Постанова № 58429068, 15.06.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року № 813/1243/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання Бігуна Н.Т.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Національного антикорупційного бюро України (далі НАБ України, відповідач), з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним ненадання Національним антикорупційним бюро України ОСОБА_1 автентичного перекладу державною мовою виступу Директора Бюро, що розміщений на офіційному веб ресурсі Бюро 15.03.2016 року;

- зобов'язати Національне антикорупційне бюро України надати ОСОБА_1 автентичний переклад державною мовою виступу Директора Бюро, що розміщений на офіційному веб ресурсі Бюро 15.03.2016 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що при зверненні із запитом до НАБ України з проханням надати оприлюднену Директором (головою) НАБ України інформацію державної мовою, що розміщена на офіційному веб ресурсі, а саме його виступ від 15.03.2016 року, отримав відмову. Відмова відповідача обґрунтована тим, що діяльність НАБ України в сфері висвітлення інформації про Бюро не регулюються Законом України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами інформації", а тому не підпадає під визначення офіційної інформації, через що надання автентичного перекладу відеозапису онлайн дискусії (питання відповіді) не передбачено чинним законодавством України. Позивач зазначив, що така відмова є невиконанням відповідачем свого обовязку в частині здійснення перекладу поширеної субєктом владних повноважень офіційної інформації на державну мову, що у свою чергу, порушило його право на доступ до інформації про діяльність органів державної влади, адже російська мова для нього є іноземною та не була включена до плану навчання, що підтверджується атестатом про повну загальну середню освіту. У зв'язку з наведеним, позивач змушений був звернутись до суду з даним позовом.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях, поданих до суду 17.05.2016 року та 31.05.2016 року, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.06.2016 року проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вх. № 12197) від 17.05.2016 року, суть яких полягає в наступному. Онлайн дискусія із Директором Національного антикорупційного бюро України та відеозапис, які розміщені на офіційному веб сайті Національного бюро, не є офіційною інформацією у розумінні Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації". Дана дискусія не містила у собі офіційних оголошень та була спрямовано виключно на інформування суспільства про діяльність Національного антикорупційного бюро України у порядку, визначеному ч. 1 ст.30 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України". У зв'язку з чим, у листі Національного бюро № 20-188/8559 від 24.03.2016 року, наданого за результатами розгляду запиту ОСОБА_1, було повідомлено останнього про те, що надання автентичного перекладу відеозапису онлайн дискусії (питання відповіді) не передбачено чинним законодавством. Водночас, з метою забезпечення більш зручного доступу громадян до результатів діяльності Національного бюро під відеозаписом онлайн конференції, яка відбулась 14.03.2016 року за участю Директора Національного бюро ОСОБА_2, розміщеним на офіційному веб сайті НАБ України, викладено текст онлайн конференції державною мовою. Враховуючи викладене, представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Крім того, представником відповідача було подано до суду додаткові пояснення від 10.06.2016 року, з яких випливає, що на момент надання ОСОБА_1 відповіді № 20-188/8559 від 24.03.2016 року, в НАБ України не було створено та не знаходилось у володінні автентичного перекладу зазначеної онлайн дискусії, а тому вимога позивача про визнання протиправним ненадання Національним антикорупційним бюро України ОСОБА_1 автентичного перекладу державною мовою виступу Директора Бюро, що розміщений на офіційному веб ресурсі Бюро 15.03.2016 року, не підлягає до задоволення. Крім того, чинним законодавством не визначено терміну, протягом якого поширювач інформації повинен забезпечити її переклад на державну мову та оприлюднення такого перекладу у встановленому порядку.

Суд заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 15.03.2016 року відбулась онлайн дискусія за участі Директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 (далі директор НАБ України), відеозапис якої було розміщено на офіційному веб ресурсі НАБ України.

17.03.2016 року позивач звернувся із запитом до НАБ України з проханням надати оприлюднену Директором НАБ України інформацію державною мовою, оскільки раніше вказана інформація містилася на офіційному веб сайті НАБ України лише іноземною (російською) мовою.

24.03.2016 року за результатами розгляду запиту ОСОБА_1, НАБ України повідомило про те, що надання автентичного перекладу відеозапису онлайн дискусії за участі Директора НАБ України ОСОБА_2 не передбачено чинним законодавством України, оскільки така онлайн дискусія не є тією офіційною інформацією, порядок оприлюднення якої визначено Законом України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації".

Вважаючи відмову відповідача у наданні перекладу відеозапису онлайн дискусії протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд при вирішенні спору у даній адміністративній справі, керувався наступним.

Спірні правовідносини у даній справі регулюються Конституцією України, Законами України "Про інформацію", "Про Національне антикорупційне бюро України", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", "Про засади державної мовної політики" та іншими нормативно правовими актами.

Правові основи організації та діяльності Національного антикорупційного бюро України визначає та регулює Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України".

Статус Національного антикорупційного бюро України визначено у ст. 1 цього Закону, згідно якої, Національне антикорупційне бюро України є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

Правову основу діяльності Національного антикорупційного бюро України становлять Конституція України, міжнародні договори України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" керівництво діяльністю Національного антикорупційного бюро України здійснює його Директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України в порядку, визначеному цим Законом.

Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" встановлені вимоги до особи, яка може претендувати на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України.

Так, Директором Національного антикорупційного бюро України може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше десяти років, досвід роботи на керівних посадах в органах влади, установах, організаціях, у тому числі за кордоном, або міжнародних організаціях не менше ніж пять років, володіє державною мовою та здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоровя виконувати відповідні службові обовязки.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача визнати протиправним ненадання Національним антикорупційним бюро України ОСОБА_1 автентичного перекладу державною мовою виступу Директора Бюро, що розміщений на офіційному веб ресурсі Бюро 15.03.2016 року та зобов'язання таке надати.

З метою досудового врегулювання порушення своїх прав, позивач, звертаючись із запитом до Національного антикорупційного бюро України про надання автентичного перекладу державною мовою виступу Директора Бюро, що був розміщений на офіційному веб ресурсі Бюро 15.03.2016 року, покликався на обмеження його в можливості доступу до інформації про діяльність державного органу у зв'язку з розміщенням такої на іноземній мові.

Представник відповідача у своїх запереченнях зазначив про те, що дискусія Директора НАБ України не містила у собі офіційних оголошень та була спрямовано виключно на інформування суспільства про діяльність Національного бюро у порядку, визначеному ч. 1 ст. 30 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України".

Однак, суд вважає таке твердження необґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству.

Так, статтею 30 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" передбачено, що Національне антикорупційне бюро України через засоби масової інформації, на своєму офіційному веб-сайті та в інших формах регулярно інформує суспільство про свою діяльність. Національне бюро оприлюднює та надає інформацію на запити в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Публічною інформацією, у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Статтею 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що забезпечення доступу до інформації здійснюється шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні - одержання, збирання, створення, поширення, використання і зберігання інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб про роботу цих органів; засіб масової інформації органу державної влади чи органу місцевого самоврядування - засіб масової інформації, засновником (співзасновником) якого є орган державної влади або орган місцевого самоврядування і який повністю або частково утримується за рахунок державного чи місцевих бюджетів; порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування - розклад, обсяг, форми і методи оприлюднення відомостей про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування в межах визначених цим Законом квот часу, газетних (журнальних) площ та виділених коштів.

Крім того, визначення "офіційної інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування" теж дано в ст. 1 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", це - офіційна документована інформація, створена в процесі діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, яка доводиться до відома населення в порядку, встановленому Конституцією України, законами України "Про інформацію" та "Про доступ до публічної інформації", цим Законом.

Згідно ст. 4 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", мовою поширення інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначається статтею 24 Закону України "Про засади державної мовної політики".

Так, ч. 2 ст. 24 Закону України "Про засади державної мовної політики" встановлено, що офіційна інформація про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування поширюється державною мовою, а у межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, - також цією регіональною мовою (мовами).

У разі поширення офіційної інформації мовою, яка відрізняється від державної, поширювач повинен забезпечити автентичний переклад з мови, на якій поширюється ця інформація, на державну мову.

Відповідно до ст. 10 Конституції України, державною мовою в України є українська мова.

Крім того, ст. 1 Закону України "Про засади державної мовної політики" визначено, що державна мова закріплена законодавством мова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, установах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, у сферах зв'язку та інформатики тощо.

Нормами ч. 2 ст. 6 цього ж Закону визначено, що українська мова як державна мова обов'язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом. Держава сприяє використанню державної мови в засобах масової інформації, науці, культурі, інших сферах суспільного життя.

Згідно Закону України "Про інформацію", інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Основними принципами інформаційних відносин у відповідності до ст. 2 наведеного Закону є, серед інших, відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", право на доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання відповіді на інформаційний запит.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства України та обставини справи, суд дійшов висновку, що інформація, викладена на офіційному веб сайті НАБ України(www.nabu.gov.ua), як онлайн дискусія з Директором НАБ України ОСОБА_2, є нічим іншим, як офіційною інформацією НАБ України в розумінні ст. 1 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", а, отже, повинна була бути викладена або державною мовою або іншою мовою із забезпеченням її автентичного перекладу.

Чого, однак, станом на 24.03.2016 року (день відмови ОСОБА_1 у наданні інформації державною мовою) зроблено не було.

Суд зазначає, що незважаючи на правомірну (на думку відповідача) відмову ОСОБА_1 у наданні інформації державною мовою, НАБ України 13.04.2016 року все ж таки розмістило автентичний переклад онлайн дискусії за участі Директора НАБ України ОСОБА_2 від 15.03.2016 року на офіційному веб ресурсі НАБ України (www.nabu.gov.ua).

Підсумовуючи наведене, суд погоджується з доводами позивача про те, що відмова у наданні автентичного перекладу українською мовою онлайн дискусії за участі Директора НАБ України ОСОБА_2 від 15.03.2016 року, розміщеної на офіційному веб ресурсі НАБ України, порушила його право на доступ до інформації, яка створюється в процесі діяльності НАБ України, як державного органу, і яка доводиться до відома населення в установленому законом порядку.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку визнати протиправним ненадання НАБ України ОСОБА_1 автентичного перекладу державною мовою виступу Директора Бюро, що розміщений на офіційному веб ресурсі Бюро 15.03.2016 року.

Щодо твердження представника відповідача про те, що станом на момент звернення ОСОБА_1 до НАБ України, в останньому не було створено та не знаходилось у володінні автентичного перекладу онлайн дискусії з Директором бюро від 15.03.2016 року, то суд зазначає, що чинне законодавство України містить чітку вказівку на момент, коли має бути виготовлено автентичний переклад інформації державною мовою момент поширення офіційної інформації мовою, яка відрізняється від державної (ч. 2 ст. 24 Закону України "Про засади державної мовної політики").

З тих же підстав судом не береться до уваги покликання представника відповідача на той факт, що чинним законодавством не визначено терміну, протягом якого поширювач інформації повинен забезпечити її переклад на державну мову та оприлюднення такого перекладу у встановленому порядку.

Щодо вимоги про зобов'язання НАБ України надати ОСОБА_1 автентичний переклад державною мовою виступу Директора Бюро, що розміщений на офіційному веб ресурсі Бюро 15.03.2016 року, суд зазначає наступне.

Станом на день прийняття рішення в даній справі відповідачем не надано суду доказів надання ОСОБА_1 автентичного перекладу державною мовою виступу Директора Бюро, що розміщений на офіційному веб ресурсі Бюро 15.03.2016 року, незважаючи на те, що такий вже розміщений на сайті www.nabu.gov.ua з 13.04.2016 року.

Таким чином, за наявності у НАБ України обовязку надати ОСОБА_1 автентичний переклад державною мовою виступу Директора Бюро, що розміщений на офіційному веб ресурсі Бюро 15.03.2016 року, такий обовязок є невиконаний.

Отже, враховуючи наведене вище, НАБ України слід зобовязати надати ОСОБА_1 автентичний переклад державною мовою виступу Директора НАБ України, що розміщений на офіційному веб ресурсі Бюро 15.03.2016 року.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтю 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідком розгляду справи суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки відповідачем, як субєктом владних повноважень, не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження правомірності своєї бездіяльності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з НАБ України в користь ОСОБА_1 слід стягнути 551,20 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним ненадання Національним антикорупційним бюро України ОСОБА_1 автентичного перекладу державною мовою виступу Директора бюро, що розміщений на офіційному веб ресурсі Національного антикорупційного бюро України 15.03.2016 року.

Зобов'язати Національне антикорупційне бюро України надати ОСОБА_1 автентичний переклад державною мовою виступу Директора бюро, що розміщений на офіційному веб ресурсі Національного антикорупційного бюро України 15.03.2016 року.

Стягнути з Національного антикорупційного бюро України (03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3) в користь ОСОБА_1 (79013, АДРЕСА_1) 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 коп. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 21.06.2016 року.

Суддя Потабенко В.А.