Ухвала суду № 58404121, 07.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15743/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

07 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 17.04.2015 № 1435-17.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2016 позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 28.04.2015 ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 статті 54, п. 286.5 статті 286 Податкового кодексу України було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 1435-17, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 16 576, 50 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 №21435-17 прийняте обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач під час винесення податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пп.14.1.72 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Статтею 269 ПК України визначено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з положеннями пунктів 270.1 ст. 270 ПК України, а також п. 271.1 ст. 271 ПК України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу на підставі свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомості (серія НОМЕР_2 від 06.03.2001) належить будинок площею 79.4 кв. м. у АДРЕСА_1.

Згідно з п.п.287.6, 287.8 ст.287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Разом з тим, відповідно до пп. 281.1.5 п. 281.1 та п. 281.2 ст. 281 ПК України від сплати податку звільняються, в тому числі, фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п.281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм.

Правила звільнення від сплати податку передбачають, що особа має право на пільгу по сплаті податку щодо наявних в неї земельних ділянок кожного з перелічених видів використання по одному разу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, 2 категорії, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

Крім того, матеріалами справи не підтверджується та відповідачем не надано до суду доказів, що позивач є фізичною особою-підприємцем.

Зважаючи на наведені вище норми податкового та земельного законодавства, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем протиправно, оскільки позивач не має статусу фізичної особи-підприємця, а отже вимоги п. 286.2 ПК України на нього не розповсюджуються, що виключає можливість порушення позивачем, як фізичною особою, вимог даної норми; та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, в силу положень п.п.281.1.5 ПК України, має пільги щодо плати на землю та сплати земельного податку, що контролюючим органом враховано не було.

Також, колегія суддів звертає увагу, що питання щодо наявності у ОСОБА_2 пільги зі сплати за землю на земельну ділянку за адресою: місто Київ, вулиця Червонофлотська, будинок 3-а, а також відсутність у ОСОБА_2 статусу суб'єкта підприємницької діяльності були предметом дослідження в адміністративних справах № 826/19527/13-а та №826/12047/14 (однак за інший податковий період).

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 №826/19527/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014, задоволено позов ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 30.04.2013 №0004421703 щодо визначення позивачеві грошового зобов'язання із податку на землю у сумі 12 192, 32 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2014 №826/12047/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2015, задоволено позов ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 17.06.2014 №20113336 щодо визначення позивачеві грошового зобов'язання із податку на землю у сумі 12 192, 32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи апелянта про те, що відповідні пільги застосовуються до житлових приміщень, в той час як за позивачем обліковується нежитловий будинок за адресою: місто Київ, вулиця Червонофлотська, будинок 3-а та на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17.04.2015 №1435-17 позивачем не було надано відповідачу будь-яких документів, які б підтверджували переведення даної нежитлової будівлі в житлову, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки дані питання також були предметом дослідження в адміністративній справі №826/12047/14, яким надано оцінку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, шо відповідачем не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.06.2014 №2011336 прийняте згідно вимог закону, та з урахуванням обставин справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання позову від 19.09.2013 № 590-VII, яка набрала чинності 23.10.2013) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання апеляційної скарги від 22.05.2015 № 484-VIII, яка набрала чинності 01.09.2015) ставка судового збору встановлюється у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» становив 1218 грн.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва Головного управління Державної фаскальної служби у м. Києві від 17.04.2015 № 1435-17, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 16 576, 50 грн. Отже, даний спір має майновий характер. Оспорювана сума 16 576, 50 грн.

Отже, ставка судового збору за подачу позову становила: (1 218 грн. х 1, 5 м.з.п) = 1 827 грн.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання апеляційної скарги від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015) відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 009, 70 грн. (1 827 грн. х 110 %).

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2016 - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 2 009, 70 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.