Рішення № 58400328, 15.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/ 875/2016 р. Головуючий у 1 інстанції - Пасинок В.С.

Доповідач - Мараєва Н.Є

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2016 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві

Цивільну справу за апеляційними скаргами

представника ПАТ «Дельта Банк» та представника ОСОБА_1

на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 листопада 2014 р.

в справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк»,

ТОВ «Український промисловий банк»

про визнання часково недійсним договору про передачу активів та кредитних зобов'язань

ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк» від 30.06.2010 р.

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28 листопада 2014 р. залишено без задоволення позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Український промисловий банк» про визнання часково недійсним договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк» від 30 червня 2010 р.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.10.2015 р. було частково задоволено касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" та скасовано рішення Апеляційного суду м.Києва від 26.03.2015 р. в частині первісних позовних вимог, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 28 листопада 2014 р. та постановити нове про задоволення його позовних вимог;

представник ОСОБА_1 просить змінити рішення, вказавши що підставою для відмови позивачу в задоволенні позовупро стягнення заборгованості є сплив позовної давності.

В апеляційних скаргах посилалися на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга представника ПАТ "ДельтаБанк" підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 25 травня 2007 р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №623/фкв-07, відповідно до умов якого їй було надано кредит у розмірі 117 350,00 дол.США зі сплатою за користування кредитом 13 % річних на строк до 20 травня 2027 р. (т.1, а.с.5-10).

Пунктом 2.4. кредитного договору передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менше 489,00 дол.США по 20-е число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту.

Згідно п.п.2.6., 2.7 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня йогo повернення щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Нараховані проценти оплачуються позичальником у валюті кредиту по 20 число кожного наступного місяця за місяцем нарахування.

ТОВ «Укрпромбанк» були виконані умови кредитного договору та надано відповідачці грошові кошти в розмірі 117 350,00 дол.США, що в гривневому еквіваленті станом на вказану дату становило 592 617,50 грн. (т.1, а.с.174).

30 червня 2010 р. між ТОВ «Укрпромбанк», AT«Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь AT «Дельта Банк», відповідно до п.4.1 якого у порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ «Укрпромбанк» передало (відступило) AT«Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого AT «Дельта Банк» замінило ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях; а згідно п. 4.2 внаслідок передачі ТОВ «Укрпромбанк» AT «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, AT «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ТОВ «Укрпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (т.1, а.с. 161-172).

За змістом п.1.7 зазначеного договору кредитні та забезпечувальні договори (договори застави (іпотеки), поруки), укладені ТОВ «Укрпромбанк» з боржниками, права вимоги за якими передані в заставу Національному банку і забезпечують виконання ТОВ «Укрпромбанк» кредитних зобов'язань перед Національним банком, та підлягають передачі на підставі цього договору. Перелік кредитних та забезпечувальних договорів наведений у додатку № 2 до цього договору (т.1, а.с. 164).

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з додатку № 2 до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань до переліку кредитних та забезпечувальних договорів входить кредитний договір № 623/фкв-07 та іпотечний договір № 623/2фкві-07 від 25 травня 2007 р., де боржником зазначена ОСОБА_1 та зазначено, що загальний розмір грошового зобов'язання за кредитним договором станом на 01 червня 2010 р. становить 117 350,00 дол.США (т.1, а.с.173).

З матеріалів справи вбачається, що у червні 2013 р. ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, яка відповідно до наданих розрахунків станом на 17 квітня 2013 р. становить 137 624,47 дол.США та в подальшому позивачем було збільшено позовні вимоги, зокрема, заборгованість за кредитним договором станом на 03 листопада 2014 р. становила 1 812 218,76 грн., з яких: 102 191,00 дол.США, що еквівалентно 1 323 443,35 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 35 433,47 дол.США, що еквівалентно 458 887,67 грн. - заборгованість по сплаті процентів, та 29 887,74 грн. - комісії (т.1, а.с.139-140).

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст.1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу (ч. 2 ст.1050 ЦК України).

Графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч.3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Крім того, скасовуючи попереднє рішення суду апеляційної інстанції в частині первісних позовних вимог, суд касаційної інстанції звертав увагу суду на ту обставину, що як встановлено, ОСОБА_1 отримала письмове повідомлення ТОВ «Укрпромбанк» від 18 лютого 2009 р. про зміну умов кредитного договору, згідно з якими банк скористався своїм правом, передбаченим ч.2 ст.1050 ЦК України, і змінив строк виконання зобов'язань за кредитним договором, зазначивши днем остаточного їх погашення п'ятнадцятий день з дня направлення відповідної письмової вимоги, тобто, з 6 березня 2009 р. (т.1, а.с. 68).

З матеріалів справи також вбачається, що 27 січня 2012 р. відповідачка ОСОБА_1 зверталась до керівника ПАТ «Дельта Банк» з листом щодо надання інформації по кредитному договору №623/ФКВ-07 від 25 травня 2007 р. (т.1, а.с.178), відповідно до змісту якого відповідачка просила повідомити їй розмір заборгованості за кредитним договором з детальним розрахунком із зазначенням методів та періодів нарахування пені, штрафних санкцій, комісій, простроченого боргу, а також детальний графік погашення боргу до кінця дії згаданого договору із зазначенням періоду, сум заборгованості, щомісячного платежу по тілу кредиту, щомісячного платежу процентів, щомісячну комісію, суму платежу в місяць тощо. Також, у листі зазначено, що така інформація потрібна їй для того, щоб відновити погашення заборгованості.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Виходячи із змісту ст.261 ЦК початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто, можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Встановлено, що згідно з умовами кредитного договору (п.2.4) позичальник зобов'язана здійснювати повернення кредиту щомісячно частинами в розмірі не менш як 489,00 дол.США до 20 числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення графіка повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки, умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу.

Тому, початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, якщо за умовами договору погашення кредиту та процентів повинно здійснюватись позичальниками частинами кожного місяця, у рахунок чого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальниками кожного із цих зобов'язань.

Зазначений правовий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року № 6-169цс14, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, скориставшись своїм правом на дострокове повернення кредиту шляхом пред'явлення вимоги (т.1, а.с.68), ТОВ «Укрпромбанк» було фактично змінено строк виконання зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, тобто, строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості слід відраховувати з 06 березня 2009 р.; позивач звернувся до суду з даним позовом лише 5 червня 2013 р

Проте, беручи до уваги, листа відповідачки від 27 січня 2012 року (т.1, а.с.178), в якому вона висловила своє бажання відновити погашення заборгованості, є належним доказом визнання нею свого боргу, що такі її дії свідчать про бажання погасити заборгованість, отже, і про визнання нею свого обов»язку за кредитним договором, що тягне за особою переривання перебігу позовної давності в розумінні ч. 1 ст. 264 ЦК України.

За таких обставин судова колегія вважає, що строк звернення позивача за первісним позовом не є пропущеним.

Що стосується розміру сум заборгованості за кредитним договором, про стягнення яких просить позивач ПАТ «Дельта Банк», то судова колегія вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки, підтверджуються наданими суду письмовими доказами, довідками розрахунками (а.с.173, 139- 140).

Тому, судова колегія вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині не можна визнати законним і обґрунтованим, тому, воно підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову в цій частині. В іній частині рішення належить залишити без змін.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 309, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - відхилити.

Апеляційну скаргу представника ПАТ «Дельта Банк» - задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 листопада 2014 р. в частині вирішення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 812 218,76 грн., з яких: 102 191 дол.США - заборгованість по тілу кредиту, що еквівалентно 1 323 443,35 грн., 35 443,47 дол.США - заборгованість по процентам, що еквівалентно 458 887,67 грн., 29 887,74 грн. - комісія.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :