Ухвала суду № 58404161, 16.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № з761/2184/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Піхур О.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Житомирської митниці ДФС, третя особа: Митний пост «Північний» Житомирської митниці ДФС про визнання незаконними дій суб`єкта владних повноважень та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січня 2016 року, ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Житомирської митниці ДФС, третя особа: Митний пост «Північний» Житомирської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання незаконними дій суб`єкта владних повноважень та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 червня 2015 року, позивач на автомобілі VOLKSWAGEN Passat Variant НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, прибув на пункт пропуску «Виступовичі» митного поста «Північний» Житомирської митниці ДФС в напрямку Республіки Білорусь. При здійсненні представниками Житомирської митниці ДФС перевірки транспортного засобу VOLKSWAGEN Passat Variant НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, було виявлено, що даний автомобіль перебуває на митній території України більше ніж 10 діб, що суперечить ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України. На що, позивач надав листи непрацездатності серії АГМ №812527 та серії АГМ №812571 видані Катеринопільською центральною районною лікарнею Черкаської області в період з 03.06.2015 року по 12.06.2015 року включно та з 15.06.2015 року по 24.06.2015 року включно. На період 13.06.2015 року по 14-06.2015 року документів при позивачу не було. Доводи позивача митники не прийняли до уваги та склали протокол № 0199/101110300/2015. Розгляд справи було призначено на 14 серпня 2015 року на 10 годину. Проте, 13 серпня 2015 року позивачу зателефонував ОСОБА_4, який представився представником управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Житомирської митниці ДФС і попередив, що розгляд справи переноситься на 17 вересня 2015 року. Постановою у справі № 0199/101110300/2015 було накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 3 400 грн. Листом від 03.11.2015 року Державна фіскальна служба України повідомила позивача про задоволення його скарги у справі про адміністративне правопорушення № 0199/101110300/2015, до якого було додано копію постанови від 02.11.2015 року, якою справу про порушення митних правил було закрито. 22 листопада 2015 року позивач отримав листа від 18.11.2015 року від Житомирської митниці ДФС України, де вказувалося про складання протоколу від 18.11.2015 року за № 0410/101000015/2015 та сам протокол, в якому було зазначено, що розгляд справи відбудеться 03 грудня 2015 року. 6 грудня позивач отримав листа від Житомирської митниці ДФС про добровільне виконання постанови № 0410/101000015/2015 і саму постанову від 03 грудня 2015 року, де зазначено про адміністративне стягнення з позивача у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн. 08.12.2015 року позивач звернувся до ДФС України зі скаргою. Відповідь він отримав 13 січня 2016 року, де зазначалося про відмову у задоволенні скарги. Дії відповідача позивач вважає неправомірними, так як вони свідчать про притягнення до юридичної відповідальності за одне і теж правопорушення.

Тому, позивач просив суд визнати дії відповідача неправомірними та скасувати постанову Житомирської митниці, а провадження у справі № 0410/101000015/2015 закрити.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що позивача на підставі постанови в справі про порушення митних правил № 0199/101110300/2015 від 17 вересня 2015 року було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 470 Митного кодексу України та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 3 400 грн.

Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів - від одного підрозділу цього органу до іншого), митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби не більше ніж на одну добу - тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 470 Митного Кодексу України).

Вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 470 Митного Кодексу України).

Позивач звернувся до начальника Житомирської митниці ДФС зі скаргою від 22 вересня 2015 року, у якій просив скасувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 3400 грн.

02 листопада 2015 року Державною фіскальною службою України було винесено постанову, якою було скасовано постанову Житомирської митниці ДФС від 17.09.2015 року в справі про порушення митних правил № 0199/101110300/2015, а справу про порушення митних правил було закрито, оскільки, як вбачається зі змісту постанови, було здійснено неправильну кваліфікацію вчиненого ОСОБА_2 правопорушення.

18 листопада 2015 року головним державним інспектором відділу МРО та АПР УАР та ПМП Житомирської митниці ДФС Соколовським С.В. було складено протокол про порушення митних правил № 0410/101000015/2015, яким було установлено, що 25 червня 2015 року о 12 годині 27 хвилин в пункті пропуску «Виступовичі» митного поста «Північний» Житомирської митниці ДФС при проведенні митно-прикордонного контролю легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN Passat Variant, реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, що слідував з України у Р. Білорусь під керуванням громадянина України ОСОБА_2, встановлено, що 26.05.2015 року ним було ввезено вказаний автомобіль через пункт пропуску «ТИСА» Закарпатської митниці ДФС в митному режимі «транзит», однак ОСОБА_2 перевищив більше ніж на десять діб встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк доставки вказаного транспортного засобу до митного органу. Та було зазначено, що розгляд справи відбудеться 03 грудня 2015 року о 10 год. 00 хв.

Постановою від 03 грудня 2015 року в справі про порушення митних правил № 0410/101000015/2015 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 470 Митного Кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України, встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: 1) для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб); 2) для залізничного транспорту - 28 діб; 3) для авіаційного транспорту - 5 діб; 4) для морського та річкового транспорту - 20 діб; 5) для трубопровідного транспорту - 31 доба; 6) для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) - 90 діб.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався зі скаргою на постанову Житомирської митниці ДФС від 03.12.2015 року у справі про порушення митних правил № 0410/101000015/2015, проте за результатами розгляду скарги постанову Житомирської митниці ДФС від 03.12.2015 року залишено було без змін, а скаргу - без задоволення.

Отже, враховуючи те, що постанову від 17 вересня 2015 року було скасовано, а справу про порушення митних правил № 0199/101110300/2015 - закрито, оскільки було здійснено неправильну кваліфікацію вчиненого правопорушення, а тому дії відповідача є правомірними, оскільки відсутнє притягнення позивача до відповідальності за одне і теж правопорушення.

Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів (ч. 1 ст. 522 Митного кодексу України).

Від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ст. 523 Митного кодексу України).

Справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі (ст. 524 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Колегія суддів звертає увагу на положення статті 61 Конституції України якою визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, враховуючи те, що порушення митних правил позивачем було встановлено 25 червня 2015 року та враховуючи вимоги ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що постанова від 03 грудня 2015 року є законною.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 16 червня 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.