Ухвала суду № 58408237, 14.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 року м. Київ К/800/28729/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Конюшка К.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправними дій, скасування рішень,

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року ТОВ «Технополіс-1» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправними дій, скасування рішень, в якому просило:

- визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій, в сумі 3825,00 грн.;

- скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № б/н, дата не вказана;

- скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000002 від 16.01.2014;

- скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області № б/н, дата не вказана про накладення штрафних санкцій на ТОВ «Технополіс-1» в сумі 3825,00 грн..

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2014 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015 року апеляційну ТОВ «Технополіс-1» було залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2014 року - залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Технополіс-1», не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015 року та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ «Технополіс-1» задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що працівниками Інспекції проведено позапланову перевірку характеристик продукції, розміщеної за адресою: вул. Київська, буд. 316/1, м. Бровари, Київська область.

Підставою для проведення перевірки стали: лист Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 03.12.2013 року № 5570-2-7/6, направлення на проведення перевірки від 05.12.2013 року № 174, що були видані у зв'язку зі зверненням Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26.11.2013 року № 405/01-01, від 28.11.2013 року № 406/01-01.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 05.12.2013 року, яким встановлено порушення позивачем вимог: пунктів 17, 18, 19 і 24 постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 року № 748 «Про затвердження Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання», пунктів 7 і 10 Постанови КМУ № 1149 від 29.10.2009 «Про затвердження Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання», що полягають у розповсюдженні продукції, на якій відсутній або до якої неналежно застосовано Національний знак відповідності.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем складено постанову від 20.12.2013 року № 000105, якою ТОВ «Технополіс-1» за порушення вимог пунктів 1, 2 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у сумі 3825,00 грн.

Крім того, на підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000079 та № 000002, приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та надано строк для виконання.

Відповідно до пункту 6 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 року, Держспоживінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.

Правила застосування і нанесення Національного знака відповідності визначено Технічним регламентом низьковольтного електричного обладнання № 1149 від 29.10.2009 року та Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання № 785 від 29.07.2009 року.

Оцінка відповідності електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту проводиться із застосуванням модуля А (внутрішній контроль виробництва), передбаченого Технічним регламентом модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1585 від 07.10.2003 року.

За цією процедурою виробник або уповноважений представник гарантує і декларує, що електрообладнання відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

Відповідно до пункту 13 Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, виробник або його уповноважений представник наносить маркування Національним знаком відповідності на кожний окремий зразок продукції, який задовольняє застосовуваним вимогам технічного регламенту, та складає декларацію про відповідність з огляду на необхідність ідентифікації продукції, стосовно якої вона складена.

Декларація разом з технічною документацією зберігається протягом 10 років після виготовлення останнього зразка продукції. Копії згаданих документів подаються на запит визначених законодавством органів виконавчої влади для перевірки.

Пунктом 10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання передбачено, що Національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

Маркування Національним знаком передбачено також у пункту 17 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, відповідно до якого на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься Національний знак відповідності. За нанесення Національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.

Додатком 4 до Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання та пунктами 18-19 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання передбачено, що зображення Національного знака відповідності має відповідати опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності».

Відповідно до пунктів 3, 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності», у разі підтвердження відповідності продукції призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів.

Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Пунктом 11 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання встановлено, що нанесення на електрообладнання будь-якого іншого маркування, здатного ввести в оману щодо значення та форми Національного знака відповідності, забороняється.

Будь-яке інше маркування може бути нанесене на електрообладнання, його пакування, інструкцію або документ, у якому визначені гарантійні зобов'язання, за умови непогіршення видимості та розбірливості Національного знака відповідності.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд контроль нехарчової продукції», до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі:

1) розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), - у розмірі від сімдесяти п'яти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судами встановлено, що Національного знаку відповідності на товарах, перелічених в акті перевірки, який складено у присутності уповноваженої особи позивача, не було.

Нанесення Національного знаку відповідності на пакуванням допускається у випадку неможливості його нанесення на сам виріб.

Обґрунтованих підстав неможливості нанесення на продукцію побутового використання (м'ясорубки, пральні машини, чайники тощо) Національного знаку відповідності позивачем не надано.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що Національний знак відповідності в деяких випадках наклеєний окремо, поверх етикетки або маркування із серійним номером або товари співпадають по моделі, однак неможливо ідентифікувати товар за артикулом. Доказів наявності Національного знаку відповідності на товарах, вказаних у позиціях 4, 6, 7, 9, 10 акту перевірки, позивачем не надано взагалі.

Враховуючи вищевикладене, суди дійшли вірного висновку про правомірність дій відповідача по винесенню постанови про накладення штрафних санкцій та правомірність самої постанови.

Щодо вимог про скасування рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 000079 від 20.12.2013 року та № 000002 від 16.01.2014 року суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежне застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Згідно із статтею 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і третьою статті 29 цього Закону); 2) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини 1 цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).

Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів (користувачів) або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб'єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов'язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за рахунок суб'єкта господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про: 1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування); 2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.

Органами ринкового нагляду у випадках, передбачених Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», можуть також застосовуватися обмеження введення в обіг або розповсюдження продукції.

Відповідно до частин 11 та 12 статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання.

Судом встановлено, що при оформленні результатів перевірки, відповідачем в межах наданих йому повноважень винесено проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та надано строк для усунення виявлених порушень до 19.12.2013 року.

Оскільки. станом на 20.12.2013 року до інспекції не надходило повідомлень про вжиття заходів, спрямованих на усунення порушень, відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000079, яким позивача зобов'язано до 17.01.2014 року вжити заходів щодо приведення продукції, вказаної в акті перевірки у відповідність із встановленими вимогами.

Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області від 03.02.2014 року № 000034 рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.12.2013 року №000079 - скасовано у зв'язку із виконанням позивачем встановленим ним вимог.

Рішенням про відбір зразків продукції від 06.12.2013 року № 1, з метою проведення експертизи (випробування), відповідачем відібрано три зразки продукції, що вказані в позиціях 4, 8, 9 акту перевірки, про що складено акт № 000040 від 06.12.2013 року.

За результатами випробовувань, що оформлені протоколами № 2776-1-2013 та № 2777-1-2013, встановлено, що відібрані зразки продукції, а саме: фен HDP210 (пункт 4 акту перевірки) та чайник електричний Elenberg HK8750 (пункт 8 акту перевірки), не відповідають вимогам ДСТУ ІЕС 60335-2-23:2006 «Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Додаткові вимоги до приладів для догляду за шкірою та волоссям» та ДСТУ ІЕС 60335-2-15:2006 «Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Додаткові вимоги до приладів для нагрівання рідини».

Оскільки, виявлення контролюючим органом невідповідності продукції встановленим вимогам є достатньою підставою для вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, суди дійшов вірного висновку про відсутність підстав для скасування рішення № 000002 від 16.01.2014 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправними дій, скасування рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 235-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

К.В. Конюшко

В.Ф. Мороз