Рішення № 58418697, 15.06.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6090/15-ц

2/212/214/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року м. Кривий Ріг

15 червня 2016 року. Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу в складі: головуючого судді Дехти Р.В., за участі секретаря судового засідання Більченко Ю.О., представника первісного позивача ОСОБА_1, представника первісного відповідача адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

28 червня 2015 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом. В обґрунтування позову позивач зазначив, що між Закритим акціонерним товариством «ДОНГОРБАНК», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5» та ОСОБА_4 був укладений Кредитний договір № 184/08ФЛ від 16.07.2008 року відповідно до умов якого Позивач зобов'язався надати Відповідачу кредит у розмірі 22000,00 доларів США 00 центів, а Відповідач зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені Кредитним договором.

Позивач належним чином виконав свої обов'язки за Кредитним договором, відкривши Відповідачу позичковий рахунок та надавши йому обумовлені Кредитним договором грошові кошти у повному обсязі. З дати видачі кредиту по 31.10.2014р. (включно) ОСОБА_4 погасив нараховані проценти, однак після цього періоду почав порушувати умови кредитного договору щодо сплати процентів за користування кредитом і несвоєчасно здійснював їх погашення. Також не виконував зобовязання щодо своєчасного повернення кредиту. Таким чином, сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом станом на 20.07.2015р. заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором № 184/08ФЛ від 16.07.2008р., 10 203,46 долари США з яких:

заборгованість за сумою кредиту складає 9 227,28 доларів США

заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом складає 976,18 доларів США.

Оскільки ОСОБА_4 не реагує на письмові вимоги позивача, добровільно вирішити питання повернення кредитних коштів в досудовому порядку не можливо тому представник позивача просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5», заборгованість за Кредитним договором № 184/08ФЛ від 16.07.2008р., у розмірі 10 203,46 долари США.

18 березня 2016 року до суду звернувся відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 із зустрічною позовною заявою до ПАТ «Перший Український міжнародний банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним. Згодом, 05.04.2016 року надав до суду змінену та уточнену зустрічну позовну заяву про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним зі змінами та доповненнями. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 зазначив наступне.

16 липня 2008 року між ним, ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством «Донгорбанк» правонаступником, якого є Публічне акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5» був укладений кредитний договір № 184/08 ФЛ .

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору ОСОБА_5 зобов'язався надати ОСОБА_4 кредит у сумі 22000,00 (двадцять дві тисячі) доларів США строком до 14 липня 2026 року, з процентами за користування кредитом в розмірі 14,5 відсотків річних.

Але, як з'ясувалося 11 березня 2016 року, підчас ознайомлення з матеріалами кредитної справи відносно ОСОБА_4, які були наданні представником Банку на виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу про витребування письмових доказів у справі, ОСОБА_5 ввів його в оману стосовно умов кредитування, а саме: ОСОБА_5 не ознайомив ОСОБА_4 з умовами кредитування, реальною відсотковою ставкою за користування кредитом замість 14,5 відсотків, як це передбачено, п.2.1 Кредитного договору, ОСОБА_5 застосовує з 16 липня 2008 року реально відсоткову ставку у розмірі 17,09 відсотків за користування кредитом. Зазначив, що у разі належного його ознайомлення з реальними умовами кредитування, він би не погодився укласти оспорюваний Кредитний договір.

Вказаний Кредитний договір вважає недійсним, оскільки при укладенні кредитного договору сторони повинні дійти згоди з усіх істотних умов договору, у тому числі умов і порядку його видачі та погашення, порядок плати за кредит, однак під час укладення Договору вказані істотні умови, які відповідно до приписів закону є обов'язковими, сторонами кредитних правовідносин узгоджені не були. Згідно п.2.1. Кредитного договору ОСОБА_5 зобов'язався надати ОСОБА_4 кредит у сумі 22000,00 доларів США строком до 14 липня 2026 року, з процентами за користування кредитом в розмірі 14,5 відсотків річних, проте, станом на дату укладення Кредитного договору, а саме станом на 16.07.2008 ку, істотні умови, які є обов'язковими під час укладення кредитних договорів, а саме умови і порядок видачі кредиту та його погашення, порядок плати за кредит, погоджені сторонами не були, оскільки такі ОСОБА_5 не ознайомив позичальника з умовами кредитування, реальною відсотковою ставкою за користування кредитом замість 14,5 відсотків, як це передбачено, п.2.1 Кредитного договору, ОСОБА_5 застосовує з 16 липня 2008 року реально відсоткову ставку у розмірі 17,09 відсотків за користування кредитом. Також ОСОБА_4 у зустрічній позовній заяві зазначив, що ЗАТ «Донгорбанк» на дату укладання оспорюваного кредитного договору № 184/08 ФЛ, а саме: на 16 липня 2008 року не мало банківської ліцензії та не мало генеральної ліцензії для здійснення валютних операцій. На підставі зазначеного звернувся до суду із зустрічним позовом до первісного позивача у якому просить Кредитний договір № 184/08 ФЛ від 16 липня 2008 року, укладений між ним, ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством «Донгорбанк» правонаступником, якого є Публічне акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРА ЇНСЬКИЙ ОСОБА_5» визнати недійсним.

В судовому засіданні під час розгляду справи представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 позовні вимоги за первісним позовом щодо стягнення боргу за кредитним договором підтримала у повному обсязі. Заперечувала проти зустрічних вимог ОСОБА_4 стосовно визнання кредитного договору недійсним.

Представник відповідача за первісним позовом, позивачем за зустрічним ОСОБА_4 ОСОБА_6 заперечувала проти позовних вимог за первісним позовом щодо стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором, наполягала на задоволенні зустрічного позову оскільки вважає, що кредитний договір, який було укладено сторонами 16.07.2008 року та за яким утворилась заборгованість, був укладений всупереч вимог Закону України «Про захист прав споживачів » , внаслідок чого були порушені права ОСОБА_4, банк не мав право укладати кредитні договори, так як не мам банківську ліцензію і тому вважає, що зазначений кредитний договір є недійсним.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги первісного позивача ПАТ «Перший український міжнародний банк» підлягають задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішення суду повинно відповідати вимогам ст. 213 та ст.215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про що також зазначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом було роз'яснено представнику позивача, представнику відповідачу право заявляти клопотання про витребування судом доказів, якщо у сторін існують складності в їх отриманні, подавати відповідні докази, заявляти клопотання про витребування документів та призначення експертиз по справі.

В судовому засіданні під час розгляду справи встановлено, що між ЗАТ «ДОНГОРБАНК», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5» та ОСОБА_4 був укладений Кредитний договір № 184/08ФЛ від 16.07.2008 року відповідно до умов якого Позивач зобов'язався надати Відповідачу кредит у розмірі 22 000,00 доларів США 00 центів, а Відповідач зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені Кредитним договором.

Згідно інформації, наданої Національним Банком України (лист № 24/0004/36550 від 26.04.2016 р.) видно, що на момент укладення Кредитного договору станом на 16.07.2008 рік ЗАТ «Донгорбанк» здійснював свою діяльність на підставі банківської ліцензії Національного банку України від 15.03.2007 р. № 85 яка міститься в матеріалах справи та письмового дозволу на здійснення окремих операцій від 28.12.2007 № 85-3.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Єдиного акціонера ПАТ Донгорбанк (наказ №2/2010 від 10.11.2010 року) та рішення позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ Перший український міжнародний банк прийнято рішення щодо реорганізації ПАТ Донгорбанк шляхом його приєднання до ПАТ ПУМБ.

08.11.2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення ПАТ Донгорбанк.

18.11.2011 р. зареєстровано статут ПАТ ПУМБ в новій редакції, тому ПАТ ПУМБ є правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ Донгорбанк.

16.07.2008 року між Закритим акціонерним товариством Донгорбанк, правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ Донгорбанк, а в подальшому ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 184/08 ФЛ,, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу ОСОБА_4 кредит в розмірі 220000 доларів США 00 центів, а відповідач ОСОБА_4 зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені цим договором. Дані обставини підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотків.

Зобовязання повинні виконуватись належним чином, згідно з вимогами договору та у встановлений строк, що передбачено ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України.

Тож, кредитним договором встановлені взаємні права і обов'язки сторін. А саме, на позивача згідно 2.1 Кредитного договору покладений обов'язок надати відповідачу ОСОБА_4 обумовлену кредитним договором суму кредиту.

Позивач належним чином виконав свої обов'язки за Кредитним договором, надавши йому відповідачу обумовлені кредитним договором грошові кошти у повному обсязі. Даний факт підтверджується копією виписки з особового рахунку і цього не оспорювали сторони по справі.

Відповідач ОСОБА_4, в свою чергу, зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором (п.п. 2.1, 3.2, 3.4 Кредитного договору). Проте, як вбачається з матеріалів справи, позичальник, належним чином не виконував свої зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитом та зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту.

Згідно п.3.1.5. Кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_4, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів у випадку невиконання позичальником зобов'язань, передбачених кредитним договором, а також договорами які забезпечують виконання зобов'язань. На виконання умов Кредитного договору від 16.07.2008 року, позивач 03.02.2015 року, керуючись п. 2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України та п. 3.1.5 Кредитного договору, направив відповідачу ОСОБА_4 Вимогу про дострокове повернення суми кредиту та процентів за користування кредитом.

Відповідно до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України розмір і порядок отримання центів за договором позики встановлена договором. Правила статті 1048 ЦК України поширюються й на кредитний договір (пункт 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Умови нарахування та сплати процентів за користування кредитом встановлені пунктами 2.1, 3.1, 3.3 Кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_4 повністю припинив виконання взятих на себе зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума нарахованих та несплачених процентів за кредитним договором за користування кредитом станом на 20.07.2015 року включно склала 10203 долари США 46 центів.

Відповідно до ст.611 ч.1 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 625 ч. 1 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Отже, відповідач зобовязаний виконувати кредитний договір відповідно до його умов та законодавства.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України під пенею розуміється грошова сума, яку боржник має передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання, що встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

В умовах кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, чітко дотримані вищевказані вимоги Цивільного кодексу України.

Пункт 5.1 Кредитного договору встановлює, що банк вправі вимагати, а позичальник в'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню) у випадку несвоєчасної сплати процентів за користування кредитом - пеню в розмірі 0,05% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Таким чином, розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

За час розгляду справи у суді, заборгованість відповідачем також не була сплачена. Станом на 20.07.2015 року заборгованість відповідача ОСОБА_4 перед позивачем з основної суми кредиту, процентів за користування кредитом становить 10203 доларів США 46 центів, яка складається з:

-9 227,28 доларів США (дев'ять тисяч двісті двадцять сім доларів США 28 центів);заборгованість за сумою кредиту;

-за непогашеними відсотками за користування кредитом складає 976,18 доларів США (дев'ятсот сімдесят шість доларів США 18 центів).

Сума заборгованості підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

Стосовно зустрічних позовних вимог ОСОБА_4В до ПАТ «Перший український міжнародний банк» суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За положеннями частини пятої статті 11, статті 18 Закону України від Про захист прав споживачів до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення є несправедливими і це є підставою для визнання таких положень договору недійсними.

Верховним Судом України в Постанові від 12 вересня 2012 року по справі № 6-80цс12, що опубліковано на офіційному веб-сайті Верховного Суду України встановлено наступну правову позицію, що за положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Оскільки у спірному договорі плата за обслуговування кредиту та за його дострокове погашення визначена за формулою зі змінними величинами, то такі умови суперечать як положенням ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», так і затвердженому сторонами графіку платежів, згідно з яким боржник повинен сплачувати щомісяця фіксовану суму, де розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту на весь період дії договору дорівнює нулю.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги, а також здійснювати іншу діяльність, визначену в статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. Банк здійснює діяльність, надає банківські та інші фінансові послуги в національній валюті, а за наявності відповідної ліцензії (дозволу) Національного банку України - в іноземній валюті.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня , однак законодавством не встановлено обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Статтею 1054 ЦК передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на и встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 2 Закону «Про банки та банківську діяльність» кошти є грошима в пальній або іноземній валюті чи їх еквівалентом.

Згідно Декрету Кабінету міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Верховний суд України, узагальнюючи судову практику з розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин зазначивши наступне : «за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо зазначених операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету N 15-93 є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. Тому при розгляді спорів про визнання недійсними договорів про надання кредиту в іноземній валюті судам слід врахувати що у випадку наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить чинного законодавства України.»

Відповідно дост.60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ЗАТ «Донгорбанк» станом на 16 липня 2008 року, дата укладання між сторонами правочину, здійснював свою діяльність на підставі банківської ліцензії Національного банку України від 15 березня 2007 року №85 та письмового дозволу на здійснення окремих операцій від 28 грудня 2007 року №85-3.

Враховуючи наданні докази суд дістається висновку, що зустрічні позовні вимоги позивача ОСОБА_4 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання кредитного договору №184/08ФЛ від 16 липня 2007 року недійсним на підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено несправедливість договору, що свою чергу є порушенням принципу добросовісності та його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача та відповідач на час укладання правочину між сторонами по справі діяв як банківська (фінансова) установа та мав право укладати кредитні договору, надавати кредити фізичним особам.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк необхідно стягнути понесенні с удові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2248 гривень 04 копійки, розмір яких підтверджується матеріалами справи.

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5», ідентифікаційний код 14282829, заборгованість за Кредитним договором № 184/08ФЛ від 16.07.2008р., зі всіма змінами і доповненнями до нього розмірі 10 203,46 долари США (десять тисяч двісті три долари США 46 центів), з яких:заборгованість ОСОБА_4 за сумою кредиту складає 9 227,28 доларів США (дев'ять тисяч двісті двадцять сім доларів США 28 центів);заборгованість ОСОБА_4 за непогашеними відсотками за користування кредитом складає 976,18 доларів США (дев'ятсот сімдесят шість доларів США 18 центів).

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5», ідентифікаційний код 14282829 судові витрати по сплаті судового збору.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5» про визнання недійсним кредитного договору №184/08 ФЛ від 16 липня 2008 року, що укладений між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством «Донгорбанк», відмовити.

Повний текст судового рішення виготовлено 20 червня 2016 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста ОСОБА_7 .

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Р. В. Дехта