа, забій головного мозку, перелом суглобового відростка нижньої щелепи зліва, забій лівого ока, параорбітальна гематома зліва, забійні рани обличчя, полі- травма: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, перелом склепіння та основи черепа, перелом верхньої щелепи по ФОР ІІІ, перелом нижньої щелепи в ділянці суглобових паростків 31 зуба, які в своїй сукупності за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння (а.п.48-50).

Висновком судової інженерно-транспортної експертизи обставин і механізму ДТП Волинського НДЕКЦ МВС України від 30.05.2016 року №188 стверджено, що в заданій дорожній ситуації з технічної точки зору, водій автомобіля Мерседес-Бенц-211, р.н.з. АС0323ВМ, ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог пункту 12.3 ПДР України, а саме, з моменту виявлення на своїй смузі руху мотоцикла марки «ІЖ Планета-3», р.н.з. 1935 ВНЕ, який рухався в зустрічному напрямку, - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а водій мотоцикла марки «ІЖ Планета-3», р.н.з. 1935 ВНЕ, ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 12.2, 12.3 ПДР України, а саме, керувати транспортним засобом з безпечною швидкістю руху згідно умов видимості дороги не більшою ніж 55.3 - 55.6 км/год, а з моменту виявлення на своїй смузі руху автомобіля марки Мерседес-Бенц-211, який рухався в зустрічному напрямку, - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу (а.п. 88-92).

З висновку територіального медичного обєднання Любомльського і Шацького районів №297 від 19.10.2015 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного спяніння вбачається, що 19 жовтня 2015 року о 03 год. 50 хв. в обвинуваченого ОСОБА_2 ознак сп'яніння не виявлено, а згідно аналізу №1891 на наявність алкоголю, наданого 21.10.2015 року Волинським обласним наркологічним диспансером щодо потерпілого ОСОБА_1, вміст алкоголю в крові останнього, забір якої здійснювався 19.10.2015 року, склав 1,8%, що вказує на перебування потерпілого на час дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного сп'яніння (а.п.10, 31-32).

Об'єктивних сумнівів у доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) , передбаченого ч.2 ст.286 КК України, не виникає.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких, фактичні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, а також позицію потерпілого.

Окрім цього, суд при вирішенні питання відповідальності обвинуваченого зважує на розяснення, наведені у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", якими передбачено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

До обставин, які помякшують покарання обвинуваченого, суд відносить його щире каяття у вчиненому, про що обєктивно свідчила поведінка останнього в ході розгляду справи в суді, та добровільне відшкодування збитків потерпілому.

Обтяжуючих покарання ОСОБА_2 обставин, судом не встановлено та стороною обвинувачення такі не інкримінуються.

Крім цього, з врахуванням помякшуючих покарання обставин, за яких ОСОБА_2, як в залі судового засідання, так і на стадії досудового розслідування, попросив у потерпілого вибачення, якому добровільно відшкодував заподіяну шкоду, відсутність з боку потерпілого будь-яких претензій до обвинуваченого, його позицію щодо призначення останньому міри покарання - не позбавляти волі реально та права керування транспортними засобами, суд враховує поведінку самого потерпілого у момент дорожньо-транспортної пригоди, яку, в даному випадку, розцінює, як віктивну, оскільки останній в період ДТП перебував у стані алкогольного сп'яніння (1,8%) та керував мотоциклом, не маючи відповідного права, а також те, що обвинувачений має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується з позитивної сторони, його сімейний та майновий стан, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив необережний злочин, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, та вважає необхіднимпризначити покарання в межах санкціїч.2ст.286 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням звільнення від відбування покарання на підставі ст.75 КК Україниз випробуванням та покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, суд керується позицією потерпілого, який просив не позбавляти ОСОБА_2 права керування транспортними засобами, а також приймає до уваги поведінку самого потерпілого у момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, за обставин якої останній керував мотоциклом, не маючи права керування даним видом транспорту, при цьому, перебував у стані алкогольного спяніння, а тому вважає за можливе не застосовувати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

На переконання суду, саме таке визначене обвинуваченому покарання буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його меті, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Цивільний позов, заявлений начальником Любомльського відділу Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі Волинської обласної ради, як засновника Волинської обласної клінічної лікарні, до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення 6687,34 грн. заподіяної шкоди у вигляді витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1, яка підтверджена довідкою Волинської обласної клінічної лікарні від 24.11.2015 року за №2222/210.15, та визнана обвинуваченим, з урахуванням вимог ст.ст.127-129 КПК України, ст.1206 ЦК України,підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів в загальній сумі 5964,78 грн. за проведення: судової транспортно - трасологічної експертизи (537,60 грн.), судової експертизи технічного стану транспортного засобу (1843,20 грн.), судової експертизи технічного стану транспортного засобу (1228,80 грн.), трасологічної експертизи (1651,50 грн.), судової інженерно-транспортної експертизи обставин та механізму ДТП (703,68 грн.), відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (а.п.52, 60, 68, 77, 87).

Запобіжний захід обвинуваченому під час досудового розслідування не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання під час судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2в користь Волинської обласної ради (одержувач: розрахунковий рахунок №35410001038122, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код платежу: 24060300, МФО: 803014; ЄДРПОУ: 00022444) заподіяну шкоду у виді витрат, понесених на лікування потерпілого від злочину, в сумі 6687 (шість тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 34 копійки.

Речові докази:

- автомобіль марки Мерседес-Бенц-211, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який переданий на зберігання його власнику ОСОБА_3, та мотоцикл марки «ІЖ Планета-3», реєстраційний номерний знак 1935ВНЕ, який переданий на зберігання ОСОБА_1, - залишити у володінні останніх;

- фару з мотоцикла марки «ІЖ Планета-3», реєстраційний номерний знак 1935ВНЕ, яка передана на зберігання в камеру зберігання речових доказів Любомльського ВП ГУНП у Волинській області, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2в дохід держави 5964 (пять тисяч девятсот шістдесят чотири) гривні 78 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд Волинської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук