Ухвала суду № 58406027, 14.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 року м. Київ К/800/41481/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Олексієнка М.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Військової частини А0549 про визнання протиправними дій та стягнення коштів, за касаційною скаргою Військової частини А0549 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2015 року,-

у с т а н о в и л а :

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Військової частин и А0549 (далі - в/ч А0549) про виз нання дій протиправними та ст ягнення компенсації суми под атку з доходів фізичних осіб, утриманого з одноразової грошової допомоги при звільненні.

В обґрунтування позову посилався на те, що відповідачі не ко мпенсували суму податку з дох одів фізичних осіб у розмірі 8540,40 гривень, утриманого з од норазової грошової допомоги при його звільненні з військо вої служби, а тому просив про стягнення такого.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2015 року позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалені судові рішення скасувати та в позові відмовити

Заслухавши доповідача, пер евіривши доводи касаційної с карги, матеріали справи, колег ія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.

Відповідно до частини 1 стат ті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для їх с касування відсутні.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову служб у в Збройних Силах України на посаді старшого офіцера відділу аналізу та виховної профілактики правопорушень управління з виховної та соціально-психологічної роботи Командування Повітряних Сил.

Наказом командувача Повітряних сил Збройних Сил України № 741 від 26 грудня 2014 року позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров'я), відповідно д о частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та ві йськову службу".

4 січня 2015 року згідно з наказом командира в/ч А0201 № 1 від 2 січня 2015 року позивача виключено зі списків особового складу частин та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Вінницького ОМВК Вінницької області. Цим же наказом позивачу передбачена виплата грошової допомоги при звільненні у відставку у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за повних 23 роки календарної служи, згідно з вимогами Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року.

27 січня 2015 року позивачу нарахована вих ідна допомога у розмірі 45747 гривень, з якої утримано прибутковий податок в розмірі 8540,40 грн. та військовий збір - 686,21 грн.

Задовольняючи позов суди н а підставі наявних у справі да них встановили і правильно ви ходили з того, що відповідно до частини 2 статті 15 Закону Украї ни від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соці альний і правовий захист війс ьковослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, ви плачується одноразова грошо ва допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі зві льнення з військової служби з а віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажа нням продовжувати військову службу військовослужбовцем -жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грош ова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 ро ків і більше.

Аналогічна норма передбачена пунктом 38.1 Інструкції про по рядок виплати грошового забе зпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України 11 червня 2008 № 260.

Пунктом 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконання м обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Згідно п. 2 Порядку виплати щомі сячної грошової компенсації сум податку з доходів фізични х осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 січня 2005 року № 17 (17-2005-п) (далі - Порядок) грошо ва компенсація виплачується громадянам України, які відпо відно до законодавства мають статус військовослужбовця а бо є особами рядового і началь ницького складу органів внут рішніх справ, Держспецзв'язку , Державної кримінально-викон авчої служби, ДСНС, податкової міліції.

Відповідно до пункту 3 Порядку виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військово службовців та осіб рядового і начальницького складу, за рах унок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з ви конанням ними своїх обов'язкі в під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податк у з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Абзацом 3 пункту 242 Положення про проходження громадянами Укр аїни військової служби у Збро йних Силах України, затвердже ного указом Президента Украї ни від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 визначе но, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим заб езпеченням. Військовослужбо вець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

За таких обставин суди дійшли обґрунтованого висновку, що військовослужбовці, звільнені з військової служби мають право на виплату одноразової грошової допомоги, при цьому суми податку з доходів фізичних осіб спрямовується виключно на виплату компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Розрахунок з даними особами на день їх звільнення зі спис ків особового складу військо вої частини повинен бути здій снений в повному обсязі.

З урахуванням наведених положень законодавства суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що оскільки невчасна виплата грошової допомоги позивачу сталася саме з вини відповідача, а тому дії щодо утримання зазначеного податку є неправомірними.

Враховуючи зазначене рішення судів попередніх інстанцій відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і проце суального права, доводи касац ійної скарги їх висновків не с простовують, такі ґрунтуютьс я на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційн ої інстанцій не допустили пор ушень норм матеріального і пр оцесуального права при ухвал енні судових рішень чи вчинен ні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинс тва України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скар гу Військової частини А0549 відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк

М.М. Олексієнко