Рішення № 58418105, 13.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1316/1573/11 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Провадження № 22-ц/783/3307/16 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю:представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 липня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" звернулось з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" заборгованості за кредитним договором № 16-578/2011 від 13.05.2011 року в сумі 1 140 880 гривень 94 копійок; в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед Публічним акціонерним товариством "Банк Кіпру" за Кредитним договором № 16-578/2011 від 13.05.2011 року в сумі 1 140 880 гривень 94 копійок, з яких: заборгованість за кредитом (залишок) - 874943,27 гривень; прострочена заборгованість за кредитом - 106667,09 гривень; нараховані проценти за кредитом - 18475,75 гривень; прострочені нараховані проценти за кредитом - 140794,83 гривень; звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим 13.05.2011 року приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Леськів Г.М. за № 483: житловий будинок, загальною площею 232,0 кв.м., житловою площею 111,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,0804 гектара у с. Зубра, Львівської області Пустомитівського району, кадастровий номер - НОМЕР_1, на якій розташований зазначений вище будинок, який належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 27.02.2008р., виданого Управлінням земельних ресурсів у Пустомитівському району Львівської області, Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01:08:458:00024 та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3 від 25.02.2008р., виданого Зубрянською сільською радою на підставі рішення виконкому №14 від 21.02.2008р. Право власності на вищезазначений житловий будинок зареєстроване ОКПЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 25.02.2008р. за р. №21735935; визначення способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни, на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнення судових витрат з відповідачів.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 липня 2014 року позовні вимоги ПАТ "Банк Кіпру" - задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Кіпру» (адреса: вул. Урицького 45, м. Київ, 03035, Код ЄДРПО: 19358784, МФО 320940) заборгованість за кредитним договром № 16-578/2011 від 13.05.2011 року в сумі 1 140 880 (один мільйон сто сорок тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 94 копійок. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 13.05.2011 року приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Леськів Г.М. за № 483, житловий будинок загальною площею 232, 0 кв.м., житловою площею 111, 4 кв., що розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку призначену для обслуговування господарського будинку і господарських споруд загальною площею 0, 0804 га, у с. Зубра, Пустомитівського району, Львівської області кадастровий номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 27.02.2008р., виданого Управлінням земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області, Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01:08:458:00024 та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3 від 25.02.2008р., виданого Зубрянською сільською радою на підставі рішення виконкому №14 від 21.02.2008р. Право власності на вищезазначений житловий будинок зареєстроване ОКПЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 25.02.2008р. за р. №21735935 шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Кіпру» (Код ЄДРПО 19358784, МФО 320940, адреса : вул. Урицького 45, м. Київ, 03035) судовий збір в розмірі 3 444, 00 грн.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 19 березня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 липня 2014 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк Кіпру" заборгованість за кредитним договором в сумі 1140880,94 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 232 кв.м., житловою площею 111,4 кв.м. та земельну ділянку, на якій розташований будинок загальною площею 0,084 га у с. Зубра Пустомитівського району в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ "Банк Кіпру" за кредитним договором у сумі 1140880,94 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 874943,27 грн.; прострочена заборгованість за кредитом - 106667,09 грн. нараховані проценти за кредитом - 18475,75 грн.; прострочені нараховані проценти за кредитом - 140794,83 грн. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково, рішення Апеляційного суду Львівської області від 19 березня 2015 року - скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Апелянт ОСОБА_2, вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначає, що боржник ОСОБА_4 належним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором та не допускав виникнення заборгованості, а відтак вважає звернення з позовом безпідстанвим. Також апелянт зазначає, що вона не отримувала жодного повідомлення від позивача про дострокове погашення кредиту і банком не було надано до матеріалів справи розгорнутого розрахунку суми заборгованості, внаслідок чого судом не встановлено дійної суми заборгованості, не враховано погашеної суми коштів, що призвело до ухвалення судом незаконного та необгрунотованого рішення. Крім цього зазначає, що судом стягнуто суму боргу та звернуто стягнення на предмет іпотеки, що є подвійним стягненням і свідчить про грубе порушення вимог чинного законодавства. З наведених підстав апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам.

Положеннями ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах заявлених ними вимог. Кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_4 умов кредитного договору у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника і поручителя ОСОБА_2, а також підлягають до задоволення позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, житловий будинок, належний на праві власності боржнику ОСОБА_4, який був переданий ним в іпотеку з метою забезпечення виконання умов кредитного договору.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту обо інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1. ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно положень ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.05.2011 року між ПАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_4 було укладено кредитний догові №16-578/2011, відповідно до якого банк надав ОСОБА_4 кредит в сумі 1100000 грн. зі сплатою процентної ставки за кредитом 19, 9% річних та 22,9 % річних у разі порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором з кінцевим терміном повернення до 11.05.2018 р.

З метою забезпечення виконання позичальником за вищевказаним кредитним договором, 13.05.2011 р. між ПАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань в повному обсязі грошових зобов'язань, що випливають з кредитного договору.

Крім цього, з метою забезпечення виконання умов кредитного договору, між ПАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_4, як майновим поручителем, був укладений іпотечний договір, предметом якого є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, на якій розташований будинок, загальною площею 0.084 га у с.Зубра Пустомитівського району Львівської області, п.2.4.3 якого передбачено право вимоги банку на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пункт 3.3.5 укладеного між сторонами кредитного договору передбачає право банку на дострокове стягнення раніше наданого кредиту, процентів та можливих штрафних санкцій, в тому числі і шляхом звернення стягнення на забезпечення в разі затримок погашення кредиту та сплати процентів.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_4 належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором, не сплачував тіло кредиту, нараховані відсотки за користування кредитними коштами, що призвело до виникнення заборгованості за кредитним договором, яка, як убачається із розрахунку суми заборгованості, станом на 20.11.2013 р. становила 1140880.94 грн., з яких: 874943.27 залишок за кредитом; 106667.09 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 18475.75 грн. нараховані проценти за кредитом; 140794.83 грн. прострочені нараховані проценти за кредитом. Розрахунок суми заборгованості ОСОБА_4 відповідачами не заперечувався і такий, всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, ними не спростований.

Відповідно до роз'яснень п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_4 є одночасно боржником та іпотекодавцем, а отже він відповідає перед банком за виконання свого зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки, а поручитель відповідає перед банком в межах грошового зобов'язання за кредитним договором, укладеного між банком та ОСОБА_4

Задовольняючи позов, суд першої інстанції стягнув заборгованість солідарно як з боржника ОСОБА_4, який є іпотедавцем, так і з поручителя, ОСОБА_2, що суперечить вимогам цивільного законодавства, оскільки відповідальність майнового поручителя і поручителя є різна, а тому суд безпідставно стягнув солідарно заборгованість за кредитним договором із майнового поручителя.

Із резолютивної частини оскаржуваного рішення також вбачається, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, стягнувши солідарно з боржника ОСОБА_4 та поручителя ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором, одночасно звернув стягнення на предмет іпотеки, належний боржнику ОСОБА_4, що суперечить чинному законодавству.

Що стосується стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_2, то слід зазначити, що відповідно до п. 3.2 Договору поруки, укладеного 13.05.2011 року між ПАТ «Банк Кіпру» і ОСОБА_2, цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами, дія договору припиняється після повного виконання позичальником або поручителем зобов»язань перед кредитором за кредитним договором.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя, Якщо строк виконання основного зобов»язання не встановлений або встановлений моментом пред»явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред»явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч.1 ст. 251, ч.1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов»язана дія чи подія, яка має юридичне значення і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посилається на подію, яка має настати. Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний моменту часі, з настанням якого пов»язана дія чи подія, яка має юридичне значення. (ч.2 ст.251, ч.2 ст. 252 ЦК України).

Таким чином, умова договору поруки про припинення поруки після повного виконання своїх зобов»язань позичальником за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки. Строки дії поруки, які передбачені ч.4 ст. 559 ЦК України не є строками захисту порушеного права, а строками існування суб»єктивного права кредитора й суб»єктивного обов»язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Отже, зазначення замість строку, обчисленого датою, терміну припинення договору поруки (події, з якою пов»язується таке припинення), не дає підстав не застосовувати ч.4 ст. 559 ЦК України.

Такий правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 21.05.2012 року у справах №6-48цс 11; №6-68 цс 11; 23.05.2012 р. у справі №6-33цс12; 18.07.2012 р. у справі №6-78цс12.

Відповідно до роз»яснень п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

У постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 року за результатами розгляду справи №6-53цс14 зроблено такий правовий висновок: виходячи з положень другого речення ч.4 ст.559 ЦК, вимога до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов»язання за договором повинна бути пред»явлена у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто, упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов»язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч.2 ст. 1050 ЦК, або із дня настання строку виконання основного зобов»язання (у разі, якщо кредит має бути погашений одноразовим платежем). Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання основного зобов»язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов»язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Згідно ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах є обов»язковим для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Згідно із розрахунком заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором, наданим банком, дата, з якої боржником не сплачується кредит - 28.11.2012 року, а період, з якого не погашаються відсотки - 28.03.2013 року, при цьому з позовом ПАТ «Банк Кіпру» звернувся лише 25.11.2013 року.

А відтак з врахуванням того, коли ОСОБА_4 перестав виконувати умови кредитного договору і сплачувати кошти в рахунок погашення заборгованості, колегія суддів приходить до висновку про припинення поруки ОСОБА_2, а тому задоволення позову ПАТ «Банк Кіпру» про стягнення заборгованості, в тому числі з поручителя ОСОБА_2, є безпідставним та необґрунтованим.

Крім цього, як встановлено судом апеляційної інстанції, і це підтверджується довідкою ПАТ «Неос Банк» від 17.07.2014 року № 0401-04/6039/1, що 16.07.2014 року ПАТ «Банк Кіпру» змінив найменування на ПАТ «Неос Банк», згідно нової редакції Статуту ПАТ «Неос Банк» став правонаступником усіх прав та обов»язків ПАТ «Банк Кіпру».

З Договору факторингу, укладеного 21.07.2014 року між ПАТ «Неос Банк» і ТзОВ «Кредитні ініціативи» вбачається, що згідно з умовами цього договору від ПАТ «Неос Банк» до ТзОВ «Кредитні ініціативи» перейшло право вимоги заборгованості від боржників з дати його відступлення, ТзОВ «Кредитні ініціативи» стають новим кредитором у зобов»язанні по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. З реєстру заборгованостей боржників вбачається, що станом на 21.07.2014 року таким боржником у реєстрі зазначено ОСОБА_4

Крім цього, відповідно до умов Договору про передачу прав за іпотечними договорами, укладеного 21.07.2014 року між ПАТ «Неос Банк» і ТзОВ «Кредитні ініціативи», разом з відступленням прав вимоги заборгованостей по кредитних договорах від боржників, що здійснюється на підставі Договору факторингу від 21.07.2014 року, одночасно передаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначені цим договором. У зв»язку зі здійсненням на підставі цього договору передачі новому іпотеко держателю всіх прав іпотекодержателя за іпотечними договорами іпотеко держателем за іпотечними договорами стає ТзОВ «Кредитні ініціативи».

А відтак, ТзОВ «Кредитні ініціативи», відповідно до Договору факторингу та Договору про передачу прав за іпотечним договорами, укладених між ПАТ «Неос Банк», що є правонаступником усіх прав та обов»язків ПАТ «Банк Кіпру», набуло усіх прав та обов»язків кредитора за кредитним договором №16-578/2011, а також прав та обов»язків іпотекодержателя за іпотечним договором, укладеним 13.05.2011 року між ПАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_4

Ухвалою судового засідання від 06.06.2016 року ТзОВ «Кредитні ініціативи» залучено до участі у справі, як правонаступника ПАТ «Неос Банк» та ПАТ «Банк Кіпру», позивача у справі.

З матеріалів справи вбачається, що 05.02.2016 року між ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_4 було укладено Додатковий договір до Кредитного договору № 16-578/2011 від 13.05.2011 року про припинення зобов»язання переданням відступного, за умовами якого сторони договору дійшли домовленості про припинення первісних зобов»язань боржника, яким є ОСОБА_4, які виникли на підставі кредитного договору зі всіма змінами і доповненнями, і за якими боржник зобов»язується повернути кредитору суму кредиту в розмірі 1100000.00 грн. за кредитним договором №16-578/2011 від 13.05.2011 року не пізніше 11.05.2018 року, сплатити відсотки за користування кредитами в порядку та на умовах, які визначені кредитним договором, сплачувати неустойки, а також здійснювати всі інші платежі, які передбачено кредитним договором. Станом на 05.02.2016 року загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 1634513.54 грн., відступним за даним договором є грошові кошти в національній валюті України в сумі 1000000.16 грн., яке передається кредиторові у строк до 05.02.2016 року передаються кошти у розмірі 800000.00 грн., , і починаючи з 05.03.2016 року у строк до 05.02.2019 року боржник зобов»язався передати кредиторові грошові кошти в сумі 200000.16 грн., розмір щомісячного платежу становить не менше 5555.56 грн.

Платіжним дорученням №69072 від 05.02.2016 року підтверджується внесення ОСОБА_4 на рахунок ТзОВ «Кредитні ініціативи» 800000.00 грн., відступних згідно з умовами Додаткового договору від 05.02.2016 року.

Заявою від 08.06.2016 року ТзОВ «Кредитні ініціативи» підтвердили виконання відповідачами п.1.5.2 Додаткового договору, укладеного 05.02.2016 року між ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_4, внесення відповідачем коштів з метою виконання умов Додаткового договору та відсутність заборгованості. Станом на 08.06.2016 року залишились несплаченими 177600.16 грн., які підлягають сплаті не пізніше 11.05.2018 року

З листа ТОВ «Кредитні ініціативи» №10484/50-32 від 05.02.2016 року вбачається, що у зв»язку з повним виконанням зобов»язань ОСОБА_4 перед ТОВ «Кредитні ініціативи» за кредитним договором №16-578/2011 від 13.05.20911 року, ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулися з листом до приватного нотаріуса Леськів Г. М. про виключення запису з Державного реєстру іпотек та зняття заборони відчуження з житлового будинку , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, що знаходиться за цією ж адресою. Тобто, ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулися з листом про припинення обтяження забороною та припинення обтяження іпотекою щодо нерухомого майна, яке було предметом іпотеки.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у зв»язку з чим оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи»,яке є правонаступником ПАТ «Банк Кіпру» та ПАТ «Неос Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 липня 2014 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи», яке є правонаступником ПАТ «Банк Кіпру» та ПАТ «Неос Банк», до ОСОБА_4, ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Головуюча: Шеремета Н.О.

Судді: Зверхановська Л.Д.

Цяцяк Р.П.