Постанова № 58404166, 16.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/612/16 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Кваші Я.А.,

за участю представників сторін:

від позивача Курячий О.П.,

від відповідача Приходько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Семенівська мануфактура» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у справі за позовом приватного підприємства «Семенівська мануфактура» до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішень та карток відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд:

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000066/2 від 18 березня 2016 року Чернігівської митниці ДФС;

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000067/2 від 18 березня 2016 року Чернігівської митниці ДФС;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00044 Чернігівської митниці ДФС;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00043 Чернігівської митниці ДФС.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне встановлення обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 березня 2015 року ПП «Національні традиції» як уповноважена особа на підставі відповідного договору звернулося до Чернігівської митниці з митними деклараціями №102110001/2016/200334 та №102110001/2016/200336 для митного оформлення (випуску) товарів, які поставлено згідно контракту №BASM10/09/14 від 10 вересня 2014 року, укладеного між ПП «Семенівська мануфактура» та CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD, відповідно до умов якого CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD взяло на себе зобов'язання поставити ПП «Семенівська мануфактура» товари в асортименті, а ПП «Семенівська мануфактура» оплатити товар згідно з умовами даного Контракту (а.с. 30-34).

Разом з митними деклараціями позивачем на підтвердження митної вартості товару, що була визначена за ціною договору, було подано наступні документи:

- контракт №BASM10/09/14 від 10.09.2014;

- інвойс № BTCN2016054 від 26.01.2016;

- пакувальний лист до інвойсу № BTCN2016054 від 26.01.2016;

- інвойс № BTCN2016077 від 10.02.2016;

- пакувальний лист до інвойсу № BTCN2016077 від 10.02.2016;

- видаткова накладна № 0000002016054 від 25.01.2016;

- видаткова накладна № 0000002016077 від 08.02.2016;

- відвантажувальна специфікація № BTCN2016054/238 від 27.01.2016;

- відвантажувальна специфікація № BTCN2016077/257 від 11.02.2016.

Крім цього, було подано копії додаткових документів: міжнародні товарно-транспортні накладні, коносаменти, калькуляції, звіти про оцінку майна, листи постачальника та позивача, прайс-листи.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості за МД №102110001/2016/200334 посадовою особою митниці використовувалася цінова інформація ЄАІС, а саме: МД від 14.03.2016 № 102110001/2016/200255, від 14.12.2015 № 100260001/2015/152142, від 17.03.2016 № 100260001/2016/199479, від 14.03.2016 № 408040001/2016/004131, від 28.12.2015 № 100260003/2016/185772, від 15.02.2016 № 807100000/2016/004633, від 15.02.2016 № 100260001/2016/197859, якими було задекларовано подібні товари за вищою ціною.

Посадовою особою митниці проведена консультація з декларантом з метою визначення основи вартості та обміну інформацією на ідентичні, подібні (аналогічні) товари.

В матеріалах справи (а.с. 213) міститься скріншот електронного повідомлення митниці від 18.03.2016 про необхідність надання копії митної декларації країни відправлення.

У зв'язку з тим, що позивачем цінова інформація не була надана, митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товару, заявленого до митного оформлення та винесене рішення від 18.03.2016 № 102000010/2015/000066/2 від 18.03.2016 № 102000010/2015/000067/2. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості за МД №102110001/2016/200336 посадовою особою митниці використовувалася цінова інформація ЄАІС, а саме: МД від 11.09.2015 № 807110001/2015/009592, від 19.11.2015 № 102110000/2015/26593, від 29.01.2016 № 125130013/2016/200287, від 17.03.2016 № 100260001/2016/199479.

Чернігівською митницею було сформовано картки відмови №102110001/2016/00044, №102110001/2016/00043 в яких роз'яснені причини відмови (прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару) та вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації та митного оформлення спірного товару, а також порядок її оскарження. При цьому, у картці відмови вказано повний перелік документів, якими посадова особа митниці керувалась при їх прийнятті.

Товар було випущено у вільний обіг шляхом надання фінансових гарантій.

Вважаючи рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та картки відмови протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення відповідача винесені останнім в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачених законодавством.

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з пояснювальної записки оскаржуваних рішень митного органу, підставою не застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) стало те, що подані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товару, що ввозився. Заявником не подано витребовувані документи.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості вищевказаного товару та проведенні аналізу поданих до митного оформлення за МД № 102110001/2016/200334 документів митним органом встановлено, що:

- надана калькуляція собівартості на товари від 05.02.2016 №BTCN2016054/01 дійсна на період з 01.11.2015 по 31.12.2015, в той час як відвантаження товару здійснено 26.01.2016 згідно інвойсу від 26.01.2016 № BTCN2016054;

- прайс-лист від 20.01.2016 № 90239 не містить інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція;

- згідно статті 3 «Умови поставки» контракту від 10.09.2014 № ВАSМ10/09/14 та інвойсу від 26.01.2016 BTCN2016054 умовами поставки згідно «Інкотермс - 2010» є СFR - UА м. ILYICHEVSK. Термін СFR означає, що продавець виконав постачання товару, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення. Однак, ризик витрат чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають Після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміна СFR на продавця покладається обов'язок щодо митного очищення товару для експорту. Відповідно до частини 2 ст. 53 МКУ серед документів, що підтверджують митну вартість товарів, є документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. На момент митного оформлення не виконані вимоги частини 2 ст. 53 МКУ, а саме, не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- звіт про оцінку майна від 17.03.16 № 05-04/03/49 поданий у неповному обсязі та не дає можливість перевірити ціноутворення.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару та проведенні аналізу поданих до митного оформлення за МД № 102110001/2016/200336 документів встановлено, що:

- надана калькуляція собівартості на товари від 22.02.2016 № BTCN2016077/01 дійсна на період з 20.11.2015 по 20.01.2016, в той час як відвантаження товару здійснено 10.02.2016 згідно інвойсу від 10.02.2016 № BTCN2016077;

- згідно статті 3 «Умови поставки» контракту від 10.09.2014 № ВАSМ10/09/14 та інвойсу від 10.02.2016 № BTCN2016077 умовами поставки згідно «Інкотермс - 2010» є СFR - UА м. ILYICHEVSK. За умовами терміна СFR на продавця покладається обов'язок щодо митного очищення товару для експорту. Відповідно до частини 2 ст. 53 МКУ серед документів, що підтверджують митну товарів є документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. На момент митного оформлення не виконані вимоги частини 2 ст. 53 МКУ, а саме не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

- звіт про оцінку майна від 18.03.2016 №05-04/03/51 поданий в неповному обсязі та не дає можливість перевірити ціноутворення.

Зі змісту оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів, митну вартість було визначено за шостим (резервним) методом.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частини 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 кодексу).

З системного аналізу статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 по справі № 21-270а13, який в силу ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244-2 КАС є обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи.

Обґрунтовуючи наявність сумнівів сумнів щодо визначення декларантом митної вартості товару митним органом зазначено, зокрема, що позивачем не подано документів на підтвердження вартості страхування та транспортування товару.

Такі твердження спростовуються наступним.

Згідно з п. 3 контракту №BASM10/09/14 від 10 вересня 2014 року поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з «ІНКОТЕРМС-2010», а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються Сторонами в рахунку-фактурі.

Партія товару поставлялася на умовах, визначених інвойсом №BTCN2015229 від 24 травня 2015 року, відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки CFR Іллічівськ (вартість і фрахт) «ІНКОТЕРМС-2010». Тобто CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD взяло на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Відповідно до п. 2 контракту №ВASM 10/09/14 від 10 вересня 2014 року загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.

Виходячи з інформації, зазначеної в Інвойсі 1 та пакувальному листі до зазначеного Інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з тканин та полотен встановленої кількості та загальною вартістю 27592,92 доларів США.

Товар, визначений Інвойсом 1, було передано перевізнику SAFMARINE, що підтверджується коносаментом №SAFM768326590 від 16 лютого 2016 року в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером МRКU4537619, як і вказано в Інвойсі 1 та пакувальному листі до нього.

Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною №0000002016054 від 25 січня 2016 року, яка визначає, що на виконання Контракту контейнером MRKU4537619 буде здійснено поставку товару, а саме тканин та полотен встановленої кількості та загальною вартістю 27 592,92 доларів США.

Виходячи з інформації, зазначеної в Інвойсі 2 та пакувальному листі до зазначеного Інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з тканин, полотен та вишивок встановленої кількості та загальною вартістю 21 031,57 доларів США.

Товар, визначений Інвойсом 2, було передано перевізнику MEDITERRANEAN SHIPPING COMPANY SA., що підтверджується коносаментом №MSCUEYS235854 від 10 лютого 2016 року в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером CLHU4696265, як і вказано в Інвойсі 2 та пакувальному листі до нього.

Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною №0000002016077 від 08 лютого 2016 року, яка визначає, що на виконання Контракту контейнером CLHU4696265 буде здійснено поставку товару, а саме тканин, полотен та вишивок встановленої кількості та загальною вартістю 21031,57 доларів США.

Вказані товари у порту призначення було отримано товариством з обмеженою відповідальністю «ЮРІЯ-ГРУП», яке відповідно до умов Договору №11-11/ЮГ на транспортно-експедиторське обслуговування від 11 листопада 2015 року, укладеного з позивачем, надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, та передано перевізнику ТОВ «БТС 2013» для доправлення їх до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів.

Як вбачається з Інвойсів 1 та 2, товари поставлялися за базисом поставки СFR Іллічівськ (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010».

Поставка товару на умовах СFR Іллічівськ (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт), що підтверджується листами постачальника №BTCN2016054/15 від 15 лютого 2016 року, №BTCN2016077/22 від 22 лютого 2016 року, в яких вказано, що вартість морського перевезення включена до ціни товарів, вказаної у Інвойсах. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчать і калькуляції № BTCN2016054/01 від 05 лютого 2016 року, № BTCN2016077/01 від 22 лютого 2016 року, надані постачальником.

З матеріалів справи вбачається, що страхування товару не здійснювалося, на підтвердження чого надано повідомлення постачальника № BTCN 2016054/16 від 16 лютого 2016 року, № BTCN2016077/23 від 23 лютого 2016 року, якими декларанта було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за Інвойсами 1 та 2 контейнерами MRKU4537619, CLHU696265 страхування вантажу не здійснювалося.

Позивач також не здійснював страхування товару, що підтверджується листами №11.003/17.02 від 17 лютого 2016 року, №11.002/24.02 від 24 лютого 2016 року.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що витрати на транспортування за умовами контракту включено у вартість товару за цим контрактом, страхування не здійснювалося, що підтверджується поданими разом з митними деклараціями документами а тому посилання митного органу на ненадання позивачем зазначених документів є безпідставним.

Стосовно доводів відповідача про те, що звіт про оцінку майна від 17.03.16 № 05-04/03/49 поданий у неповному обсязі та не дає можливість перевірити ціноутворення колегія суддів зазначає, що положеннями частин 2-4 статті 53 МК України такий звіт не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів, та його подання не було обов'язковим, зважаючи також і на те, що звіт митницею не витребовувався.

Щодо доводів митного органу про те, що надана калькуляція собівартості на товари від 05.02.2016 №BTCN2016054/01 дійсна на період з 01.11.2015 по 31.12.2015, в той час як відвантаження товару здійснено 26.01.2016 згідно інвойсу від 26.01.2016 № BTCN2016054, то митним органом не вказано, яким саме чином це вплинуло на вартість товару, як і не зазначено про наявність розбіжностей в такій калькуляції та інших підтверджуючих документах.

Стосовно того, що прайс-лист від 20.01.2016 № 90239 не містить інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція, то судом встановлено, що така інформація зазначена в інвойсах, а подання прайс-листа не є обов'язковим згідно з вимогами ст. 53 Митного кодексу України.

Таким чином, судом не встановлено розбіжностей чи невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, які б свідчили про наявність обґрунтованих сумнівів.

Встановивши обставини, які, на думку митного органу, викликають сумніви щодо правильності визначення митної вартості, відповідач на виконання вимог ч. 3 ст. 53 МК мав витребувати у позивача необхідні додаткові документи.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому, витребовуючи додаткові документи, митний орган повинен письмово повідомити декларанта про необхідність надання таких документів.

В матеріалах справи міститься скріншот електронного повідомлення митниці від 18.03.2016 про необхідність надання копії митної декларації країни відправлення.

Проте позивач зазначає, що повідомлень митниці про надання додаткових документів не отримував.

Крім того, з вказаного скріншоту вбачається, що електронне повідомлення було направлено 18.03.2016 о 14:55 год., а рішення про коригування митної вартості направлено в той же день о 15:53.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Таким чином, оскільки повідомлення про надання додаткових документів та рішення про коригування митної вартості були прийняті в один і той же день, колегія суддів зазначає, що позивач був позбавлений можливості подати документи, які витребовував відповідач.

У зв'язку з цим, рішення про коригування митної вартості прийняте передчасно.

При цьому відсутнє обґрунтування необхідності подання декларації країни відправлення у зв'язку з тим, що судом не встановлено розбіжностей у поданих документах.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження митного органу про те, що надані декларантом документи містили не всі відомості, що підтверджують числове значення митної вартості, не відповідають фактичним обставинам справи.

Інших розбіжностей чи невідповідностей у поданих декларантом документах митним органом не виявлено.

Згідно з положеннями ст. 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Судом встановлено, що рішення про визначення митної вартості товару митниця прийняла, не застосувавши жодного іншого методу, крім шостого (резервного), при цьому, не обґрунтувавши необхідності застосування саме цього методу.

Інших доказів того, що подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності, які впливають на кількісні та вартісні показники оцінюваного товару, відповідачем не виявлено, а судом таких не встановлено.

Таким чином, зроблені відповідачем у гр. 33 оскаржуваного рішення записи не свідчать про дійсну наявність розбіжностей.

Щодо неподання декларантом додаткових документів, то в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012, який в силу ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244-2 КАС є обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи.

Також відповідач не довів суду обов'язкову в силу ч. 1 ст. 55 МК наявність передбачених ч. 6 ст. 54 МК випадків, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Щодо визначення відповідачем вартості оцінюваного товару відповідно до за ЕМД про розмитнення аналогічного товару за більшою митною вартістю, ніж заявлено позивачем, що є вищою порівняно з контрактною ціною оцінюваних товарів, то сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Крім того, митницею не надано доказів, що митна вартість товару за деклараціями, на підставі яких скориговано митну вартість товару позивача, не є скоригованою.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність рішень відповідача про коригування митної вартості товарів, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним так, як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувану постанову належить скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про стягнення на користь позивача витрат зі сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Семенівська мануфактура» задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов приватного підприємства «Семенівська мануфактура» задовольнити.

Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000066/2 від 18 березня 2016 року Чернігівської митниці ДФС.

Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000067/2 від 18 березня 2016 року Чернігівської митниці ДФС.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00044 Чернігівської митниці ДФС.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00043 Чернігівської митниці ДФС.

Стягнути з Чернігівської митниці Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «Семенівська мануфактура» (15400, Чергінівська обл., Семенівський район, м. Семенівка, вул. Червона площа, буд. 20, код ЄДРПОУ 35821783) витрати зі сплати судового збору в розмірі 11 575,2 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень 20 коп. ).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Постанову в повному обсязі виготовлено 16.06.2016

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.