Рішення № 5842210, 07.06.2007, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 2-537/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2007 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Березовського О.Д., при секретарі Томило Н.Ф., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо стягнення заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача -Головне управління Державного казначейства України у Чернігівській області, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28 квітня 2007 року звернулась до суду з позовною заявою у якій просить суд стягнути з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області надбавку за вислугу років та допомогу на оздоровлення за період з 01.01.1997 року по 31.08.2002 року.

Позивач в позовній заяві зазначила, що вона працювала методистом у районному Будинку школярів. Незважаючи на вступ в дії відповідних нормативних документів, які передбачають нарахування та виплату надбавки за педагогічний стаж, допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної оплати праці, вказаних виплат вона не отримала.

Враховуючи вищевикладене, просить суд зобов'язати відділ освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області зробити нарахування та виплатити на її користь надбавку за вислугу років та допомогу на оздоровлення за період з 01.01.1997 року по 31.08.2002 року.

Ухвалою судді від 03 травня 2007 року провадження у зазначеній справі відкрито.

В попередньому судовому засіданні позивач уточнила заявлені позовні вимоги та просила суд

стягнути з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області на її користь

заборгованість по виплаті надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення за період з 01.04.1999

року по 31.08.2001 року, згідно відповідної довідки відділу освіти, про що надала суду письмову заяву від

17.05.2007 року. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 доповнила заявлені позовні вимоги та

просить суд стягнути на її користь з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з

порушенням термінів її виплати за період з 01.04.1999 року по 31.01.2000 року в сумі 184, 24 грн., про що

надала суду відповідну заяву від 07.06.2007 року. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість по

виплаті надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення, компенсацію втрати частини заробітної

плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 184, 24 грн., згідно відповідних довідок, які надані

відділом освіти. Пояснила, що вона працювала методистом в Городнянському Будинку школярів з

01.01.1997 року по серпень 2001 року, а з серпня 2001 року працює логопедом в Городнянській

спеціалізованій ЗОШ - інтернат. За період з квітня 1999 року по 31.08.2002 року їй своєчасно не

нараховувалась та не виплачувалась гарантована доплата за стаж роботи і допомога на оздоровлення. В

2005 році вона отримала лише частину заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років та допомоги

на оздоровлення. В 2006 році їй взагалі ніяких коштів на погашення вказаної заборгованості виплачено не

було. Про порушення свого права на отримання надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення

вона дізналась лише в 2003 році від інших вчителів. До суду за захистом своїх прав раніше не зверталась,

оскільки керівництво відділу освіти Городнянської райдержадміністрації запевнило, що заборгованість їй

буде виплачена своєчасно і в повному обсязі. З наданими представником відділу освіти Городнянської

районної державної адміністрації Чернігівської області довідками щодо суми заборгованості по виплаті

надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 згодна. Просить суд

задовольнити уточнені та доповнені нею позовні вимоги.

Представник відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації в Чернігівській області в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав частково і пояснив, що у зв'язку з не фінансуванням з бюджету виплат передбачених ст. 57 Закону України „Про освіту", відсутністю відповідних бюджетних асигнувань працівникам районного відділу освіти не проводилось нарахування надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки педагогічним працівникам. Ці виплати не були нараховані, не вівся їх облік, вони не відносились до кредиторської заборгованості. Згідно Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про

2

освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" від 09.09.2004 року №1994-IV врегульовано правовідносини з цього питання. Цим законом встановлено порядок погашення заборгованості протягом 5 років рівними частинами. В 2005 році позивач отримала частину заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення. Тому вважає, що позивач має право вимагати та отримати тільки частину вказаної заборгованості, яку вона повинна була отримати в 2006 році. Щодо вимог позивача про стягнення компенсації вказав, що в цій частині заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають. Зазначив, що відповідним Законом України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" та Постановою КМУ № 934 від 19.09.2005 року не передбачено нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Крім того, спільним листом Міністерства освіти і науки України, Мінфіну України за погодженням з Мінпраці та соціальної політики України, Державним казначейством України від 30.11.2005 року №1/9-681 роз'яснено, що виплата згідно Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" від 09.09.2004 року №1994-1Vє разовою виплатою державного бюджету, яка здійснюватиметься протягом п'яти років. Відповідно до нормативних документів, які регулюють нарахування компенсації, визначено, що компенсація не нараховується на разові виплати, тому компенсація позивачу і не нараховувалась.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду пояснення на позовну заяву за № 14-13/423/3584 від 14.05.2007 року, які оголошено у судовому засіданні. З наданих пояснень встановлено, що ГУ ДКУ у Чернігівській області вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням вимог Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України „Про освіту" педагогічним, наукового-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" в межах бюджетних асигнувань, призначених на цю мету. Приведені в поясненні заперечення на позов аналогічні запереченням представника відповідача по справі, окрім того, Головне управління ДКУ у Чернігівській області пояснює, що воно не може брати участь у розгляд даної справи як третя особа, оскільки відповідно до ст. ст. 48, 51 Бюджетного кодексу України та Положення про ДКУ, затвердженого ПКМУ від 21.12.2005 р. №1232, казначейство відповідно до покладених на нього завдань здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України (а.с. 8).

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З дослідженої в судовому засіданні довідки за № 1 від 24.04.2007 року, виданої директором Городнянського Будинку школярів, встановлено, що ОСОБА_1 дійсно працювала в зазначеній установі з 01.01.1997 року по серпень 2001 року (а.с. 4).

З довідки відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації за № 95 від 07.05.2007 року встановлено, що нарахована ОСОБА_1 надбавка за вислугу років та допомога на оздоровлення за період з 01.04.1999 року по 31.08.2002 року включно становить 1093, 95 грн.. В грудні 2005 року позивач отримала частину заборгованості в сумі 276, 06 грн.. Станом на 01.12.2007 року заборгованість з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення складає 817, 89 грн. (а.с. 10).

Відповідно до частини 2 етапі 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Станом до 11.07.2001 року стаття 233 КЗпП України встановлювала тримісячний строк для звернення до суду з заявою для вирішення трудового спору. В судовому засіданні встановлено, що позивач дізналась про порушення свого права у 2003 році. Таким чином, строк звернення до суду позивачем не порушено.

Статтею 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 22 Конституції України наголошує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 43 Конституції України проголошує, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

В статті 57 Закону України „Про освіту", якою визначені гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників навчальних закладів, визначено, що держава забезпечує вказаній категорії працівників виплату надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи та виплату допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати ) при наданні щорічної відпустки.

Відповідно до ст. 94 КЗПП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Відповідно до частини 2 етапі 2 Закону України „Про оплату праці", додаткова заробітна плата, це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачу неправомірно своєчасно не виплачувались в період з 01.04.1999 року по 31.08.2002 року надбавка за вислугу років та допомога на оздоровлення, які є частиною його заробітної плати, чим порушено його конституційне право на своєчасне одержання винагороди за працю.

З 01.01.1997 року введена в дію стаття 34 Закону України „Про оплату праці", якою передбачена компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, яка проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги та у порядку, встановленому чинним законодавством.

Нарахування суми компенсації грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться відповідно до Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року N 2050-ІП та Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ № 1427 від 20.12.1997 року, а також Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року.

Згідно довідки відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області встановлено, що сума компенсації ОСОБА_1 втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків її виплати з 01.04.1999 року по 31.01.2000 року складає 184, 24 грн. (а.с. 17).

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача та третьої особи на його боці, що надбавка за вислугу років та допомога на оздоровлення не виплачувались у зв'язку з тим, що дію ст. 57 Закону України „Про освіту" було призупинено, були відсутні відповідні бюджетні асигнування на реалізацію цією норми, а Законом України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів", зазначену заборгованість було визначено як кредиторську заборгованість Державного бюджету України, вона погашається протягом 5 років рівними частинами та в 2005 році позивач отримав частину заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років і цим Законом не передбачено виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, оскільки вони не відповідають дійсності і суперечать Конституції України, норми якої є нормами прямої дії. ОСОБА_3 встановлює та регулює правовідносини, що склалися у зв'язку з не фінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту", а не порядок компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати.

Закон України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" визнано заборгованістю держави перед педпрацівниками суми невиплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення, тобто підтверджено право позивача на отримання цих виплат в період з 01.04.1999 року по 31.08.2002 року.

4

Вказаний закон було прийнято 09.09.2004 року, в той час як правовідносини, що склалися між позивачем та відділом освіти, і які досліджуються судом, відбувались в період з 1999 року по 2002 рік, і, таким чином, зазначений ОСОБА_3 не може якимсь чином обмежувати права позивача, оскільки відповідно до ст. 58 Конституції України він не має зворотної дії у часі і не може обмежувати закріплене Конституцією України право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю.

Роз'яснення Міністерства освіти і науки України, Мінфіну України за погодженням з Мінпраці та соціальної політики України, Державним казначейством України від 30.11.2005 року №1/9-681, на яке посилається представник відповідача, у тій частині, що виплата по ст. 57 ЗУ „Про освіту" є разовою виплатою державного бюджету, суперечить вимогам ч. 1 ст. 5 ЗУ „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів", оскільки кредиторська заборгованість погашається працівникам помісячно разом з виплатою поточної заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню та підлягає стягненню з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області нарахована позивачу сума заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення, а також сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням термінів її виплати.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 22, 43, 55, 58 Конституції України, ст. 57 Закону України „Про освіту", ст. 2, ст. 34 Закону України „Про оплату праці", ст. ст. 94, 233 КЗпП України, Законом України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року N 2050-ІП, Постановою КМУ від 20 грудня 1997 p. N 1427 „Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати", Постановою КМУ від 21 лютого 2001 p. N 159 „Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю. Стягнути з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ОСОБА_1 817 грн. 89 коп.3аборгованості по виплаті надбавки за вислугу років та матеріальної допомоги на оздоровлення за період з 01.04.1999 року по 31.08.2002 року, 184 грн. 24 коп. грошової компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати з 01.04.1999 року по 31.01.2000 року, а всього стягнути 1002 грн. 13 коп.3аборгованості, без врахування податків та обов'язкових платежів, що підлягають утриманню.

Стягнути з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації 51 грн. 00 коп. судового збору на користь держави.

Стягнути з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп. для зарахування на рахунок № 31212259700101 держбюджету Городнянського району, код одержувача 21406290, ГУ ДКУ в Чернігівській області, МФО 853592.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернігівської області

через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про

апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України. .