Рішення № 58419998, 21.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3579/16 Справа № 205/2997/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Федченко В. М. Доповідач - Ремез В.А.

Категорія 34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Ремеза В.А.

суддів - Міхеєвої В.Ю., Свистунової О.В.,

за участю секретаря - Назаренко А.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ПрАТ «СК «Провідна», представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2016 року за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» та ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5, про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Провідна» та ОСОБА_3 про стягнення різниці між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою в сумі 8 887,94грн., витрати за проведення авто товарознавчої експертизи в сумі 450грн., витрати за транспортування та збереження пошкодженого автомобіля в сумі 1345грн., та моральної шкоди в сумі 2 000грн., посилаючись на те, що 17.12.2014р. у м. Дніпропетровську ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Тойота Фортунер», реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. Високовольтній, в районі будинку №20, виїжджаючи з прилеглої території скоїла зіткнення з належним ОСОБА_5 на праві власності автомобілем «Хонда Акорд», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача, яким він керував на підставі нотаріально посвідченої довіреності, згідно якої він має право користуватися та розпоряджатися вищевказаним автомобілем.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м Дніпропетровська від 14.01.2015р. ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні зазначеного ДТП.

Внаслідок ДТП автомобіль «Хонда Акорд», реєстраційний номер НОМЕР_2, зазнав механічних пошкоджень.

Згідно із звітом суб'єкта оціночної діяльності ПП «Центр судових експертиз та оцінки» №19121401 від 23.12.2014р. вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Хонда Акорд» без урахування коефіцієнту фізичного зносу складає 93 117,42грн., а з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 41 649,82грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Провідна» за договором страхування №АС/5008825/0408/14 з лімітом відповідальності страховика за шкоду, спричинену майну третьої особи в розмірі 50 000грн.

Відповідно до акту №17/01-1 здачі-прийняття виконаних робіт від 28.01.2015р. позивач для відновлення пошкодженого автомобіля використав нові деталі, комплектуючі частини та сплатив на користь ТОВ «ДПФ «Кодас» фактичну вартість ремонту у розмірі 45 654,94грн.

Відповідно до повідомлення про виплату ПрАТ «СК «Провідна» від 29.01.2015р. страхова виплата по вищевказаній ДТП складає 36 767грн., яку страховик 18.03.2015р. перерахував на користь позивача, а тому різниця між фактично понесеними витратами на ремонт автомобіля та сплаченою сумою страхового відшкодування склала 8 887,94грн. з розрахунку 45 654,94грн. - 36 767грн.

Крім того позивач зазначав, що ним за наслідками ДТП були понесені витрати, які не враховані в страховій виплаті: - за проведення автотоварознавчої експерти в сумі 450грн., витрати на транспортування пошкодженого автомобіля до ТОВ «ДПФ «Кодас», та збереження автомобіля «Хонда Акорд», які сплачено позивачем в сумі 1 345грн. на користь ТОВ «ДПФ «Кодас», та було завдано моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 2 000грн., а тому позивач просив суд задовольнити його вимоги та стягнути з відповідачів зазначені суми в солідарному порядку.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ПАТ «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою в сумі 8 887,94грн., та витрати за проведення авто-товарознавчої експертизи в сумі 450грн., всього 9 337,94грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині відмови йому у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів коштів на транспортування та збереження автомобіля, в сумі 1 345грн., та в частині відмови йому у відшкодуванні моральної шкоди в сумі 2 000грн. скасувати, і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що в оскаржуваній частині рішення суду незаконне.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права, та судом не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «Провідна» просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Провідна» скасувати, і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в оскаржуваній частині рішення суду незаконне та необґрунтоване.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2, ПрАТ «СК «Провідна» та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що 17.12.2014р. відповідач ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Тойота Фортунер», реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. Високовольтній, у м. Дніпропетровську, в районі будинку №20, виїжджаючи з прилеглої території скоїла зіткнення з належним ОСОБА_5 на праві власності автомобілем «Хонда Акорд», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.01.2015р. ОСОБА_3 визнана винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та її було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Внаслідок зіткнення автомобіль «Хонда Акорд» реєстраційний номер НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень.

Згідно із звітом суб'єкта оціночної діяльності ПП «Центр судових експертиз та оцінки» №19121401 від 23.12.2014р. вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля без урахування коефіцієнту фізичного зносу складає 93 117,42грн., а з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 41 649,82грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» за договором страхування №АС/5008825/0408/14 з лімітом відповідальності страховика за шкоду, спричинену майну третьої особи в розмірі 50 000грн.

ОСОБА_2 18.12.2014р. звернувся до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування, зазначивши, що страхове відшкодування слід перерахувати на його користь через систему «Приват Мані».

Страховиком був проведений огляд пошкодженого автомобіля «Хонда Акорд» реєстраційний номер НОМЕР_2, і складено відповідний акт огляду транспортного засобу від 19.12.2014р., на підставі якого був складений звіт про оцінку №19121401 від 22.12.2014р., згідно з яким вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля становить 41 649,82грн. з ПДВ, з чим погодився позивач по справі.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 просив перерахувати кошти на свій рахунок, а не на рахунок СТО платника податку, страховиком було перераховано страхове відшкодування з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу в сумі 36 767грн.

У лютому 2015р. ОСОБА_2 звернувся до страхової компанії з заявою про здійснення доплати страхового відшкодування посилаючись на те, що фактично вартість відновлювального ремонту склала 45 654,94грн., і на підтвердження зазначених вимог надав акт 17/01-1 здачі-прийняття виконавчих робіт від 28.01.2015р., та квитанцію про сплату коштів згідно зазначеного акту на загальну суму 45 654,94грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі по тексту Закону) страховим випадком є дорожньо-транспортна ;пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За положеннями п. 12.1. ст. 12 Закону страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_2 просив стягнути різницю між фактично понесеними ним витратами на ремонт пошкодженого автомобіля, та отриманим страховим відшкодуванням в сумі 8 887,94грн. з відповідачів: страхової компанія та винної у ДТП особи у солідарному порядку.

Крім того позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку понесені витрати на транспортування та збереження автомобіля в сумі 1 345грн., за проведення автотоварознавчої експертизи 450грн., та в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000грн.

Відповідно до ч.1, ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Проте укладеним між ОСОБА_3 та страховою компанією договором не встановлено солідарного обов'язку виплати страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, так само, чинним законодавством не передбачено відшкодування в солідарному порядку страховиком та винуватцем ДТП, який застрахував свою відповідальність перед третіми особами, завданої шкоди, яка була завдана потерпілій особі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку що зі страхової компанії підлягають стягненню понесені позивачем витрати за транспортування та зберігання автомобіля «Хонда Акорд» реєстраційний номер НОМЕР_2 в порядку ст. 29 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в сумі 1 345грн., а різниця між сплаченим страховою компанією страховим відшкодуванням, та фактично понесеними позивачем витратами пов'язаними з відновленням пошкодженого автомобіля в сумі 8 887,94грн. підлягає стягненню з винної у ДТП особи, відповідача по справі ОСОБА_3, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Також з ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати за проведення авто-товарознавчої експертизи в сумі 450грн.

Крім того колегія суддів не може погодитися з висновком суду про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди виходячи з наступного.

Відповідно до статті 23 Закону потерпілому відшкодовується страховою компанією моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Разом з тим, позивачем обґрунтовувалися заявлені до відповідачів вимоги про відшкодування моральної шкоди душевними стражданнями, яких він зазнав внаслідок пошкодження автомобіля.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 року № 5, за моральну ( немайнову ) шкоду, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визнає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психологічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин.

Таким чином колегія суддів вважає, що ні страховою угодою ні законом не передбачено стягнення моральної шкоди зі страхової компанії, а відповідальність за завдану позивачу моральну шкоду має бути покладена на винну у ДТП особу, у зв'язку з чим з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню завдана йому моральна шкода, яка виразилась у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього з боку відповідача, та пошкодженням належного йому автомобіля, а тому виходячи із засад розумності, виваженості й справедливості з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 2 000грн.

Оскільки судом першої інстанції неправильно було встановлено обставини по справі, та неправильно було застосовано норми права якими регулюються виниклі між сторонами правовідносини, рішення суду підлягає скасуванню в порядку ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» про стягнення понесених витрат на транспортування та зберігання автомобіля в сумі 1 345грн.; та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрат н відновлення автомобіля в сумі 8 887,94грн., та стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000грн., і про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ПАТ «Страхова компанія «Провідна» про стягнення в солідарному порядку різниці між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою.

Що ж стосується доводів ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права, та судом не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, з посиланням на те, що вона застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а тому страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі повинен відшкодовувати оцінену шкоду, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовуються витрати потерпілому пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу у зв'язку з пошкодженням з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, і страховою компанією було сплачено страхове відшкодування на підставі вказаної статті, а відповідач, як винна у ДТП особа на підставі ст. 1194 ЦК України зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2016 року скасувати.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_2 витрат в сумі 1 345грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на відновлення автомобіля в сумі 8 887,94грн., та витрати за проведення авто-товарознавчої експертизи в сумі 450грн., і в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000грн., на повернення судового збору 243,60грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: