Рішення № 58412307, 14.06.2016, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7644/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2016 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Шиповича В.В.

при секретарі Євтушенко М.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси цивільну справу

за позовом Кредитної спілки «Скарбничка» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Закрите акціонерне товариства «Черкаський агротепличний комбінат»

та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Скарбничка» про визнання договору кредиту недійсним, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, Закрите акціонерне товариства «Черкаський агротепличний комбінат», -

ВСТАНОВИВ:

КС «Скарбничка» 18 серпня 2015 року (дата здачі позову на пошту) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат» про солідарне стягнення заборгованості у сумі 1377106 гривень 85 копійок за договором кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року. При цьому КС «Скарбничка» посилалася на те, що 16.09.2009 року уклала Договір кредиту із ОСОБА_2, на підставі якого видало ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 170000 гривень, за умови сплати позичальником процентів в розмірі 0,1095890411% за кожен день користування кредитом та повернення кредиту у строк до 16.09.2011 року. Однак ОСОБА_2 належним чином свої зобовязання за договором кредиту не виконує, своєчасно виплати на погашення кредиту та процентів на вносить, внаслідок чого станом на 10.10.2014 року існує заборгованість за тілом кредиту в сумі 170000 гривень, за процентами по користуванню кредитом 1207106,85 гривень. В забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 за договором кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року були укладені договори поруки, - 16.09.2009 року із ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат» та 16.09.2011 року із ОСОБА_4. Оскільки на вимоги спілки погасити заборгованість за кредитним договором в добровільному порядку, позичальник та поручителі не реагують, позивач просив суд стягнути на свою користь заборгованість в сумі 1377106,85 гривень солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат».

Ухвалою суду від 22.09.2015 року відкрито провадження у цивільній справі в частині позовних вимог КС «Скарбничка» до ОСОБА_2 і ОСОБА_4, та відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог до ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат». При цьому ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат» залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У січні 2016 року КС «Скарбничка» змінила свої позовні вимоги та просила стягнути солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_4 заборгованість за Договором кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року, а саме проценти за користування кредитом за період 18.08.2012 року по 18.01.2016 року в сумі 1105279,45 гривень та пеню за порушення умов договору в сумі 269275,81 гривень за період з 27.10.2015 року по 18.01.2016 року.

Позовні вимоги КС «Скарбничка» про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 170000 гривень ухвалою суду залишено без розгляду за ініціативою позивача .

04.02.2016 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до КС «Скарбничка» про визнання недійсним Договору кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року, при цьому посилався на те, що у 2009 році працював в ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат» заступником директора з економіки. Приблизно у жовтні 2009 року його викликав директор вказаного товариства ОСОБА_4 та пояснив, що КС «Скарбничка» надала йому (ОСОБА_4А.) та голові правління ОСОБА_5 кредит в сумі близько 1700000 гривень, які були використані на забезпечення діяльності агротепличного комбінату. Однак на теперішній час кредитній спілці необхідно розподілити суму кредиту на декілька частин для формування належної звітності. Для цього треба, щоб працівники агротепличного комбінату підписали документи про нібито отримані кредити в кредитній спілці, а фактично грошові кошти будуть повертати ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Оскільки він знаходився у підпорядкуванні ОСОБА_4 та боявся втратити роботу, відчуваючи психологічний тиск вимушений був підписати документи надані КС «Скарбничка» щодо отримання кредиту. Фактично ніяких грошових коштів від КС «Скарбничка» він не отримував. У період з 2009 до 2015 року до нього не було жодних претензій від КС «Скарбничка» щодо вказаного кредиту, а ОСОБА_4 запевняв, що всі грошові зобовязання виконуються належним чином. Однак коли у серпні 2015 року кредитна спілка подала до нього позов до суду, він зрозумів що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошові кошти кредитній спілці не повернули, і позивач використовуючи фіктивні документи щодо отримання кредиту намагається стягнути весь борг з нього. За таких обставин ОСОБА_2 вважав, що ні він ні кредитна спілка укладаючи договір кредиту 16.09.2009 року не мали намір вступати у кредитні правовідносини. Також не відповідає дійсності вказівка у кредитному договорі про те, що йому потрібен був кредит на будівництво житла, оскільки він житло не будував та не замовляв таке будівництво. Щомісячний платіж зазначений у кредитному договорі перевищував розмір його заробітної плати, а тому був заздалегідь нереальним. Ніякої інформації про сукупну вартість кредиту йому не надавалось, а умовами договору кредиту були передбачені надмірні проценти. Крім того просив врахувати, що він ніколи не був членом кредитної спілки «Скарбничка», не писав заяв про вступ до вказаної спілки, а тому позивач відповідно до Закону України «Про кредитні спілки» не мав права взагалі укладати із ним договір кредиту.

Ухвалою суду від 05.02.2016 року зустрічний позов ОСОБА_2 до КС «Скарбничка» про визнання договору кредиту недійсним прийнято до спільного розгляду та обєднано в одне провадження із первісним позовом. Крім того до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору за зустрічним позовом залучені ОСОБА_4 та ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат».

У судовому засіданні представник позивача КС «Скарбничка», - ОСОБА_1 повністю підтримав уточнені у січні 2016 року позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. При цьому пояснив, що проценти у підвищеному розмірі за користування кредитом нараховувалися ОСОБА_2 на підставі умов договору кредиту від 16.09.2009 року. Позивач просить стягнути з відповідачів проценти та пеню лише в межах строку позовної давності, а попередження (вимога) позичальнику та поручителям від 11.06.2012 року про повернення заборгованості за договором кредиту не свідчить про дострокове розірвання кредитного договору в односторонньому порядку. Щодо зустрічного позову то вважав, його необґрунтованим, оскільки посилання ОСОБА_2 на те, що той не отримував грошових коштів від КС «Скарбничка» та підписав договір кредиту внаслідок психологічного тиску не доведені належними доказами. ОСОБА_2 був прийнятий у члени кредитної спілки рішенням правління КС від 16.09.2009 року на підставі його заяви, однак оригінал цієї заяви втрачено.

ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги КС «Скарбничка» не визнав та підтримав свій зустрічний позов. При цьому підтвердив обставини викладені у зустрічному позові. Також просив врахувати, що 11.06.2012 року кредитна спілка надіслала на його адресу вимогу про погашення заборгованості за договором кредиту від 16.09.2009 року та вимагала у десятиденний строк сплатити 812644,48 гривень заборгованості за кредитом, процентами та пенею. Аналогічні вимоги позивач направив і поручителям за договором кредиту від 16.09.2009 року. Тим самим, на думку ОСОБА_2 кредитна спілка в односторонньому порядку змінила строк виконання основного зобовязання, який за таких обставин настав 21.06.2012 року. Предявивши до суду позов у серпні 2015 року кредитна спілка пропустила строк позовної давності передбачений ст. 253 ЦК України, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Представник ОСОБА_4, - ОСОБА_3 позовні вимоги КС «Скарбничка» не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні, а зустрічний позов ОСОБА_2 вважав законним та обґрунтованим. При цьому пояснив, що, як представник ОСОБА_4 підтверджує обставини оформлення договору кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року між ОСОБА_2 та КС «Скарбничка». Також просив врахувати, що порука ОСОБА_4 за договором кредиту від 16.09.2009 року припинилася на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України, оскільки протягом трьох років після настання строку виконання позичальником зобовязання (21.06.2012 року) спілка не предявила позову до поручителя.

ОСОБА_4 у судове засідання не зявився.

Представник третьої особи ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат», - арбітражний керуючий-ліквідатор ОСОБА_6 надав суду письмові пояснення в яких посилався на те, що постановою Господарського суду Черкаської області від 08.11.2012 року агротепличний комбінат визнано банкрутом та введено ліквідаційну процедуру, а тому всі майнові вимоги до ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат» повинні вирішуватися в межах ліквідаційної процедури. Також просив врахувати, що в додатковому договорі від 16.09.2011 року до договору кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року вказано, що він забезпечений договором поруки від 16.09.2011 року із ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат», однак договір поруки від 16.09.2011 року між КС «Скарбничка» та агротепличним комбінатом відсутній.

Суд вислухавши пояснення відповідача та представників сторін, оголосивши письмові пояснення та заперечення проти позову сторін та третьої особи, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до Договору кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року (т.1 а.с. 4-5), - КС «Скарбничка» надає кредит позичальнику ОСОБА_2 в сумі 170000 гривень на строк 24 місяці, з метою сплати за будівництво житла (п.п. 2.1.,3.1.,5.1. Договору). Позичальник сплачує спілці проценти в розмірі 0,1095890411% за кожен день користування кредитом (п.6.1. Договору). При порушенні позичальником графіку місячних платежів діюча процентна ставка збільшується на 70% річних (п.6.3. Договору). У випадку не проведення повного розрахунку по Договору у строк встановлений п.5.1. даного договору, Договір вважається пролонгованим на невизначений строк, при цьому позичальник зобовязаний провести погашення повного боргу за кредитом в семиденний термін з дня предявлення письмової вимоги Спілкою про погашення заборгованості (абз. 1 п.7.2. Договору). У випадку пролонгації Договору в порядку вказаному у п.7.2. процентна ставка визначена п.6.1. Договору збільшується в три рази на весь період такого прострочення (абз. 2 п.7.2. Договору). При порушенні позичальником терміну розрахунку спілка має право нарахувати пеню у розмірі 0,3% суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки платежу (п.8.1. Договору).

Графіком місячних платежів, який є додатком №1 до Договору кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року передбачено внесення ОСОБА_2 щомісячних платежів в сумі 10551,64 гривень (т.1 а.с. 6).

Додатковим договором №1 від 16.09.2011 року до Договору кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року між КС «Скарбничка» та ОСОБА_2 змінено, зокрема строк надання кредиту з 24 до 36 місяців, а також графік та розмір щомісячних платежів (т.1 а.с. 7-8).

Згідно видаткового касового ордеру від 16.09.2009 року ОСОБА_2 отримав в касі КС «Скарбничка» грошові кошти в сумі 170000 гривень за договором кредиту від 16.09.2009 року (т.1 а.с. 145).

ОСОБА_2 оглянувши у судовому засідання оригінали Договору кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року з додатком №1, Додаткового договору №1 від 16.09.2011 року та видаткового касового ордеру від 16.09.2009 року підтвердив, що вказані документи підписані ним особисто.

16.09.2009 року між КС «Скарбничка» та ЗАТ «Черкаським агротепличний комбінат», в особі голови правління ОСОБА_5, укладено договір поруки №92-0909-3/16 відповідно до якого ЗАТ поручається за виконання ОСОБА_2 своїх зобовязань за договором кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року (т.1 а.с. 10).

16.09.2011 року між КС «Скарбничка» та ОСОБА_4 укладено договір поруки №92-0909-3/16-2 відповідно до якого ОСОБА_4 поручається за виконання ОСОБА_2 своїх зобовязань за договором кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року. Порука припиняється, якщо кредитор протягом 36 місяців з дня настання терміну виконання зобовязання не предявив позову до поручителя (т.1 а.с. 11-12).

11.06.2016 року КС «Скарбничка» звернулася до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат» з попередженням (вимогою) про погашення у десятиденний строк з моменту отримання цього листа заборгованості за договором кредиту від 16.09.2009 року в сумі 812644,48 гривень за тілом кредиту, процентами та пеню (т.1 а.с. 13-18).

Відповідно до розрахунків КС «Скарбничка» (т.1 а.с. 9, 110-117), - погашення заборгованості за кредитним договором №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року припинено 23.07.2010 року. За період з 29.09.2009 року по 23.07.2010 року сплачено 54339,73 гривень, які спрямовані на погашення процентів за користування кредитом. За період 18.08.2012 року по 18.01.2016 року спілкою позичальнику нараховані проценти за користування кредитом в сумі 1105279,45 гривень, а за період з 27.10.2015 року по 18.01.2016 року пеня за порушення умов договору в сумі 269275,81 гривень.

Суду позивачем надана копія заяви Вх.№120 від 16.09.2009 року, складена та підписана від імені ОСОБА_2 про прийняття в члени КС «Скарбничка». Також на вказаній заяві викладений протокол №24 від 16.09.2009 року засідання правління кредитної спілки про прийняття ОСОБА_2 в члени КС «Скарбничка» (т.1 а.с. 170).

Однак оглянувши вказану копію заяви у судовому засіданні ОСОБА_2 наполягав на тому, що такої заяви не складав та не підписував.

За клопотанням ОСОБА_2 ухвалою суду від 01.04.2016 року у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу для зясування того ким, ОСОБА_2 чи іншою особою, виконано рукописний текст та підпис в заяві Вх.№120 від 16.09.2009 року (т.1 а.с. 207-208). Для забезпечення можливості проведення експертизи судом було зобовязано КС «Скарбничка» надати оригінал заяви Вх.№120 від 16.09.2009 року.

При цьому суд розяснив позивачу, що згідно п.3.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року (в редакції наказу МЮУ №1950/5 від 26.12.2012 року з наступними змінами та доповненнями), - коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім обєктів почеркознавчих досліджень).А відповідно до п.1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року (в редакції наказу МЮУ №1950/5 від 26.12.2012 року з наступними змінами та доповненнями), - для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Однак довідкою від 08.04.2016 року КС «Скарбничка» повідомила суд, що оригінал заяви Вх.№120 від 16.09.2009 року від імені ОСОБА_2 втрачений (т.1 а.с. 214).

У звязку із відсутністю оригіналу досліджуваного документу, експертом Черкаського відділення КНДІСЕ 26.04.2016 року складено Повідомлення №274/16-23 про неможливість надання висновку експерта (т.1 а.с. 219).

За змістом ч.1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі від подання експертам необхідних документів, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того хто з цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для зясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Суд звертає увагу на те, що заява Вх. №120 від 16.09.2009 року від імені ОСОБА_2 без якої проведення почеркознавчої експертизи неможливе, про що було достовірно відомо позивачу, це єдиний документ оригінал якого відсутній у кредитній справі за Договором кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року та в наданні якого позивачем було відмовлено. Всі інші документи, які стосуються Договору кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року містяться в оригіналах у кредитній справі та були надані суду для огляду.

Почеркознавча експертиза мала істотне значення як для осіб, що беруть участь у справі, оскільки могла бути належним та допустимим доказом доводів ОСОБА_2 за зустрічним позовом про те, що він не подавав заяву про вступ у члени кредитної спілки «Скарбничка», а отже і не є її членом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки», - кредитна спілка це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Аналогічним чином мета створення та завдання кредитної спілки викладені і в розділі 2 Статуту КС «Скарбничка» (т.1 а.с. 245-254).

Прийняття до кредитної спілки проводиться на підставі письмової заяви особи (ч.3 ст. 10 Закону України «Про кредитні спілки»).

Також, п.14.2 Статуту КС «Скарбничка» (т.1 а.с. 245-254) передбачено, що особа стає членом кредитної спілки за умови:

- відповідності ознаці членства;

- подання заяви про вступ до кредитної спілки;

- рішення спостережної ради або правління про прийом особи до кредитної спілки;

- сплати вступного та обовязкового пайового внесків.

Таким чином кредитна спілка (на відміну від банку) не може надавати кредити фізичним особам, які не є її членами (ч.1 ст. 21 ЗУ «Про кредитні спілки»). А обовязковою умовою членства особи у кредитній спілці є подання письмової заяви про вступ у члени спілки.

Оскільки копія заяви не є належним доказом дотримання при прийнятті ОСОБА_2 у члени кредитної спілки вимог ч.3 ст. 10 Закону України «Про кредитні спілки» і п.14.2 Статуту КС «Скарбничка» та з урахуванням положень ч.1 ст. 146 ЦПК України суд при розгляді даної справи приходить до висновку, що ОСОБА_2 не подавав письмової заяви про вступ до КС «Скарбничка», а отже і не може вважатися її членом, як станом на 16.09.2009 року так і на теперішній час.

Відповідно до ч.1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Оскільки укладаючи 16.09.2009 року із ОСОБА_2, який не був її членом, Договір кредиту №92-0909-3/16 КС «Скарбничка» не мала ліцензії Національного Банку України на здійснення банківської діяльності, у т.ч. видачі кредитів невизначеному колу фізичних осіб, то Договір кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року між КС «Скарбничка» та ОСОБА_2 необхідно визнати недійсним.

Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст. 236 ЦК).

Оскільки Договір кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року між КС «Скарбничка» та ОСОБА_2 визнаний судом недійсним, то і Договір поруки від 16.09.2011 року №92-0909-3/16-2 між КС «Скарбничка» та ОСОБА_4 не створює для поручителя правових наслідків передбачених ст. 554 ЦК України.

За таких обставин необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог КС «Скарбничка» до ОСОБА_2 та ОСОБА_7 про стягнення за Договором кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року заборгованості в сумі 1374555,26 гривень, яка складається із процентів в сумі 1105279,45 гривень нарахованих за період з 18.08.2012 року по 18.01.2016 року за користування кредитом, та пені за порушення умов договору в сумі 269275,81 гривень нарахованої за період з 27.10.2015 року по 18.01.2016 року.

В той же час відповідно до ч.1 ст. 1057-1 ЦК України, - у разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбаченічастиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.

Представник КС «Скарбничка» у судовому засідання заперечуючи проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_2, заявив про необхідність, у випадку задоволення судом вимог про визнання договору кредиту недійсним, застосування наслідків недійсності правочину передбачених ч.1 ст. 216 ЦК України.

Таким чином визнавши недійсним договір кредиту, суд зобовязаний за заявою кредитної спілки застосувати наслідки недійсності правочину.

Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України, - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Дослідженими в суді доказами, а саме видатковим касовим ордером від 16.09.2009 року (т.1 а.с. 145) підтверджено факт отримання ОСОБА_2 від КС «Скарбничка» грошових коштів в сумі 170000 гривень на виконання договору кредиту від 16.09.2009 року. Крім того кредитна спілка подавши розрахунок заборгованості (т.1 а.с. 9) визнала, що у період з 29.09.2009 року по 23.07.2010 року мали місце виплати спрямовані на погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором кредиту №92-0909-3/16 в загальній сумі 54339,73 гривень.

Таким чином сума коштів, яку ОСОБА_2 зобовязаний повернути кредитній спілці в порядку ч.1 ст. 216 ЦК України становить 115660,27 гривень (із розрахунку 170000 грн. 54339,73 грн.).

Суд не може погодитися з доводами ОСОБА_2 про те, що він не отримував кошти в сумі 170000 гривень за договором кредиту від 16.09.2009 року.

Так, відповідно до ст. 1051 ЦК України, - позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

За таких обставин суд не може прийняти як належні докази того, що ОСОБА_2 не отримував коштів за договором від 16.09.2009 року, показання у судовому засіданні свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які стверджували, що у 2009 році працювали в ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат» та за обставин схожих із обставинами викладеними ОСОБА_2 у зустрічному позові підписували договори кредиту із КС «Скарбничка» не отримуючи жодних коштів.

При цьому у судовому засіданні не доведено, що Договір кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року був укладений ОСОБА_2 під впливом обману, насильства або тяжкої обставини. Доводи ОСОБА_2 про те, що у випадку не підписання договору кредиту його б звільнили з роботи, суд вважає непереконливими, оскільки звільнення працівника з роботи повинно ґрунтуватися на нормах КЗпП України, а незаконне звільнення може бути оскаржене працівником до суду.

Натомість ОСОБА_2, як повнолітня дієздатна особа, яка до того ж має спеціальну економічну освіту, підписуючи договір кредиту та видатковий касовий ордер про отримання готівки, повинен був розуміти правові наслідки своїх дій, а не розраховувати легковажно, що кредитна спілка ніколи не матиме до нього будь-яких майнових претензій та кредит за нього погасять інші особи.

Судові витрати сторін підлягають розподілу за правилами ст. 88 ЦПК України. Оскільки у задоволенні позову КС «Скарбничка» відмовлено, то понесені нею судові витрати відшкодуванню відповідачами не підлягають. Судовий збір сплачений ОСОБА_2 при поданні зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору (т.1 а.с. 127) необхідно стягнути із кредитної спілки на користь ОСОБА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 227, 236, 553-554, 1051, 1054-1055, 1057-1 ЦК України, ст. ст. 1-2, 10, 21 Закону України «Про кредитні спілки», ст. ст. 2, 19 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 10-11, 60-61, 88, 146, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Скарбничка» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Договором кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року між Кредитною спілкою «Скарбничка» та ОСОБА_2.

Застосувати наслідки недійсності Договору кредиту №92-0909-3/16 від 16.09.2009 року стягнувши із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки «Скарбничка» (ідентифікаційний код юридичної особи 33978384) грошові кошти в сумі 115660 (сто пятнадцять тисяч шістсот шістдесят) гривень 27 копійок одержані на виконання недійсного правочину.

Стягнути з Кредитної спілки «Скарбничка» (ідентифікаційний код юридичної особи 33978384) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 копійок.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд міста Черкаси шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: ОСОБА_12