Рішення № 5841388, 13.10.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.09 Справа № 8/175

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Бизон», смт. Станиця Луганська Луганської області,

до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, с. Селезнівка Перевальського району Луганської області, - про стягнення 21296 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача Шемеляк Р.В. представник, - довіреність №б/н від 19.08.09 року;

від відповідача представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача:

боргу у сумі 21296,00 грн., нарахованого йому у звязку з неналежним виконанням умов договору №FMS-10, укладеного між сторонами 14.02.09 року;

судових витрат.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 21 серпня до 08 вересня 2009 року та з 08 вересня до 24 вересня 2009 року у звязку з неявкою сторін.

Згідно розпорядження голови господарського суду луганської області Зубової Л.В. від 23.09.09 року у звязку з відпусткою судді Середи А.П. розгляд справи доручено судді Корнієнку В.В.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 24 вересня до 13 жовтня 2009 року у звязку з неявкою відповідача та з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

Розпорядженням голови господарського суду Луганської області Зубової Л.В. від 12.10.09 року у звязку з відпусткою судді Корнієнка В.В. розгляд справи доручено судді Середі А.П.

До початку судового засідання, призначеного на 13.10.09 року, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України. а тому його задоволено судом.

У судовому засіданні він позов підтримав в повному обсязі, мотивуючи його неналежним виконанням з боку відповідача умов договору №FMS-10, укладеного між сторонами 14.02.09 року.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, жодного разу не зявився до судового засідання, участь у ньому свого представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляду спору за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань.

Згідно довідці Обласного адресного бюро УМВС України у Луганській області від 12.08.09 року, наданій на запит суду, місцем реєстрації відповідача є село Селезнівка, АДРЕСА_1 Перевальського району Луганської області (а.с.24).

Представник позивача не заперечив проти розгляду спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що судом неодноразово (06.08.09 року за вих. №749; 26.08.09 року за вих. №793; 09.09.09 року за вих. №837 та 28.09.09 року за вих. №1074) на адресу відповідача були спрямовані ухвали суду про призначення справи до слухання, - при цьому перше поштове відправлення відповідачем було отримано особисто (а.с.22), суд вважає, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини справи та думку представника позивача з приводу неявки відповідача, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути цей спір по суті за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

14.02.09 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір №FMS-10, згідно якому виконавець зобовязується встановити на транспортні засоби замовника технічні (апаратні та програмні) засоби системи «Реєстратор рівня палива»(FMS), «Датчик рівня палива LLS», «Пристрій зчитування інформації», «Концентратор інформації», які у подальшому іменуються Обладнання, у встановлений договором термін. Також виконавець зобовязується здійснити ремонт та обслуговування обладнання згідно окремому запиту замовника (п.1.1 договору).

Виконавець зобовязується усі роботи, вказані у п.1.1. цього договору, виконати власними силами та за власний кошт, або ж силами сторонніх організацій відповідно з графіком встановлення обладнання (Додаток №1 до цього договору), з урахуванням можливих змін обсягу роботи. Умови та порядок внесення змін обумовлені у розділі ІІ цього договору. Кількість, строк наступних наданих послуг визначаються сторонами при виставленні рахунку на підставі усної або письмової заявки покупця (п.1.2).

Календарні терміни виконання робіт обумовлюються сторонами у Додатку №1 (п.2.1).

Замовник впродовж 5-ти робочих днів після надання виконавцем акта)актів про обладнання кожного транспортного засобу замовника розглядає цей акт/акти, підтверджує або дає обґрунтовані зауваження виконавцю (п.6.1).

Підписання акт здійснюється уповноваженим представником замовника. Підписаний акт передається замовником представнику виконавця, який здійснив установку обладнання на транспортні засоби замовника (п.6.3).

Вартість установки системи контролю палива вказана у Додатку №1 до цього договору. Вартість додаткових робіт та консультацій узгоджується сторонами додатково в усній або письмовій формах (п.8.1). Замовник сплачує виконавцю 100% попередню оплату вартості впродовж 3-х днів з моменту отримання рахунку (п.8.2).

За порушення договірних зобовязань сторони несуть відповідальність у відповідності до Цивільного кодексу України (п.9.1).

У всьому, що не передбачено цим договором, сторони керуються чинним законодавством України (п.13.1) (а.с11-14).

До договору надано:

заявку відповідача на установку обладнання на два транспортні засоби автомашини «Рено Магнум», державні номерні знаки НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (а.с.15);

Додаток №1 до основного договору, згідно якому загальна вартість робіт, які зобовязався виконати виконавець, становить 21296,00 грн. (а.с.16).

На підтвердження належного виконання умов договору позивача надав до справи наступні документальні докази:

рахунок-фактуру №БЗ-000033 від 14.02.09 року про виконання на користь одержувача ОСОБА_1 передбаченого договором обсягу робіт з установки обладнання на загальну суму 21296,00 грн.; термін оплати рахунку - до 14.03.09 року (а.с.17);

видаткову накладну №БЗ-0000033 від 16.02.09 року на відпуск відповідачу визначеного договором обладнання на загальну суму 19795,99 грн. (а.а.18);

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.02.09 року, підписаний обома сторонами за цим спором (а.с.19).

Кожен з трьох вищеперелічених документів підписаний кожною із сторін за цим спором.

Докази спростування або оспорювання будь-якого з них у справі відсутні.

З урахуванням того, що відповідач не вживає заходів для погашення суми боргу, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

1.Згідно статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити їх вартість, однак зробив це не у повному обсязі.

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до підрядних.

Згідно частинам 1 та 2 ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 839 ЦКУ встановлено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч.1).

Порядок оплати виконаної роботи врегульовано ст. 843 ЦКУ, а саме: у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно частині 1 ст. 853 ЦКУ замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отримавши від позивача виконану роботу, відповідач повинен був дотримуватися вимог статті 854 ЦКУ, в якій сказано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Матеріалами справи доведено, що з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобовязань).

Так, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Таким чином, оцінивши доводи сторін та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Що стосується судових витрат, то відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України суд покладає їх на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду з цим позовом припустився надмірної сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Так, ТОВ «Автоцентр Бизон»звернулося до суду з позовом 04.08.09 року (а.с.2-4). На підставі платіжного доручення №18 від 24.07.09 року воно сплатило на користь Державного бюджету України вищеназвані витрати у сумі 315,00 грн. (а.с.10).

Кабінет Міністрів України 14.04.09 року прийняв постанову №361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ», якою було встановлено сплату названих витрат на рівні 50% мінімальної заробітної плати на місяць, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.

Згідно ст. 55 ЗУ від 26.12.08 року «Про Державний бюджет України на 2009 рік»з 01.07.09 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 630 грн. на місяць.

Однак, постановою КМУ від 08.07.09 року №693 «Про скасування постанови КМУ від 14.04.09 року №361»вищезгадану постанову скасовано та встановлено, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повинні сплачуватися у розмірі 118 грн.; ця постанова набрала чинності з 14.07.09 року.

Таким чином, позивач припустився надмірної сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 197,00 грн. (315,00 грн. 118,00 грн.), - яка підлягає поверненню платнику з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 624, 837,839,843, 854 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 47-1, 49,75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Бизон», ідентифікаційний код 34489796, яке знаходиться за адресою: юридична: смт. Станиця Луганська, вул. Барабашова, 38 Луганської області; для листування: місто Луганськ, вул. Краснодонська, 2-б, - основний борг у сумі 21296 (Двадцять одна тисяча двісті девяносто шість) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 212 (двісті дванадцять) грн. 96 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Бизон», ідентифікаційний код 34489796, яке знаходиться за адресою: юридична: смт Станиця Луганська, вул. Барабашова, 38 Луганської області; для листування: місто Луганськ, вул. Краснодонська, 2-б, - надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 197 (сто девяносто сім) грн. 00 коп.

Підставою для повернення вказаної суми грошових коштів є примірник цього рішення, скріплений підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 13.10.2009 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 15 жовтня 2009 року.

Суддя А.П.Середа