Ухвала суду № 58429936, 15.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2016 рокусправа № 383/77/16-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.

за участю:

представника позивача: Балюра С.В.,

представника відповідача: Яриш Д.В.,

представника третьої особи2: ОСОБА_3,

представника третьої особи1: ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Бобринецької міської ради Кіровоградської області на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2016 року у справі за позовом Бобринецього районного споживчого товариства до Бобринецької міської ради Кіровоградської області, треті особи: фізична особа - підприємець ОСОБА_5, ОСОБА_3, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, комунальне підприємство «Ринок» Бобринецького районного споживчого товариства про визнання незаконним та скасування рішення Бобринецької міської ради Кіровоградської області, -

в с т а н о в и в :

08 лютого 2016 року Бобринецьке районне споживче товариство звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення Бобринецької міської ради №86 від 29.01.2016 року Про припинення Бобринецькому районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою на розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 виданого 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою вилучення ділянки».

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення Бобринецької міської ради №86 від 29.01.2016 року є незаконним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку, оскільки порушує права та законні інтереси позивача як землекористувача на постійній основі.

Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено: скасовано рішення Бобринецької міської ради №86 від 29.01.2016 року Про припинення Бобринецькому районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою на розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 виданого 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою вилучення ділянки.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Бобринецька міська рада Кіровоградської області звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просила оскаржувану постанову суду скасувати та провадження у справі закрити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що дану справу не належить розглядати в порядку визначеному КАС України, оскільки під час прийняття оскаржуваного рішення міська рада не здійснювала владних управлінських функцій та відповідно не діяла як суб'єкт владних повноважень.

Від позивача на адресу суду надійшли заперечення проти задоволення апеляційної скарги, в яких він просить оскаржувану постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав викладених в адміністративному позові.

Третя особа у справі - ОСОБА_3 надав суду пояснення у справі, в яких просив суд апеляційної інстанції прийняти рішення про відмову в задоволенні адміністративного позовом.

Третя особа у справі ФОП ОСОБА_5 надав суду письмові пояснення, в яких просив скасувати постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2016 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив оскаржувану постанову суду скасувати та провадження у справі закрити.

Представник третьої особи 1 та третя особа 2 в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги відповідача, просили прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, з підстав викладених в заперечення на апеляційну скаргу, просила залишити в силі рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.06.1997 року Бобринецькому районному споживчому товариству було видано Бобринецькою міською радою державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 на 12298 кв.м. землі в межах згідно з планом землекористування для розміщення колгоспного ринку, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №86 (Т1 а.с. 8-10).

Рішенням Бобринецької міської ради шостої сесії сьомого скликання «Про припинення Бобринецькому районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, виданий 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою та вилучення земельної ділянки» №86 від 29.01.2016 року вирішено, зокрема:

- Скасувати рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради народних депутатів №168 від 29 травня 1997 року «Про підтвердження права постійного користування землею», як незаконне.

- Припинити Бобринецькому районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 виданого 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою та вилучити дану земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності для суспільних та інших потреб.

- Визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 виданий 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою Бобринецькому районному споживчому товариству.

- Вилучення земельної ділянки здійснити з урахуванням рішень Бобринецької міської ради №461 від 26.12.2003 року, №499 від 26.12.2003 року, №573 від 10.06.2004 року, №574 від 10.06.2004 року, №558 від 24.02.2012 року та договорів купівлі-продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення: площею 222 кв.м. від 19.04.2012 року посвідчений 19.04.2012 року приватним нотаріусом Бобринецького нотаріального округу Кіріченко Г.М., зареєстрованим у реєстрі за №188; площею 108,0 кв.м. від 26.05.2011 року, посвідчений 26.05.2011 року приватним нотаріусом Боблринецького районного нотаріального округу Кіріченком Г.М., зареєстрованим в реєстрі за №345; площею 105,0 кв.м. від 19.09.2005 року посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Вороненко Л.В., зареєстрований в реєстрі за №899; площею 185,0 кв.м. від 07.09.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Вороненко Л.В., зареєстрований в реєстрі за №892, згідно яких земельні ділянки площею 0,0105 га, 01,0185 га, 0,0222 га та 0,0108 га на підставі відповідних державних актів, належить на праві власності іншим особам.

- Вилучену земельну ділянку перевести у землі запасу Бобринецької міської ради.

Вважаючи зазначене рішення Бобринецької міської ради «Про припинення Бобринецькому районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, виданий 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою та вилучення земельної ділянки» №86 від 29.01.2016 року незаконним позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

За змістом статей 2 та 5 Земельного кодексу України рада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

Так, у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник землі вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснював владних управлінських функцій.

Отже, позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Така правова позиція відповідає висновку, висловленому Верховним Судом України у постановах від 11 листопада 2014 року № 21-493а14, від 09 грудня 2014 року №21-308а14, який згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З огляду на викладене, за суб`єктним складом сторін та суттю спору дана справа підлягає розгляду господарським судом у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 2 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Згідно із ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 КАС України.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасувати постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області та закрити провадження у справі.

Керуючись ч. 3 ст. 160, п. 1 ч. ст. 157, ч.1 ст. 203, ст. 206 КАС України суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Бобринецької міської ради Кіровоградської області - задовольнити.

Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області 18 квітня 2016 року у справі №№383/77/16-а (провадження 2-а/383/10/16) - скасувати та провадження у справі №383/77/16-а (провадження 2-а/383/10/16) - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна