Рішення № 58432272, 16.06.2016, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2016 р. Справа № 926/775/16

За позовом приватного підприємства Аскор Груп, м. Чернівці

до державного підприємства Міністерства оборони України Чернівецький металообробний завод

про зобовязання вчинити певні дії

Суддя Паскарь А. Д.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність від 01.01.2016;

від відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство Аскор Груп звернулося до державного підприємства Міністерства оборони України Чернівецький металообробний завод з позовною заявою про зобовязання виготовити реєстраційну справу по присвоєнню кадастрового номеру земельної ділянки по вул. Заводський, 33, м. Чернівці, та надання згоди на вилучення (відчуження) на користь ПП Аскор Груп земельних ділянок, розташованих по вул. Заводській, 33-Б та 33-В, м. Чернівці, згідно кадастрових планів їх відведення.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач протягом 2012-2013 років став власником певних нежитлових будівель, розташованих на зазначених земельних ділянках, які являються частинами земельної ділянки відповідача загальною площею 12,2517 га, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 17.08.1998 серії І-ЧВ № 001088.

Ухвалою від 21.04.2016 провадження у справі порушено та призначено до розгляду на 10.05.2016.

Надалі розгляд справи неодноразово відкладався у звязку з неявкою відповідача, в останнє на 16.06.2016.

У судове засідання 16.06.2016 відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника втретє не забезпечив та відзиву на позов не надав.

За таких обставин відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про безпідставність позову, виходячи з наступного.

17 березня 1998 року рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 231/6 «Про надання і передачу земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення відповідачеві надано в постійне користування земельну ділянку по вул. Заводській, 33 загальною площею 12,2577 га для виробничих потреб.

На виконання зазначеного рішення 17 серпня 1998 року Чернівецькою міською радою народних депутатів видано Чернівецькому металообробному заводу № 70, правонаступником якого є відповідач, Державний акт на право постійного користування землею серії І-ЧВ № 001088.

04 липня 2012 року нотаріусом Другої Чернівецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 на підставі акта на проведення прилюдних торгів, затвердженого старшим державним виконавцем Садгірського ВДВС Чернівецького міського управління юстиції від 02.07.2012 видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, яке зареєстроване за № 1308, яким посвідчено, що позивачеві належить на праві власності майно, що складається з нежитлової будівлі на вул. Заводській, за номером 33 «В», що складається зі складу, літ. Д, площею 290,30 кв. м.

Право власності на зазначене майно за позивачем зареєстроване Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації 18.07.2012 за № 36429257, про що в книзі 166, с. 113 зроблено запис № 1266/471.

03 вересня 2012 року на підставі акту приймання-передачі обєкта нерухомості відповідач передав, а позивач прийняв зазначене майно.

19 жовтня 2012 року нотаріусом Другої Чернівецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 на підставі акта про реалізацію нерухомого майна з прилюдних торгів, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Чернівецькій області від 18.10.2012, видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, яке зареєстроване за № 2131, яким посвідчено, що позивачеві належить на праві власності майно, що складається з нежитлової будівлі на цеху випуску систем опалення літ. Г, на вул. Заводській, за номером 33 «Б», загальною площею 1644,7 кв. м.

Право власності на зазначене майно за позивачем зареєстроване Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації 20.11.2012 за № 36564475, про що в книзі 167, с. 371 зроблено запис № 1511/10319.

15 листопада 2012 року на підставі акту приймання-передачі обєкта нерухомості відповідач передав, а позивач прийняв зазначене майно.

Згідно статті 377 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 120 Земельного кодексу України, у випадку набуття особою або особами (частина друга статті 382 ЦК України) права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, до нього (них) переходить право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача, а право користування земельною ділянкою, на якій розташовано ці обєкти у попереднього землекористувача з такого моменту припиняється.

Загальними положеннями цивільного законодавства встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Частиною третьою статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання

прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень; органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Щодо інших, передбачених законом способів захисту порушеного права, то згідно частини другої статті 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється шляхом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусового виконання обов'язку в натурі; 6) зміни правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З наведеного слідує, що законодавством не уповноважено суд зобовязувати порушників прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб виготовляти справу по присвоєнню кадастрового номеру на земельну ділянку чи надавати згоду на вилучення (відчудження) із свого користування земельних ділянок. Тобто, вимоги позивача законом або договором не передбачені.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги є неналежним способом захисту порушеного права, а тому у позові слід відмовити повністю.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, суд зауважує, що у матеріалах справи містяться копії нотаріально засвідчених заяв відповідача, в яких останнім надається згода на вилучення з постійного користування земельних ділянок по вул. Заводській, 33-Б (площею 0,4984 га) та 33-В (площею 0,3808 га) на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити.

Повне рішення складено 21 червня 2016 року.

Суддя А. Паскарь