Ухвала суду № 58425272, 17.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/11110/13-ц 17.06.2016 17.06.2016 17.06.2016

Справа №487/11110/13-ц

Провадження № 22ц-784/4/16 Суддя першої інстанції: Корнешова Т.В.

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Крамаренко Т.В.,

суддів: Буренкової К.О., Бондаренко Т.З.,

із секретарем: Шагай О.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Кредит» (далі ПАТ «ОСОБА_5 Кредит») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокгауз Україна» (далі ТОВ «Брокгауз Україна»), ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ПАТ «ОСОБА_5 Кредит» звернулося з позовом до ТОВ «Брокгауз Україна», ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 27 березня 2013 року між ПАТ «ОСОБА_5 Кредит» та ТОВ «Брокгауз Україна» укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-24ю/2013/2-1, за умовами якого ТОВ «Брокгауз Україна» отримало транші зі сплатою 28% річних з переглядом процентної ставки через кожні три місяці та комісії у розмірі і в порядку, визначеними Тарифами та послугами по наданню кредитів в межах максимального ліміту заборгованості до 300000 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 26 вересня 2013 року на умовах, визначених цим договором.

У цей же день на забезпечення виконання кредитних зобовязань укладено окремі договори поруки між ПАТ «ОСОБА_5 Кредит», ТОВ «Брокгауз Україна», ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відповідно за якими поручителі зобовязались солідарно відповідати в повному обсязі за своєчасне виконання боржником усіх його зобовязань за кредитним договором в сумі 300000 грн. за графіком погашення відповідно до умов договору кредиту та з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніш 26 вересня 2013 року.

Посилаючись на неналежне виконання боржником умов договору, внаслідок чого станом на 1 жовтня 2013 року утворилася заборгованість, позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно 345881,89 грн., з яких: 299984,22 грн. за кредитом, 28695,47 грн. за відсотками, 1000 грн. комісії, 534,22 грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 444,29 грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 123,28 грн. -3% річних від простроченої суми кредиту, 100, 41 грн. 3% річних від простроченої суми прострочених відсотків та 15000 грн. штрафу.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2014 року позов ПАТ «ОСОБА_5 Кредит» задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ «Брокгауз Україна» та ОСОБА_4, з ТОВ «Брокгауз Україна» та ОСОБА_6 на користь Банку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27 березня 2013 року №05.1-24ю/2013/2-1 станом на 1 жовтня 2013 року 345881,89 грн. з яких: 299984,22 грн. за кредитом, 28695,47 грн. за відсотками, 1000 грн. за комісією, 15000 грн. штраф 15000 грн., пеня 978,51 грн., 3% річних 223,69 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, а крім того стверджував, що договір поруки не укладав та не підписував, просив рішення суду в частині задоволення вимог ПАТ «ОСОБА_5 Кредит» про стягнення з нього солідарно з ТОВ «Брокгауз Україна» кредитної заборгованості скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2013 року між ПАТ «ОСОБА_5 Кредит» та ТОВ «Брокгауз Україна» укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-24ю/2013/2-1, за умовами якого ТОВ «Брокгауз Україна» отримало транші зі сплатою 28% річних з переглядом процентної ставки через кожні три місяці та комісії у розмірі і в порядку, визначеними Тарифами та послугами по наданню кредитів межах максимального ліміту заборгованості до 300000 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 26 вересня 2013 року на умовах, визначених цим договором (т. 1 а.с.8-15).

Згідно вказаного договору у разі порушення позичальником умов кредитного договору, банк має право нарахувати: при нецільовому використанні кредиту штраф 25% від суми використаних коштів за нецільовим призначенням; у разі прострочення сплати кредиту, процентів та комісій пеню у розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ; у разі порушення вимог п.п.3.3.2.-3.3.17 штраф у розмірі 5% від суми максимального ліміту кредиту, за кожен випадок прострочення. У разі невиконання позичальником зобовязань протягом 15 днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився.

Того ж дня з метою забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між ПАТ «ОСОБА_5 Кредит, ТОВ «Брокгауз України», ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено окремі договори поруки №04-93/1-4 та №04-94/1-4, відповідно за якими поручителі зобовязались солідарно відповідати в повному обсязі за своєчасне виконання боржником усіх його зобовязань за кредитним договором в сумі 300000 грн. за Графіком погашення відповідно до умов договору кредиту та з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 26 вересня 2013 року (т. а.с. 28-32).

Транші, які отримало ТОВ «Брокгауз Україна» від ПАТ «ОСОБА_5 Кредит» 18 березня 2013 року у розмірі 17000 грн. та 27 травня 2013 року у розмірі 283 00 грн. товариство повернуло своєчасно, у звязку з цим ліміт заборгованості був відновлений.

Наступні транші, ТОВ «Брокгауз Україна» отримало 18 травня 2013 року у розмірі 227500 грн. та 20 травня 2013 року 72484,22 грн. в межах максимального ліміту - 299984,22 грн..

У зв'язку з тим, що зобовязання за кредитним договором позичальником не виконані, заборгованість станом на 1жовтня 2013 року складає 345881,89 грн., з яких: 299984,22 грн. за кредитом; 28695,47 грн. - за відсотками; 1000 грн. - комісії; 534,22 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 444,29 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків; 123,28 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту; 100, 41 грн. 3% річних від простроченої суми прострочених відсотків та 15000 грн. штрафу (а.с. 16-19).

З урахуванням встановленого та положень вказаним вище норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про покладення солідарного обовязкову на позичальника та поручителя ОСОБА_4 щодо сплати кредитної заборгованості та обґрунтовано задовольнив позов, стягнувши з позичальника поручителя ОСОБА_4 солідарно заборгованість за кредитом.

Що стосується доводів ОСОБА_4 про те, що договір поруки він не підписував та не укладв, то вони спростовуються висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в м. Києві від 3 березня 2016 року №8/тдд, згідно якого підпис на договорі поруки виконаний особисто ОСОБА_4

Так, під час апеляційного розгляду за клопотанням відповідача ОСОБА_4 по справі була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої було доручено експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз.

Згідно експертного висновку №108 від 24 березня 2015 року, підпис від імені ОСОБА_4 в графі «Поручитель» договору поруки №04-93/1-4 від 27 березня 2013 року виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою (т.4 а.с.140-143).

За клопотанням представника позивача ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області по справі було призначено повторну почеркознавчу експертизу проведення, якої було доручено експертам Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України в м. Києві.

Висновком експерта від 3 березня 2016 року №8/тдд встановлено, що підписи від імені ОСОБА_4 на оригіналі договору поруки №04-93/1-4, укладеного між ПАТ «ОСОБА_5 Кредит», ТОВ «Брокгауз Україна» та ОСОБА_4 27 березня 2007 року, виконано самим ОСОБА_4 (т. 4 а.с. 299-303).

Колегія суддів вважає за необхідне взяти до уваги останній висновок експерта, оскільки він проведений з урахуванням додаткових матеріалів, витребуваних експертом.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що порука припинилась внаслідок збільшення обсягу відповідальності поручителя на 299984,22 грн. є безпідставними.

Умовами договору встановлено, що відновлювальна кредитна лінія передбачає відновлення ліміту заборгованості при обовязковому погашенні позичальником раніше отриманих кредитних виплат (траншей).

У звязку з тим, що позичальник здійснив погашення отриманих траншей в березні 2013 року під час дії договору, ліміт заборгованості було відновлено та останній отримав в травні 2013 року транші на загальну суму 299984,22 грн., тобто в межах передбаченого договором ліміту.

Доводи про неправомірне нарахування штрафу у розмірі 15000 грн., також не заслуговують на увагу, оскільки п. 4.3. Договору передбачає сплату штрафу в розмірі 5% відсотків від суми максимального ліміту кредиту, зокрема у разі неповернення траншів кредиту в установлені строки (п.3.3.6 договору).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення, ухваленого відповідно до вимог закону.

За таких обставин, апеляційна скарга в силу ст. 308 ЦПК України підлягає відхиленню.

Рішення суду в частині стягнення на користь ПАТ «ОСОБА_5 Кредит» кредитної заборгованості солідарно з ТОВ «Брокгауз Україна» та ОСОБА_6 не оскаржувалося, а тому не було предметом апеляційного розгляду.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: