Постанова № 58402909, 09.06.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року справа № 813/1045/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретаря судового засідання Бугара М.Р.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 18.02.2016 р. №4/2100/НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками контролюючого органу порушено порядок проведення перевірки, оскільки вони не повідомили позивача про проведення перевірки, не предявили жодних документів: посвідчень, наказів, направлень. З актом про результати проведеної перевірки ОСОБА_3 перевіряючі не ознайомили, акт вона не підписувала і примірник не отримувала, що позбавило її можливості подати заперечення та оскаржити акт перевірки. Вказує, що обовязок внесення інформації до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв поширюється на місця зберігання та не поширюється на місця торгівлі алкогольними напоями. Вважає рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 18.02.2016 р. №4/2100/НОМЕР_1Про застосування фінансових санкцій протиправним та просить скасувати.

Представник відповідача подав заперечення проти позову, яке мотивоване тим, що рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 18.02.2016 р. №4/2100/НОМЕР_1 Про застосування фінансових санкцій прийнято відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Вважає, що Головне управління ДФС у Львівській області в ході винесення рішення про застосування фінансових санкцій жодним чином не порушило прав та інтересів позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених в запереченнях, просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державною фіскальною службою України на підставі направлень від 09.02.2016 р. №56 та №57 та наказу від 09.02.2016 р. №122 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_3 (код ДРФО- НОМЕР_1) з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. №481/95 ВР та інших законодавчих актів, що регулюють виробництво і обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

В результаті проведеної перевірки складено Акт № 13/25/2100/НОМЕР_1 від 16.02.2016 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Відповідно до вказаної норми зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання внесено до Єдиного реєстру». Однак під час перевірки встановлено зберігання алкогольних напоїв в місці зберігання не внесеному до Єдиного реєстру.

18.02.2016 р. Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято рішення №4/2100/НОМЕР_1 Про застосування фінансових санкцій яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням фізична особа-підприємець ОСОБА_3 оскаржила вказане рішення відповідача до суду.

Стаття 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначає, що суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Судом встановлено, що позивач здійснює свою підприємницьку діяльність в павільйоні, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вигоди, 62. За цією ж адресою контролюючим органом проведено фактичну перевірку та виявлено порушення зберігання товарів (алкогольних напоїв) як в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Відповідно до п. 80.7. ст. 80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно п. 81.1. ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити субєкта (прізвище, імя, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса обєкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Однак, як встановлено судом, податковим органом було порушено зазначені вимоги ПК України, оскільки позивачу не було вручено копії наказу на підставі якого проводилась перевірка, та не було вручено направлення на проведення перевірки із зазначенням підстав проведення такої, що передбачені п. п. 80.2.1. - 80.2.7. ст. 80 ПК України, а також не предявлено службових посвідчень осіб, які проводили перевірку.

Згідно п. 86.5. ст. 86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Проте, позивач акт перевірки не підписувала, та такий не вручався.

Також, відповідно до п. 75.1.3. ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Таким чином, фактична перевірка проводиться лише з питань визначених п. 75.1.3. ст. 75 ПК України, який є вичерпним переліком та розширеному тлумаченню не підлягає.

В даному переліку не передбачено проведення фактичної перевірки з питань зберігання алкогольних напоїв у невстановлених для цього місцях.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 85.2. ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій було складено у звязку із порушенням ФОП ОСОБА_4 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, у звязку із чим до позивача застосовано санкції у вигляді штрафу в розмірі «зберігання алкогольних напоїв в місці зберігання не внесеному до Єдиного реєстру, -100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 грн.» - 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

При цьому, внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, юду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Одночасно, до заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Згідно ст. 17 даного Закону, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Відповідно до п. 1.1. Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затв. наказом Державної податкової адміністрації України 28.05.2002 N 251, за реєстр, в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2002 р. за N 670/6958, єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

До Єдиного реєстру вносяться відомості про заявника - ідентифікаційний код (номер), найменування (прізвище, ім'я, по батькові), місцезнаходження або місце проживання (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), серія та номер ліцензії, виданої заявнику на відповідний вид діяльності.

Отже, з наведеного вбачається, що внесення відомостей до єдиного реєстру місць зберігання можливе лише у разі наявності ліцензії на здійснення того чи іншого виду діяльності повязаної із спиртом чи алкогольними напоями (виробництво, продаж тощо), а без наявності такої ліцензії у субєкта господарювання, неможливо внести відомості до згаданого реєстру.

Так само, рішення про застосування штрафних санкцій за порушення порядку зберігання алкогольних напоїв може прийняти лише орган який видавав ліцензію.

Однак, ОСОБА_4 не отримувала ліцензії на продаж чи виробництво алкогольних напоїв, відтак вданому випадку внесення відомостей до єдиного реєстру місць зберігання не передбачено чинним законодавством, так само як і не можливо застосувати штрафні санкції, оскільки ліцензія не видавалась, відтак відсутній повноважений орган на прийняття такого рішення.

Відтак, оскільки позивач зберігав алкогольні напої за місцем здійснення торгівлі, однак станом на час проведення перевірки торгівлю цими алкогольними напоями не здійснював та ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями не отримував, суд дійшов висновку, що у нього не має підстав для включення вказаного місця до Єдиного реєстру, таким чином рішення відповідача про застосування фінансових санкцій на суму 17000 грн.00 коп. є протиправним і таким, що підлягає до скасування.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

Постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління державної фіскальної служби у Львівській області від 18.02.2016 р. №4/2100/НОМЕР_1 Про застосування фінансових санкцій.

3. Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 551,21 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 16.06.2016 року.

Суддя Братичак У.В.