Ухвала суду № 58403435, 17.06.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

17 червня 2016 року Справа № 823/566/16

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С.М., перевіривши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ім. Гетьмана Вадима Петровича до головного спеціаліста Управління Державної служби України з безпеки на транспорті в Одеській області Яворського В.В. про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось ТОВ ім. Гетьмана Вадима Петровича до головного спеціаліста Управління Державної служби України з безпеки на транспорті в Одеській області Яворського В.В., в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати акт перевірки № 0000122 від 12.05.2016 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів;

- визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що був складений у відповідності до акта № 0000122 від 12.05.2016.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і, чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що даний спір в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту перевірки № 0000122 від 12.05.2016 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що акт перевірки не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи. Такий акт є лише передумовою прийняття суб'єктом владних повноважень правових актів індивідуальної дії та встановлює факти, які самі по собі не є актом застосування норм права та не встановлюють конкретні приписи до позивача.

Акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, що зобов'язує до вчинення будь-яких дій, оскільки акт перевірки не носить обов'язкового характеру для особи, яка перевіряється, не встановлює, припиняє або змінює правовідносини, права та обов'язки осіб, не породжує правових наслідків. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акта. Таким чином, зазначений в позовній заяві акт перевірки фіксує лише обставини при проведенні перевірки.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Акт перевірки, натомість, не породжує обов'язкових юридичних наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 12.03.2013 та в постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 року. В силу ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а отже, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що акт перевірки не підлягає оскарженню, а тому відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі № 823/566/16 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту перевірки № 0000122 від 12.05.2016 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 17, п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 165 КАС, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі № 823/566/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ім. Гетьмана Вадима Петровича до головного спеціаліста Управління Державної служби України з безпеки на транспорті в Одеській області Яворського В.В. про зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту перевірки № 0000122 від 12.05.2016 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.М. Гарань