Ухвала суду № 58404418, 14.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 р. Справа № 876/2568/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Дутки І.С.,

за участю:

представника позивача - Хробак Г.В.,

представника відповідача - Хмури Н.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року по справі за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

ДП "Львіввугілля" звернулося з позовом до Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.02.2016 року, просить визнати частково нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.07.2015 року № 0005211720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 007 570,77 грн., у тому числі 211363,19 грн. за основним платежем та 796 207,06 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.10.2015 року № 0006601720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2 828 315,76 грн., у тому числі 311 659,34 грн. за основним платежем та 2 516 656,42 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом всупереч фактичним обставинам та чинному законодавству України. Вважає безпідставним застосування відповідачем штрафних санкції відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПК України, оскільки за несвоєчасне перерахування платником податків до бюджету нарахованих сум податку на доходи фізичних осіб слід застосовувати штрафну санкцію за несплату узгодженої суми грошових зобов'язань відповідно до статті 126 ПК України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 13.07.2015 року № 0005211720 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб із доходів у формі заробітної плати шахтарів-працівників в сумі 1 000 279, 38 (один мільйон двісті сімдесят дев'ять) грн. 38 к., з яких 204582 (двісті чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дві) грн. 32 к. - основний платіж, 795 697 (сімсот дев'яносто п'ять тисяч шістсот дев'яносто сім) грн., 06 к. - штрафна (фінансова) санкція.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 13.10.2015 року № 000661720.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Сокальська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що СДПІ з ОВП проведено планову виїзну перевірку ДП "Львіввугілля" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 30.09.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.09.2014 року.

23.06.2015 року за результатами перевірки апелянтом складено акт №174/28-06-41-01/32323256, встановлено порушення: пп. 164.2.20 п. 164.2, п. 164.3 ст.164, п. 167.1 ст.167, п.168.1 ст.168. пп. 169.4.3, пп. 169.4.4 п. 169.4 ст.169 пп. "а" п.171.2 ст.171, пп. "а" п.176.2 ст.176, п.177.6, п.177.8 ст.177 ПК України, внаслідок чого не отримано податку на доходи фізичних осіб в сумі 7097,67 грн.; пп.14.1.13, пп.14.1.47 пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14. пп. 163.1.1 ст. 163, п. 164.1. п. 164.5. пп.164.2.17, пп.164.2.19 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст.167. пп. 168.1.1 пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 пп. "а" п. 171.2 ст.171, і "б" п.176.2 ст.176 ПК України, внаслідок чого ненараховано та не сплачено до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб з додаткових благ фізичних осіб в розмірі 5958,05 грн., що зумовило донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 051,42 грн; - п.31.1, п.31.3 ст. 31. пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 пп.168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п 176.2 ст. 176 ПК України, внаслідок чого підприємством несвоєчасно перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб протягом 4 кварталу 2011 року в сумі 206 857,94 грн., протягом 2012 року в сумі 555 798,77 грн., протягом 2013 року в сумі 134046,29 грн., та протягом 9 місяців 2014 року в сумі 99 605,45 грн.; - пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5, пп.168.1.6 п.пп.168.1.ст.168, абз. "а" п.176.2 ст.176 ПК України, внаслідок чого підприємством не сплачено до бюджету нарахований податок на доходи фізичних осіб до або під час виплати заробітної виплати на загальну суму 203 214,10 грн..

На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2015р. №0005211720, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб із доходів у формі заробітної плати шахтарів-працівників на суму 1 007 570, 25 грн., в т.ч. 211 363,19 грн. - за основним платежем, 796207,06грн - за штрафними санкціями.

24.07.2015 р. ДП "Львіввугілля" оскаржило податкове повідомлення-рішення Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 13.07.2015 р. №00005211720 в адміністративному порядку, подавши до ГУ ДФС у Львівській області скаргу №6.4/1 379. Рішенням ГУ ДФС у Львівській області від 24.09.2015 року № 4533/10/13-01-10-07-05 податкове повідомлення рішення від 13.07.2015р. № 0005211720 залишено без змін та збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб 311659,34грн. основного платежу та 2 516 656,42 грн. штрафних санкцій, а скаргу залишено без задоволення.

24.09.2015 року на підставі зазначеного рішення ГУ ДФС у Львівській області №4533/10/13-01-10-07-05 Сокальською ОДП прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2015р. №0006601720, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2 828 315,76 грн., у тому числі 311 659,34 грн. за основним платежем та 2 516 656,42 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням ДФС України від 28.10.2015 року № 22694/6/99-99-10-01-03-15 податкове повідомлення рішення Сокальської ОДП від 13.07.2015р. № 0005211720 (з урахуванням рішення ГУ ДФС у Львівській області від 24.09.2015 року № 4533/10/13-01-10-07-05) та рішення ГУ ДФС у Львівській області від 24.09.2015 року № 4533/10/13-01-10-07-05 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін, а повторну скаргу ДП "Львіввугілля" - без задоволення.

Податковим повідомленням-рішенням від 13.07.2015р. №0005211720 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб із доходів у формі заробітної плати шахтарів-працівників на суму 1 007 570,25грн, в т.ч. 211 363, 19 грн.- за основним платежем, 796 207,06 грн. - за штрафними санкціями.

З долученого до матеріалів справи розрахунку (а.с. 156) видно, що предметом оскарження основного платежу є суми: 197 474,65 грн. (39 851,39 грн. за листопад 2013 року +157 633,26 грн. за грудень 2013 року) та 7 097,67 грн. за лютий 2014 року.

Згідно акту від 23.06.2015 року № 174/28-06-41-01/32323256, при проведенні перевірки ДП "Львіввугілля" контролюючим органом встановлено розбіжності між даними карток особових рахунків та даними бухгалтерського обліку на загальну суму 203 214,1 грн., а саме: за листопад 2013року на суму 39 851,39 грн.; за грудень 2013 року на суму 157 633,26 грн.; за березень 2014 року на суму 5 729,45 грн. (яка не оскаржена).

У зв'язку із встановленою розбіжністю донараховано податок з доходів фізичних осіб на суму встановлених розбіжностей. Сума 197 484,65 (39 851,39+157 633,26) грн. - це оплата податку з доходів найманих працівників із заробітної плати. Це підтверджується платіжним дорученням №59 від 31.01.2013р., яким ВП "Управління Західвуглепостач" ДП "Львіввугілля" здійснило оплату податку з доходів найманих працівників із заробітної плати за грудень 2012 року в сумі 197 484, 65 грн., вказавши в призначенні платежу та зазначивши код ДП "Львіввугілля" 32323256 (а.с. 128).

При цьому слід зазначити, що ДП "Львіввугілля" є юридичною особою до складу якої входить 21 відокремлений підрозділ, без права юридичної особи. Господарська діяльність підприємства здійснюється на підставі Статуту, Положень про відокремлені підрозділи, наказів ДП "Львіввугілля" №76 від 01.04.2011р. "Про облікову політику", №77 від 05.04.2011р. "Про порядок ведення бухгалтерського обліку" та Положення про відображення обліку внутрішньогосподарських відносин між відокремленими підрозділами ДП "Львіввугілля" (а.с.148-154).

З огляду на викладене, основним розпорядником коштів є ДП "Львіввугілля".

31.01.2013 р. ДП "Львіввугілля" листом за №7/9/2 зобов'язало ВП "Управління Західвуглепостач" здійснити виплату заробітної плати за грудень 2012 року та податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску працівникам апарату ДП "Львіввугілля" (а.с. 147). Платіжним дорученням №59 від 31.01.2013р. ВП "Управління Західвуглепостач" як структурний підрозділ ДП "Львіввугілля" виконано доручення підприємства, яке відповідає фінансовій дисципліні ДП "Львіввугілля", відображеній у Статуті, Положеннях та наказах.

Вказаний перерахунок коштів не був врахований контролюючим органом, що і зумовило неправомірне збільшення грошового зобов'язання для позивача за основним платежем по податку на доходи фізичних осіб на суму 197 484,65 грн..

Відносно донарахуванням суми податку на доходи фізичних осіб на суму 7097,67 грн., слід вказати, що згідно акту від 23.06.2015 року № 174/28-06-41-01/32323256, при проведенні перевірки ДП "Львіввугілля" контролюючим органом встановлено факти коригування компенсаційних виплат по двох особових рахунках (нарахованих у січні 2014 року та змінусованих у лютому 2014року), на підставі чого зроблено висновок про недобір податку на доходи фізичних осіб за лютий 2014 року на загальну суму 7 097,67 грн. по фізичним особам ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Підпунктом 168.1.1. пункту 168.1 статті 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.п. 169.4.3. п. 169.4 ст. 169 ПК України, роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Як встановлено по матеріалах справи, в січні 2014 року була нарахована заробітна плата: ОСОБА_3 в сумі 52371,12 грн., в т.ч. компенсація за невикористану відпустку 28640,08 грн. Утримано ПДФО в сумі 8532,77 грн. ( в т.ч. 4868,81 грн. із компенсації); ОСОБА_4 в сумі 46054,24 грн., в т.ч. компенсація за невикористану відпустку 29396,08грн. Утримано ПДФО в сумі 7458,9 грн. (в т.ч. 4972,56 грн. із компенсації). Сума компенсації ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (за мінусом ПДФО, ЄСВ та профспілкових внесків) склала по 23000 грн. кожному, які були невиплачені і рахувалась на рахунку 662 (розрахунки з депонентами).

В лютому 2014 року позивачем зроблено перерахунок по особовому рахунку ОСОБА_3, яким знято нараховану в січні 2014 року компенсацію в сумі 28 640,08 грн. та проведено депоновану зарплату 23000 грн., та по особовому рахунку ОСОБА_4, яким знято нараховану в січні 2014року компенсацію в сумі 29 396, 08 грн. та проведено депоновану зарплату 23 000 грн..

Згідно положень ст. 168 ПК України, депонована заробітна плата в сумі 23 000 грн. не включається до загального місячного оподаткованого доходу і не є предметом оподаткування. Внаслідок коригування компенсаційних виплат зроблено перерахунок ПДФО по особовому рахунку ОСОБА_3 по особовому рахунку ОСОБА_4, який підлягає поверненню в сумі 4 868,81 грн. та в сумі 4 972,56 грн. відповідно (а.с. 111-113, 114-117).

Отже, вищезазначене спростовує твердження контролюючого органу про порушення з боку ДП "Львіввугілля" п.п. 169.4.3. п. 169.4 ст. 169 ПК України.

Враховуючи наведені та документально підтверджені обставини справи, колегія суддів констатує, що у апелянта не було правових підстав для збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 204 582, 32 грн. (197484,65 грн. +7 097,67 грн.), а тому його в цій частині слід визнати протиправним та скасувати.

З долученого до матеріалів справи розрахунку видно, що предметом оскарження є штрафні санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України у сумі 795 697,06 грн. (22 005,56 х 25% = 5 501,39 (01.12.11-29.02.12); 211 363,19 х 50% = 105 681,60; 184 852,38 х 50% = 92 426,19 (01.01.12-29.02.12); 789 450,51 х 75% = 592 087,88 (01.02.13-31.12.14) (а.с. 156).

Відносно правомірності застосування податковим органом п. 127.1 ст. 127 ПК України, внаслідок чого визначено штрафні (фінансові) санкції в сумі 795 697,06 грн., слід вказати наступне.

Згідно п. 127.1 ст. 127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, відповідальність настає у разі ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків. При цьому розмір штрафу збільшується не за сам факт виявлення вказаних порушень, а за повторне їх вчинення і лише у тому випадку, коли повторність мала місце протягом 1095 днів. Тобто, правопорушення, за яке передбачена відповідальність ст. 127 ПК України, може бути вчинено шляхом бездіяльності та полягати в не нарахуванні, неутриманні та/або несплаті податкового зобов'язання та за умови вчинення такого до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

За загальним правилом, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 ПК України).

Водночас, відповідно до п.п. 168.1.5, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Тобто, законодавець ставить до податкових агентів вимогу перераховувати податок на доходи фізичних осіб (у випадку нарахування, але не виплати доходу платнику податків) у межах строків, передбачених для місячного податкового періоду, в якому нарахований такий дохід.

Такий строк слід вираховувати наступним чином. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, податок, який підлягає утриманню з нарахованого, але не виплаченого (на наданого) доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки для місячного податкового періоду, тобто 10 календарних днів для сплати податкового зобов'язання, починають розраховуватись після 20 числа (як граничного строку, передбаченого Податковим кодексом для подання місячної податкової декларації), незалежно від того, чи передбачено подання самої декларації.

Відтак, посилання п. 168.1.5 ст. 168 ПК України, тобто на місячний податковий період слід розуміти таким чином, що податкове зобов'язання податковим агентом повинне бути сплачене протягом 30 днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно п. 126.1, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно акту перевірки від 23.06.2015 року № 174/28-06-41-01/32323256, апелянтом встановлено: несвоєчасне перерахування ДП "Львіввугілля" як податковим агентом до бюджету податку на доходи фізичних осіб (протягом 4 кварталу 2011 року в сумі 206857,94грн., протягом 2012 року в сумі 555 798,77 грн., протягом 2013 року в сумі 134046,29 грн., та протягом 9 місяців 2014 року в сумі 99 605,45 грн.); несплату (неперерахування) до бюджету нарахований податок на доходи фізичних осіб до або під час виплати заробітної плати на загальну суму 203214,10 грн. (в т.ч. за листопад 2012 року - 39851,39 грн., за грудень 2013 року - 157633,26 грн., за березень 2014 року - 5729,45 грн.

Однак, контролюючий орган не виявив ненарахування, не утримання та/або несплату податковим агентом податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Зазначене свідчить про те, що податковий орган виявив вчинення ДП "Львіввугілля" правопорушення, склад якого відповідає складу правопорушення, передбаченого ст. 126 ПК України, проте застосував штраф за правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 127 ПК України.

Враховуючи викладені обставини по матеріалах справи, колегія суддів констатує, що у апелянта не було правових підстав для застосування до визначеного ст. 126 ПК України правопорушення, штрафних санкцій обумовлених ст. 127 цього Кодексу, а тому податкове повідомлення-рішення від 13.07.2015р. №0005211720 ,в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями в сумі 795 697,06 грн., - слід визнати протиправним та скасувати.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0006601720 від 13.10.2015 року, колегія суддів вказує на наступне.

Згідно п. 58.1. ст. 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Пунктом 2.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Мінфіну від 28.11.2012 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції 20.12.2012 року за №2135/22447 та чинного на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення передбачено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового зобов'язання, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання.

Як встановлено по обставинах справи, апелянтом не виконано вказані вимоги чинного законодавства щодо надання відповідних розрахунків до податкового повідомлення-рішення від 13.10.2015 року № 0006601720.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 року було зупинено провадження у даній справі та зобов'язано Сокальську ОДПІ надати розрахунок основного платежу та штрафних санкцій з розбивкою по кожному податковому повідомленні-рішенні та періоду (а.с. 108), однак як повідомила Сокальська ОДПІ своїм листом від 30.12.2015р. №1710/8/13-29-17-02, податкове повідомлення-рішення від 13.10.2015 року № 0006601720 винесене на підставі рішення ГУ ДФС у Львівській області про результати розгляду скарги ДП "Львіввугілля" від 24.09.2015р. №4533/10/13-01-10-07-05, тому податковий орган не змозі надати розрахунки як основного платежу, так і штрафної санкції (а.с. 107).

Отже, зазначене свідчить про те, що податковим органом не надано жодного доказу щодо підстав прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.10.2015 року №0006601720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2 828 315,76 грн., у тому числі 311 659,34 грн. за основним платежем та 2 516 656,42 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що винесенні рішення Сокальської ОДПІ від 13.07.2015 року №0005211720 та від 13.10.2015р. № 0006601720 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в Постанові від 17.02.2011 року у справі К-17781/07, якщо встановлено невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано та що без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність.

А тому, податкове повідомлення-рішення 13.07.2015 року №0005211720 слід визнати протиправним в частині, яка є предметом оскарження.

Водночас, слід зазначити, що у заяві про уточнення позовних вимог від 25.02.2016 року ДП "Львіввугілля" просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.07.2015 року № 0005211720 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 999 737,96 грн., у тому числі 203 530,09 грн. за основним платежем та 796 207,06 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Однак, як встановлено з підстав оскарження ДП "Львіввугілля" цього податкового повідомлення-рішення, сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем становить 204 582, 32 грн., а не 203 530,09 грн., а сума за штрафними (фінансовими) санкціями - 795 697,06 грн., а не 796 207,06 грн., тобто всього у розмірі 1000279,38 грн., а не 999 737,96 грн.

Беручи до уваги висновки про протиправність податкового повідомлення-рішення від 13.07.2015 року № 0005211720 в тих частинах, які є предметом оскарження, воно підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб із доходів у формі заробітної плати шахтарів-працівників в сумі 1000279,38 грн., з яких 204 582, 32 грн. - основний платіж, 795 697,06 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Таким чином, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Ухвалою судді-доповідача від 20.05.2016 року було задоволено клопотання Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 року у справі №813/6270/15 до дня ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по цій справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що з апелянта слід стягнути судовий збір в розмірі 46 667 гривень 20 копійок.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі № 813/6270/15 - без змін.

Стягнути з Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 46 667 грн. 20 коп. (за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) 825014, рахунок отримувача 31219206781004, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір за подання апеляційної скарги, Львівський апеляційний адміністративний суд).

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 17.06.2016 року