Ухвала суду № 58405582, 01.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" червня 2016 р. м. Київ К/800/20638/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

за участю секретаря судового засідання - Бруя О.Д.,

представника позивача - Валявської О.О.,

представника відповідача - Бідзяна А.К.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2015 року у справі № П/811/3814/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Креатив" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Креатив" (далі - ПАТ "Креатив") звернулось в суд з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - ОДПІ), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001322202 та № 0001332202 від 22 серпня 2014 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2015 року, задоволено позовні вимоги.

В касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що у період з 25 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Креатив" з питань дотримання вимог податкового законодавства з контрагентами: ПСП "Старосільське" за період з 01 жовтня 2013 року по 30 листопада 2013 року, ТОВ "А-Дей" за період з 01 листопада 2013 року по 30 листопада 2013 року, ТОВ "Прометей" - Зерноторгова Компанія за період з 01 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року, ТОВ - підприємство "Продмашстрой" за період з 01 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року, ПП "Тера" за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, ТОВ "Промторг-Холдинг" за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, СТОВ "Польська нива" за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, за результатами якої складено Акт № 161/11-23-22-02/31146251 від 07 серпня 2014 року.

Контролюючим органами встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу постачання у зв'язку з відсутністю за контрагентами позивача основних засобів, виробничої бази, складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів тощо.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 22 серпня 2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001322202, згідно з яким ПАТ "Креатив" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 23 733 878,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 11 866 939,00 грн. та № 0001332202, за яким ПАТ "Креатив" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року, січень 2014 року у розмірі 2 930 358,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач має всі достатні первинні документи належним чином оформлені згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які дозволяють підтвердити зв'язок цих витрат з господарською діяльністю підприємства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду вважає такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним з огляду на таке.

Так, судами встановлено, що між позивачем та вказаними контрагентами укладено ряд договорів поставки олії соняшникової, насіння соняшника та метанолу технічного.

В підтвердження реальності господарських операцій були виписані видаткові та податкові накладні, ТТН, а також проведено оплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями.

Використання отриманого товару у власній господарській діяльності підтверджується звітами про рух матеріальних цінностей по елеватору, розпорядженнями на очищення насіння, виписками з рахунку 281 "товари на складі".

Суд касаційної інстанції зазначає, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову закріплений нормами статті 7, частини четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, для правильного вирішення даного спору необхідним є дослідження судами самих договорів укладених позивачем з контрагентом, їх економічного змісту та спрямованості на досягнення певного економічного ефекту, всіх первинних документів, які відповідно до специфіки господарських операцій підтверджують їх реальність, наявність технічної документації, сертифікатів якості на товар. Крім того, надати оцінку доводам податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача управлінського або технічного персоналу оборотних коштів виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, наявності трудових ресурсів та іншого майна необхідного для виконання господарських операцій.

Зі змісту частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, належним чином перевірити доводи сторін щодо реальності здійснення позивачем господарських операцій та правильності формування податкового кредиту за цими операціями, дати оцінку як вже приєднаним до справи доказам, так і новим доказам, що будуть виявлені в судовому розгляді справи, з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України та зробити юридично правильний висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2015 року у справі № П/811/3814/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній