Рішення № 58410456, 02.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/5120/15-ц Головуючий у І інстанції Рудюк О. Д.Провадження № 22-ц/780/2948/16 Доповідач у 2 інстанції Даценко Л. М.Категорія 6 02.06.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

02 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Білоконь О.В., Савченка С.І.,

при секретарі Тимошевській С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області про скасування рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,

встановила:

У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій посилався на те, що рішенням виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 15 від 09.03.1994 року ОСОБА_3 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,22 га в АДРЕСА_1

Рішенням виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 61 від 24.09.1999 року затверджено матеріали технічної документації по складанню державних актів громадянам, в тому числі і ОСОБА_3, та внесено зміни до відповідних рішень виконкому сільської ради «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам».

Відповідно до п. 10 зазначеного рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради № 61 ОСОБА_3 безкоштовно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,245 га.

13.01.2000 року ОСОБА_3 оформлено та видано державний акт серії НОМЕР_1 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,245 га для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Зазначене рішення Новосілківської сільської ради № 61 від 24.09.1999 року є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України, прийняте виконавчим комітетом, як некомпетентним органом, так як відповідно до вимог ст. ст. 10, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин є виключною компетенцією в даному випадку сільської ради, та в порушення ст. 17 ЗК України без розроблення та затвердження проекту відведення земельної ділянки.

Таким чином, оскільки відповідач, який крім вищезазначеного, згідно з даними земельно-шнурової книги не мав у користуванні земельної ділянки площею 0,245 га, то і не мав права на отримання її у власність без розроблення проекту землеустрою щодо її відведення.

Тому дане рішення підлягає скасуванню судом, як таке, що не могло бути законною підставою для оформлення ОСОБА_3 державного акта на право власності на землю та його реєстрації.

Рішенням виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 31 батьку позивача ОСОБА_5 передано безкоштовно у приватну власність суміжну з ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,29 га в АДРЕСА_1 з яких 0,25 га для будівництва житлового будинку і господарських будівель та 0,04 га для ведення особистого підсобного господарства. 15.06.2000 року ОСОБА_5 оформлено та видано державний акт серії НОМЕР_2 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,244 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, хоча у технічній документації по складанню зазначеного державного акта наявна довідка, що за ОСОБА_5 по кадастрово-шнуровій книзі закріплена земельна ділянка площею 0,29 га. Однак, не зважаючи на зазначене рішення, оформити право власності на земельну ділянку площею 0,04 га для ведення особистого підсобного господарства ні ОСОБА_5 ні позивачу не вдалося, оскільки дана земельна ділянка з порушенням вимог земельного законодавства передана у власність ОСОБА_3

За таких обставин позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки іншим шляхом захистити свої порушені права не може.

Просив скасувати рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24.09.1999 року № 61, яким затверджено матеріали технічної документації по складанню державного акту ОСОБА_3 та внести зміни до відповідних рішень виконкому сільської ради «про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам».

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданий 13.01.2000 року ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24.09.1999 року № 61, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № НОМЕР_3, на земельну ділянку площею 0, 245 га для будівництва та обслуговування жилого будинку в АДРЕСА_1

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 15 березня 2016 року в позові відмовлено повністю.

У апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати, рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 61від 24.09.1999 року скасувати, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданий 13.01.2000 року ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 61від 24.09.1999 року, стягнути з відповідачів на його користь судовий збір за позов до суду першої інстанції у розмірі 2729 грн. та за апеляційну скаргу у розмірі 606,50 грн. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Так, жоден із доводів позивача не був урахований судом, фактично його доводи навіть не були продекларовані в рішенні, суд розглянув справу за відсутності відповідача, хоча голова Новосілківської сільської ради є ключовою фігурою у вирішенні даної справи, адже його повноваження не припинялись з 1999 року по теперішній час, коли саме і було здійснено порушення вимог земельного законодавства України.

Крім того, суд не звернув уваги на те, що відповідачі не змогли надати підтвердження факту існування заяви ОСОБА_3, на підставі якої йому було збільшено площу земельної ділянки з 0,22 га до 0,245 га. Також суд дійшов безпідставного висновку про пропуск позивачем строків позовної давності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що оскільки виконавчий комітет Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області при винесенні рішення № 61 від 24.09.1999 року діяв в межах та з дотриманням діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства, таким чином позовна заява є безпідставною.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 15 від 09.03.1994 року ОСОБА_3 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,22 га в АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку і господарських будівель 0,22 га та для ведення особистого підсобного господарства.

Рішенням Новосілківської сільської ради народних депутатів Вишгородського району від 30.04.1998 року передано повноваження виконкому сільської ради в галузі регулювання земельних відносин в тому числі передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування. (а. с. 23)

Рішенням виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 61 від 24.09.1999 року затверджено матеріали технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на земельні ділянки громадянам с. Новосілки, внесено зміни у відповідні рішення виконкому сільської ради «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам» згідно додатку, видано державні акти громадянам у відповідності з додатком та зареєструвати їх у книзі записів.

Згідно додатку до даного рішення ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,245 га. (а. с. 33-35)

Згідно державного акту на право приватної власності на землю, виданого 13.01.2000 року на підставі рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 61 від 24.09.1999 року, ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,245 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, яка розташована в АДРЕСА_1

Встановлено, що власницею зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_4 згідно договору дарування від 28.12.2013 року. (а. с. 75)

Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії акту про встановлення на місцевості та погодженні зовнішньої межі земельної ділянки від 08.10.1998 року, площа ділянки, наданої ОСОБА_3 згідно земельно-кадастрової документації складає 0,24 га. Акт складався в присутності землевласника ОСОБА_3, представника виконкому ОСОБА_6 та суміжних землевласників в тому числі батька позивача ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Ніяких претензій при встановленні зовнішньої межі не заявлено. Межі погоджені і не викликають спірних питань про, що всі присутні розписалися. (а. с. 155)

Дані обставини підтверджуються копією технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землі громадянам села Новосілки Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області. (а. с. 152-163)

Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 31 від 12.10.1993 року ОСОБА_5 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,29 га в АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку і господарських будівель 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства площею 0,04 га. (а. с. 160)

Рішенням виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 5 від 24.01.2000 року затверджено матеріали технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на земельні ділянки громадянам с. Новосілки, внесено зміни у відповідні рішення виконкому сільської ради «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам» згідно додатків, видано державні акти громадянам у відповідності з додатком та зареєстровано їх у книзі записів.

Згідно додатку до даного рішення ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,244 га. (а. с. 140-142)

Як убачається з матеріалів справи, позивач всупереч вимогам ст. ст. 10, 57-60 ЦПК України не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відповідну земельну ділянку, якщо так, то яка її площа та місце її розташування.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону Країни «Про місцеве самоврядування в Україні» 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно п. п. 9, 10 п. б) ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: б) делеговані повноваження: 9) погодження проектів землеустрою; 10) здійснення контролю за виконанням проектів і схем землеустрою, проектів внутрішньогосподарського землеустрою.

Згідно п. п. 1, 6 ч. 1 ст. 9 ЗК України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, до відання сільських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: 1) надання відповідно до статті 18 цього Кодексу земельних ділянок у володіння або користування, в тому числі на умовах оренди; 6) погодження проектів землеустрою.

Встановлено, що рішення Новосілківської сільської ради від 30 квітня 1998 року про передачу повноважень виконкому сільської ради з питань землекористування є чинним і позивач всупереч вимогам ст. ст. 10, 57-60 ЦПК України не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дане рішення у встановленому законом порядку визнано незаконним чи скасовано.

Отже, суд дійшов вірного висновку про те, що виконавчий комітет Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області при винесенні оскаржуваного рішення № 61 від 24.09.1999 року діяв відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 9 ЗК України в редакції від 18.12.1990 року та п. п. 9, 10 п. б) ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», які діяли на час виникнення правовідносин, тобто в межах повноважень та з дотриманням діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Крім того, позивач всупереч вимогам ст. ст. 10, 57-60 ЦПК України не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 61 від 24.09.1999 року та державним актом на право приватної власності на землю від 13.01.2000 року відповідачі порушили його права, свободи чи інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно роз'яснень п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК) .

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

За таких обставин, оскільки позов не доведено і суд першої інстанції з цих підстав відмовив у позові, то висновок суду в мотивувальній частині оскаржуваного рішення про відмову у позові з підстави спливу позовної давності є безпідставним.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про те, що суд дійшов безпідставного висновку про пропуск позивачем строків позовної давності заслуговують на увагу.

Тому, з мотивувальної частини оскаржуваного рішення необхідно виключити посилання суду на пропущення позивачем строку позовної давності як підставу відмови у позові.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 березня 2016 року змінити, виключивши із мотивувальної частини рішення посилання суду на пропущення позивачем строку позовної давності як підставу відмови у позові.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді