Постанова № 58427963, 18.05.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 року м.Київ 810/746/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Васт-Транс”

до Державної податкової інспекції у Києво – Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області,

Головного управління державної Казначейської служби України у Київській області

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Васт-Транс” з позовом до Державної податкової інспекції у Києво – Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління державної Казначейської служби України у Київській області, в якому просить суд (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.05.2016) стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Васт-Транс” відшкодування податку на додану вартість за декларацією за березень 2015 року у розмірі 121382,00 грн. та пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за період з 21.10.2015 по 18.05.2016 у розмірі 18242,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2015 року було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету у розмірі 121382,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/5214/15, яка набрала законної сили 18.02.2016, встановлено протиправну бездіяльність податкового органу щодо неподання висновку про відшкодування ПДВ за березень 2015 року на заявлену Товариством суму.

Таким чином, починаючи з 17.04.2015 ТОВ “Васт-Транс” має право отримати бюджетне відшкодування у розмірі 121382,00 грн.

Водночас, на час звернення до суду з даним адміністративним позовом компетентними органами не вчинено належних дій по відшкодуванню зазначеної суми, у зв’язку з чим така сума є бюджетною заборгованістю по відношенню до підприємства.

Позивач також зауважив, що відповідно до вимог чинного законодавства на суму бюджетної заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, з огляду на зазначене, позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України суму відшкодування податку на додану вартість за декларацією за березень 2015 року у розмірі 121382,00 грн. та пеню за період з 21.10.2015 по 18.05.2016 у розмірі 18242,94 грн.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/746/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 18.05.2016 представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив позов задовольнити.

Крім того, надав суду клопотання відповідно до змісту якого просив суд зобов’язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Представник Державної податкової інспекції у Києво – Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав викладених у письмових запереченнях від 26.04.2016.

Зауважив, що податковим органом не було подано Головному управлінню Державного казначейства України у Київській області висновок щодо підтвердження сум бюджетного відшкодування таким чином, підстави для перерахування позивачу суми бюджетного відшкодування, та відповідно пені – відсутні.

Крім того, представник відповідача – 1 наголошував, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки відшкодування з Державного бюджету ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а суди не можуть підміняти державний орган та вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

З огляду на зазначене, представник податкового органу вважає, що підстави для задоволення позовних вимог – відсутні.

Відповідач – 2 явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином та у передбачений законодавством строк.

Разом з тим, 26.04.2016 від Головного управління державної Казначейської служби України у Київській області до суду надійшли письмові пояснення на адміністративний позов.

Відповідно до змісту вказаних пояснень відповідач – 2 позову не визнав.

В обґрунтування доводів заперечень посилався на ту обставину, що органи Державної казначейської служби не приймають участі у процесі стягнення податків, зборів та інших доходів. Роль цих органів зводиться лише до здійснення контролю за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань, проведенні платежів та ведення обліку всіх надходжень, що належать Державному бюджету України.

Так, в даному випадку, пояснив відповідач – 2, перерахування коштів у розмірі бюджетного відшкодування з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника здійснюється Державною казначейською службою виключно на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу.

Разом з тим, висновок ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про суми відшкодування податку на додану вартість за березень 2015 року до Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області – не надходив, а тому підстави для перерахування зазначених позивачем коштів у органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів - відсутні.

З огляду на зазначене, відповідач – 2 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та в разі задоволення адміністративного позову, судові витрати покласти на ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області.

Крім того, у вказаних поясненнях на адміністративний позов відповідач – 2 зазначив, що просить суд розглянути справу за відсутності уповноваженого представника Управління.

Згідно з приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд протокольною ухвалою від 18.05.2016 вирішив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

20 квітня 2015 року ТОВ «Васт-Транс» було подано до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету у розмірі 121382,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 у справі № 810/5214/15, яка набрала законної сили 18.02.2016, адміністративний позов ТОВ "Васт -Транс" до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, Головного управління державної казначейської служби України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені - задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області щодо неподання висновку з зазначенням суми 121382,00 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" за березень 2015 року до органу Державного казначейства України.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у розмірі 15954 (п'ятнадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 59 грн.

Крім того, як вбачається зі змісту вказаної постанови, судом в ході розгляду справи № 810/5214/15, було встановлено, що ТОВ «Васт-Транс» має право на бюджетне відшкодування у розмірі 121382,00 грн.

Граничним терміном подачі ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області до Управління Державної казначейської служби України висновку з зазначенням відповідної суми відшкодування визначено 25.05.2015.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас, до теперішнього часу такий висновок відповідачем – 1 до органів казначейського обслуговування не надано.

З огляду на те, що вказану суму заборгованості до теперішнього часу не було перераховано на користь підприємства в добровільному порядку, позивач звернувся про стягнення цієї суми бюджетної заборгованості, а також пені, яка виникла у зв’язку з несвоєчасним поверненням боргу до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає про таке.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V Податкового кодексу України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пунктів 200.11, 200.12, 200.13, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 (далі - Порядок №39).

Зміст пунктів 7 та 9 Порядку № 39 кореспондується з положеннями пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України та визначає, що орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість. На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Як вже зазначалось, Київським окружним адміністративним судом в ході розгляду справи № 810/5214/15 було встановлено, що відповідач – 1 зобов’язаний був подати до Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області висновок про бюджетне відшкодування ТОВ «Васт-Транс» податку на додану вартість (за податковою декларацією з ПДВ за березень 2015 року) у розмірі 121382,00 грн.

Разом з цим, як зазначили сторони під час судового розгляду справи та підтверджується даними листа Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області від 03.03.2016 № 05-04/362-1232, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету не направлявся до органу Державної казначейської служби, як то передбачено пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Таким чином, судом встановлено, що станом на час розгляду даної справи сума податку у розмірі 121382,00 грн. є не відшкодованою ТОВ «Васт-Транс» починаючи з 30 травня 2015 року.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

При цьому, враховуючи приписи зазначеної норми, суд констатує, що чинним законодавством не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості по ПДВ, можливе та може здійснюватися лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 у справі № 21-131а14 та в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.03.2015 у справі №К/9991/94791/11 та від 10.11.2015 у справі № К/800/43164/14.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі – Закон № 679-ХIV) облікова ставка Національного банку України - один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів.

Статтею 27 Закону № 679-XIV передбачено, що Національний банк встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями.

Як встановлено судом та підтверджується наявними у справі доказами станом на час розгляду справи ТОВ «Васт-Транс» має право на стягнення з Державного бюджету України пені по заборгованості з відшкодування ПДВ платнику податків за період з 21.10.2015 по 18.05.2015.

Згідно інформації електронного ресурсу Національного банку України облікова ставка НБУ з 21.10.2015 по 26.04.2016 - 22% та з 27.04.2016 по 18.05.2016 – 19%.

Отже, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, встановив, що сума пені визначена позивачем правильно. Даний факт у процесі судового розгляду справи відповідачем - 1 спростовано не було.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем були виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області своєчасно не надала ГУ ДКС України у Київській області висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету, внаслідок чого ГУДКС України у Київській області не було здійснено перерахування позивачу бюджетної заборгованості, а відтак, у позивача виникло право на стягнення з Державного бюджету України пені за заборгованість з відшкодування ПДВ платнику податків.

За таких умов, судом встановлено, що вимога ТОВ «Васт-Транс» про стягнення з Державного бюджету України пені на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ за період з 21.10.2015 по 18.05.2016 у розмірі 18242,94 грн. є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Відносно вимоги позивача щодо стягнення з Державного бюджету України відшкодування податку на додану вартість за декларацією за березень 2015 року у розмірі 121382,00 грн. суд зазначає про таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеної у постанові від 16 вересня 2015 року по справі № 21-881а15 (2а/0570/17001/2012) бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку. Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

У вказаному рішенні колегія суддів наголосила, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. За таких обставин рішення судів про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. В цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Оскільки, звертаючись до суду, платник ПДВ неправильно визначив спосіб захисту порушених прав, то наслідком цього, на думку колегії суддів, є відмова у задоволенні позовних вимог.

Згідно з приписами частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що позивач не правильно визначив спосіб захисту порушеного права, у зв’язку з чим вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Водночас, суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого розгляду адміністративних справ.

Таким чином, з аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права. Тобто, завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Разом з цим, відповідно до приписів статті 11 Кодексу адміністративного судочинства з метою повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять суд може вийти за межі позовних вимог.

В силу приписів частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що з метою належного захисту порушених суб'єктом владних повноважень прав, свобод та інтересів юридичних та фізичних осіб та дотримання принципів законності, справедливості, а також верховенства права законодавець наділив суд правом виходити за межі позовних вимог.

Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 в адміністративній справі № 810/5214/15 бездіяльність Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області щодо неподання висновку з зазначенням суми у розмірі 121382,00 грн. до органу Державного казначейства України була визнана неправомірною.

Станом на час розгляду даної справи відповідачем – 1 такий висновок до Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області – не направлено, чим порушено право позивача на отримання належної Товариству суми бюджетної заборгованості з ПДВ за березень 2015 року у розмірі 121382,00 грн.

При цьому, суд також враховує приписи статті 19 Конституції України, якими передбачено обов’язок органів державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов’язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області надати до Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області висновку з зазначенням суми 121382,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" за березень 2015 року.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач -1 в ході розгляду справи суду не надав. У свою чергу, порушень законних прав та інтересів позивача з боку Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області судом під час розгляду справи не встановлено.

Враховуючи зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наявних у справі доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо клопотання позивача про зобов'язання відповідача - 1, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, в разі задоволення позову, суд зазначає про таке.

Відповідно до вимог частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що в ході розгляду справи судом встановлено триваючу (протягом значного часу) бездіялість відповідача – 1, яка полягає у неподанні до органу Державного казначейства України висновку з зазначенням суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2015 року у розмірі 121382,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс", суд дійшов висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню в частині задоволених позовних вимог позивача.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як встановлено судом, відповідачі не понесли судових витрат, тому вони на їх користь стягненню не підлягають.

Водночас, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору відповідно до задоволених позовних вимог у розмірі 273,64 грн.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 167, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за березень 2015 року за період з 21.10.2015 по 18.05.2016 у розмірі 18242 (вісімнадцять тисяч двісті сорок дві) грн. 94 коп.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області надати до Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області висновок із зазначенням суми 121382,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" за березень 2015 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Києво – Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" судові витрати у сумі 273 (двісті сімдесят три) грн. 64 коп.

5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

6. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.