Ухвала суду № 58405698, 08.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 року м. Київ К/800/9273/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Ємельянової В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила:

визнати неправомірним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 21 грудня 2015 року, яким їй було відмовлено в призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити та виплачувати їй щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі, передбаченому статтею 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI) в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII (далі - Закон № 192-VIII).

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 січня 2016 року позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 21 грудня 2015 року № 7474/431/2015. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі, передбаченому частиною третьою статті 141 Закону № 2453-VI в редакції Закону № 192-VIII із урахуванням вже виплачених сум пенсії за віком з дня, наступного після відрахування судді зі штату суду згідно з наказом, виданим на підставі акта Верховної Ради України про звільнення у зв'язку з поданням заяви про відставку. Постанову допущено до негайного виконання в межах суми призначення та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за один місяць.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року зупинено провадження у справі № 428/13304/15-а за позовом ОСОБА_1 до розгляду Конституційним Судом України конституційного подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) положень частини третьої, абзацу четвертого та речення першого абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону № 2453-VI в редакції Закону № 192-VIII у взаємозв'язку з положеннями підпункту 5 пункту 2, пункту 17 розділу I, пункту 5 розділу III Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VIII) стосовно звуження гарантій матеріального забезпечення та соціального захисту суддів у відставці положенням статті 8, частини першої статті 21, частини першої, пунктів 2, 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до цього суду для продовження розгляду. Зазначає, що судом було безпідставно зупинено провадження у справі, оскільки у конституційному поданні Верховного Суду України мова фактично йде про перевірку на відповідність Конституції України лише положень Закону № 213-VIII стосовно звуження гарантій матеріального та соціального захисту суддів у відставці, в обґрунтування позовних вимог вона посилалася на положення Закону № 2453-VI в редакції Закону № 192-VIII, яка була чинною після її звернення із заявою про звільнення з посади судді у відставку. На думку позивача, Закон № 213-VIII, яким погіршено становище суддів у відставці щодо їх щомісячного довічного грошового утримання, було прийнято вже після прийняття Закону № 192-VIII та після її звернення із заявою про відставку, тому його положення на спірні правовідносини не поширюються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, у межах, визначених частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

За правилами пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Апеляційним судом установлено, що в провадженні Конституційного Суду України знаходиться справа за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) положень частини третьої, абзацу четвертого та речення першого абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону № 2453-VI в редакції Закону № 192-VIII у взаємозв'язку з положеннями підпункту 5 пункту 2, пункту 17 розділу I, пункту 5 розділу III Закону № 213-VIII стосовно звуження гарантій матеріального забезпечення та соціального захисту суддів у відставці положенням статті 8, частини першої статті 21, частини першої, пунктів 2, 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі № 428/13304/15-а за позовом ОСОБА_1, спірні правовідносини в якій стосуються щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, через неможливість її розгляду до прийняття Конституційним Судом України рішення за конституційним поданням Верховного Суду України.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ Кобилянський М.Г.

СУДДІ Амєлін С.Є.

Ємельянова В.І.