Постанова № 58425269, 17.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 489/1728/16-п 17.06.2016 17.06.2016 17.06.2016

Номер провадження: 33/784/117/16

.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2016 року м. Миколаїв

Суддя апеляційного суду Миколаївської області Рудяк А.В.,

при секретарі - Єфіменко О.В.,

особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3, представника потерпілої - ОСОБА_4

переглянув справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.05.2016 року, якою

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Ємільчине, Житомирської області, громадянина України, приватного підприємця, зареєстрований в АДРЕСА_2, проживає - АДРЕСА_1,

- притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340 гривень. Стягнуто судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Згідно постанови суду 01.04.2016 року о 20.20 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Chevrolet Аveo» р.н. НОМЕР_1 по проспекту Героїв Сталінграду в м. Миколаєві в районі буд.81, в порушення вимог п.п.2.3 «б», 12.1, 12.3, 13.1 ПДР України був неуважним, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху та дистанції, в наслідок чого допустив контактування з зупинившимся попереду в попутному напрямку автомобілем «ВАЗ 2114» р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, в результаті чого транспорті засоби отримали механічні пошкодження, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

За змістом апеляційної скарги вважає, що ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_3 оскільки ОСОБА_3, яка їхала попереду, різко, в порушення правил, зупинила своє авто у лівій полосі автодороги.

В мотивування зазначає, що судом не встановлені швидкість руху автомобіля ОСОБА_1, відстань, на якій для нього виникла перешкода - авто ОСОБА_3, а також чи була технічна можливість в ОСОБА_1 зупинити свій транспортний засіб вчасно перед авто, яке раптово зупинилося попереду, або безпечно об'їхати цю перешкоду.

Провадження №33/784/117/16 Головуючий суду 1 інстанції: Захарченко Д.В.

Категорія: ст.124 КУпАП Головуючий апеляційної інстанції: Рудяк А.В.

Вказує про те, що суд не взяв до уваги письмові пояснення пасажира авто ОСОБА_1 Не погоджується з оцінкою показань ОСОБА_1, ОСОБА_3, свідка ОСОБА_8 Вважає, що суд їх допитав їх неповно.

Просить апеляційний суд усунути ці недоліки шляхом повторного допиту учасників ДТП, свідка ОСОБА_8 та призначенням авто-технічної експертизи для з'ясування механізму та обставин ДТП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_9 на підтримку апеляційної скарги захисника ОСОБА_5, думку потерпілої ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, які заперечували проти її задоволення та просили залишити постанову суду без зміни, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги в її межах, вважаю, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні і викладеними в постанові.

Так, з протоколу серії АП1 №128565 від 01.04.2016 року вбачається, що 01.04.2016 року близько 20 год. 20 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Chevrolet Aveo» р.н. НОМЕР_1 в м. Миколаєві по проспекту Героїв Сталінграду в районі буд.81, в порушення пунктів 2.3 «б»; 13.1; 12.1; 12.3 ПДР України був неуважним, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху та дистанції внаслідок чого допустив зіткнення з зупинившимся попереду в попутному напрямку автомобілем ВАЗ 2114 р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Згідно протоколу зазначені дії кваліфіковані інспектором ДАІ за ст.124 КУпАП.

Крім того, з змісту зазначеного адміністративного протоколу вбачається, що ОСОБА_1, власноруч записав пояснення про свою незгоду з протоколом, оскільки був уважним, їхав на малій швидкості, обрав правильну дистанцію. Додав, що перед зіткненням попереду рухалося інше авто, яке раптово повернуло вправо, уникаючи зіткнення (з авто ОСОБА_3.) (а.п.1).

Фактичні обставини, викладені у вказаному адміністративному протоколі, підтверджуються змістом пояснень ОСОБА_1 наданих одразу після ДТП, з яких, крім того, вбачається, що перед зіткненням він рухався на своєму авто з швидкістю 55-60 км/год. Попереду рухався інший автомобіль, якій, уникаючи зіткнення з авто попереду (під керуванням ОСОБА_3.), різко вильнув в праву полосу руху (а.п.4).

З протоколу судового засідання вбачається, що ОСОБА_1 в суді підтвердив вказані фактичні обставини і показав, що 01.04.2016 року близько 20 год. 20 хв., керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo» р.н. НОМЕР_1 по пр. Героїв Сталінграду, рухався в бік центра м. Миколаєва в лівій смузі автодороги. Попереду рухалися інші автомобілі. При цьому, витримував дистанцію 40-50 метрів. Згодом побачив, що авто, яке рухалося попереду, стало зменшувати швидкість до 20 км/год. і різко повернуло праворуч. Попереду виник інший автомобіль, якій різко загальмував і відбулося ДТП з зупинившимся попереду в попутному напрямку автомобілем ВАЗ 2114 р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження (а.п.29-33).

В апеляційному суді ОСОБА_1 також підтвердив викладені ним факти.

Таким чином, показання ОСОБА_1 про швидкість руху його автомобіля перед зіткненням, про дистанцію від його авто до авто попереду - спростовують твердження апелянта ОСОБА_5 про не встановлення цих обставин судом 1 інстанції. Крім того, показання ОСОБА_1 щодо дистанції і швидкості іншого автомобіля, який рухався попереду (між його авто і авто ОСОБА_3.) і різко, уникаючи зіткнення з авто ОСОБА_3, звернув в праву смугу руху, об'єктивно свідчать про можливість завчасно виявити перешкоду і самим ОСОБА_1 і (за умови дотримання ним швидкісного режиму і безпечної дистанції) уникнути зіткнення з наступним попереду автомобілем (під керуванням ОСОБА_3.), спростовують доводи апелянта в цій частині.

Показання ОСОБА_1 щодо часу, місця та інших обставин зіткнення узгоджуються з показанням потерпілої ОСОБА_3 яка в суді зазначила, що 01.04.2016 року близько 20 год., керуючи своїм автомобілем, в якому була дитина, рухалася в лівій смузі дороги в бік центра міста з швидкістю 60 км/год. Попереду неї рухався інший автомобіль, який став зменшувати швидкість, оскільки неподалік був світлофор. Вимушена була також зменшувати швидкість. Проте, відчула удар іззаду, після якого її авто протягнуло близько 7 метрів. Вийшовши з авто побачила, що в її автомобіль іззаду врізався автомобіль ОСОБА_1

Твердження апелянта про повну зупинку автомобіля потерпілої ОСОБА_3 перед зіткненням в зв'язку з наміром виконати поворот вліво в місці, де такий маневр заборонено, не підтверджуються фактичними даними в зв'язку з чим є лише його припущеннями.

Жодних даних про невиконання водієм ОСОБА_3 будь-яких вимог ПДР України матеріали адміністративного і судового провадження не містять.

Показання ОСОБА_1 і потерпілої ОСОБА_3 узгоджуються з фактичними даними, зазначеними у складеній за їх участю схемі огляду місця ДТП від 01.04.2016 року, зокрема, щодо місця зіткнення, місця розташування автомобіля ОСОБА_1 за автомобілем ОСОБА_3 в лівій смузі руху в попутному напрямку, наявності зовнішнього освітлення проїзної частини і тротуару, наявності і довжині тормозного шляху від авто ОСОБА_1 та інших розмірів, а також переліку видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів (а.п.2).

Дані про наявність освітлення проїзної частини дороги і тротуарів підтверджується також й іншими матеріалами справи (довідкою начальника КП ГДМБ №197 від 11.05.2016 року щодо роботи зовнішнього освітлення на вказаній дільниці дороги, а також фотоматеріалами (а.п.20-28), що спростовує доводи апелянта про відсутність в ОСОБА_1 можливості бачити авто ОСОБА_3

Крім того, показання ОСОБА_1 і потерпілої ОСОБА_3 узгоджуються з показаннями в суді свідка ОСОБА_8 в тій частині подій, щодо яких останній є очевидцем.

Всі учасники і очевидці ДТП допитані повно, зокрема, й щодо механізму та обставин ДТП, оцінка суду цих показань відповідає об'єктивним даним.

За такого, відсутні підстави для задоволення клопотань апелянта про повторний допит вказаних осіб і призначення судово-авто-технічних експертиз. До того ж, вказані клопотання пов'язані лише з наданням іншої правової оцінки показанням водіїв-учасників ДТП та свідка. Проте, зазначене не відноситься до компетенції експертів і є прерогативою лише суду.

Таким чином, суд 1 інстанції, повно дослідивши обставини, дав належну оцінку дослідженим доказам та обґрунтовано дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, передбачених пунктами 2.3«б»; 13.1; 12.1; 12.3 ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів і правильно кваліфікував ці дії за ст.124 КУпАП.

Визначаючи міру відповідальності, суд вірно врахував характер та обставини вчиненого правопорушення, яке полягає у вчиненні ДТП через грубе порушення ПДР України, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та його учасників, данні про особу правопорушника, ступінь його вини та ставлення до вчиненого правопорушення і призначив адміністративне стягнення найм'якшого виду, з передбачених санкцією вказаної статті закону, з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України та запобігання вчинення ним нових правопорушень.

З огляду на наведене, підстави для скасування постанови суду, як просить апелянт, відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.05.2016 року, відносно ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області А.В. Рудяк