Постанова № 58425260, 16.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 482/41/16-п 16.06.2016 16.06.2016 16.06.2016

Номер провадження: 33/784/98/16

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/784/98/16 Головуючий 1-ї інстанції: Ітрін М.В.

Категорія: ст.124 КУпАП Суддя апеляційної інстанції: Семенчук О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Семенчука О.В.

за участю: секретаря Алексишинця М.П.

розглянув справу за апеляційною скаргою особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Житомир, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

- притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду, 12 січня 2016 року о 02 год. ОСОБА_2 на правовій основі керуючи транспортним засобом марки ВАЗ - 211540, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ПП «Автоімідж», на 180 км автодороги «Ульянівка - Миколаїв», у темну пору доби, в умовах недостатньої видимості не вибрав безпечну швидкість руху здійснив виїзд за межи проїзної частини, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п.12.2 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що ДТП сталося не з його вини. Він не перевищував швидкості руху транспортного засобу, та відповідно п.12.2 Правил дорожнього руху України.

Вказує, що ні посадова особа, яка складала протокол, ні суд не встановили та не зазначили в протоколі та постанові з якою швидкістю він рухався, коли саме виникла небезпека для руху автомобіля та з яких причин, в чому вона полягала і, як він повинен був діяти відповідно до п.12.2 ПДР України.

Зазначає, що ДТП сталося не у зв'язку з перевищенням швидкості, а тому, що він зачепив узбіччя, яке було вкрите шаром льоду та снігу, в результаті чого автомобіль був скинутий у кювет.

Звертає увагу на те, що суд безпідставно розглянув адміністративне провадження без його участі та не врахував при накладені стягнення дані про його особу, майновий стан і пом'якшуючи обставини.

Перевіривши матеріали справи та доводи наведені в апеляції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З постанови вбачається, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи та зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Такий висновок суду ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та всебічно перевірених судом доказах, які отримали відповідну оцінку в постанові.

Так, на підтвердження цього висновку суд обґрунтовано послався на письмові показання ОСОБА_2, із яких вбачається, що причиною ДТП стало те, що він в умовах недостатньої видимості та мокрому покриттю асфальту, зачепив узбіччя дороги, в результаті чого автомобіль злетів у кювет.

Також суд врахував письмові матеріали, які наявні в справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 12.01.2016 року серія АП1 №174069, протокол огляду місця ДТП від 12.01.2016 року, схему огляду місця ДТП від 12.01.2016 року.

Письмові пояснення ОСОБА_2 та відомості зазначені в його апеляційній скарзі, не спростовують його вину у вчинені ДТП, а навпаки підтверджують наявність в його діях складу адміністративного правопорушення пов'язаного з порушенням правил дорожнього руху (п.12.2 ПДР України), а саме у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 повинна була бути такою, щоб він мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, а не виїжджати на узбіччя.

Відповідно до диспозиції ст.124 КК України, до відповідальності притягаються особи у разі порушення ними правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Така кваліфікація дій, є правильною і відповідає встановленим фактичним обставинам.

Таким чином, суд першої інстанції дослідивши докази по справі вірно прийшов до висновку про порушення ОСОБА_2 вимог п.12.2 Правил дорожнього руху України і про наявність в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що суд повинен був встановити з якою швидкість він рухався, є необґрунтованими, оскільки його притягнуто до відповідальності не через перевищення швидкості, а через необхідність керування автомобілем з такою швидкістю в умовах недостатньою видимості, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

Посилання ОСОБА_2 про те, що суд не врахував при накладені стягнення дані про його особу, майновий стан і пом'якшуючи обставини, є безпідставними, оскільки стягнення йому призначене в мінімальних межах санкції зазначеної статті з урахуванням обставин вчиненого.

Таким чином, підстав для скасування постанови суду немає, а тому вимоги апелянта не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2016 року стосовно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - залишити без зміни.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області О.В. Семенчук