Ухвала суду № 58415274, 16.06.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/564/2016(м)

265/5925/15-ц

Категорія 47 Головуючий у 1-й інстанції Копилова Л.В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Мироненко І.П.

суддів Баркова В.М., Ткаченко Т.Б.

секретаря Зал Ю.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «БУДМАШ», Державна Реєстраційна служба ОСОБА_3 міського управління юстиції Донецької області про скасування рішення ОСОБА_3 міської ради від 30 червня 2015 року, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, просила визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_3 міської ради від 30 червня 2015 року №6/49-5550 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.Газова, 1 у м.Маріуполі ТОВ «Управління механізації «БУДМАШ», визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 30 червня 2015 року, який укладений між ОСОБА_3 міською радою та ТОВ «Управління механізації «БУДМАШ», скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 30 червня 2016 року.

У ході розгляду справи, представником позивача було уточнено позовні вимоги, згідно яких просив збільшити розмір позовних вимог: скасувати державну реєстрацію №10693432 від 31 липня 2015 року права комунальної власності на земельну ділянки прощею 0,3795 по вул. Газовій, 1 у м.Маріуполі за ОСОБА_3 міською радою та залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державну Реєстраційну службу ОСОБА_3 міського управління юстиції Донецької області.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 травня 2016 року позовна заява ОСОБА_2 залишена без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України.

В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представники відповідача ОСОБА_3 міської ради та третьої особи Державної Реєстраційної служби ММУЮ, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявились, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не надавали.

Відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу за відсутності осіб, що не зявились.

Представник позивача ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції підтримала доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 та пояснила, що в судове засідання призначене на 08 квітня 2016 року вона не зявилась у звязку із затримкою, про що в усній формі повідомила суд. Sms-повідомлення про розгляд справи, призначений на 10 травня 2016 року, з технічних причин вона не отримала,а позивача суд взагалі не повідомляв про розгляд справи.

Представник третьої особи ТОВ «Управління механізації «БУДМАШ» ОСОБА_5, покладаючи вирішення питання на розсуд суду, разом з тим пояснила, що дана справи майже була розглянута, судом був зроблений суттєвий обсяг роботи, сторони дали пояснення, витребувана значна кількість технічної документації, допитані спеціалісти.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, суд виходив з того, що остання та її представник ОСОБА_4 були належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судові засідання, призначені на 08 квітня 2016 року і 10 травня 2016 року, повторно не зявились з невідомих причин, не надавши при цьому суду заяв про розгляд вказаної справи у їх відсутність.

Проте до такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.207 ЦПК України заява залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

За вимогами ст.1 ЦПК України загальними засадами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 10 ЦПК України зобов'язує суд сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, зокрема, щодо обов'язку довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, попереджувати про наслідки вчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 169 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі.

За змістом вимог ч. 3 ст. 169, п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений в разі повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Залишення заяви без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у звязку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунені в майбутньому.

Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та у разі повторної неявки позивача.

Отже, підстава залишення заяви без розгляду, передбачена п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, свідчить про неможливість подальшого її розгляду.

Крім того, у п.п. 1,7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" судам роз'яснено, що при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.

Установлено, що підставою для залишення заяви без розгляду стали неявки позивача та її представника в судове засідання, призначені на 08 квітня 2016 року та на 10 травня 2016 року.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що справа знаходиться на розгляді суду з липня 2015 року.

На час вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду, протягом п'яти судових засідань, які відбулися 16 листопада 2015 року, 23 грудня 2015 року, 13 січня 2016 року, 01 лютого 2016 року та 17 березня 2016 року, судом були заслухані пояснення позивача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_6, представники третьої особи ОСОБА_7, ОСОБА_5, витребувана значна кількість документів, у тому числі технічної документації із землеустрою щодо вставлення меж земельної ділянки в натурі, у зв'язку з чим, був допитаний у якості спеціаліста представник земельно-кадастрового центру ОСОБА_8 (т.1 а.с 61-64, 68-71, 72-110, 117-185, 196-197, 209-214, т.2 а.с. 2-3, 5-14, 15, 19-21, 25-26,).

Про те, що позивач не втратила інтересу до справи свідчить і подання 17 березня 2016 року уточнень до позовної заяви, у зв'язку з чим, в судовому засіданні 17 березня 2016 року до участі у справі була залучена третя особа Державна Реєстраційна служба ОСОБА_3 МУЮ і оголошена перерва до 08 квітня 2016 року для вручення сторонам уточнень позовних вимог (т.2 а.с. 43-44, 45,46).

Ухвали суду про обов'язкову явку позивача або її представника до суду для дачі додаткових пояснень, матеріали справи не містять.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду, передбачене п.1 ст.6 Конвенції «право на суд», включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Буланов та Купчик проти України», остаточне рішення 09 березня 2011 року, п.36).

Тому, в даному випадку, суд неправильно вважав, що неявка позивача та її представника в судове засідання, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду, адже такий формалізм підриває авторитет судової влади.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає,що ухвала суду постановлена з порушенням вимог ЦПК України і відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст.303, 307, 311 ЦПК України, колегія суддів

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 травня 2016 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.П. Мироненко

Судді: В.М. Барков

ОСОБА_9