КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" червня 2016 р. Справа№ 925/2063/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Верховця А.А.
Шипка В.В.
за участю секретаря Чміль Я.Є.
та представників:
від апелянта: Новосельцев В.П.( пасп. серії НОМЕР_1 виданий Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області);
ліквідатор: арбітражний керуючий Юдицький О.В. (посв. № 416 від 05.04.2013);
інші учасники: не з`явились.
розглянувши апеляційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" Новосельцева В.П.
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 11.05.2016 та на додаткову ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.05.2016
у справі № 925/2063/13 (Суддя: Боровик С.С.)
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.05.2016 у справі № 925/2063/13 відмовлено у затвердженні звіту ліквідатора банкрута Новосельцева В.П. від 02.09.2015 і ліквідаційного балансу станом на 05.08.2015; відмовлено у затвердженні звітів ліквідатора банкрута Новосельцева В.П. від 03.09.2015 про оплату послуг: №1 за період з 26.12.2013 по 25.12.2014 на суму 29232 грн.; №2 за період з 25.12.2014 по 18.08.2015 на суму 13942,45 грн.; звіту №1 від 18.08.2015 про відшкодування його витрат у сумі 2264,48 грн. (№ 20890/15 від 04.09.2015 року); відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута від 03.09.2015 про затвердження розміру грошової винагороди ліквідатора банкрута Новосельцева В.П., у подвійному розмірі мінімальної заробітної плати за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" Новосельцев В.П. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 11.05.2016 у даній справі, прийняти нове рішення, яким клопотання ліквідатора банкрута ТОВ „Гермес" Новосельцева В.П. від 02.09.2015 задовольнити; затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ „Гермес"; провадження у даній справі припинити; затвердити розмір грошової винагороди ліквідатора ТОВ „Гермес" Новосельцева В.П. у подвійному розмірі мінімальної заробітної плати за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень; затвердити звіт ліквідатора банкрута про нарахування грошової винагороди № 1 за період з 26.12.2013 по 25.12.2014 на суму 29 232 грн; № 2 за період з 25.12.2014 по 18.08.2015 на суму 13 942грн. 45 коп.; звіт № 1 від 18.08.2015 про відшкодування витрат у суму 2 264 грн. 48 коп.
Додатковою ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.05.2016 у справі № 925/2063/13 задоволено заяву від 17.05.2016 ліквідатора-арбітражного керуючого Юдицького О.В. про прийняття додаткового рішення по справі № 925/2063/13; доповнено пункт 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Черкаської області від 11.05.2016 абзацом наступного змісту: "Усунути арбітражного керуючого Новосельцева Володимира Петровича від виконання обов'язків ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес".
Не погоджуючись з винесеною додатковою ухвалою суду першої інстанції, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" Новосельцев В.П. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати додаткову ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.05.2016 у даній справі, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви від 17.05.2016 ліквідатора-арбітражного керуючого Юдицького О.В. про прийняття додаткового рішення у даній справі.
В обґрунтування апеляційних скарг Новосельцев В.П. посилається на те, що оскаржувані ухвали прийняті з порушенням норм матеріального права.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 у справі № 925/2063/13 прийнято до провадження апеляційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" Новосельцева В.П. на ухвалу господарського суду Черкаської області від 11.05.2016 та на додаткову ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.05.2016 у даній справі, розгляд вказаних апеляційних скарг призначено на 15.06.2016.
15.06.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Юдицького О.В. надійшли заперечення на апеляційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" Новосельцева В.П. на ухвалу господарського суду Черкаської області від 11.05.2016 та на додаткову ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.05.2016.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 об'єднано апеляційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" Новосельцева В.П. на ухвалу господарського суду Черкаської області від 11.05.2016 та на додаткову ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.05.2016 у справі № 925/2063/13 в одне апеляційне провадження.
Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції 15.06.2016 апеляційні скарги підтримав та просив їх задовольнити. Ліквідатор заперечив проти апеляційних скарг, просив оскаржувані ухвали залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Розглянувши доводи вказаних апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно зі статтями 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.10.2015 по справі №925/2063/13 відмовлено у затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу станом на 05.08.2015. Відмовлено у затвердженні звітів ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Новосельцева В.П. від 03.09.2015 про оплату послуг: №1 за період з 26.12.2013 по 25.12.2014 на суму 29232 грн.; №2 за період з 25.12.2014 по 18.08.2015 на суму 13942,45 грн.; звіту №1 від 18.08.2015 про відшкодування його витрат у сумі 2264,48 грн. Відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута від 03.09.2015 про затвердження розміру грошової винагороди у подвійному розмірі мінімальної заробітної плати за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора. Усунуто арбітражного керуючого Новосельцева В.П. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та зобов'язано останнього здійснювати повноваження ліквідатора банкрута до призначення нового ліквідатора в установленому законом порядку.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 по справі №925/2063/13 ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.10.2015 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.10.2015 скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
При новому розгляді справи, оскаржуваною ухвалою відмовлено у затвердженні звіту ліквідатора банкрута Новосельцева В.П. від 02.09.2015 і ліквідаційного балансу станом на 05.08.2015; відмовлено у затвердженні звітів ліквідатора банкрута Новосельцева В.П. від 03.09.2015 про оплату послуг: №1 за період з 26.12.2013 по 25.12.2014 на суму 29232 грн.; №2 за період з 25.12.2014 по 18.08.2015 на суму 13942,45 грн.; звіту №1 від 18.08.2015 про відшкодування його витрат у сумі 2264,48 грн. (№ 20890/15 від 04.09.2015); відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута від 03.09.2015 про затвердження розміру грошової винагороди ліквідатора банкрута Новосельцева В.П., у подвійному розмірі мінімальної заробітної плати за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.
З даним судовим рішенням апелянт не погодився.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суд першої інстанції винесена з повним дослідженням обставин справи та є такою, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи №925/2063/13, підприємство ТОВ "Гермес" було створено у 2003 році і здійснювало фінансово-господарську діяльність, про що свідчать рахунки у банках (10 рахунків у 4-х банках, які були відкриті і надалі закриті боржником), довідки про реєстрацію за боржником чотирьох одиниць рухомого майна (трьох автотранспортних засобів та крану), довідка органу митниці про здійснення зовнішньоекономічної діяльності у 2006-2007, факт отримання ліцензії на здійснення будівельних робіт строком до 2017, надання поруки банкам на суму понад 4 млн. грн. та інші обставини.
Останнім керівником боржника, до продажу 100% корпоративних прав ОСОБА_4, був ОСОБА_5 (він же і засновник з часткою 70%).
06.06.2013 власником ТОВ "Гермес" ОСОБА_4 прийнято рішення про припинення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Гермес" шляхом ліквідації. Ліквідатором товариства призначено ОСОБА_4
07.06.2013 ліквідатор звернувся до державного реєстратора з протоколом засновника про припинення господарської діяльності юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес".
Оголошення про прийняте засновником рішення про ліквідацію товариства опубліковане в Бюлетені державної реєстрації № 251 (16) від 17.06.2013.
12.12.2013 головою ліквідаційної комісії проведена інвентаризація наявного майна товариства, за результатами якої в подальшому складений проміжний ліквідаційний баланс, який був затверджений засновником товариства.
13.12.2013 засновник призначив нового голову ліквідаційної комісії ТОВ "Гермес" - Новосельцева В.П.
18.12.2013 голова ліквідаційної комісії ТОВ "Гермес" Новосельцев В.П. звернувся до господарського суду Черкаської області із заявою про визнання товариства банкрутом.
Постановою господарського суду Черкаської області від 26.12.2013 по справі №925/2063/13 ТОВ "Гермес" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру на підставі ст. 95 Закону. Ліквідатором ТОВ "Гермес" було призначено голову ліквідаційної комісії Новосельцева В.П.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 ухвалу суду від 25.12.2014, якою затверджено звіт ліквідатора та припинено провадження у справі, скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Черкаської області.
Новосельцев В.П. подав до суду першої інстанції клопотання про затвердження звітів від 03.09.2015 про оплату послуг: №1 за період з 26.12.2013 року по 25.12.2014 на суму 29 232,00 грн.; №2 за період з 25.12.2014 по 18.08.2015 року на суму 13942,45 грн.; звіту №1 від 18.08.2015 про відшкодування його витрат у сумі 2 264,48 грн. (вх. №20890/15 від 04.09.2015) та від 03.09.2015 (вх. №20893/15 від 04.09.2015) про затвердження розміру грошової винагороди ліквідатора банкрута у подвійному розмірі мінімальної заробітної плати за кожен місць здійснення ним своїх повноважень.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.10.2015 у даній справі відмовлено у затвердженні звіту ліквідатора банкрута від 02.09.2015 (вх. суду №20767/15 від 03.09.2015) і ліквідаційного балансу станом на 05.08.2015. Відмовлено у затвердженні звітів ліквідатора банкрута Новосельцева В.П. від 03.09.2015 про оплату послуг: №1 за період з 26.12.2013 по 25.12.2014 на суму 29232 грн.; №2 за період з 25.12.2014 по 18.08.2015 на суму 13942,45 грн.; звіту №1 від 18.08.2015 про відшкодування його витрат у сумі 2264,48 грн. (вх. суду №20890/15 від 04.09.2015). Відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута від 03.09.2015 (вх. суду №20893/15 від 04.09.2015) про затвердження розміру грошової винагороди ліквідатора банкрута Новосельцева В.П., у подвійному розмірі мінімальної заробітної плати за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень. Усунуто Новосельцева Володимира Петровича від виконання обов'язків ліквідатора банкрута. Зобов'язано скликати збори комітету кредиторів боржника на 30.10.2015 для вирішення питання про кандидатуру арбітражного керуючого на посаду ліквідатора банкрута.
Як вже зазначалося вище, постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.10.2015 було скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
Під час нового розгляду суд першої інстанції дійшов висновку, що у затвердженні звіту ліквідатора банкрута Новосельцева В.П. від 02.09.2015 і ліквідаційного балансу станом на 05.08.2015 слід відмовити; у затвердженні звітів ліквідатора банкрута Новосельцева В.П. від 03.09.2015 про оплату послуг: №1 за період з 26.12.2013 по 25.12.2014 на суму 29232 грн.; №2 за період з 25.12.2014 по 18.08.2015 на суму 13942,45 грн.; звіту №1 від 18.08.2015 про відшкодування його витрат у сумі 2264,48 грн. (№ 20890/15 від 04.09.2015) слід відмовити; у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута від 03.09.2015 про затвердження розміру грошової винагороди ліквідатора банкрута Новосельцева В.П., у подвійному розмірі мінімальної заробітної плати за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень також слід відмовити.
Судова колегія, дослідивши висновки викладені, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, та матеріали справи, встановила, що Новосельцевим В.П. передчасно було подано до суду звіт та ліквідаційний баланс, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 Закону власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.
Питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає розгляду господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).
Аналізу фінансово-господарської діяльності боржника Новосельцевим В.П. здійснено не було; не були витребувані відповідні баланси боржника від органів статистики, тобто ліквідатор банкрута не відновлював бухгалтерський облік від останнього поданого боржником балансу, а розпочав його з власної інвентаризації майна, яка засвідчує відсутність активів; ліквідаційний баланс (а.с.141, т. 3) не містить навіть відомостей про виявлені і надалі списані транспортні засоби.
Витребовуючи інформацію від податкового органу, ліквідатор банкрута не витребував і не проаналізував документів саме податкової звітності, які могли б надати інформацію про обсяги фінансово-господарських операцій, періоди її активності та припинення діяльності боржника. Подібна інформація могла бути отримана і від органів пенсійного фонду чи фондів соціального страхування, однак вона ліквідатором банкрута не витренувалась, що не спростовано Новосельцевим В.П. належними та допустимими доказами у справі в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 98 Закону під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Згідно з ч. 2. ст. 41 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: - приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; - виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; - проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; - аналізує фінансове становище банкрута; - виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; - очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; - пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; - заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; - подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; - вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; - передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; - продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; - веде реєстр вимог кредиторів; - здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.11.2015, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В., останнім було вчинено та досліджено наступне:
- відповідно до отриманого в органах статистики Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (Баланс Форма №1-м) станом на 31.12.2012, актив балансу підприємства становив 2 794,4 тис. грн.
- відповідно до Звіту про фінансові результати за 2012 рік, який передував прийняттю рішення про припинення підприємства шляхом його ліквідації, чистий дохід ТОВ "Гермес" склав 11 376,5 тис. грн. Чистий прибуток підприємства за 2012 рік становив 1 012,8 тис. грн. (один мільйон дванадцять тисяч вісімсот грн.)
Наявність у підприємства активів станом на січень 2016 року підтверджується доку ментами наявними у матеріалах справи.
Так, листом від 22.01.2016 №27/23/6-45 РСЦ МВС України в Черкаській області повідомив ліквідатора ТОВ "Гермес", що за підприємством зареєстровані транспортні засоби: автомобіль ММЗ 4502; автомобіль КРАЗ 256; автомобіль КАМАЗ 55102 (який знято з обліку для реалізації, але право власності не припинено).
Листом від 16.01.2016 №52 Державна інспекція сільського господарства у Черкаській області повідомила ліквідатора ТОВ "Гермес", що за підприємством зареєстро вана сільськогосподарська техніка: трактор гусеничний ДТ-75; екскаватор колісний ЗО -2621.
Відповідно до листа від 22.01.2016 №27/23/6-45 РСЦ МВС України в Черкаській області було встановлено, що на підставі довідки-рахунку від 04.02.2013 автомобіль ЗИЛ 130 АК (автомобільний кран КС-2571-1А) був реалізований третій особі.
Встановлено, що продаж даного активу було здійснено за 16,0 тис.грн., при ринковій вартості автокрану станом на лютий 2013 року в 48,0 тис. грн. (6,01 тис. дол. США), про що арбітражний керуючий Юдицький О.В. отримав цінову довідку від експертів. Докази проведення оплати за проданий автокран взагалі відсутні.
Також, з матеріалів справи вбачається, що арбітражним керуючим Юдицьким О.В. під час виконання повноважень ліквідатора банкрута (на підставі ухвали суду першої інстанції від 03.11.2015 у даній справі) було встановлено наступне:
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2012 року по справі №6/5005/2718/2012 стягнуто з ТОВ "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" на користь ТОВ "Гермес" 249 608,24 грн. основної заборгованості, 4 991,99 грн. судового збору. На виконання судового рішення видано наказ;
- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 по справі №6/5005/2718/2012 було затверджено миро ву угоду від 01.02.2013, укладену між ТОВ "Гермес" та ТОВ "Багатопрофільна корпо рація "Січеслав". Відповідно до укладеної мирової угоди відповідач (ТОВ "БК "Січеслав") перераховує Позивачу (ТОВ "Гермес") частину боргу в розмірі 120000 грн. до 05.02.2013, на поточний рахунок ТОВ "Гермес" №260003281 в ВАТ "ЕРСТЕ БАНК", МФО 380009. Позивач відмовляється від стягнення з Відповідача частини боргу в розмірі 131 326,01 грн. за договором підряду від 19.10.2010 №1910-1;
- виписки (інформація) про рух коштів на рахунках банкрута в матеріалах справи відсутні. Ліквідатор Новосельцев В.П. обмежився лише інформацією про те, що кошти на рахунках відсутні і рахунки закриті;
- аналіз отриманих в установах банків виписок з рахунків ТОВ "Гермес" свідчать про те, що лише на протязі 2008-2012 років ТОВ "Гермес" придбав основних засобів на загальну суму 449 469,00 грн..
Судовою колегією встановлено, що арбітражним керуючим-ліквідатором Юдицьким О.В. подано до господарського суду Черкаської області, господарського суду Дніпропетровської області та Дніпропетровського апеляційного господарського суду наступні заяви:
- заява №02-01/10445/2063-13 від 14.01.2016 до господарсь кого суду Черкаської області про визнання недійсним правочину (мирової угоди), вчинених боржником протягом одного року до порушення провадження у справі про банкрутство (в порядку статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом");
- заява №02-01/10558/2063-13 від 05.02.2016 до господарсь кого суду Дніпропетровської області про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 по справі №6/5005/2718/2012 про затвердження мирової угоди;
- апеляційна скарга №02-01/10519/2063-13 від 29.01.2016 до Дніпропетровського апеляційного господарського суду на ухвалу господарського суду Дніп ропетровської області від 19.02.2013 по справі №6/5005/2718/2012 про затвердження мирової угоди;
- заява №02-01/10559/2063-13 від 05.02.2016 до господарсь кого суду Черкаської області про витребування у керівника, засновника та голови ліквідаційної комісії банкрута ОСОБА_4 бухгалтерських та інших документів, печатки, штампів та матеріальних цінностей ТОВ "Гермес";
- заява №02-01/10568/2063-13 від 18.02.2016 до господарсь кого суду Черкаської області про визнання недійсним правочину та спростування майнових дій боржника, вчинених боржником протягом одного року до порушення провадження у справі про банкрутство (в порядку статті 20 Закону) - безоплатного відчуження автомобільного крану.
Враховуючи вищевикладене, господарським судом першої інстанції були вірно встановлені обставини, які перешкоджають затвердженню поданого Новосельцевим В.П. звіту ліквідатора та балансу борджника, оскільки при здійс ненні своїх повноважень останнім не були вжиті вичерпні заходи щодо виявлення в повному обсязі активів банкрута, за рахунок яких можуть бути задоволені вимоги кредиторів ТОВ "Гермес".
Відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону, у разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд вино сить ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відмова у задоволенні клопотання Новосельцева В.П. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Гермес" за вищевказаних обставин є підставою для припинення повноважень Новосельцева В.П. на посаді ліквідатора банкрута, що правомірно встановлено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 11.05.2016 та з приводу чого правомірно винесено додаткову ухвалу суду першої інстанції від 18.05.2016 у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотань про затвердження звіту ліквідатора банкрута Новосельцева В.П. від 02.09.2015 і ліквідаційного балансу станом на 05.08.2015, та, як наслідок, суд першої інстанції правомірно усунув Новосельцева В.П. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута на підставі ст. 46 Закону, оскільки ліквідаційна процедура банкрута не може бути завершена у зв'язку з наявністю судових справ про спростування майнових дій банкрута, про витребування майна та документів, наявністю активів, реалізація яких може бути здійснена з метою задоволення вимог кредиторів.
Суд першої інстанції правомірно при винесенні оскаржуваних рішень, врахував позицію, викладену в ухвалі господарського суду Черкаської від 03.11.2015 у справі №925/2063/13 про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Юдицького О.В., яка в подальшому залишена без змін постановою Київського господарського апеляційного суду від 02.03.2016 у даній справі.
Що ж стосується вимоги Новосельцева В.П. щодо затвердження звітів ліквідатора банкрута Новосельцева В.П. від 03.09.2015 про оплату послуг: №1 за період з 26.12.2013 по 25.12.2014 на суму 29232 грн.; №2 за період з 25.12.2014 по 18.08.2015 на суму 13942,45 грн.; звіту №1 від 18.08.2015 про відшкодування його витрат у сумі 2264,48 грн. (№ 20890/15 від 04.09.2015) та затвердження розміру грошової винагороди ліквідатора банкрута Новосельцева В.П., у подвійному розмірі мінімальної заробітної плати за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, то судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Вимоги Новосельцева В.П. щодо оплати послуг та відшкодування витрат з посиланням на ст. 115 Закону недоречні, оскільки вони стосуються виключно порядку ви плати грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому сана цією, ліквідатору).
Таким чином, ТОВ "Гермес" визнано банкрутом за заявою Новосельцева В.П. як голови ліквідаційної комісії, Новосельцева В.П. призначено ліквідатором банкрута як особу, яка виконувала повноваження голови ліквідаційної комісії, а не як арбітражного ке руючого в порядку, передбаченому ст.115 Закону.
Так, імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Також відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону, яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.
Отже, нормами Закону встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (у т.ч. за ст. 95 Закону) - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування його витрат (поштових, транспортних тощо), а також витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо. Так, враховуючи встановлений ст. 37 Закону строк ліквідаційної процедури та розмір оплати послуг ліквідатора відповідно до ст. 115 Закону, мінімальна сума судових витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) за період ліквідаційної процедури становить 29 232,00 грн., а ставка судового збору за звернення до суду із заявою про грошові вимоги до боржника на момент подання заяви про порушення справи про банкрутство складав 1 218,00 грн. (ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції до 01.09.2015). Вказана позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України, зокрема в постанові Вищого господарського суду України від 30.03.2016 у справі № 908/2824/14.
Новосельцев В.П. як голова ліквідаційної комісії ТОВ "Гермес", звертаючись до господарського суду Черкаської області був зобов'язаний надати суду докази того, що у ТОВ "Гермес" є грошові кошти або активи, за рахунок яких він як ліквідатор банкрута може отримати грошові кошти на оплату послуг та відшкодування понесених витрат, які відповідно до викладених позицій Вищого господарського суду України повинні складати не менше 29 232,00 грн.
Всі статті Закону, на які посилається Новосельцев В.П. в своїх заявах, стосуються оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а не фізичної особи - ліквідатора банкрута, який до цього виконував повноваження голови ліквідаційної комісії боржника.
До того ж судова колегія звертає увагу на посилання Новосельцева В.П. на те, що у нього відомості про розмір двох середьомісячних заробітних плат керівника боржника за останні 12 місяців його роботи до відкриття ліквідаційної процедури відсутні (а.с.95 зв. т.4), вказане останній підтвердив і в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що Новосельцев В.П. не має статусу арбітражного керуючого у даній справі та його вимоги щодо оплати послуг та відшкодування витрат з посиланням на ст. 115 Закону є недоречними та безпідставними, оскільки вони стосуються виключно порядку виплати грошової винагороди арбітражному керуючому, судова колегія вважає висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання про затвердження звітів ліквідатора банкрута Новосельцева В.П. від 03.09.2015 про оплату послуг: №1 за період з 26.12.2013 по 25.12.2014 на суму 29232 грн.; №2 за період з 25.12.2014 по 18.08.2015 на суму 13942,45 грн.; звіту №1 від 18.08.2015 про відшкодування його витрат у сумі 2264,48 грн. (№ 20890/15 від 04.09.2015) та затвердження розміру грошової винагороди ліквідатора банкрута Новосельцева В.П., у подвійному розмірі мінімальної заробітної плати за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень правомірним і таким, що відповідає вимогам Закону.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доводи, наведені апелянтом в апеляційних скаргах, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції в оскаржуваних ухвалах.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" Новосельцева В.П., зміни чи скасування ухвал суду Черкаської області від 11.05.2016 та від 18.05.2016 у справі № 925/2063/13. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваних ухвал у даній справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 33, 34, 43, 101-106 ГПК України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" Новосельцева В.П. залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 11.05.2016 у справі № 925/2063/13 та додаткову ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.05.2016 у справі № 925/2063/13 - без змін.
2. Матеріали справи № 925/2063/13 повернути до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.
Повний текст постанови підписаний 17.06.2016.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді А.А. Верховець
В.В. Шипко
Судове рішення № 58407298, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 15.06.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 925/2063/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: