Постанова № 58425301, 16.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 489/1265/16-п 16.06.2016 16.06.2016 16.06.2016

Номер провадження: 33/784/94/16

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/784/94/16 Головуючий 1-ї інстанції: Олефір М.В.

Категорія: ст.124 КУпАП Суддя апеляційної інстанції: Семенчук О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Семенчука О.В.

за участю: секретаря Чоботаренко Т.І.

особи, яка притягнута до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянув справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживає: АДРЕСА_2

- притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду, 12 березня 2016 року о 14 год. 20 хв. в м. Миколаєві, на перехресті вул. Скороходова та вул. Громадянська, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «Хюндай акцент», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул. Скороходова в напрямку вул. ОСОБА_4. При виникненні попереду перешкоди в русі він, в порушення вимог п.п. 2.3 б, 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, не вжив всіх заходів щодо безпечного її об'їзду, змінив напрямок руху праворуч, при цьому не впевнився в безпеці свого руху, внаслідок чого допустив контактування з автомобілем «Тойота Каріна», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався з права у попутному напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що ДТП сталося з вини водія автомобіля «Тойота Каріна» ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_2 наближаючись до перехрестя з вул. Громадянською побачивши перешкоду у вигляді пошкодження дорожнього полотна, а саме ям та вибоїн на полосі руху, знизив швидкість руху та став повільно переїжджати перешкоди не змінюючи свій напрямок руху, та в цей час почув удар в праве переднє крило автомобіля.

Стверджує, що водій ОСОБА_2 не міг різко змінити свій напрямок руху праворуч так як для проїзду перехрестя водію ОСОБА_5 з урахуванням габариту свого транспортного засобу та безпечного інтервалу руху залишалося більше трьох метрів ширини проїзної частини в попутному напрямку.

Вважає, що в даному випадку водій ОСОБА_5 не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував за її зміною, відволікся від керування автомобілем, рухався посередині між лівою і правою смугою руху в одному напрямку, не звернув увагу при виникненні небезпеки або перешкоди для руху, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не дотримувався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, а також не дотримувався безпечного інтервалу під час випередження транспортного засобу, тобто порушив п.11.1, 11.10, 12.3, 13.1, 13.3, ПДР України.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов до наступного.

З постанови вбачається, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи та зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Такий висновок суду ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та всебічно перевірених судом доказах, які отримали відповідну оцінку в постанові.

Зокрема, на підтвердження цього висновку суд обґрунтовано послався на показання потерпілого ОСОБА_5, надані в судовому засіданні із яких вбачається, що він рухався по своїй смузі руху, а водій автомобіля «Хюндай», який їхав в попутному напрямку, об'їжджаючи вибоїни на дорозі, виїхав на його полосу руху, в результаті цього відбулося ДТП.

Також суд врахував письмові матеріали, які наявні в справі, а саме: схему місця ДТП від 12.03.2016 року, акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 12.03.2016 року, надані фотознімки місця, де відбулося ДТП, а також показання свідка ОСОБА_6, який працює поліцейським та складав протокол про вчинення адміністративного правопорушення від 12.03.2016 року. Вказаний свідок в суді першої інстанції надав аналогічні показання, які надані ОСОБА_5, та зазначив, що під час складення протоколу ОСОБА_2 розповідав, що йому було відомо, що за його автомобілем з правого краю рухається інший автомобіль - «Тойота Каріна», а тому при виникненні перешкоди він повинен був не здійснювати маневр праворуч, а зменшити швидкість або повністю зупинити транспортний засіб.

Що стосується доводів апелянта про те, що ОСОБА_2 наближаючись до перехрестя з вул. Громадянською побачивши перешкоду у вигляді пошкодження дорожнього полотна, знизив швидкість руху та став повільно переїжджати перешкоди не змінюючи свій напрямок руху, то вони є безпідставними, оскільки спростовуються характером отриманих пошкоджень транспортних засобів, про що зазначено в поясненнях ОСОБА_2 і ОСОБА_5 а також дослідженими судом матеріалами справи.

Крім того, сам ОСОБА_2 повідомляв на місці ДТП працівнику поліції ОСОБА_6, що він бачив, що з правого краю рухається інший автомобіль -«Тойота Каріна», а тому повинен перед початком будь-якої зміни напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, тобто діяв в порушення п.10.1 ПДР України.

Дослідивши зазначені вище докази по справі, суд першої інстанції надав їм вірну оцінку та правильно критично поставився до пояснень ОСОБА_2 щодо його невинуватості у вчинені ДТП, оскільки вони суперечать поясненням потерпілого ОСОБА_5, а також свідка ОСОБА_6, які є послідовними, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи.

Таким чином, суд першої інстанції дослідивши докази по справі вірно прийшов до висновку про порушення ОСОБА_2 вимог пп. 2.3 «б», 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України і про наявність в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Доводи апелянта про порушення п.11.1, 11.10, 12.3, 13.1, 13.3, ПДР України Правил дорожнього руху України водієм автомобіля «Тойота Каріна» ОСОБА_5, є необґрунтованими, оскільки спростовуються дослідженими судом матеріалами справи.

З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови суду немає, а тому вимоги апелянта не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2016 року стосовно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - залишити без зміни.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області О.В. Семенчук