Постанова № 58406970, 14.06.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"14" червня 2016 р. Справа № 902/652/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Петрук О.В.

позивача - Левчишин С.О. (довіреність №2 від 12.01.016р.);

відповідача 1- не з'явився;

відповідача 2- ОСОБА_2 (договір від 02.06.2016р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Вінницької області від 04.05.2016р. у справі №902/652/15

за позовом Виконавчого комітету Вінницької міської ради м.Вінниця

до 1. Приватного підприємства «Торгова фірма «В» м.Вінниця

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Вінниця

про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном,-

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського про-цесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу зая-влено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.05.2016р. у справі №902/652/15 (головуючий суддя Говор Н.Д., суддя Банасько О.О., суддя Яремчук Ю.О) задоволено позов Вико-навчого комітету Вінницької міської ради (надалі в тексті - Виконком) до Приватного підприємства «Торгова фірма «В» (надалі в тексті - Фірма) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі в тексті - Підприємець) про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном.(т.2, арк.справи 107-111).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що нежитлове підвальне примі-щення загальною площею 35,2 м2 перебуває у комунальній власності територіальної громади міс-та Вінниці в особі Вінницької міської ради. Суд дійшов висновку, що оскільки Приватне підприє-мство «Торгова фірма «В» передало спірне нежитлове приміщення в користування ФОП ОСОБА_5 згідно укладеного з нею договору суборенди нежитлового приміщення від 23.02.2015р., то ФОП ОСОБА_3 і зобов'язана звільнити спірне приміщення, оскільки у неї відсутні правові підстави для користування ним. При цьому, суд звільнив Фірму від відповідальності у даній справі і поклав на ФОП ОСОБА_3 судові витрати.(т.2, арк.справи 109-110).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Підприємець подав скаргу до Рівненського апе-ляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінниць-кої області від 04.05.2016р. у даній справі та прийняти нове, яким відмовити у позові.(т.2, арк. справи 129-131).

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийняте із порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до невірних висновків, оскільки суд помилково не врахував, що договір суборенди розірваний ще з 09.02.2016р., а спірне примі-щення повернуто Фірмі за актом приймання-передачі. Крім того, зазначає, що про розгляд справи їй не було відомо, оскільки ухвал суду не отримувала.(т.2, арк.справи 129-130).

До апеляційної скарги додано листування з Фірмою, акт приймання-передачі майна від 09.02.2016р. та додаткова угода про розірвання договору суборенди нежитлового приміщення від 09.02.2016р.(т.2, арк.справи 135-138).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2016р. апеляційну ска-ргу ФОП ОСОБА_3 прийнято до провадження, справу призначено до слухання на 14.06.2016 року.(т.2, арк.справи 73).

До канцелярії апеляційного суду 10.06.2016р. надійшли пояснення директора Фірми з при-воду апеляційної скарги, у яких він вказує, що ФОП ОСОБА_3 з 23.02.2015р. займає спірне приміщення згідно договору суборенди, а додаткова угода про розірвання договору суборенди та акт прийому-передачі були укладені Фірмою і Підприємцем 09.02.2016р., проте цього не було ві-домо представнику, який здійснював представництво Фірми в суді першої інстанції. Відповідач-1 також зазначив, що 17.02.2016р. уклав інший договір суборенди з ФОП ОСОБА_6 і додав до пояснень копії договорів суборенди від 17.02.2016р., акт приймання-передачі до цього догово-ру та акт приймання-передачі майна від 09.02.2016р., додаткову угоду про розірвання договору суборенди нежитлового приміщення від 09.02.2016р., листування з ФОП ОСОБА_3.(т.2, ар справи 150-156).

У день судового засідання 14.06.2016р. через канцелярію суду від Виконкому надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду пер-шої інстанції - без змін.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 14.06.2016р. представник Скаржника підтри-мав апеляційну скаргу в повному обсязі, надав свої пояснення. Представник Позивача заперечив проти апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення.

Відповідач-2 не забезпечив явку свого представника у призначене на 14.06.2016р. судове засідання, хоч про час та місце розгляду був повідомлений у встановленому порядку.(т.2, арк. справи 127, 159-161), проте, така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк явка представ-ників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.(т.2, арк.справи 127).

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.1992р. Вінницький центральний парк культури і відпочинку ім.Горького (надалі в тексті - Парк), діючи як орендодавець та Вінницька торгова фір-ма «В», діючи як орендар, уклали договір (надалі в тексті - Договір оренди), згідно п.1 #1 якого Парк виділяє в оренду підвальне приміщення біля центрального входу до парку (площа Гагаріна ліворуч арки), а Фірма приймає в оренду даний об'єкт з подальшою приватизацією за відповідного дозволу Уряду України. Строк договору не обмежений (п.1 #3 Договору оренди).(т.1, арк.справи 33).

Матеріалами справи стверджено, що 01.07.1998р. сторони уклали Додаток до Договору оренди, згідно п.1 розділу «обов'язки сторін» якого Парк виділяє Фірмі в оренду майданчик, який прилягає до орендованого приміщення та дах орендованого приміщення, які є невід'ємною час-тиною композиції арки площею 220 м2, а Фірма приймає в оренду даний об'єкт з подальшою при-ватизацією у разі зміни законодавства України. Згідно розділу «юридична відповідальність сто-рін» дане доповнення до Договору оренди приміщення є його невід'ємною частиною, набуває чин-ності з моменту його підписання і діє протягом 25 років. У разі виконання усіх пунктів доповнення до Договору дана угода автоматично продовжується на той же строк, без права розірвання.(т.1, арк.справи 47).

Договір оренди та Додаток до нього підписані директорами Парку та Фірми, скріплені від-тисками печаток сторін.(т.1, арк.справи 33-зворот, 47).

Матерілами справи стверджується, що рішенням №1881 від 04.04.2008р. Вінницька міська рада створила Комунальне підприємство «Об'єднана дирекція міських парків культури і відпо-чинку» на базі реорганізованих шляхом злиття закладу культури «Центральний парк культури і відпочинку ім.Горького» та Комунального підприємства «Міський парк культури і відпочинку «Дружби народів» з 01.07.2008р.(т.1, арк.справи 13).

Рішенням Вінницької міської ради від 29.04.1999р. «Про управління майном територіаль-ної громади міста» встановлено, що Виконавчий комітет здійснює управління комунальною влас-ністю територіальної громади міста в межах, визначених п.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», крім повноважень передбачених ст.26 цього Закону, які є виключною компетенцією міської ради.(т.2, арк.справи 99).

Рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради №1246 від 24.05.2012р. внесено зміни до п.4.7 Рішення Виконкому міської ради від 10.11.2011р. №2748 «Про оформлення права власності на нерухоме майно фізичним та юридичним особам», в п.1 рішення виконкому міської ради від 10.05.2012р. №1123 «Про часткові зміни в рішення виконкому міської ради від 10.11. 2011р. №2748» та викладеного його в новій редакції. Оформлено право власності територіальної громади м.Вінниці в особі Вінницької міської ради на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 яка в цілому складається з літери «п/А» - нежиле приміщення загальною площею 35,2 м2.(т.1, арк. справи 80).

На підставі вказаного рішення 24.05.2012р. територіальній громаді м.Вінниці в особі Він-ницької міської ради видано Свідоцтво про право комунальної власності від на нежиле приміщення по АДРЕСА_2 яке в цілому складається з літери «п/А» - нежиле приміщення, загальною площею 35,2 м2.(т.1, арк.справи 9, 10). Право володіння вказаним нерухомим майном підтверджено також рішенням господарського суду Вінницької області у справі №8/22/2011/5003 від 23.01.2013р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 21.08.2013р.

Крім того, ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.05.2013р. у справі №902/ 83/13-г Комунальне підприємство «Об'єднана дирекція міських парків культури і відпочинку» ліквідовано. Про державну реєстрацію припинення КП «Об'єднана дирекція міських парків куль-тури і відпочинку» у Єдиному державному реєстрі вчинено запис від 21.05.2013р.(т.1, арк.справи 14; т.2, арк.справи 4-6).

Матеріали справи свідчать, що «Торгова фірма «В»-орендар та ФОП ОСОБА_3-суб-орендар уклали договір суборенди нежитлового приміщення від 23.02.2015р. (надалі в тексті - До-говір суборенди), згідно якого - орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне корис-тування нежитлове приміщення літерою п/А площею 35,2 м2, розташоване на площі Гагаріна б/н вхід до ЦПКіВ ім.Горького, яке перебуває у користуванні орендаря на підставі Договору оренди від 17.09.1992р.

Майно передане суборендарю за актом приймання-передачі від 23.02.2015р. Договір суб-оренди та акт приймання-передачі майна підписано директором Фірми та Підприємцем, скріплено відтисками печаток сторін.(т.2, арк.справи 54-55, 56).

З матеріалів справи вбачається, що з метою проведення огляду фактичного використання майна комунальної власності територіальної громади м.Вінниці розпорядженням міського голови 02.02.2016р. №28-р створено комісію, яка провела зовнішній огляд нежитлового приміщення літ. п/А загальною площею 35,2 м2 за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що вхідні ме-талеві двері заблоковані шляхом заварювання, відтак доступ до приміщення неможливий. Під час проведення огляду присутня ФОП ОСОБА_3 повідомила, що використовує дане приміщення на підставі договору суборенди від 23.02.2015, укладеного із ПП «Торгова фірма «В».(т.2, арк. справи 48-49).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга Позивача є безпідставною, а рішення підлягає залишенню без змін, з огляду на наступне:

Даний спір є негаторним.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнан-ня або оспорювання.(ст.15 ЦК України). Способи захисту цивільних прав та інтересів судом перед-бачені у ст.16 ЦК України. Аналогічні приписи містить частина 2 ст.20 ГК України.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) - гос-подарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов'язан-ня у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України.(надалі в тексті - ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.(ст.626 ЦК України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 ЦК України). Аналогічні положення міс-тять ч.ч. 1, 6 ст.283 ГК України.

Матеріалами справи стверджено, що Вінницький центральний парк культури і відпочинку ім.Горького передав Вінницькій торговій фірмі «В» підвальне приміщення на підставі Договору оренди від 17.09.1992р.

Із змісту положень ст.ст.317, 319 ЦК України вбачається, що власникові належать права во-лодіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він реалізує на власний розсуд. Влас-ник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення пе-решкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Розглядаючи дану справу, колегія суддів також приймає до уваги, що відповідно до ч.2 ст. 781 ЦК України, ч.2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», дого-вір оренди припиняється, зокрема, у разі ліквідації юридичної особи, яка була орендодавцем.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріали справи свідчать, що звертаючись із позовом Виконком посилається на те, що не-житлове підвальне приміщення загальною площею 35,2 м2 перебуває у комунальній власності тери-торіальної громади м.Вінниці в особі Вінницької міської ради, проте знаходиться у безпідставно-му користуванні ПП «Торгова фірма «В».

Проте, заперечуючи вимоги про усунення перешкод в користуванні майном, Фірма повідо-мила суду першої інстанції, що спірним майном фактично користується ФОП ОСОБА_3 на підставі договору суборенди та акту прийняття-передачі, копії яких долучено до матеріалів справи. Вбачається, що зазначені обставини зумовили залучення до участі у справі другого Відповідача-ФОП ОСОБА_3.(т.2, арк.справи 53-57, 59-60).

Колегія суддів також приймає до уваги, що право власності на спірне приміщення підтер-джено Свідоцтвом про право комунальної власності та судовими рішеннями у справі №8/22/2011/ 5003.(т.1, арк.справи 9), а право володіння і користування Відповідачі стверджують Договором оренди та Договором суборенди.

Статтею 774 ЦК України передбачено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або за-коном. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору під-найму застосовуються положення про договір найму. Аналогічні положення містить ст.22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Договір оренди не містить умови щодо мо-жливості передачі об'єкта оренди в суборенду (піднайм).

Матеріалами справи стверджується що, орендодавцем за Договором оренди є Вінницький центральний парк культури і відпочинку ім.Горького, правонаступник якого-Комунальне підпри-ємство «Об'єднана дирекція міських парків культури і відпочинку» у зв'язку з ліквідацією - при-пинився як юридична особа і виключений з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України з 21.05.2013р.(т.1, арк.справи 13; т.2, арк.справи 5). Відтак, правовідносини між сторона-ми Договору оренди припинились з 21.05.2013р.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, а Відповідачі не надали суду дока-зів надання Міською радою згоди на суборенду та укладення нового договору оренди спірного ма-йна із його власником - Вінницькою міською радою.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що з моменту ліквідації правонас-тупника орендодавця 22.05.2013р. - припинилось право користування і володіння спірним примі-щенням для Відповідача-1, тому будь-які дії останнього щодо нежитлового приміщення літ.«п/А» загальною площею 35,2 м2 за адресою: АДРЕСА_1, крім повернення майна Позиваче-ві - не мають правових підстав.

З письмових пояснень Підприємця (т.2, арк.справи 129-130) вбачається, що на момент пору-шення провадження у справі вона користувалась і володіла спірним майном. Матеріали справи не містять доказів передачі Відповідачами спірного майна Позивачеві.

Із мотивів викладених вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встано-вив особу, яка чинить перешкоди в користуванні спірним майном і дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки порушення права Позивача є триваючим і наявне на мо-мент звернення з позовом.

Крім того, колегія суддів зазначає, що межі перегляду справи в апеляційній інстанції уста-новлені статтею 101 ГПК України. Так, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Враховуючи зазначене - про існування доказів, на які покликаються Скаржник та Відпові-дач-1 та які додані до апеляційної скарги від 19.05.2016р. та пояснень Фірми (т.2, арк.справи 135-138, 151-156) - не зазначається Відповідачем-1 у жодному із судових засідань суду першої інстан-ції та не додано до клопотань чи відзиву на позов, тому такі докази і не могли бути досліджені місцевим господарським судом. При цьому, відхиляються посилання Підприємця на неотримання жодних ухвал суду, оскільки ухвали суду від 08.02.2016р., 18.02.2016р., 14.03.2016р., 05.04.2016р., 18.04.2016р. надсилались ФОП ОСОБА_3 на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але були повернуті до місцевого суду за закінченням терміну зберігання.(т.2, арк.справи 72-75, 91-92, 113-115, 122-123). При цьому, рішен-ня від 04.05.2016р. вручене ФОП ОСОБА_3 за тією ж адресою.(т.2, арк.справи 119).

Відтак, враховуючи відсутність заяв про прийняття додаткових доказів та відсутність обґ-рунтування неможливості їх подання суду першої інстанції.(т.2, арк.справи 129-131, 135-142, 150-156) з підстав ч.1 ст.101 ГПК України, колегія суддів не приймає вищезазначені додаткові докази до розгляду.

Враховуючи зазначені обставини в сукупності, апеляційний суд не вбачає підстав для пе-реоцінки висновків суду першої інстанції, оскільки матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, рівно як і твердження про невмотивованість рішення місцевого суду.

Отже, з вищевикладених мотивів колегія суддів зазначає, що фактичні обставини, які вхо-дять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої інстанції з достатньою повно-тою. В той же час, судом першої інстанції в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єк-тивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунту-вання своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апе-ляційним судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріаль-ного та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задо-волення.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодек-су України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Вінницької області від 04.05.2016р. у справі №902/652/15 залишити без задо-волення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №902/652/15 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.