Рішення № 5839579, 09.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.09.09 р. Справа № 9/103

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Маріуполь про перегляд рішення по справі №9/103 за нововиявленими обставинами

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Foods and Goods L.T.D.”, м.Донецьк

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Маріуполь

про: стягнення 95 340грн.16коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Трекке А.С.; Губський Р.В.

від відповідача (заявника): ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Донецької області 02.07.2007р. винесено рішення у справі №9/103 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Foods and Goods L.T.D.”, м.Донецьк до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Маріуполь, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Foods and Goods L.T.D.”, м.Донецьк були задоволенні в повному обсязі, а саме з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Маріуполь стягнуто на корись Товариства з обмеженою відповідальністю „Foods and Goods L.T.D.”, м.Донецьк основний борг в сумі 45629 грн. 86 коп., штраф в сумі 45629грн.86коп., пеню в сумі 3910грн.42 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 951грн.70 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 грн. 79 коп.

13.07.2007р. господарський суд Донецької області на підставі ст.116 Господарського процесуального кодексу України видав наказ по справі №9/103 про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області.

22.04.2009р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява від Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Маріуполь б/н від 21.04.2009р. про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 02.07.2007р. по справі №9/103 за нововиявленими обставинами.

За приписом ч.1 ст.113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

У підтвердження своїх вимог заявник посилається на той факт, що 04.02.2009р. господарським судом Донецької області у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., судді Дучал Н.М., судді Джарти В.В. винесено рішення по справі №44/56пд за позовом Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „FOODS and GOODS LTD”, м.Донецьк про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 988 від 20.03.2006 року, відповідно до якого було встановлено, що договір №988 від 20.03.2006 року та додаток до нього (довіреність) не є такими, що об`єктивно існують, і не виникали як юридичний факт, оскільки ТОВ „FOODS and GOODS LTD”, м.Донецьк не навів суду переконливість доказів існування оригіналів зазначених документів, а також належних доказів виконання умов договору.

Крім того, суду надана Постанова Донецького апеляційного господарського суду по справі № 44/56пд від 31.03.2009р., в якій апеляційний суд прийшов до висновку, що факт укладання договору № 988 від 20.03.2006 року сторонами не доведений.

22.04.2009р. ухвалою господарського суду Донецької області заява про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 02.07.2007р. по справі №9/103 за нововиявленими обставинами була прийнята до розгляду.

06.05.2009р. на адресу господарського суду надійшла касаційна скарга б/н та дати від Товариства з обмеженою відповідальністю „Foods and Goods L.T.D.”, м.Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.04.2009р про прийняття до розгляду заяви про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 02.07.2007р. по справі №9/103 за нововиявленими обставинами.

У звязку з надходженням касаційної скарги та необхідністю надіслання матеріалів справи №9/103 на адресу Вищого господарського суду України, провадження по справі було зупинено ухвалою господарського суду Донецької області від 07.05.2009р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.06.2009р. у прийнятті касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Foods and Goods L.T.D.”, м.Донецьк було відмовлено. Справу №9/103 направлено до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 25.08.2009р. господарський суд Донецької області поновив провадження по справі № 9/103.

03.09.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області Товариство з обмеженою відповідальністю „Foods and Goods L.T.D.”, м.Донецьк надало відзив на заяву відповідача, в якому зазначило, що обставини, які заявник вважає встановленими місцевим господарським судом по справі № 44/56пд, змінені апеляційною інстанцією за наслідками перегляду, крім того обставини викладені заявником не є нововиявленими відповідно до ст. 112 ГПК України.

До канцелярії господарського суду Донецької області 09.09.2009р. представник Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Маріуполь надав пояснення до заяви, відповідно до яких останній наполягає на своїй правовій позиції та просить суд переглянути рішення господарського суду Донецької області по справі №9/103 від 02.07.2007р. за нововиявленими обставинами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд встановив наступне:

Так, підставою задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Foods and Goods L.T.D.”, м.Донецьк по справі №9/103 був висновок суду стосовно того, що поставка товару за наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними була здійснена на підставі договору купівлі-продажу № 988 від 20.03.2006 року. На підставі такого висновку та відповідно умов вказаного договору з відповідача було стягнуто заборгованість, штраф та пеня за невиконання відповідачем договірних зобовязань.

Як зазначено вище, рішенням господарського суду Донецької області від 04.02.2009р. по справі №44/56пд за позовом Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „FOODS and GOODS LTD”, м Донецьк про визнання недійсним договору купівлі-продажу №988 від 20.03.2006 року, встановлено, що договір купівлі-продажу №988 від 20.03.2006 року та додаток до нього (довіреність) не є такими, що об`єктивно існують, і не виникали як юридичний факт, оскільки ТОВ „FOODS and GOODS LTD”, м.Донецьк не навів суду переконливість доказів існування оригіналів зазначених документів, а також належних доказів виконання умов договору. В задоволенні позовних вимог Субєкту підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Маріуполь про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 988 від 20.03.2006 року, відмовлено.

Рішення господарського суду Донецької області від 04.02.2009р. по справі №44/56пд було оскаржено Товариством з обмеженою відповідальністю „FOODS and GOODS LTD”, м.Донецьк, за наслідками розгляду апеляційної скарги Донецький апеляційний господарський суд прийняв постанову від 31.03.2009р., відповідно до якої апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „FOODS and GOODS LTD”, м.Донецьк залишена без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 04.02.2009р. по справі №44/56пд залишено без змін.

Наразі, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.03.2009р. по справі №44/56пд встановлено наступне:

„Дослідження наданих відповідачем товарно-транспортних накладних, за якими начебто позивач отримував товар за умовами договору, надає можливість зробити висновок про те, що зазначені документи не можуть відображати здійснення поставок за договором, оскільки жодна з цих товарно-транспортних накладних не містить посилань на договір, окрім того, всупереч пункту 3.3 Договору ці накладні не містять обумовленої сторонами відстрочки платежу (сім, чотирнадцять або двадцять один день).

Нарешті, надана відповідачем довіреність, яка надає право отримувати товар від імені позивача, не може виступати у цивільному обсягу у якості документу, що підтверджує повноваження повіреного від імені довірителя підприємця, оскільки цей документ не містить дати її вчинення, що вказує на нікчемність цього документу як довіреності в силу частини 3 статті 247 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо неможливості надання юридичної оцінки договору № 988 від 20.03.06р., неприйняття до уваги товарно-транспортних накладних та довіреності на отримання товару в якості доказів.

Що стосується висновків господарського суду про те, що договір та додаток до нього (довіреність) не є такими, що обєктивно існують, і не виникали, як юридичний факт, то судова колегія Донецького апеляційного господарського суду з ним не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, він вважається укладеним з моменту підписання тексту договору всіма сторонами.

Обовязковою умовою є наявність на документі (документах) підписів сторін та печатки.

Як вбачається з матеріалів справи надані сторонами у судове засідання фотокопії договорів купівлі-продажу № 988 від 20.03.06р. не містять печатки покупця ОСОБА_1, а також ці фотокопії не завірені належним чином відповідно до ст. 36 ГПК України, порядку оформлення нормам стандарту “Система організаційно-розпорядчої документації”ДСТУ 6.38-90 та Інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17.10.97р. № 1153.

Оскільки, крім фотокопій договорів, інші докази існування договору купівлі-продажу № 988 від 20.03.06р. відсутні, а позивач по справі заперечує проти підписання цього договору, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що факт укладання договору сторонами недоведений.

На підставі вищенаведеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 04.02.09р. по справі № 44/56пд залишається без змін, але за мотивами, які наведені в мотивувальній частині постанови”.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суду прийшов до висновку, що сторони не довели, що договір купівлі-продажу №988 від 20.03.2006р., є укладений, крім того, судом встановлено недоведеність факту здійснення поставок товару саме за договором купівлі-продажу №988 від 20.03.2006р.

За приписом ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд зазначає, що встановлення недоведеності укладання договору є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Такий висновок не суперечить положенням Конституції України, зокрема щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Згідно п.1.2 Розяснення Вищого господарського суду України від 21.05.2002р. № 04-5/563 „Про деякі питання практики розгляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Підставою задоволення позовних вимог по справі №9/103 був висновок суду стосовно того, що поставка товару за наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними була здійснена на підставі договору купівлі-продажу № 988 від 20.03.2006 року.

Як зазначалось, в постанові від 31.03.2009р. Донецький апеляційний господарський суд встановив, що факт укладання договору купівлі-продажу №988 від 20.03.2006р., недоведений.

Зазначені обставини, існували на момент винесення рішення від 02.07.2007р. по справі №9/103, однак ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи №9/103.

Суд дослідив наведені у заяві відповідачем обставини для перегляду рішення за нововиявленими обставинами та вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 04.02.2009р. та постанова Донецький апеляційного господарського суду від 31.03.2009р. по справі № 44/56пд суттєво впливають на суть справи № 9/103, а обставини, на які посилається заявник, спростовують обставини, покладені в обґрунтування рішення по справі № 9/103, а тому приймаються судом як нововиявлені обставини.

Згідно ч.2 п.1 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За приписом частині 2 ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Таким чином, беручи до уваги висновки суду по справі №44/56пд, при перегляді справи №9/103 за нововиявленими обставинами, господарський суд не приймає до уваги договір купівлі-продажу №988 від 20.03.2006 року та додаток до нього (довіреність) в якості підстави виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, оскільки факт укладання договору сторонами та виконання його сторонами недоведений (доказів зворотнього суду не представлено), тому господарський суд дійшов висновку про наявність підстав задоволення заяви Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Маріуполь. Отже, рішення господарського суду Донецької області від 02.07.2007р. по справі № 9/103 підлягає скасуванню, та за результатами розгляду матеріалів справи суд приймає нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Foods and Goods L.T.D.”, м.Донецьк до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Маріуполь, про стягнення основного боргу в сумі 45629грн. 86 коп., штрафу в сумі 45629грн.86коп., пені в сумі 3910грн.42 коп. в повному обсязі.

Судові витрати відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 49, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Маріуполь про перегляд рішення по справі №9/103 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 02.07.2007р. по справі №9/103 скасувати та прийняти нове рішення:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Foods and Goods L.T.D.”, м.Донецьк до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 45629грн. 86 коп., штрафу в сумі 45629грн.86коп., пені в сумі 3910грн.42 коп. відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Foods and Goods L.T.D.”, м.Донецьк (за адресою: вул.Складська, 1, м.Донецьк, 83059, п/р 26006000011001 у Донецькій філії АТ Укрінбанк, МФО 334873, ЄДРПОУ 22011323) на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Маріуполь (за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 475грн.85 коп.

Видати наказ.

Заявнику видати довідки для повернення з державного бюджету держмита в сумі 475грн.85коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.00коп., перерахованих згідно квитанції №8 від 21.04.2009р. та квитанції №9 від 21.04.2009р., в звязку із внесенням державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством та помилкової сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати довідки.

Повний текст рішення оголошено 09.09.2009р.

Суддя