Ухвала суду № 58408234, 14.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 року м. Київ К/800/37181/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Конюшка К.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішень,

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішень, в якому просило:

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20004 від 19.02.2014 року;

- визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600010/1 від 19.02.2014 року;

- зобов'язати Дніпропетровську митницю Міндоходів здійснити повернення Публічному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» зарезервованих Дніпропетровською митницею коштів у сумі 78 188,08 грн. та судові витрати у розмірі 1 827,00 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» було залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року - без змін.

У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що 06.02.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (покупець) та «Duferco S.A.», Швейцарія, (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 13-0361-12, згідно із умовами якого продавець зобов'язався здійснити покупцю (позивачу) поставку товару - вогнетривкі вироби на умовах DAP - ст. Правда Придніпровської залізниці, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених у додатках до контракту.

15.02.2014 року Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»до Дніпропетровської митниці Міндоходів подало для митного оформлення товару: «невипалена цегла з вогнетривких матеріалів, що містить магнезит марки DSA-D14YL, з вмістом MgO-80,38%; C-14,12%; A12О3-3,7% - у кількості 108,926 тон, невипалена цегла з вогнетривких матеріалів, що містить магнезит: марки DSA-G8WL, з вмістом MgO-86,63%: С-10,12%; А12О3-0,31% - у кількості 115,886 тон.» митну декларацію № 110010000/2014/020174, відповідно до якої митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем було надано наступні документи: контракт № 13-0361-12 від 06.02.2014 року; додаткова угода № 1 до контракту від 27.09.2013 року; додаток до контракту № 4 від 25.09.2013 року; додаток до контракту № 5 від 07.11.2013 року; рахунки фактури № № 13-0361-12/45, 13-0361-12/46, 13-0361-12/47, 3-036I-I2/49, 13-0361-12/50- від 15.01.2014 року; залізничні накладні № № 073279, 073280, 073281, 073282, 073284 від 26.01.2014 pоку; п'ять пакувальних листів б/н від 15.01.2014 року; комерційна пропозиція № DUF-DMKD-0160-40/2013 від 02.10.2013 року; лист продавця № DUF-DMKD-0023-07/2014 від 14.02.2014 року; лист продавця № DUF-DMKD-0028-08/2014 від 17.02.2014 року; лист продавця № DUF-DMKD-0029-08/2014 від 17.02.2014 року; сертифікат якості № 210214010017-1 від 08.01.2014 року; п'ять специфікацій на вантаж № № 13-0361-12/45, 13-0361-12/46, 13-0361-12/47, 13-0361-12/49, 13-0361-12/50 від 15.01.2014 року.

За результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці було встановлено, що сертифікат якості від 08.01.2014 року № 210214010017-1 містить посилання на контракт № АОР5644/5710 щодо якого відсутні будь-які відомості. У підтвердження складових митної вартості декларантом надано комерційну пропозицію контрактоутримувача «Duferco S.A.» від 02.10.2013 року № 5368А (вих. № DUF-DMKD-0160-40/2013). Відповідно до положень пункту 3 статті 53 Митного кодексу України комерційна пропозиція контрактоутримувача «Duferco S.A.» від 02.10.2013 року № 5368А (вих. № DUF-DMKD-0160-40/2013) не може бути використана в якості документа, що дає підстави визначити митну вартість за ціною угоди (контракту), оскільки виробником товару є DashiQiao SanQiang Refractory Material Co. Ltd, a «Duferco S.A.» є посередником.

Крім того, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту та комерційної пропозиції вартість доставки включена до вартості товару на умовах DAP м. Дніпродзержинськ, що передбачає несення витрат з доставки до місця призначення експортером. Однак, у rp. 4 залізничної накладної від 26.01.2014 року № 073279, 073280, 073281, 073282 зазначений договір перевезення від 31.01.2007 року № PR/M-07/02NUP з «TRANSGARANT UKRAINA». Окрім цього, гр.20 зазначеної накладної містить інформацію щодо сплати транзитних платежів розрахунок через TSFTO за RJD TRANSINSERVE. Згідно із зазначеним неможливо встановити, хто і яким чином нece витрати на перевезення вантажу. Декларантом не надано жодного документа що пояснює або підтверджує транспортну складову митної вартості. Враховуючи перевезення залізничним транспортом з Китаю через територію Росії, (з перевантаженням з китайських вагонів у російські) проведено перевірку повноти включення вартості перевезення у вартість товару. Проведено розрахунок провозної плати по території Росії вогнетривких виробів залізничним транспортом ОАО «Российские Железные Дороги» від станції Забайкальськ (на кордоні Росія - Китай) до станції Тополі відстанню з використанням інформації, розміщеної на сайті ОАО «РЖД» (http://rpp.rzd.ru/RZD). За результатами розрахунку вартість транспортування по території Росії складає 1 392 686,45 руб.РФ. (за курсом на 19.02.14 загальна сума становить 39 520.05 дол.США: О, 172 дол.США/кг).

Вважаючи, що наданих позивачем документів не достатньо для підтвердження визначеної позивачем митної вартості за декларацією ввезеного товару, митним органом запропоновано декларанту надати додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію декларації країни відправлення; інші додаткові документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару.

Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» електронним повідомленням від 19.02.2014 року № 062/Д/185 повідомило митний орган про неможливість надання додаткових документів.

19.02.2014 року митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600010/1 за резервним методом та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20004.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із статтею 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із статтею 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За нормою частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) закріплено в статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

З матеріалів справи вбачається, що комерційна пропозиція контрактоутримувача «Duferco S.A.» від 02.10.2013 року № 5368А (вих. № DUF-DMKD-0160-40/2013) не може бути використана в якості документа, що дає підстави визначити митну вартість за ціною угоди (контракту), оскільки виробником товару є DashiQiao SanQiang Refractory Material Co. Ltd, a «Duferco S.A.» є посередником.

Крім цього, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту та комерційної пропозиції вартість доставки включена до вартості товару на умовах поставки DAP ст. Правда Придніпровської залізниці згідно правилам інтерпретації міжнародних комерційних термінів «Інкотермс-2010».

Однак, у rp. 4 залізничної накладної від 26.01.2014 року № 073279, 073280, 073281, 073282 зазначений договір перевезення від 31.01.2007 року № PR/M-07/02NUP з «TRANSGARANT UKRAINA».

Також, гр. 20 зазначеної накладної містить інформацію щодо сплати транзитних платежів розрахунок через TSFTO за RJD TRANSINSERVE. Згідно із зазначеним неможливо встановити, хто і яким чином нece витрати на перевезення вантажу.

Декларантом не надано жодного документа що пояснює або підтверджує транспортну складову митної вартості. Враховуючи перевезення залізничним транспортом з Китаю через територію Росії, (з перевантаженням з китайських вагонів у російські) проведено перевірку повноти включення вартості перевезення у вартість товару. Проведено розрахунок провозної плати по території Росії вогнетривких виробів залізничним транспортом ОАО «Российские Железные Дороги» від станції Забайкальськ (на кордоні Росія - Китай) до станції Тополі відстанню з використанням інформації, розміщеної на сайті ОАО «РЖД» (http://rpp.rzd.ru/RZD). За результатами розрахунку вартість транспортування по території Росії складає 1 392 686,45 руб.РФ. (за курсом на 19.02.14 загальна сума становить 39 520.05 дол.США: 0,172 дол.США/кг).

Оскільки, наведені обставини дають підстави для сумніву у достовірності наданих Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» документів та зазначених у них відомостей, суди дійшли до вірного висновку про те, що Дніпропетровська митниця Міндоходів приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600010/1 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20004 діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено чинним законодавством України.

Щодо позовної вимоги здійснити повернення Публічному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» зарезервованих Дніпропетровською митницею коштів у сумі 78 188,08 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із п. 1 Розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за № 1097/14364), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Тобто, цей порядок передбачає самостійне добровільне звернення суб'єкта господарювання з заявою для повернення помилково та/або надмірно сплачених коштів. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, можливе ініціювання проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів). Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Враховуючи, що позивач не звертався до митного органу із заявою про повернення з Державного бюджету України коштів, суди дійшли вірного висновку про те, що вимога Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» про повернення з Державного бюджету України суми надмірно сплачених коштів є такою, що заявлена передчасно та не підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

К.В. Конюшко

В.Ф. Мороз