Ухвала суду № 58404117, 16.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2077/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про зарахування звіту про суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік в розрізі семи місяців (січень - липень) згідно поданої нової уточнюючої таблиці; визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у м. Києві від 20.01.2016 р. № Ф-0000071201 про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 16712, 41 грн.; визнання протиправним та скасування рішення № 0000061201 від 20.01.2016 р. Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у м. Києві про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 1850, 10 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2016 р. позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у м. Києві від 20.01.2016 р. № Ф-0000071201 про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 16712, 41 грн.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 0000061201 від 20.01.2016 р. Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у м. Києві про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 1850, 10 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 195 КАС України справа переглядається в межах доводів апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, особу, що з'явилась, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_2 з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р. та з питань повноти нарахування сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2014 р.

За наслідком здійснення перевірки відповідачем складено акт № 1/26-51-17-01/НОМЕР_2 від 04.01.2016 р. «Про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків, який проводить незалежну професійну діяльність ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2012 р. по 31.12.2014 р.».

Відповідно до висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки, останнім, крім іншого, встановлено порушення вимог абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого самозайнятою особою ОСОБА_2 не в повному обсязі сплачено єдиний соціальний внесок за 2012 рік та 2014 рік, в результаті чого позивачу донараховано єдиного соціального внеску в сумі 16712, 41 грн., а саме: за 2012 рік на суму 1788, 55 грн. та за 2014 рік на суму 14923, 86 грн., яке оформлено вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 20.01.2016 р. № Ф-0000071201 та рішенням № 0000061201 від 20.01.2016 р. про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 1850, 10 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. № 3425-XII (далі - Закон № 3425) нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим кодексом України (ст. 32 Закону № 3425).

Згідно п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Водночас, пунктом 178.1 ст. 178 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді (п. 178.6 ПК України).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Так згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В силу приписів п. 5 ч. 1 ст. 4 вказаного закону платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464).

Згідно п. 11 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (ч. 3 ст. 7 Закону №2464).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 2 ст. 9 Закону №2464).

Згідно ч. 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Зважаючи на вказану норму, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що приватні нотаріуси зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року, а звітним періодом для них є календарний рік, а не місяць, як хибно вважає відповідач.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необгрунтованістю.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішень залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 16.06.2016 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.