Ухвала суду № 58402839, 17.06.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 червня 2016 року 810/1760/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., перевіривши виконання вимог статей 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері звязку та інформатизації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прат Макет» про анулювання ліцензії та дозволів,

ВСТАНОВИВ:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері звяжу та інформатизації звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прат Макет» про анулювання:- ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 7123 від 18.01.2013;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу широкосмугового радіодоступу № ШПС-32-0114172 від 05.07.2013;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу широкосмугового радіодоступу № ШПС-32-0149228 від 19.05.2014;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу широкосмугового радіодоступу № ШПС-32-0161029 від 09.09.2014;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів радіорелейного звязку № РРЛ-32-0103345 від 13.02.2013;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів радіорелейного звязку № РРЛ-32-0103364 від 13.02.2013.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 зазначена позовна заява була залишена буз руху.

Залишаючи адміністративний позов без руху, суд встановив місячний строк з дати отримання копії вказаної ухвали, у який позивачеві необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують повноваження ОСОБА_1 як голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері звязку та інформатизації (наказ про призначення на посаду, витяг з ЄДРПОУ тощо); надати докази сплати судового збору у розмірі 6 890,00 грн.

На адресу суду від позивача надійшов супровідний лист № 01-4078/134 від 15.06.2016 (вх. № 9808/16 від 15.06.2016), до якого було долучено копії документів, які підтверджують повноваження ОСОБА_1 як голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері звязку та інформатизації, зокрема, копія Указу Президента України «Про призначення Голови та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері звязку та інформатизації» № 627/2014 від 28.07.2014 та копія Наказу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері звязку та інформатизації «Про дату початку роботи ОСОБА_1 на посаді Голови НКРЗІ» № 167/к від 29.07.2014.

Також до Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання № 01-4077/134 від 15.06.20016 (вх. № 9809/16 від 15.06.2016) про зменшення розміру належних до оплати судових витрат.

Так, зокрема, у казаному клопотанні Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері звязку та інформатизації, просить суд зменшити розмір судового збору, який має сплатити позивач за звернення з даною позовною заявою до суду, до 1378,00 грн.

Мотивуючи вказане клопотання, позивач зазначив про неможливість сплати судового збору у розмірі 6 890,00 грн. за звернення з даною позовною заявою до суду, у звязку з тим, що розмір видатків, які виділяються позивачу з Державного бюджету України на витрати щодо сплати судового збору, є обмеженим.

Розглядаючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті, позивач зазначає про обмеженість виділення йому з Державного бюджету України грошових коштів на оплату судового збору.

Проте, суд звертає увагу, що в даному випадку, вказана обставина не є підставою для зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті, оскільки відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для зменшення розміру судового збору, який необхідно сплати за звернення з позовною заявою до суду.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 (справа № 2а-10730/10/1570).

Суд вбачає за доцільне зазначити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для зменшення судового збору, який підлягає до сплати.

Відповідно до ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За таких обставин, суд вважає, що наведені у клопотанні підстави є недостатніми для його задоволення.

Отже, у встановлений судом строк вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 про залишення позовної заяви без руху у повному обсязі виконані позивачем не були, виявлені недоліки позовної заяви усунені не були.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

За таких обставин та враховуючи не усунення позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 106, 108, 160, 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

2.Копію ухвали надіслати Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері звязку та інформатизації.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дудін С.О.