Ухвала суду № 58432064, 13.06.2016, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"13" червня 2016 р. Справа № 921/397/14-г/8Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М. розглянув скаргу №576/01 від 11.04.2016 р. Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до відповідача Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, 46016

про cтягнення заборгованості в загальній сумі 13 208 062,56 грн.

За участі представників:

стягувача: не прибув

боржника: Їжак Н.П. - юрисконсульта, доручення №64/01 від 20.01.2016 р.

органу ДВС: Мулика П. І. - начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, довіреність № 20.22/557 від 30.12.2015 р.

В порядку ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), технічна фіксація (звукозапис) судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

11.04.2016 р. Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", в порядку ст. 121-2 ГПК України, звернулося до господарського суду із скаргою за №576/01 від 11.04.2016 р. (вх. №8382) на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ, згідно якої просило суд:

- визнати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з винесення постанов виконавчого провадження №45208032 від 22.03.2016 р. протиправними;

- скасувати постанову про арешт коштів боржника від 22.03.2016 р.;

- скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.03.2016 р.

Згідно ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Судове засідання для розгляду скарги №576/01 від 11.04.2016 р. КП теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ у справі №921/397/14-г/8, призначене вперше ухвалою суду від 13.04.2016 р., з врахуванням ухвали від 18.04.2016 р., на 10:00 год. 27.04.2016 р., в порядку статті 77 ГПК України, було відкладено на 09:40 год. 11.05.2016 р., на 09:30 год. 25.05.2016 р., на 09:10 год. 01.06.2016 р. та, відповідно, на 14:30 год. 13.06.2016 р., з врахуванням ухвали суду від 09.06.2016 р., з викладених у відповідних ухвалах суду підстав. Окрім того, в порядку статті 77 ГПК України, в судових засіданнях 11.05.2016 р. та 25.05.2016 р. оголошувалась перерва до 14:30 год. 11.05.2016 р. та, відповідно, до 12:00 год. 25.05.2016 р., про що повноважних представників повідомлено під розписки (в матеріалах справи).

В судове засідання 13.06.2016 р. представник органу ДВС прибув. Вимоги боржника, викладені у скарзі на дії органу ДВС, вважає необґрунтованими. Провадження у справі № 921/397/14-г/8 в частині розгляду скарги на дії органу ДВС просить припинити за відсутністю предмету спору. В обґрунтування зазначає, що 27.05.2016 р. державним виконавцем з власної ініціативи у виконавчому провадженні № 45208032 винесено постанову про виправлення помилок у постановах про стягнення з боржника виконавчого збору та накладення арешту на кошти боржника від 22.03.2016р. Окрім того, звертає увагу суду, що 06.06.2016 р. виконавче провадження з примусового виконання наказу у даній справі закінчене, усі арешти з рахунків боржника зняті. В підтвердження надає відповідні документи.

Повноважний представник скаржника (боржника) в судове засідання 13.06.2016 р. прибув. Клопотання представника органу ДВС щодо припинення провадження у справі по розгляду скарги Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" за №576/01 від 11.04.2016 року в частині вимог про скасування (визнання незаконною) постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Борейка М. В. про арешт коштів боржника № 45208032 від 22.03.2016р. підтримав. Поряд з цим, скаргу № 576/01 від 11.04.2016 р. в решті вимог просить задовольнити.

Повноважний представник стягувача в судове засідання 25.05.2016 р. не прибув, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Поряд з цим, на виконання вимог ухвали суду від 01.06.2016 р. долучив до матеріалів справи витребовувані документи.

Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 2 ст. 121-2 ГПК України).

Розглянувши скаргу №576/01 від 11.04.2016 р. Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України та долучені до неї документи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення представників боржника та органу ДВС, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.06.2014 р., залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 р. та Вищого господарського суду України від 15.10.2014 р. у справі №921/397/14-г/8, позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353590, на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, ідентифікаційний код 20077720, 11 923 281 грн. 62 коп. боргу; 438 012 грн. 90 коп. пені; 264 687 грн. 78 коп. - 3% річних; 139 527 грн. 46 коп. інфляційних нарахувань та 73 054 грн. 90 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору. В задоволенні решти частини позову відмовлено.

29.08.2014 р. господарським судом Тернопільської області, на підставі ст. 116 ГПК України, видано відповідний наказ на примусове виконання рішення суду у даній справі.

24.10.2014 р. на підставі поданих стягувачем 23.10.2014 р. заяви та наказу господарського суду Тернопільської області від 29.08.2014 р. за №921/397/14-г/8 державним виконавцем ВПВР ДВС України Борейком М. В. відкрито виконавче провадження за №45208032, про що винесено відповідну постанову, якою зобов'язано боржника самостійно, у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови, виконати рішення суду та поставлено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате його примусове виконання із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених Законом.

Зазначена вище постанова на адресу боржника направлена супровідним листом за №14-0-34-6261/5.-748/7 від 27.10 2014 р. та отримана останнім 30.10.2014 р. (вх. № 889).

Разом з тим, 28.11.2014 р., оскільки Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" (боржник за виконавчим документом/скаржник у даній справі) включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на строк дії процедури погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження (в матеріалах справи).

14.07.2015 р державним виконавцем прийнято постанову про поновлення виконавчого провадження №45208032 з примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області №921/397/14-г/8 від 29.08.2014 р., у зв'язку із внесенням змін до Закону України "Про виконавче провадження" (в матеріалах справи).

22.03.2016 р., у зв'язку із невиконанням боржником в самостійному порядку у наданий постановою про відкриття виконавчого провадження від 24.10.2014 р. строк рішення суду у даній справі, головним державним виконавцем ВПВР ДВС України Борейком М.В. винесено постанову про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" виконавчого збору в розмірі 1 283 856,47 грн.

Окрім того, 22.03.2016 р. головним державним виконавцем ВПВР ДВС України Борейком М.В. на підставі рішення (наказу) господарського суду Тернопільської області по справі №921/397/14-г/8 про стягнення заборгованості в загальній сумі 12 838 564,66 грн та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору по ВП № 45208032 в сумі 1 283 856,47 грн винесена постанова про арешт коштів боржника у межах суми 14 122 421,13 грн (12 838 564,66+1 283 856,47).

Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, зокрема, щодо винесення у виконавчому провадженні № 45208032 постанови від 22.03.2016 р. про стягнення виконавчого збору в розмірі 1 283 856,47 грн вважає неправомірними, а саму постанову - незаконною та просить її скасувати.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що на момент винесення оспорюваної постанови боржником самостійно в добровільному порядку виконано рішення суду у даній справі в повному обсязі, в т. ч. частина коштів (5 613 368,94 грн) сплачена ним ще до відкриття 24.10.2014 р. виконавчого провадження № 45208032 по примусовому виконанню наказу господарського суду від 29.08.2014 р., про що орган ДВС повідомлялось відповідними листами, які долучено до матеріалів справи.

Так, в судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на дату винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору стягнута рішенням господарського суду від 18.06.2014 р. у справі № 921/397/14-г/8, на виконання якого 29.08.2014 р. видано відповідний наказ, заборгованість КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" на загальну суму 12 838 564,66 грн, в т. ч. судові витрати в сумі 73 054,90 грн, була сплачена боржником на рахунок стягувача самостійно та в повному обсязі, зокрема:

частково - на суму 5 613 368,94 грн ще до відкриття органом ДВС виконавчого провадження, а саме: згідно платіжного доручення № 6 від 15.10.2014 р. на суму 5 613 368,94 грн на підставі договору № 644/30 від 07.10.2014 р. про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 р.");

частково - на суму 4 591 848,14 грн у період з 18.12.2014 р. по 14.07.2015 р. включно (в період дії Закону України "Про виконавче провадження" в редакції чинній до 05.04.2015р., під час зупинення виконавчого провадження № 45208032 на підставі постанови органу ДВС від 28.11.2014 р. та до його поновлення - 14.07.2015р.), а саме: згідно платіжного доручення № 22 від 18.12.2014 р. на суму 842 228,14 грн та № 26 від 18.12.2014 р. на суму 1 743 553,17 грн на підставі договору № 1038/30 від 04.12.2014 р. про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 р."); згідно платіжного доручення № 28 від 23.12.2014 р. на суму 866 930,27 грн на підставі договору № 1544/30 від 19.12.2014 р. про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 р."); згідно платіжного доручення № 31756066 від 12.06.2015 р. на суму 142 499,47 грн; згідно платіжного доручення №31804445 від 15.06.2015 р. на суму 1 121,60 грн; згідно платіжного доручення № 31843120 від 16.06.2015 р. на суму 25 046,25 грн; згідно платіжного доручення № 31879153 від 17.06.2015 р. на суму 26 125,39 грн; згідно платіжного доручення № 31907747 від 18.06.2015 р. на суму 264 341,76 грн; згідно платіжного доручення № 31937077 від 19.06.2015 р. на суму 14 733,04 грн; згідно платіжного доручення № 31979392 від 22.06.2015 р. на суму 3 514,70 грн; згідно платіжного доручення № 32022712 від 23.06.2015 р. на суму 6 810,83 грн; згідно платіжного доручення № 32057287 від 24.06.2015 р. на суму 1 376,52 грн; згідно платіжного доручення № 32104308 від 26.06.2015 р. на суму 20 117,77 грн; згідно платіжного доручення № 32288724 від 30.06.2015 р. на суму 54 005,01 грн; згідно платіжного доручення № 32346119 від 01.07.2015 р. на суму 202 134,66 грн; згідно платіжного доручення № 32397882 від 03.07.2015 р. на суму 23 339,64 грн; згідно платіжного доручення № 32434164 від 06.07.2015 р. на суму 160 840,21 грн; згідно платіжного доручення № 32480969 від 07.07.2015 р. на суму 288,36 грн; згідно платіжного доручення № 32520231 від 08.07.2015 р. на суму 123 815,51 грн; згідно платіжного доручення № 32562033 від 09.07.2015 р. на суму 17 068,41 грн; згідно платіжного доручення № 32601008 від 10.07.2015 р. на суму 12 582,93 грн; згідно платіжного доручення № 32649881 від 13.07.2015 р. на суму 4 646,98 грн та згідно платіжного доручення № 32684679 від 14.07.2015 р. на суму 34 727,52 грн.

частково - на суму 2 633 374,58 грн, з яких: 2 560 319,68 грн заборгованість за судовим рішенням та 73 054,90 грн - судовий збір, у період з 15.07.2016р. по дату винесення державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 1 283 856,47 грн (22.03.2016 р.), а саме: згідно платіжного доручення № 32718147 від 15.07.2015 р. на суму 2 347,78 грн; згідно платіжного доручення № 32754282 від 16.07.2015 р. на суму 34 224,43 грн; згідно платіжного доручення №32790187 від 17.07.2015 р. на суму 5 421,90 грн; згідно платіжного доручення № 32837671 від 20.07.2015 р. на суму 19 945,43 грн; згідно платіжного доручення № 32871589 від 21.07.2015 р. на суму 3 717,46 грн; згідно платіжного доручення № 32909045 від 22.07.2015 р. на суму 40 621,73 грн; згідно платіжного доручення № 33178994 від 28.07.2015 р. на суму 1 007,46 грн; згідно платіжного доручення № 33206348 від 29.07.2015 р. на суму 358,05 грн; згідно платіжного доручення № 33239337 від 30.07.2015 р. на суму 3 529,35 грн; згідно платіжного доручення № 33334928 від 03.08.2015 р. на суму 429,66 грн; згідно платіжного доручення № 33462812 від 07.08.2015 р. на суму 34 164,80 грн; згідно платіжного доручення № 33537356 від 10.08.2015 р. на суму 14 307,49 грн; згідно платіжного доручення № 33580913 від 11.08.2015 р. на суму 7 870,09 грн; згідно платіжного доручення № 33615589 від 12.08.2015 р. на суму 3 148,05 грн; згідно платіжного доручення № 33647920 від 13.08.2015 р. на суму 5 420,77 грн; згідно платіжного доручення № 33682427 від 14.08.2015 р. на суму 8 768,30 грн; згідно платіжного доручення № 33709764 від 17.08.2015 р. на суму 4 860,27 грн; згідно платіжного доручення № 33773554 від 18.08.2015 р. на суму 4 053,76 грн; згідно платіжного доручення № 33810775 від 19.08.2015 р. на суму 26 080,00 грн; згідно платіжного доручення № 33939711 від 25.08.2015р. на суму 80 980,71 грн; згідно платіжного доручення № 34244817 від 31.08.2015 р. на суму 55 010,66 грн; згідно платіжного доручення № 34305731 від 01.09.2015 р. на суму 4 477,31 грн; згідно платіжного доручення № 37580366 від 02.12.2015 р. на суму 7 834,15 грн; згідно платіжного доручення № 37635091 від 04.12.2015 р. на суму 54 788,42 грн; згідно платіжного доручення № 37736923 від 08.12.2015 р. на суму 69 931,91 грн; згідно платіжного доручення № 37782152 від 09.12.2015 р. на суму 76 095,87 грн; згідно платіжного доручення № 37832577 від 10.12.2015 р., з врахуванням листа № 2243/05 від 10.12.2015 р., на суму 301 228,61 грн, згідно платіжного доручення № 3234 від 24.11.2015 на суму 73 054,90 грн (судовий збір), згідно платіжного доручення № 105 від 16.12.2015 р. на суму 266 025,43 грн на підставі договору № 105/375-в від 30.11.2015 р. про організацію взаєморозрахунків та згідно платіжного доручення № 18 від 16.12.2015 р. на суму 1 423 642,83 грн на підставі договору № 18/375-в від 23.11.2015 р. про організацію взаєморозрахунків.

Слід зазначити, що наявні в матеріалах листи КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" свідчать про те, що останнє повідомляло орган ДВС про сплату заборгованості по виконавчому провадженню № 45208032. Зокрема:

- листами № 2448/01 від 04.11.2014 р. та № 1781/01 від 23.09.2015 р. про сплату 5 613 368,94 грн боргу згідно платіжного доручення № 6 від 15.10.2014 р., із долученням доказів на підтвердження викладеного в них (платіжне доручення № 6 від 15.10.2014 р., листи № 2448/01 від 04.11.2014 р. та № 1781/01 від 23.09.2015 р., фіскальний чек №1460 від 05.11.2014 р., як доказ надіслання на адресу органу ДВС листа від 04.11.2014 р. рекомендованою кореспонденцією - в матеріалах справи);

- листом № 1781/01 від 23.09.2015 р. про сплату, зокрема, 842 228,14 грн пені, 3% річних, інфляційних нарахувань, згідно платіжного доручення № 22 від 18.12.2014 р.; 1 743 553,17 грн боргу, згідно платіжного доручення № 26 від 18.12.2014 р.; 866 930,27 грн боргу, згідно платіжного доручення № 28 від 23.12.2014 р.; 1 495 404,71 грн боргу (реально сплачено 1 495 431,71 грн), згідно платіжних доручень, відомості операцій по рахунку 6310 за період з 12.06.2015 р. по 31.08.2015 р., із долученням доказів на підтвердження викладеного в ньому (платіжні доручення, відомість операцій по рахунку, лист № 1781/01 від 23.09.2015р., фіскальний чек №3000088713 від 23.09.2015 р., як доказ надіслання 23.09.2015 р. листа на адресу органу ДВС рекомендованою кореспонденцією - в матеріалах справи);

- листом № 2179/01 від 03.12.2015 р. про сплату, зокрема, 73 054,90 грн судового збору згідно платіжного доручення № 3234 від 24.11.2015 р. (платіжне доручення № 3234 від 24.11.2015 р., лист № 2179/01 від 03.12.2015 р., фіскальний чек №6900 від 04.12.2015 р., як доказ надіслання листа на адресу органу ДВС рекомендованою кореспонденцією, витяг з реєстру поштових відправлень "Укрпошта" від 26.04.2016 р., як доказ вручення листа органу ДВС - в матеріалах справи);

- листом № 33/01 від 12.01.2016 р. про сплату 266 025,43 грн боргу, згідно платіжного доручення № 105 від 16.12.2015 р. та 1 423 642,83 грн боргу, згідно платіжного доручення № 18 від 16.12.2015 р. (платіжні доручення, фіскальний чек №0661 від 13.01.2016 р., як доказ надіслання 13.01.2016 р. листа на адресу органу ДВС рекомендованою кореспонденцією, витяг з реєстру поштових відправлень "Укрпошта" від 26.04.2016 р., як доказ вручення листа органу ДВС - в матеріалах справи).

- листом № 520/01 від 01.04.2016 р. про сплату у період з 01.09.2015 р. по 10.12.2015 р. 514 356,27 грн, зокрема, 4 477,31 грн згідно платіжного доручення № 34305731 від 01.09.2015 р., 7 834,15 грн згідно платіжного доручення №37580366 від 02.12.2015 р., 54 788,42 грн згідно платіжного доручення №37635091 від 04.12.2015 р., 69 931,91 грн згідно платіжного доручення № 37736923 від 08.12.2015 р., 76 095,87 грн згідно платіжного доручення №37782152 від 09.12.2015 р. та 301 228,61 грн згідно платіжного доручення № 37832577 від 10.12.2015 р., з врахуванням листа № 2243/05 від 10.12.2015 р., на суму 301 228,61 грн. Окрім того, в даному листі боржник повторно повідомив орган ДВС про сплату в повному обсязі заборгованості по ВП № 45208032 та просив закрити останнє відповідно до норм чинного законодавства України (фіскальний чек від 01.04.2016 р., як доказ надіслання 01.04.2016 р. листа на адресу органу ДВС рекомендованою кореспонденцією, витяг з реєстру поштових відправлень "Укрпошта" від 26.04.2016 р., як доказ вручення листа органу ДВС - в матеріалах справи).

Таким чином, вказаними вище листами боржник повідомив орган ДВС про самостійне погашення в повному обсязі заборгованості за наказом господарського суду Тернопільської області № 921/397/14-г/8 від 29.08.2014 р.

В судовому засіданні також вставлено, що про часткове, а згодом і повне погашення боржником (скаржником у даній справі) заборгованості за наказом господарського суду Тернопільської області № 921/397/14-г/8 від 29.08.2014 р. інформував орган ДВС і стягувач за виконавчим документом. Зокрема, листом за № 14/2-2200В від 14.12.2015р. ПАТ НАК "Нафтогаз України" повідомив орган ДВС про часткове погашення боржником боргу та його залишок в сумі 2 199 547,22 грн; Листом за № 14/2-661 В від 25.04.2016 р. стягувач повідомив про сплату боржником заборгованості в повному обсязі (фіскальні чеки, описи вкладення у цінний лист, як доказ направлення вказаних листів - в матеріалах справи).

Слід зазначити, що в матеріалах виконавчого провадження за №45208032, копії яких на вимогу суду долучено до матеріалів справи № 921/397/14-г/8, містяться наведені вище та направлені боржником на адресу органу ДВС платіжні доручення та листи-повідомлення про сплату боргу, що в свою чергу підтверджує про обізнаність останнього про зазначені вище обставини.

Відповідно до приписів статті 45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

В силу приписів ст. 115, 116 ГПК України, рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується на підставі виданого господарським судом наказу, який є виконавчим документом. Умови і порядок виконання судових рішень, що підлягають примусовому виконанню виконавчими органами регулюються Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом (ч. 2 ст. 25 Закону "Про виконавче провадження).

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження (п. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження").

Ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове його виконання.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються (ч. 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження").

Тобто, державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення після спливу строку встановленого для добровільного виконання та ненадання боржником протягом трьох робочих днів повідомлення про його виконання. Наявність у державного виконавця до початку примусового виконання рішення документально підтвердженої інформації про його повне виконання є підставою для закінчення виконавчого провадження.

П. 3.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом МЮУ № 512/5 02.04.2012 та зареєстрованої в МЮУ 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, надалі - Інструкція, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 28 Закону.

П.п. 3.7.1. п. 3.7 Інструкції визначено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Згідно п.п. 3.7.2 п. 3.7 Інструкції, якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно.

У відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції Закону, чинній до 05.04.2015 р., у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом

Поряд з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)" від 12.02.2015 р. (набрав чинності 05.04.2015 р.) внесено зміни до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, ч. 1 ст. 28 даного Закону викладено в іншій редакції, а саме: у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Також, ч. 1 ст. 28 даного Закону доповнено положеннями наступного змісту: "виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Водночас, до прийняття та набранням чинності вказаної вище норми, Верховним Судом України у постанові від 28.01.2015 у справі № 924/205/13-г наведена позиція про те, що сплив строку наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника; виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконане, а державним виконавцем вчинено дії спрямовані на примусове виконання (заходи примусового виконання рішення).

Тобто, Верховним Судом України зроблено висновок, що виконавчий збір підлягає до стягнення, зокрема, за умови вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 28.01.2015 р. у справі №921/205/13-г

Правовий аналіз зазначених вище норм свідчить про те, що до 05.04.2015 р. для стягнення у виконавчому провадженні з боржника виконавчого збору необхідною умовою була наявність двох підстав: не виконання боржником у добровільному порядку рішення суду у визначений державним виконавцем строк та вчинення останнім визначених Законом заходів щодо примусового виконання рішення суду.

Поряд з цим, з 05.04.2015 р., враховуючи внесені зміни до ст. 28 Закону України, "Про виконавче провадження", єдиною достатньою підставою для винесення державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору є несплата останнім заборгованості у визначений державним виконавцем строк для самостійного виконання рішення суду.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Матеріали виконавчого провадження № 45208032 свідчать про те, що з моменту відкриття виконавчого провадження (24.10.2014 р.) до винесення 22.03.2016 р. постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, в т. ч. й після закінчення визначеного органом ДВС строку для самостійного виконання рішення суду (з 06.11.2014р. ) до зупинення виконавчого провадження № 45208032 (до 28.11.2014р.) органом ДВС не здійснювалось жодних заходів щодо примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 29.08.2014 р. у справі №921/397/14-г/8.

Постанова про арешт коштів боржника державним виконавцем винесена лише 22.03.2016 р. та згідно супровідних листів від 24 03.2016 р. передана до виконання усім банківським установам, в яких КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" мало відкриті рахунки (супровідні листи про направлення до виконання банківським установам постанови про арешт коштів боржника, відповіді останніх - в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін та органу ДВС (часткова сплата стягнутої рішенням суду суми заборгованості до моменту відкриття виконавчого провадження, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та надання строку для самостійного виконання рішення суду, сплата стягнутої рішенням суми заборгованості після закінчення наданого органом ДВС строку для самостійного виконання рішення суду, вчинення органом ДВС заходів щодо примусового виконання наказу господарського суду у даній справі) тривали протягом часу, у який норма ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" діяла у різних редакціях.

Таким чином, виходячи із положень чинної на момент відкриття виконавчого провадження ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" та внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)" від 12.02.2015 р. (набрав чинності 05.04.2015р.) до неї змін, суд вважає, що до правовідносин, які виникли між сторонами виконавчого провадження та органом ДВС у даній справі, зокрема винесення 22.03.2016 р. органом ДВС постанови про стягнення з боржника (КПТМ ТОР "Теропільтеплокомуненерго") виконавчого збору в розмірі 1 283 856,47 грн, що становить 10% від стягнутої рішенням суду загальної суми заборгованості, слід застосовувати дану норму, в редакції чинній як до 05.04.2015 р., так і після внесення до неї відповідних змін.

Як вже зазначалось вище, КПТМ Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" постанову органу ДВС про стягнення виконавчого збору вважає незаконною у зв'язку із сплатою в добровільному порядку стягнутої рішення суду у даній справі заборгованості в повному обсязі.

За приписами ч. 3 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Тобто, даною нормою встановлено право державного виконавця у випадку виявлення допущеної при оформленні процесуальних документів помилки, виправити дані недоліки шляхом винесення відповідної постанови.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 27.05.2016 р., в порядку ч. 3 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", головним державним виконавцем ВПВР ДВС України Борейком М.В. по ВП № 45208032 винесено постанову, згідно якої, зокрема, у постанові про стягнення виконавчого збору від 22.03.2016 р. по ВП № 45208032, у зв'язку із невірно розрахованою сумою коштів, яку необхідно стягнути з боржника, виправлено арифметичну помилку, а саме: замість невірно розрахованої суми коштів виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника - 1 283 856,47 грн, зазначено вірну - 347 557,57 грн;

Присутній в судовому засіданні 13.06.2016 р. повноважний представник органу ДВС пояснив, що підставою для винесення 27.05.2016 р. державним виконавцем з власної ініціативи постанови про виправлення помилок, зокрема у постанові від 22.03.2016 р. про стягнення з боржника виконавчого збору, невірно розрахована сума виконавчого збору - 1 283 856,47 грн, що становить 10% від загальної суми, яка стягнута за наказом господарського суду Тернопільської області № 921/397/14-г/8 від 29.08.2014 р. боргу, в той час коли остання повинна становити 347 557,57 грн та обраховуватись від суми заборгованості, яка боржником не сплачена в добровільному порядку станом на 15.07.2015 р., з врахуванням сплачених боржником сум під час дії старої редакції ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (до 05.04.2015 р.), зупинення на підставі постанови від 28.11.2014 р. виконавчого провадження № 45208032 та до його поновлення (постанова від 14.07.2015р.), а саме боргу в розмірі 3 475 575,72 грн.

Таким чином, державним виконавцем встановлено, що боржником за період з 15.10.2014 р. по 14.07.2015 р. включно самостійно в добровільному порядку на рахунок стягувача було перераховано грошові кошти в загальній сумі 9 362 988,94 грн, заборгованість за виконавчим документом становить 3 475 575,72 грн, відтак сума виконавчого збору, яка підлягає стягненню з боржника у виконавчому провадженні № 45208032 складає 347 557,57 грн. (10% від 3 475 575,72 грн).

Поряд з цим, дослідивши наявні в матеріалах справи, в т. ч. і ті, які містяться у виконавчому провадженні № 45208032, документи, судом встановлено, що боржником за визначений органом ДВС період (до відкриття виконавчого провадження (до 24.10.2014 р.), в період дії старої редакції ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження " (до 05.04.2015р.), в період, коли виконавче провадження було зупинено (з 28.11.2014 р. по 14.07.2015 р.)) самостійно на рахунок стягувача в рахунок погашення заборгованості за наказом господарського суду Тернопільської області № 921/397/14-г/8 від 29.08.2014 р. було перераховано грошові кошти в загальній сумі 10 205 217,08 грн.

Таким чином, станом на 15.07.2015 р. заборгованість боржника перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за наказом господарського суду Тернопільської області № 921/397/14-г/8 від 29.08.2014 р., яка підлягала стягненню органом ДВС в примусовому порядку становила 2 633 347,58 грн, а отже сума виконавчого збору, яка підлягала стягненню з боржника повинна була становити 263 334,76 грн.

В судовому засіданні встановлено, що державним виконавцем під час перерахунку 27.05.2016 р. суми виконавчого збору не було враховано здійснений відповідачем згідно платіжного доручення № 22 від 18.12.2014 р. та зазначений у листі № 1781/01 від 23.09.2015 р. платіж на суму 842 228,14 грн (сплата пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за рішенням суду).

За даних обставин, державний виконавець, приймаючи 22.03.2016 р. постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та виплавляючи 27.05.2016 р. допущену ним у постанові арифметичну помилку, повторно припустився помилки під час підрахунку суми усіх здійснених боржником по 14.07.2015 р. включно оплат, що в свою чергу призвело до визначення невірної суми боргу КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго", яка підлягала до стягнення в примусовому порядку згідно судового наказу та, як наслідок, помилки щодо визначеної ним суми виконавчого збору - 347 557,57 грн, замість - 263 334,76 грн.

Постанова органу ДВС про виправлення помилки від 27.05.2016 р. отримана боржником 06.06.2016 р. (вх. № 496). Згідно пояснень № 805/01 від 10.06.2016 р. до скарги № 376/01 від 11.04.2016 р., підтриманих та доповнених в судовому засіданні 13.06.2016 р. повноважним представником, КПТМ Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" не погоджується із здійсненими органом ДВС виправленнями, обґрунтовуючи наявністю станом на 14.07.2015 р. заборгованості по ВП № 45208032 в загальній сумі 2 633 347,58 грн, в т.ч. 2 560 292,68 грн - сума основного боргу та 73 054,90 грн - сума судових витрат.

Поряд з цим, слід зазначити, що боржник, в порядку ст. 121-2 ГПК України, до суду зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби щодо винесення постанови від 27.05.2016 р. не звертався, як і не звертався із доповненнями (додатковими вимогами) до вже поданої до суду 11.04.2016 р. скарги на дії органу ДВС за № 576/01 від 11.04.2016 р.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

За змістом статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року за № 9 зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги встановлений в судовому засіданні та підтверджений матеріалами справи факт наявності станом на 15.07.2015 р. заборгованості скаржника перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в сумі 2 633 347,58 грн, та розмір виконавчого збору, який підлягав стягненню з боржника (263 334,76 грн), виправлену постановою від 27.05.2016 р. помилку щодо суми виконавчого збору, обґрунтованими, на думку суду, є доводи КПТМ Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" щодо неправомірності дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України в частині винесення 22.03.2016 р. постанови про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 84 222,81 грн (347 557,57-263 334,76), а скаргу в цій частині такою, що підлягає до задоволення.

Доводи Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" в решті вимог скарги суд визнає неправомірними, а скаргу - відхиляє.

Щодо скарги КПТМ Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" на неправомірні дії Державної виконавчої служби в частині визнання неправомірною та скасування постанови, винесеної державним виконавцем ВПВР ДВС України Борейком М.В., про арешт коштів боржника від 22.03.2016 р. по виконавчому провадженню №45208032 з виконання наказу господарського суду Тернопільської області по справі №921/397/14-г/8 від 29.08.2014 р., суд відзначає наступне:

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У ч.ч. 1, 2, 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

В силу приписів ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Отже, виходячи з наведених вище норм, державний виконавець наділений правом накладення арешту на майно боржника як під час відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа за заявою стягувача, так і під час проведення виконавчих дій по ньому, проте арешт повинен бути накладений лише на суму, яка фактично підлягає стягненню в примусовому порядку згідно судового рішення та витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, в т.ч. виконавчого збору.

Як вже зазначалось вище, 22.03.2016 р. в межах виконавчого провадження № 45208032 було винесено постанову про арешт коштів боржника - КПТМ Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго".

Зі змісту даної постанови вбачається, що державним виконавцем ВПВР ДВС України при примусовому виконанні наказу господарського суду Тернопільської області №921/397/14-г/8 від 29.08.2014 р. накладено арешт на кошти боржника, що містяться на усіх, окрім захищених, відкритих рахунках та які будуть відкриті підприємством в майбутньому у межах суми 14 122 421,13 грн, тобто загальної суми боргу, стягнутої за виконавчим документом (12 838 564,66 грн) та суми виконавчого збору за постановою від 22.03.2016 р. (1 283 856,47 грн).

Поряд з цим, 27.05.2016 р., в порядку ч. 3 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", головним державним виконавцем ВПВР ДВС України Борейком М.В. по ВП № 45208032 винесено постанову про виправлення помилки, зокрема, в постанові про арешт коштів боржника від 22.03.2016 р. Згідно даної постанови, враховуючи невірно розраховану виконавцем в постанові про стягнення виконавчого збору від 22.03.2016 р. суму коштів, яку необхідно стягнути з боржника, що в свою чергу призвело до невірного зазначення суми коштів в постанові про арешт коштів боржника від 22.03.2016р., державним виконавцем виправлено допущені арифметичні помилки, зокрема в постанові про арешт коштів боржника від 22.03.2016 р., шляхом зазначення замість невірно розрахованої суми коштів в межах якої необхідно накласти арешт - 14 122 421,13 грн, вірну - 3 823 133,29 грн.

В судовому засіданні повноважний представник органу ДВС пояснив, що сума в розмірі 3 823 133,29 грн. складається із визначеної державним виконавцем станом на 15.07.2015 р. суми заборгованості за наказом суду № 921/397/14-г/8 від 29.08.2014 р. в розмірі 3 475 575,72 грн та суми виконавчого збору, який підлягає стягненню з боржника на підставі постанови від 22.03.2016 р., з врахуванням постанови від 27.05.2016р., в розмірі 347 557,57 грн.

Проте, як встановлено судом та зазначено вище, станом на момент винесення оспорюваної постанови (22.03.2016 р.) та постанови про виправлення помилки (27.05.2016 р.) КПТМ Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" самостійно в повному обсязі погасило заборгованість перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за наказом господарського суду Тернопільської області № 921/397/14-г/8 від 29.08.2014 р.

Про факт сплати в повному обсязі заборгованості по виконавчому провадженню № 45208032 за наказом господарського суду Тернопільської області № 921/397/14-г/8 від 29.08.2014 р. в загальній сумі 12 838 564,66 грн, в т. ч. судовий збір в сумі 73 054,90 грн., орган ДВС був повідомлений належним чином. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи листами боржника № 2448/01 від 04.11.2014 р., № 1781/01 від 23.09.2015 р., № 2179/01 від 03.12.2015 р., № 33/01 від 12.01.2016 р. та №520/01 від 01.04.2016 р., які підприємством, із долученням підтверджуючих документів, надіслано рекомендованою кореспонденцією на адресу органу ДВС та отримані останнім (докази в матеріалах справи).

Отже, станом на дату винесення оспорюваної постанови у КПТМ Тернопільською обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" заборгованість за наказом господарського суду Тернопільської області № 921/397/14-г/8 від 29.08.2014 була відсутня, непогашеною залишалась лише сума виконавчого збору.

Ч. 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Таким чином, враховуючи, що станом на день винесення оскаржуваної постанови (22.03.2016р.) заборгованість за виконавчим документом у даній справі була погашена боржником в повному обсязі, що судом встановлено правомірність винесення державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 263 334,76 грн, беручи до уваги постанову органу ДВС від 27.05.2016 р. про виправлення помилки в постанові про арешт коштів боржника, господарський суд вважає за доцільне доводи Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", викладені у скарзі № 576/01 від 11.04.2016 р., про неправомірність дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Борейка М. В., які полягають у винесенні постанови про арешт коштів боржника №45208032 від 22.03.2016 р. (з врахуванням постанови про виправлення помилки № 45208032 від 27.05.2016 р.) визнати правомірними.

Разом із тим, відповідно до п. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов Господарських судів" від 17.10.2012 № 9, у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів,, XII-1 ГПК тощо.

Згідно вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У відповідності до пункту 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

В судовому засіданні встановлено, що під час розгляду скарги на дії органу ДВС, останнім 06.06.2016 р. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 45208032 з примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області № 921/397/14-г/8 від 29.08.2014 р., припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення.

Таким чином, станом на дату проведення судового засідання арешт коштів боржника, накладений згідно постанови від 22.03.2016р., з врахуванням постанови про виправлення помилки від 27.05.2016 р., скасований органом ДВС самостійно.

В судовому засіданні 13.06.2016 р. повноважні представники боржника та органу ДВС в частині скарги про визнання недійсною постанови про арешт коштів боржника від 22.03.2016 р., з врахуванням постанови про виправлення помилки від 27.05.2016 р., просять припинити у зв'язку із відсутністю станом на дату розгляду скарги неврегульованих питань з цього приводу.

За даних обставин, суд прийшов до висновку, що провадження у справі по розгляду скарги Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" за №576/01 від 11.04.2016 року в частині вимог про скасування (визнання незаконною) постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Борейка М. В. про арешт коштів боржника № 45208032 від 22.03.2016р. слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 22, 32-34, 43, 80 п. 1-1, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу № 576/01 від 11.04.2016 р. Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України задовольнити частково.

2. Визнати правомірними доводи Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", викладені у скарзі № 576/01 від 11.04.2016 р., про неправомірність дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Борейка М. В., які полягають у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору №45208032 від 22.03.2016 р. (з врахуванням постанови про виправлення помилки № 45208032 від 27.05.2016 р.) в частині стягнення з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" виконавчого збору на суму 84 222,81 грн.

3. Визнати недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Борейка М.В. про стягнення виконавчого збору № 45208032 від 22.03.2016 р. (з врахуванням постанови про виправлення помилки № 45208032 від 27.05.2016 р.) в частині стягнення з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" виконавчого збору в сумі 84 222,81 грн.

4. Визнати правомірними доводи Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", викладені у скарзі № 576/01 від 11.04.2016 р., про неправомірність дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Борейка М. В., які полягають у винесенні постанови про арешт коштів боржника №45208032 від 22.03.2016 р. (з врахуванням постанови про виправлення помилки № 45208032 від 27.05.2016 р.) в частині арешту коштів Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго".

5. Провадження у справі по розгляду скарги Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" за №576/01 від 11.04.2016 року в частині вимог про скасування (визнання незаконною) постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Борейка М. В. про арешт коштів боржника № 45208032 від 22.03.2016р. - припинити.

6. Доводи Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" в решті вимог скарги визнати неправомірними, скаргу у цій частині відхилити.

7. Ухвалу направити рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення сторонам у справі та першому відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, вул. Лисенка,1, м. Тернопіль.

Суддя І.М. Гирила